66279 МІЖÐ?Ð?РОДÐ?ИЙ БÐ?Ð?К РЕКОÐ?СТРУКЦІЇ ТÐ? РОЗВИТКУ МІЖÐ?Ð?РОДÐ?Ð? ФІÐ?Ð?Ð?СОВÐ? КОРПОРÐ?ЦІЯ СТРÐ?ТЕГІЯ ПÐ?РТÐ?ЕРСТВÐ? З УКРÐ?ЇÐ?ОЮ Ð?Ð? ПЕРІОД 2012 – 2016 ФІÐ?Ð?Ð?СОВИХ РОКІВ 20 Ñ?ічнÑ? 2012 року ПредÑ?тавництво Світового банку в Україні, БілоруÑ?Ñ– та Молдові Регіон Європи та Центральної Ð?зії Міжнародна фінанÑ?ова корпораціÑ? Регіон Центральної та Східної Європи ОÑ?танню Стратегію партнерÑ?тва з Україною Рада виконавчих директорів Світового банку обговорила 8 лиÑ?топада 2007 року Ð’Ð?ЛЮТÐ?І ЕКВІВÐ?ЛЕÐ?ТИ УкраїнÑ?ька гривнÑ? (грн.) 1 дол. СШÐ? = 7,9898 грн. (18 Ñ?ічнÑ? 2012 року) ФІÐ?Ð?Ð?СОВИЙ РІК УРЯДУ УКРÐ?ЇÐ?И (1 Ñ?ічнÑ? – 31 груднÑ?) МІРИ ТÐ? Ð’Ð?ГИ Метрична Ñ?иÑ?тема Ð?БРЕВІÐ?ТУРИ ТÐ? СКОРОЧЕÐ?Ð?Я AÐ?Ð? Ð?ДД Ð?налітично-дорадча допомога NERC Ð?КРЕ Ð?аціональна коміÑ?Ñ–Ñ? регулюваннÑ? електроенергетики ACU РПУ Рахункова палата України NPLs Ð?К Ð?епрацюючі кредити CIDA КÐ?МР КанадÑ?ьке агентÑ?тво з MDGs ЦРТ Цілі розвитку тиÑ?Ñ?чоліттÑ? міжнародного розвитку CIS СÐ?Д СпівдружніÑ?Ñ‚ÑŒ незалежних MIC Країни з Ñ?ереднім рівнем держав доходів CN ДК Довідка про концепцію M&E Моніторинг та оцінка CPI ІСЦ ІндекÑ? Ñ?поживчих цін NBU Ð?БУ Ð?аціональний банк України CPPR ОВПП ОглÑ?д виконаннÑ? портфелÑ? OECD ОЕСР ОрганізаціÑ? економічного У проектів Світового банку в Ñ?півробітництва Ñ– розвитку Україні CPS СПУ СтратегіÑ? партнерÑ?тва Світового ORAF СООР СиÑ?тема оцінки операційних банку з Україною ризиків CPS CR ЗВ Звіт про виконаннÑ? Стратегії PAD ДОП Документ з оцінки проекту СПУ партнерÑ?тва Світового банку з Україною CR ОК ОглÑ?д концепції PEFA ОДВФЗ Оцінка державних видатків Ñ– фінанÑ?ової звітноÑ?Ñ‚Ñ– CSOs ОГС Організації громадÑ?нÑ?ького PFM УДФ УправліннÑ? державними Ñ?уÑ?пільÑ?тва фінанÑ?ами DCFTA ГВУЗ Глибока та вÑ?еохопна угода про PFRL ППРФС Програмна позика на ВТ зону вільної торгівлі реабілітацію фінанÑ?ового Ñ?ектора 2 DGF ФГВФ Фонд гарантуваннÑ? вкладів PPIAF ККДПІП КонÑ?ультативний комітет з О фізичних оÑ?іб державно-приватних інфраÑ?труктурних проектів DFGG ПЯВ Попит на Ñ?кіÑ?не врÑ?дуваннÑ? РР ДЗ Державні закупівлі DPL ППР Позика на підтримку політики PPP ППП Публічно-приватне партнерÑ?тво розвитку DR ОглÑ?д з прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? рішеннÑ? QER ОПЯ ОглÑ?д (заходів) з підвищеннÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– EBRD ЄБРР ЄвропейÑ?ький банк реконÑ?трукції RBF ФінанÑ?уваннÑ? на оÑ?нові та розвитку результатів EС ЄК ЄвропейÑ?ька КоміÑ?Ñ–Ñ? ROC РКОП Регіональний комітет з операційних питань EDP-2 ПРЕ-2 Другий проект розвитку екÑ?порту SAFE ПоÑ?иленнÑ? підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– та фідуціарного Ñ?ередовища EIB ЄІБ ЄвропейÑ?ький інвеÑ?тиційний банк SFI ДФІ Державна фінанÑ?ова інÑ?пекціÑ? EITI ІПВГ Ініціатива щодо забезпеченнÑ? SILs СІП Спеціальні інвеÑ?тиційні позики прозороÑ?Ñ‚Ñ– видобувних галузей ESW ЕСД Економічні та Ñ?екторні SMEs МСП Малі Ñ– Ñ?ередні підприємÑ?тва доÑ?лідженнÑ? EU ЄС ЄвропейÑ?ький Союз SOE ДП Державні підприємÑ?тва FDI ПІІ ПрÑ?мі іноземні інвеÑ?тиції STS ДПС Державна податкова Ñ?лужба GAC УБК (Державне) урÑ?дуваннÑ? Ñ– боротьба STSMP ДМДПС Проект модернізації державної з корупцією податкової Ñ?лужби GDP ВВП Валовий внутрішній продукт TA ТД Технічна допомога GFS СДФ СтатиÑ?тика державних фінанÑ?ів TF ТФ ТраÑ?Ñ‚-фонд GRECO Група країн Ради Європи з TIMSS Міжнародне доÑ?лідженнÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– боротьби з корупцією оÑ?віти у Ñ?фері математичних Ñ– природничих наук HACCP СиÑ?тема управліннÑ? безпекою TSA ЄКР Єдиний казначейÑ?ький рахунок харчових продуктів HBS ОУЖ ОбÑ?теженнÑ? умов життÑ? UCAN “Мережа громадÑ?нÑ?ької дії в Д домогоÑ?подарÑ?тв Україніâ€? IDF ФІР Фонд інÑ?титуційного розвитку UIP Проект з розвитку міÑ?ької інфраÑ?труктури IFC МФК Міжнародна фінанÑ?ова USAID Ð?МР Ð?гентÑ?тво міжнародного корпораціÑ? СШÐ? розвитку СШÐ? IFIs МФО Міжнародні фінанÑ?ові організації USIF УФСІ УкраїнÑ?ький фонд Ñ?оціальних 3 інвеÑ?тицій IMF МВФ Міжнародний валютний фонд VAT ПДВ Податок на додану вартіÑ?Ñ‚ÑŒ INTOSAI МОВ Міжнародна організаціÑ? вищих WBI ІСБ ІнÑ?титут Світового банку Ð?У аудиторÑ?ьких уÑ?танов IPSAS МСБО Міжнародні Ñ?тандарти WBG ГСБ Група Світового банку ДС бухгалтерÑ?ького обліку в державному Ñ?екторі ISA МСУ Міжнародні Ñ?тандарти аудиту WEM ОРЕ Оптовий ринок електроенергії LGAF СиÑ?тема оцінки ефективноÑ?Ñ‚Ñ– управліннÑ? земельними реÑ?урÑ?ами МБРР МФК Віце-президент: Філіпп Ле Уору ДімітріÑ? ЦіцірагоÑ? Директор у Ñ?правах ЧімÑ?о Фан Томаш Тельма України: Керівники групи Грегорі Т. Єнджейчак, ЮліÑ? Сніжко Руфат Ð?лімарданов, ОкÑ?ана Ð?агаєць проекту: Члени групи проекту: Підготовку цієї СПУ очолював колишній директор Світового банку у Ñ?правах України, Мартін Райзер, під загальним керівництвом головного економіÑ?та Світового банку в регіоні ЄЦÐ?, Індерміта Гілла. До групи підготовки СПУ входили Конні Лафф, Пабло Сааведра, РуÑ?лан ПіонтківÑ?ький, Паоло Беллі, Тамара СулухіÑ?, МаріуÑ? Ð’Ñ–Ñ?мантаÑ?, Раджеев Свамі, Ð?Ñ?трід Манрот, Яна Куніцова, Дмитро Деркач; цінну допомогу в цій роботі надавали ОлекÑ?ій Балабушко, ЮліÑ? СмолÑ?Ñ€, Катерина Петрина, Ð?нжела Пригожина, Світлана БудаговÑ?ька, МаріÑ? Ð?нжеліка Сотомайор, Гарі СтаггінÑ?, Дмитро Крищенко, Дмитро Глазков, Малколм ЧілдреÑ?Ñ?, ОлекÑ?ій Слензак, Крейг МейÑ?нер, Мунавер Султан Кваджа, ВікторіÑ? СірÑ?ченко, Олена Кладова, Сергій ОÑ?аволюк Ñ– Тевфік Япрак. Ð?дмініÑ?тративну підтримку надавала ОлеÑ?Ñ? Гафурова. ПОДЯКÐ? ДлÑ? підготовки цієї Стратегії дуже кориÑ?ними були конÑ?ультації з поÑ?адовцÑ?ми з центральних Ñ– міÑ?цевих органів влади та з предÑ?тавниками партнерÑ?ьких організацій розвитку, громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва та науково-викладацьких кіл. 4 СТРÐ?ТЕГІЯ ПÐ?РТÐ?ЕРСТВÐ? З УКРÐ?ЇÐ?ОЮ 2012 – 2016 ФІÐ?Ð?Ð?СОВІ РОКИ ЗМІСТ РЕЗЮМЕ .................................................................................................................................................. vii I. ЗÐ?ГÐ?ЛЬÐ?Ð? СИТУÐ?ЦІЯ Ð’ УКРÐ?ЇÐ?І.......................................................................................... 11 A. Ð’Ñ?туп .............................................................................................................................................. 11 B. Соціально-політична Ñ?итуаціÑ? ..................................................................................................... 12 C. Економічна Ñ?итуаціÑ? ..................................................................................................................... 13 D. Державне урÑ?дуваннÑ? та корупціÑ? .............................................................................................. 19 E. БідніÑ?Ñ‚ÑŒ, Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ життÑ?, Цілі розвитку тиÑ?Ñ?чоліттÑ?, гендерні питаннÑ? ..................................... 21 II. ПРОБЛЕМИ ТÐ? МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ І ПРОГРÐ?ÐœÐ? УРЯДУ УКРÐ?ЇÐ?И ........... 25 A. Програма УрÑ?ду ............................................................................................................................ 25 B. СередньоÑ?трокові виклики та можливоÑ?Ñ‚Ñ– ................................................................................. 26 C. ДовгоÑ?трокові проблеми та можливоÑ?Ñ‚Ñ– ..................................................................................... 27 III. СТРÐ?ТЕГІЯ ПÐ?РТÐ?ЕРСТВÐ? ГРУПИ СВІТОВОГО БÐ?Ð?КУ З УКРÐ?ЇÐ?ОЮ ................... 28 A. Уроки впровадженнÑ? СПУ на 2008 – 2011 роки ........................................................................ 28 B. Принципи СПУ ............................................................................................................................. 29 C. Компоненти СПУ та очікувані результати ................................................................................. 30 IV. ВПРОВÐ?ДЖЕÐ?Ð?Я СПУ ............................................................................................................... 38 A. Пропоновані кредитна програма та програма поширеннÑ? знань ............................................. 38 B. Моніторинг та оцінка ................................................................................................................... 41 C. УправліннÑ? впровадженнÑ?м Програми ....................................................................................... 41 V. РИЗИКИ ............................................................................................................................................ 47 VI. ДОДÐ?ТКИ ........................................................................................................................................ 49 Додаток 1. Звіт про виконаннÑ? Стратегії партнерÑ?тва з Україною на 2008 – 2011 фінанÑ?ові роки ................................................................................................................................................................ 49 Додаток 2. Рамкова таблицÑ? результатів Стратегії партнерÑ?тва Світового банку з Україною на 2012 – 2016 фінанÑ?ові роки .................................................................................................................. 77 Додаток 3. Скориговані національні заощадженнÑ?, пов’Ñ?зані з вичерпаннÑ?м реÑ?урÑ?ів ............... 97 Додаток 4. Оцінка прогреÑ?у в зменшенні рівнÑ? “приватизаціїâ€? держави та в подоланні корупції .............................................................................................................................................................. 100 5 Додаток 5. Оцінка наÑ?лідків Ñ?ильних Ñ– Ñ?лабких Ñ?торін Ñ?иÑ?теми управліннÑ? державними фінанÑ?ами в Україні ............................................................................................................................ 103 Додаток 6. Гендерні питаннÑ? ............................................................................................................. 109 Додаток 7. СПУ – конÑ?ультації з громадÑ?ькіÑ?Ñ‚ÑŽ ............................................................................. 110 Додаток A2: Україна at a glance ......................................................................................................... 112 Додаток B2: Україна – окремі показники* оÑ?воєннÑ? коштів Ñ– управліннÑ? портфелем проектів Світового банку ................................................................................................................................... 115 Додаток B3: Україна – програма інвеÑ?тиційних операцій МФК.................................................... 116 Додаток B5: Україна – ОÑ?новні Ñ?оціальні показники...................................................................... 117 Додаток B6: Україна – ОÑ?новні економічні показники................................................................... 118 Додаток B6: Україна – ОÑ?новні економічні показники (продовженнÑ?) ........................................ 119 Додаток B7: Україна – оÑ?новні показники кредитної заборгованоÑ?Ñ‚Ñ– ........................................... 120 Додаток B8: Україна – Портфель операцій (МБРР/ ÐœÐ?Р Ñ– грантів) .............................................. 124 Додаток B8(b): Україна – Портфель виділених Ñ– непогашених інвеÑ?тиційних кредитних коштів МФК ..................................................................................................................................................... 126 6 РЕЗЮМЕ 1. Україна відновлюєтьÑ?Ñ? піÑ?лÑ? економічно-фінанÑ?ової кризи 2009 року, однак фундаментальні Ñ?труктурні проблеми залишаютьÑ?Ñ? нерозв’Ñ?заними. ЗбереглиÑ?Ñ? значні Ñ„Ñ–Ñ?кальні диÑ?баланÑ?и; великі Ñ?оціальні транÑ?ферти, неефективні державні поÑ?луги та великі квазіфіÑ?кальні Ñ?убÑ?идії Ñ?тановлÑ?Ñ‚ÑŒ загрозу длÑ? Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ–. Бюджетно-податковий Ñ?ектор Ñ?лабкий, а оцінки клімату длÑ? веденнÑ? бізнеÑ?у незмінно Ñ” одними з найгірших у регіоні. Попри економічне відновленнÑ?, Ñ?ке Ñ?поÑ?терігаєтьÑ?Ñ? двома оÑ?танніми роками Ñ– локомотивом Ñ?кого Ñ” екÑ?порт, обÑ?Ñ?ги виробництва вÑ?е ще не доÑ?Ñ?гли докризового рівнÑ?, Ñ– економіка надалі Ñ” уразливою до неÑ?табільних цін на Ñ?ировину Ñ– залежною від зовнішнього фінанÑ?уваннÑ?. Ð?езважаючи на великий державний Ñ?ектор, Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ багатьох надаваних державою поÑ?луг погіршуєтьÑ?Ñ?. ОпитуваннÑ?, проведені перед двадцÑ?тою річницею незалежноÑ?Ñ‚Ñ– України, Ñ– оÑ?танні Ñ?оціальні протеÑ?ти Ñ?відчать про загальне незадоволеннÑ? економічною Ñ?итуацією Ñ– неефективним державним урÑ?дуваннÑ?м 1. Значна різницÑ? між Ñ?уÑ?пільними очікуваннÑ?ми Ñ– економічною реальніÑ?Ñ‚ÑŽ заважає бачити низку важливих уÑ?піхів Ñ– доÑ?Ñ?гнень, Ñ?к-от прогреÑ? у зниженні бідноÑ?Ñ‚Ñ– впродовж оÑ?таннього деÑ?Ñ?тиліттÑ?, відноÑ?но непогані перÑ?пективи Ñ?ередньоÑ?трокового розвитку та низькі, порівнÑ?но з Ñ?ередніми по регіону, рівні державного боргу. 2. СтикаючиÑ?ÑŒ з добре відомими викликами Ñ?оціально-економічного розвитку, кожен із чергових українÑ?ьких урÑ?дів мав труднощі із реалізацією реформ. З чаÑ?у проголошеннÑ? незалежноÑ?Ñ‚Ñ– в 1991 році поÑ?туп у реалізації реформ в Україні відÑ?тавав від вÑ?тановлених цілей Ñ– Ñ?уÑ?пільних прагнень. Значна чаÑ?тина труднощів із впровадженнÑ?м реформ пов’Ñ?зана з фундаментальними проблемами економічного Ñ– політичного управліннÑ?. КорупціÑ? Ñ– “приватизаціÑ?â€? держави фінанÑ?ово-промиÑ?ловими групами набула величезних маÑ?штабів Ñ– загальновизнано вважаєтьÑ?Ñ? оÑ?новною перешкодою длÑ? розвитку. Україна завжди одержувала низькі рейтинги з найважливіших аÑ?пектів урÑ?дуваннÑ?; в окремих Ñ?ферах рейтинги України погіршуютьÑ?Ñ? з 2006 року. Ð?езважаючи на поÑ?туп у переговорах про глибоку Ñ– вÑ?еохопну Угоду про зону вільної торгівлі (ГВОЗВТ) з ЄвропейÑ?ьким Союзом (ЄС), Ñ?умніви щодо твердої підтримки Україною європейÑ?ьких політичних цінноÑ?тей можуть загальмувати цей інтеграційний імпульÑ?. 3. Упродовж оÑ?таннього деÑ?Ñ?тиріччÑ? керівництво України ухилÑ?лоÑ?Ñ? від розв’Ñ?заннÑ? проблем, пов’Ñ?заних з “приватизацієюâ€? держави Ñ– корупцією, таким чином довіру Ñ?уÑ?пільÑ?тва до держави було підірвано. Це, у Ñ?вою чергу, зумовило опір наÑ?еленнÑ? болючим, однак необхідним реформам Ñ?оціальних транÑ?фертів Ñ– державних поÑ?луг. Як наÑ?лідок, чергові урÑ?ди надавали перевагу короткоÑ?троковим бюджетним виплатам, що звузило Ñ„Ñ–Ñ?кальний проÑ?Ñ‚Ñ–Ñ€, необхідний длÑ? державних інвеÑ?тицій, Ñ– призвело до приділеннÑ? меншої уваги Ñ?тратегічним пріоритетам. ВідÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ однакових правил гри та поÑ?тійний Ñ„Ñ–Ñ?кальний тиÑ?к перешкоджали розвитку приватного Ñ?ектора, Ñ–, зрештою, зроÑ?таннÑ? продуктивноÑ?Ñ‚Ñ– та інвеÑ?тицій були незначними порівнÑ?но з іншими країнами регіону. Без відновленнÑ? довіри УрÑ?д України надалі матиме Ñ?кладнощі із впровадженнÑ?м реформ, а без реформ діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ державного Ñ?ектора Ñ– надалі буде незадовільною. Ð?налітичні доÑ?лідженнÑ? Групи Світового банку та чиÑ?ленні виÑ?ловлюваннÑ? громадÑ?ькоÑ?Ñ‚Ñ– в Україні Ñ?відчать про те, що оÑ?новною причиною неефективноÑ?Ñ‚Ñ– державного урÑ?дуваннÑ? Ñ” відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ конÑ?труктивних відноÑ?ин між владою та громадÑ?нÑ?ьким Ñ?уÑ?пільÑ?твом Ñ– бізнеÑ?ом. 4. Президент Янукович прийшов до влади з наказом Ñ?уÑ?пільÑ?тва забезпечити ефективніше керівництво економікою у країні, Ñ?ка характеризувалаÑ?Ñ? глибоким політичним розколом Ñ– розчаруваннÑ?м наÑ?еленнÑ? попередніми Ñ?оціально-економічними результатами. У Програмі економічних реформ на 2010 – 2014 роки Президента Януковича не лише визначено амбіційний порÑ?док денний реформ, а й наголошуєтьÑ?Ñ? на необхідноÑ?Ñ‚Ñ– поліпшеннÑ? Ñ—Ñ… впровадженнÑ? шлÑ?хом поÑ?иленнÑ? інÑ?титуцій, вÑ?тановленнÑ? жорÑ?ткішої 1 Див., наприклад, ОбÑ?теженнÑ? “ЖиттÑ? в країнах з перехідною економікоюâ€? (Life in Transition), проведене ЄБРР та Світовим банком у 2010 році. Див. також регулÑ?рні опитуваннÑ? громадÑ?ької думки, оприлюднювані такими українÑ?ькими доÑ?лідницькими центрами, Ñ?к Центр Разумкова, ІнÑ?титут Горшеніна чи ІнÑ?титут Ñ?оціології. диÑ?ципліни длÑ? чиновників та обмеженнÑ? корупції. Президент підтвердив європейÑ?ьку орієнтацію України, що, окрім інших чинників, допоможе зміцнити механізми впровадженнÑ? та підвищити Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ урÑ?дуваннÑ?. Однак одержані доÑ?Ñ– результати виконаннÑ? цієї програми неоднозначні, що зумовлене наÑ?вніÑ?Ñ‚ÑŽ групових інтереÑ?ів та нароÑ?таючою втомою наÑ?еленнÑ? від реформ. Ð’ УрÑ?ді глибшає розуміннÑ? того, що дедалі Ñ?кладніші реформи у таких чутливих Ñ?оціальних Ñ?ферах, Ñ?к пенÑ?ійна Ñ?иÑ?тема, охорона здоров’Ñ? та житлово-комунальні поÑ?луги не можуть бути ефективними без залученнÑ? громадÑ?ькоÑ?Ñ‚Ñ– (оÑ?обливо на міÑ?цевому рівні) до моніторингу та впровадженнÑ? цих реформ. Україна потребує зміни парадигми урÑ?дуваннÑ? Ñ– переходу від Ñ?иÑ?теми, в Ñ?кій головну роль відіграє держава, до Ñ?иÑ?теми, Ñ?ка запрошує до учаÑ?Ñ‚Ñ– широке коло зацікавлених оÑ?іб з різних Ñ?оціальних груп. Цю нову партнерÑ?ьку модель Ñ?оціальних відноÑ?ин вже почали запроваджувати в кількох міÑ?тах, в Ñ?ких налагоджено конÑ?труктивну Ñ?півпрацю між обраними міÑ?ькими головами Ñ– громадÑ?нÑ?ьким Ñ?уÑ?пільÑ?твом та організаціÑ?ми підприємців. 5. Метою Стратегії партнерÑ?тва Світового банку з Україною (СПУ) на 2012-2016 роки Ñ” наданнÑ? Україні допомоги в уÑ?уненні вказаних “вузьких міÑ?цьâ€? впровадженнÑ? реформ Ñ–, таким чином, Ñ?приÑ?ннÑ? в доÑ?Ñ?гненні Україною уÑ?піхів у реалізації Ñ—Ñ— амбіційної програми економічної реформи та інтеграції з ЄС. ОÑ?новною метою СПУ Ñ” наданнÑ? керівництву України допомоги в поліпшенні відноÑ?ин з громадÑ?нÑ?ьким Ñ?уÑ?пільÑ?твом Ñ– бізнеÑ?ом, в перетворенні недовіри до реформ на Ñ—Ñ… підтримку та в поÑ?иленні підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– й ефективноÑ?Ñ‚Ñ– органів влади. РішучіÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– волÑ? керівництва на вÑ?Ñ–Ñ… рівнÑ?Ñ… матимуть вирішальне значеннÑ? длÑ? виконаннÑ? амбіційної програми реформ. Група Світового банку вноÑ?итиме коригуваннÑ? у Ñ?вій діалог щодо політики, у кредитуваннÑ?, інвеÑ?тиції та технічну допомогу, у відповідь на продемонÑ?тровану УрÑ?дом підтримку реформ. Ð?адалі дуже важливу роль відіграватиме підтримка донорів у зміцненні потенціалу організацій громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва (ОГС). 6. Програма підтримки Світового банку будуєтьÑ?Ñ? навколо двох компонентів, Ñ– обидва Ñ?відчать про важливу роль, Ñ?ку підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– урÑ?дуваннÑ? відіграє у забезпеченні Ñ?талого Ñ?оціально-економічного прогреÑ?у в Україні. Компонент I підтримує вÑ?тановленнÑ? Ñ‚Ñ–Ñ?ніших зв’Ñ?зків між державою та громадÑ?нами, у центрі Ñ?ких – поліпшеннÑ? державних поÑ?луг, підвищеннÑ? Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– та ефективноÑ?Ñ‚Ñ– державних фінанÑ?ів, а також поÑ?иленнÑ? прозороÑ?Ñ‚Ñ– Ñ– підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– у викориÑ?танні державних реÑ?урÑ?ів. Метою компонента II Ñ” продуктивніша Ñ?півпрацÑ? між державою Ñ– бізнеÑ?ом, Ñ?прÑ?мована на підтримку економічного зроÑ?таннÑ? Ñ– підвищеннÑ? конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– та на Ñ?твореннÑ? робочих міÑ?ць, поліпшеннÑ? бізнеÑ?-клімату, Ñ?тимулюваннÑ? міÑ?цевих інвеÑ?тицій Ñ– залученнÑ? прÑ?мих іноземних інвеÑ?тицій (ПІІ), задлÑ? підвищеннÑ? продуктивноÑ?Ñ‚Ñ–, та Ñ?прÑ?муваннÑ? державних інвеÑ?тицій у розвиток найважливішої державної інфраÑ?труктури. 7. ВизначеннÑ? Ñ?фер залученнÑ? Світового банку Ñ– надалі відбуватиметьÑ?Ñ? вибірково Ñ– гнучко, зоÑ?ереджуючиÑ?ÑŒ на забезпеченні Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– та на ефективноÑ?Ñ‚Ñ– розвитку. ОбмеженнÑ? кредитної Ñ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– Світового банку та уроки, Ñ?кі Ñ?відчать про важливіÑ?Ñ‚ÑŒ набуттÑ? доÑ?віду у впровадженні проектів, ймовірно, обмежать кількіÑ?Ñ‚ÑŒ нових кредитних операцій до макÑ?имум двох на рік. У центрі уваги нової СПУ й надалі перебуватиме поліпшеннÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– портфелÑ? проектів, включно з підвищеннÑ?м рівнÑ? оÑ?воєннÑ? кредитних коштів у наÑ?вному інвеÑ?тиційному портфелі та зміцненнÑ?м інÑ?титуційного потенціалу, потрібного длÑ? впровадженнÑ? проектів, у клієнта. СПУ не визначає детальної програми кредитуваннÑ? длÑ? періоду піÑ?лÑ? 2014 фінанÑ?ового року, зважаючи на попередній доÑ?від Ñ– на потребу в швидкій адаптації до змін Ñ?итуації та пріоритетів країни. МатрицÑ? результатів відображає, передуÑ?ім, вплив діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–, започаткованої до кінцÑ? 2014 фінанÑ?ового року, оÑ?кільки длÑ? того, щоб побачити конкретні результати, в Україні потрібен тривалий підготовчий період. 8. Допомогу Світового банку Україні в рамках цієї нової СПУ буде прокалібровано, щоб привеÑ?ти обÑ?Ñ?ги та інÑ?трументи підтримки Банку у відповідніÑ?Ñ‚ÑŒ до зобов’Ñ?зань, потенціалу та доÑ?Ñ?гнень влади у ключових Ñ?ферах можливого залученнÑ? Банку. Зокрема, інвеÑ?тиційні позики надаватимутьÑ?Ñ? за наÑ?вноÑ?Ñ‚Ñ– помірних ризиків, пов’Ñ?заних з урÑ?дуваннÑ?м, позитивного доÑ?віду впровадженнÑ? реформ, відповідного потенціалу, а також за умови широкого конÑ?енÑ?уÑ?у щодо загальної Ñ?тратегії. ДлÑ? зміцненнÑ? конÑ?енÑ?уÑ?у щодо реформ Ñ– viii розбудови необхідного потенціалу буде запропоновано аналітичні й дорадчі поÑ?луги. Ð?аданнÑ? позик на підтримку політики розвитку залежатиме від продемонÑ?трованого прогреÑ?у в уÑ?уненні оÑ?новних Ñ?лабких міÑ?ць в урÑ?дуванні та, відповідно, від зобов’Ñ?зань Ñ– Ñ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– очолювати боротьбу з клановими інтереÑ?ами, щоб мати змогу реалізувати узгоджену Ñ?тратегію реформ Ñ– розвитку. 9. Програма інвеÑ?тиційного кредитуваннÑ? на перші два роки СПУ передбачає наданнÑ? базової підтримки на рівні 500 млн. дол. СШÐ? на рік. Кредитний портфель інвеÑ?тиційних проектів, Ñ?кі нині перебувають на етапі підготовки, на 2013 фінанÑ?овий рік, міÑ?тить продовженнÑ? першого Проекту покращеннÑ? автошлÑ?хів Ñ– безпеки руху та додаткове фінанÑ?уваннÑ? длÑ? Проекту розвитку Ñ?иÑ?теми державної Ñ?татиÑ?тики. У рамках індикативного кредитуваннÑ? на 2014 фінанÑ?овий рік передбачено можливіÑ?Ñ‚ÑŒ операції на підтримку розширеннÑ? програм адреÑ?ної Ñ?оціальної допомоги, Другого проекту розвитку міÑ?ької інфраÑ?труктури та Проекту з підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ– модернізації газового Ñ?ектора. ОбÑ?Ñ?ги фінанÑ?уваннÑ? залишаютьÑ?Ñ? індикативними, Ñ– загальна Ñ?ума кредитного портфелÑ? може змінюватиÑ?Ñ? залежно від потреб УрÑ?ду та кредитної Ñ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– Світового банку. Можливо, у 2015-2016 фінанÑ?ових роках буде передбачено додаткове інвеÑ?тиційне фінанÑ?уваннÑ? у таких Ñ?ферах: (i) Ñ?приÑ?ннÑ? транÑ?порту та торгівлі, (ii) енергоефективніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– енергетична безпека, (iii) комунальні поÑ?луги та урÑ?дуваннÑ?, (iv) поÑ?луги та фінанÑ?уваннÑ? у Ñ?екторі охорони здоров’Ñ?, (v) розвиток приватного Ñ?ектора та його доÑ?туп до фінанÑ?уваннÑ?. 10. СтратегіÑ? каліброваної допомоги Світового банку передбачає можливіÑ?Ñ‚ÑŒ переглÑ?ду Ñ?ум кредитуваннÑ? у бік їхнього збільшеннÑ? шлÑ?хом включеннÑ? до програми ППР у разі приÑ?кореннÑ? темпів реформ Ñ– Ñ?табільного прогреÑ?у в підвищенні ефективноÑ?Ñ‚Ñ– урÑ?дуваннÑ?. Можливе оперативне наданнÑ? Другої програмної позики на реабілітацію фінанÑ?ового Ñ?ектора та започаткуваннÑ? у 2013-2015 фінанÑ?ових роках нової міжÑ?екторної програми ППР (Ñ?ка Ñ?пиратиметьÑ?Ñ? на попередні Ñ?ерії ППР І-ІІІ) на підтримку підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– урÑ?дуваннÑ? економікою та конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ–. Ð?аданнÑ? вказаної позики Ñ– початок нової програми залежатимуть від зверненнÑ? УрÑ?ду України з проханнÑ?м про наданнÑ? реÑ?урÑ?ів МБРР, доÑ?Ñ?гнутих Україною показників, фінанÑ?ової Ñ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– МБРР, звернень інших позичальників до МБРР та розвитку Ñ?вітової економічної Ñ?итуації. 11. МФК Ñ?приÑ?тиме одержанню результатів в рамках другого компонента СПУ завдÑ?ки Ñ?к інвеÑ?тиційним проектам, так Ñ– заходам у рамках дорадчої допомоги, Ñ?прÑ?мованим на розвиток приватного Ñ?ектора. СтратегіÑ? МФК в Україні далі зоÑ?ереджуватиметьÑ?Ñ? на підтримці: (Ñ–) Ñ?табілізації банківÑ?ького Ñ?ектора та цільового фінанÑ?уваннÑ?; (Ñ–Ñ–) агробізнеÑ?у та (Ñ–Ñ–Ñ–) інфраÑ?труктури, що доповнюватиметьÑ?Ñ? підтримкою двох міжÑ?екторних тем поліпшеннÑ? бізнеÑ?- Ñ?ередовища Ñ– підвищеннÑ? енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ–. . 12. УÑ?Ñ– Ñ?фери учаÑ?Ñ‚Ñ– Світового банку в діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–, передбаченої СПУ, ґрунтуватимутьÑ?Ñ? на ретельних діагноÑ?тичних доÑ?лідженнÑ?Ñ… Ñ– технічній допомозі, із приділеннÑ?м оÑ?обливої уваги доÑ?Ñ?гненню кращого конÑ?енÑ?уÑ?у в Ñ?уÑ?пільÑ?тві щодо політики Ñ– дій, Ñ?прÑ?мованих на вирішеннÑ? оÑ?новних Ñ?труктурних проблем. Ð?налітично-дорадчу допомогу (Ð?ДД) доцільно зоÑ?ередити на таких ключових питаннÑ?Ñ…: (i) інвеÑ?тиційний клімат, включаючи наданнÑ? дорадчої допомоги в ключових Ñ?ферах політики, таких Ñ?к Ñ?ільÑ?ьке гоÑ?подарÑ?тво, земельні відноÑ?ини, регулюваннÑ? бізнеÑ?у, (ii) Ñ„Ñ–Ñ?кальна Ñ– податкова Ñ?иÑ?теми та управліннÑ? державними фінанÑ?ами (УДФ), (iii) підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– та поліпшеннÑ? управліннÑ? в енергетичному Ñ?екторі (включаючи модернізацію газового Ñ?ектора), (iv) Ñ?табільніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– розвиток фінанÑ?ового Ñ?ектора, (v) управліннÑ? Ñ– наданнÑ? поÑ?луг у житлово-комунальному гоÑ?подарÑ?тві, (vi) Ñ?оціальні реформи (адреÑ?на Ñ?оціальна допомога та пенÑ?ійна реформа) та (vii) реформуваннÑ? Ñ?ектора охорони здоров’Ñ?. ПродовжуватимутьÑ?Ñ? Ñ– за можливоÑ?Ñ‚Ñ– поглиблюватимутьÑ?Ñ? партнерÑ?ькі відноÑ?ини з ЄвропейÑ?ькою КоміÑ?ією (ЄК), Міжнародним валютним фондом (МВФ), Ð?гентÑ?твом з міжнародного розвитку СШÐ? (Ð?МР СШÐ?), ЄвропейÑ?ьким банком реконÑ?трукції Ñ– розвитку (ЄБРР) та іншими двоÑ?торонніми донорами в діалозі Ñ?тоÑ?овно політики та в наданні Ð?ДД. 13. СПУ виграє від вужчої Ñ?прÑ?мованоÑ?Ñ‚Ñ– управліннÑ? ризиками Ñ– підтримки впровадженнÑ?. Цей новий підхід розвиватиметьÑ?Ñ? у трьох напрÑ?мках, а Ñ?аме: (i) приділеннÑ? ix більшої уваги готовноÑ?Ñ‚Ñ– до впровадженнÑ?, з викориÑ?таннÑ?м виÑ?новків Звіту про виконаннÑ? СПУ ("фільтр готовноÑ?Ñ‚Ñ–"), (ii) зверненнÑ? приÑ?кіпливішої уваги на ризики Ñ– можливоÑ?Ñ‚Ñ–, пов’Ñ?зані з питаннÑ?ми урÑ?дуваннÑ? Ñ– боротьби з корупцією (УБК), за допомогою попередніх діагноÑ?тичних доÑ?ліджень, та залученнÑ? ширшого загалу до конÑ?ультацій Ñ– доÑ?Ñ?гненнÑ? конÑ?енÑ?уÑ?у з метою пом’Ñ?кшеннÑ? ризиків, пов’Ñ?заних з питаннÑ?ми економічної політики, та (iii) підготовка відібраних пілотних ініціатив, Ñ?кі дадуть змогу залучити недержавних учаÑ?ників Ñ?к партнерів в проектах Світового банку Ñ– Ñ?кі в Ñ?ередині періоду впровадженнÑ? підлÑ?гатимуть оцінці Ñ– подальшому розширенню. Ці ініціативи поглиблюють вже розпочату в рамках попередньої СПУ роботу, однак у цій СПУ ризики, пов’Ñ?зані з впровадженнÑ?м та УБК, виÑ?уваютьÑ?Ñ? на передній план роботи Групи Світового банку в Україні. 14. ЗберігаютьÑ?Ñ? виÑ?окі ризики длÑ? цілей СПУ, зумовлені незадовільним попереднім доÑ?відом впровадженнÑ? реформ, неоднозначними результатами виконаннÑ? наÑ?вного портфелÑ? проектів. Пропонована калібрована програма допомоги дає Світовому банку змогу реагувати на міцніÑ?Ñ‚ÑŒ зобов’Ñ?зань урÑ?ду України щодо впровадженнÑ? реформ. Фільтри Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– урÑ?дуваннÑ? Ñ– готовноÑ?Ñ‚Ñ– та наданнÑ? Ñ?ерйознішої уваги доÑ?Ñ?гненню конÑ?енÑ?уÑ?у й проведенню конÑ?ультацій з широким колом зацікавлених Ñ?торін має Ñ?приÑ?ти пом’Ñ?кшенню ризиків длÑ? впровадженнÑ? реформ, а ґрунтовна програма аналітично-дорадчої допомоги у Ñ?фері політики в макроекономічному та фінанÑ?овому Ñ?екторах, а також Ñ‚Ñ–Ñ?на координаціÑ? дій з іншими партнерами, Ñ?кі працюють задлÑ? розвитку, Ñ?формують оÑ?нову длÑ? швидкого реагуваннÑ? на зовнішні шоки. 15. Один із ключових макроекономічних ризиків пов’Ñ?заний з доÑ?тупом до зовнішнього фінанÑ?уваннÑ?. Є ризик розірваннÑ? чинної угоди про кредит “Ñ?тенд-байâ€? з МВФ, Ñ– поÑ?илюютьÑ?Ñ? ризики длÑ? реÑ?труктуризації заборгованоÑ?Ñ‚Ñ–, пов’Ñ?зані з тим, що на 2012 рік припадають значні Ñ?уми виплат з обÑ?луговуваннÑ? боргу, у тому чиÑ?лі перед МВФ. Ð?еобхідною умовою Ñ?табільного прогреÑ?у в критичних Ñ?ферах, Ñ?к-от Ñ„Ñ–Ñ?кальна конÑ?олідаціÑ?, Ñ” Ñ?кладні з політичного поглÑ?ду реформи, такі Ñ?к підвищеннÑ? тарифів на енергоноÑ?Ñ–Ñ— длÑ? домогоÑ?подарÑ?тв Ñ– комунальних підприємÑ?тв, Ñ– вирішеннÑ? Ñ?труктурних проблем у газовому Ñ?екторі буде перевіркою Ñ?ерйозноÑ?Ñ‚Ñ– намірів УрÑ?ду, оÑ?обливо напередодні парламентÑ?ьких виборів у 2012 році. Визначальним чинником екÑ?портних перÑ?пектив України Ñ” економічне зроÑ?таннÑ? в ЄС. Загальна Ñ?ума заборгованоÑ?Ñ‚Ñ– європейÑ?ьким банкам Ñ” виÑ?окою, Ñ– банківÑ?ька криза в Європі чи зменшеннÑ? банками чаÑ?тки кредитних коштів може призвеÑ?ти до фінанÑ?ової неÑ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– в Україні. Банк не може ефективно пом’Ñ?кшити цих ризиків, проте доÑ?від кризи 2008-2009 років дає підÑ?тави вважати, що влада може швидко реагувати в період кризи, щоб відновити доÑ?туп до фінанÑ?уваннÑ?. x I. ЗÐ?ГÐ?ЛЬÐ?Ð? СИТУÐ?ЦІЯ Ð’ УКРÐ?ЇÐ?І A. Ð’Ñ?туп 16. Економіка України продовжує бути вразливою, Ñ– багато Ñ?фер Ñ?оціально-економічної діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– потребують докорінних реформ. Упродовж оÑ?танніх 20 років не бракувало Ñ?тратегічних концепцій Ñ– державних програм з реалізації значного економічного потенціалу України. Однак виконаннÑ? цих програм розчаровувало, Ñ– Ñ—Ñ… результати веÑ?ÑŒ чаÑ? були гіршими від очікуваних. 17. Ð?еоднозначні результати виконаннÑ? програм реформ в Україні зумовлені такими трьома оÑ?новними чинниками: уÑ?падкованими промиÑ?ловими активами та природними реÑ?урÑ?ами, що зменшувало Ñ?тимули до реформ, поÑ?туповим зниженнÑ?м довіри Ñ?уÑ?пільÑ?тва до держави та більшоÑ?Ñ‚Ñ– державних уÑ?танов Ñ– відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŽ міцного зовнішнього “Ñ?корÑ?â€? длÑ? процеÑ?у реформуваннÑ?. УÑ?падковані Україною потужноÑ?Ñ‚Ñ– в металургійній Ñ– хімічній промиÑ?ловоÑ?Ñ‚Ñ–, доходи від транÑ?портуваннÑ? енергореÑ?урÑ?ів з РоÑ?Ñ–Ñ— до Європи та величезні реÑ?урÑ?и родючої землі призвели до формуваннÑ? економічних рент, що дало Україні змогу хаотично розвиватиÑ?Ñ? без здійÑ?неннÑ? глибоких реформ. ЗоÑ?ередженнÑ? цих рент у руках декількох привілейованих міÑ?цевих бізнеÑ?менів зумовило маÑ?штабну “приватизаціюâ€? держави та Ñ?тало однією з причин підриву довіри наÑ?еленнÑ?. 18. ВідÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ довіри до держави веÑ?ÑŒ чаÑ? негативно впливала на підтримку наÑ?еленнÑ?м економічних реформ. Економічний Ñ?пад початку 1990-Ñ… років, зумовлений переходом до ринкових умов, мав важкі наÑ?лідки. Саме внаÑ?лідок перших перехідних років відбулоÑ?Ñ? зоÑ?ередженнÑ? багатÑ?тва у руках кількох оÑ?іб та руйнуваннÑ? Ñ?иÑ?теми Ñ?оціального захиÑ?ту, а також погіршеннÑ? Ñ?тандартів надаваних державою поÑ?луг. Брак відчутних позитивних результатів перших реформаторÑ?ьких заходів та неÑ?проможніÑ?Ñ‚ÑŒ керівництва країни зупинити “приватизаціюâ€? держави Ñ– поширеннÑ? корупції підірвали довіру Ñ?уÑ?пільÑ?тва до реформ Ñ– натоміÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ?понукали наÑ?тупні урÑ?ди до наданнÑ? переваги короткоÑ?троковим бюджетним виплатам. Ð?а відміну від країн з перехідною економікою – не членів СÐ?Д – Україна не змогла Ñ?кориÑ?татиÑ?Ñ? таким Ñ?ерйозним заÑ?обом підтримки, Ñ?к перÑ?пектива членÑ?тва у ЄС, Ñ?ка могла б Ñ?тати потужним Ñ?тимулом длÑ? реформ. 19. Традиційні джерела економічного зроÑ?таннÑ? України практично вичерпані, а економічні ризики Ñ” значними. Без залученнÑ? ПІІ та Ñ?тимулюваннÑ? внутрішніх інвеÑ?тицій Ñ– приватного підприємництва Україна ризикує повторити попередні цикли Ñ?трімких піднеÑ?ень Ñ– Ñ?падів, упуÑ?каючи можливоÑ?Ñ‚Ñ– догнати Ñ?воїх західних Ñ?уÑ?ідів. У Ñ?вітовій економіці на Ñ?воїх традиційних ринках Україна ризикує програти Ñ?воїм азійÑ?ьким конкурентам. Ð?инішнє неÑ?табільне міжнародне економічне Ñ?ередовище лише загоÑ?трює ці ризики. 20. Оголошена Президентом Віктором Януковичем підтримка європейÑ?ької інтеграції та план реформ, викладений у його Програмі економічних реформ на 2010 – 2014 роки, дають можливіÑ?Ñ‚ÑŒ розв’Ñ?зати проблеми, пов’Ñ?зані із Ñ?труктурними диÑ?баланÑ?ами в економіці України, у разі, Ñ?кщо буде докладено узгоджених зуÑ?иль з підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– урÑ?дуваннÑ?. Україна Ñ?тоїть на важливому роздоріжжі щодо Угоди про аÑ?оціацію з ЄвропейÑ?ьким Союзом, Ñ?ка охоплює глибоку Ñ– вÑ?еохопну Угоду про зону вільної торгівлі (ГВУЗВТ), Ñ?ка може Ñ?тати Ñ?корем длÑ? економічних реформ в Україні. Зроблено низку важливих кроків у Ñ?творенні законодавчої бази длÑ? боротьби з корупцією, Ñ?ка, принаймні чаÑ?тково, відповідає рекомендаціÑ?м міжнародних екÑ?пертних груп, зокрема Організації економічного Ñ?півробітництва Ñ– розвитку (ОЕСР) Ñ– Групи країн Ради Європи з боротьби з корупцією (GRECO). Ð’ керівництві країни поÑ?илюєтьÑ?Ñ? розуміннÑ? того, що без більш конÑ?труктивного діалогу між громадÑ?нÑ?ьким Ñ?уÑ?пільÑ?твом Ñ– бізнеÑ?ом амбіційних цілей, орієнтованих на розвиток, не буде 11 доÑ?Ñ?гнуто. ЗроÑ?таннÑ? ризиків на Ñ?вітових фінанÑ?ових ринках Ñ?творює додатковий Ñ?тимул до невідкладного впровадженнÑ? широкої програми реформ в Україні. 21. У СПУ на 2012 – 2016 роки оÑ?новну увагу буде зоÑ?ереджено на наданні УрÑ?ду України допомоги з розв’Ñ?заннÑ? проблем “вузьких міÑ?цьâ€? у впровадженні Програми Президента на 2010 – 2014 роки. ЦÑ? програма закладає підвалини длÑ? поÑ?иленнÑ? заходів з реформуваннÑ?; однак, длÑ? забезпеченнÑ? уÑ?пішноÑ?Ñ‚Ñ– цих заходів, необхідно врахувати минулий негативний доÑ?від. ЗаÑ?оби та рівні фінанÑ?ової підтримки вказаної програми у рамках СПУ прокалібровано таким чином, щоб Світовий банк міг Ñ?прÑ?мовувати Ñ?вою підтримку у Ñ‚Ñ– Ñ?фери, в Ñ?ких Ñ” найÑ?ильніша підтримка реформ Ñ– Ñ?кі мають позитивний доÑ?від із Ñ—Ñ… впровадженнÑ?, а також збільшувати допомогу у відповідь на чіткі Ñ?игнали того, що владні Ñ?труктури почали працювати над уÑ?уненнÑ?м найÑ?ерйозніших проблем в урÑ?дуванні. ЦÑ? СПУ передбачає Ñ–Ñ?тотне розширеннÑ? діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– із залученнÑ? громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва та інших зацікавлених Ñ?торін до поÑ?Ñ?неннÑ? необхідноÑ?Ñ‚Ñ– реформ. B. Соціально-політична Ñ?итуаціÑ? 22. ПіÑ?лÑ? майже двох років перебуваннÑ? при владі Президент Янукович Ñ– коаліційний урÑ?д, Ñ?формований піÑ?лÑ? його перемоги на президентÑ?ьких виборах, зіткнувÑ?Ñ? із Ñ?ерйозними економічними Ñ– політичними проблемами. Ð?езважаючи на швидкий прогреÑ? у конÑ?олідації владних повноважень Ñ– подоланнÑ? розбіжноÑ?тей Ñ– Ñ?уперечноÑ?тей, Ñ?кими характеризувалиÑ?Ñ? Ñ?тоÑ?унки між попереднім Президентом Ñ– тогочаÑ?ним Прем’єр-мініÑ?тром, початковий імпульÑ? до реформ помітно поÑ?лабивÑ?Ñ? Ñ– нароÑ?тає опір наÑ?еленнÑ? непопулÑ?рним заходам, Ñ?прÑ?мованим на підвищеннÑ? Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– державних фінанÑ?ів, Ñ?к-от пенÑ?ійна реформа, підвищеннÑ? тарифів на комунальні поÑ?луги або реформуваннÑ? Ñ?иÑ?теми Ñ?оціальних пільг. 23. У зовнішній політиці влада намагалаÑ?Ñ? збаланÑ?увати відноÑ?ини Ñ?к із Сходом, так Ñ– з Заходом, однак напруженіÑ?Ñ‚ÑŒ у відноÑ?инах з обома Ñ?торонами зберігаєтьÑ?Ñ?. Під чаÑ? президентÑ?ької каденції Віктора Януковича Україна поліпшила відноÑ?ини з РоÑ?ією, не відмовившиÑ?ÑŒ, водночаÑ?, від пріоритетноÑ?Ñ‚Ñ– європейÑ?ької інтеграції. Україна завершила технічні переговори щодо підпиÑ?аннÑ? глибокої Ñ– вÑ?еохопної Угоди про зону вільної торгівлі (ГВУЗВТ) та Угоди про аÑ?оціацію з ЄвропейÑ?ьким Союзом. Однак порушеннÑ? резонанÑ?них кримінальних Ñ?прав проти лідерів опозиції Ñ?причинило занепокоєніÑ?Ñ‚ÑŒ в Європі та СШÐ? Ñ– може загальмувати поÑ?туп у підпиÑ?анні Угоди про аÑ?оціацію. Україна підпиÑ?ала нову Угоду про зону вільної торгівлі з членами СпівдружноÑ?Ñ‚Ñ– незалежних держав, однак заÑ?вила, що вона не передбачає приєднаннÑ? до Ñ?пільного економічного проÑ?тору з РоÑ?ією, КазахÑ?таном Ñ– БілоруÑ?Ñ?ÑŽ. 24. ГромадÑ?нÑ?ьке Ñ?уÑ?пільÑ?тво в Україні Ñ” Ñ?ильним Ñ– голоÑ?но озвучує Ñ?вої вимоги. У 2010 році в Україні діÑ?ло близько 4000 організацій громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва (ОГС), приблизно 40 відÑ?отків Ñ?ких має 3 або більше поÑ?тійних працівників. ЇхнÑ? діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ охоплює широкий Ñ?пектр питань проÑ?віти наÑ?еленнÑ?, захиÑ?ту прав людини, Ñ?оціальних проблем, політики, державного урÑ?дуваннÑ? та економіки, дітей Ñ– молоді та регіонального розвитку. ОÑ?кільки річний бюджет лише 10 відÑ?отків ОГС перевищує 50 000 доларів СШÐ?, ОГС зміцнюють Ñ?вою позицію, об’єднуючи заходи – приблизно 70 відÑ?отків ОГС Ñ” членами коаліцій чи мереж. Потенціал українÑ?ьких ОГС у Ñ?фері захиÑ?ту прав Ñ– громадÑ?ьких інтереÑ?ів та лобіюваннÑ? було оцінено вище від загальноÑ?вітового Ñ?ереднього значеннÑ? за рейтингом Мережі громадÑ?нÑ?ької дії в Україні (UCAN). Ð?ктивніÑ?Ñ‚ÑŒ громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва в Україні дає урÑ?ду можливіÑ?Ñ‚ÑŒ повернути громадÑ?ьку підтримку, запрошуючи громадÑ?ькіÑ?Ñ‚ÑŒ до діалогу про економічні та Ñ?оціальні пріоритети та здійÑ?неннÑ? моніторингу наÑ?лідків відповідних заходів. Однак, аби реалізувати цю можливіÑ?Ñ‚ÑŒ на практиці ОГС потребуватимуть підтримки длÑ? поÑ?иленнÑ? потенціалу у Ñ?фері 12 аналізу політики на оÑ?нові наÑ?вних фактів Ñ– моніторингу результатів реформіÑ?Ñ‚Ñ?ьких заходів урÑ?ду. Підтримка донорів Ñ– надалі буде дуже важливою длÑ? зміцненнÑ? потенціалу ОГС. C. Економічна Ñ?итуаціÑ? i. Зміни Ñ– прогнози макроекономічних показників 25. У 2010 – 2011 роках відновилоÑ?Ñ? зроÑ?таннÑ? економіки України, однак це відновленнÑ? залишаєтьÑ?Ñ? неÑ?тійким. ПіÑ?лÑ? зменшеннÑ? валового внутрішнього продукту (ВВП) на 14,8 відÑ?отка у 2009 році, темпи економічного зроÑ?таннÑ? України в 2010 році Ñ?тановили 4,2 відÑ?отка, Ñ– було повідомлено про зроÑ?таннÑ? на 6,6 відÑ?отка у третьому кварталі 2011 році. Ð?а відміну від 2009 року у відновленні економічного зроÑ?таннÑ? в 2010 Ñ– 2011 роках дедалі значнішу роль відігравав внутрішній попит. ВідновилоÑ?Ñ? також зроÑ?таннÑ? обÑ?Ñ?гу промиÑ?лового виробництва, проте йому й надалі бракує Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ–, що відображає його залежніÑ?Ñ‚ÑŒ від цін на кілька екÑ?портних товарів, зокрема, на Ñ?таль (див. РиÑ?унок 1). 26. ПоліпшеннÑ? показників реÑ?труктуризації зовнішнього боргу дало змогу профінанÑ?увати зроÑ?таючий дефіцит поточного рахунка, проте обÑ?Ñ?г ПІІ залишаєтьÑ?Ñ? надто низьким. Дефіцит поточного рахунка поÑ?иливÑ?Ñ? у другій половині 2010 року, Ñ– зріÑ? за рік до 2,9 млрд. дол. СШÐ? (2,1 відÑ?отка ВВП). Така тенденціÑ? триває Ñ– в 2011 році. ПоÑ?иленнÑ? внутрішнього попиту привело до зроÑ?таннÑ? імпорту, тоді Ñ?к обÑ?Ñ?г екÑ?порту зменшивÑ?Ñ? із запровадженнÑ?м квот на екÑ?порт зерна воÑ?ени 2010 року (та інших державних інтервенцій у Ñ?екторі Ñ?ільÑ?ького гоÑ?подарÑ?тва). Показники реÑ?труктуризації зовнішнього боргу приватного Ñ?ектора поліпшилиÑ?Ñ? в 2010 році до 109 відÑ?отків, що забезпечило чиÑ?тий приплив коштів на рахунок руху капіталів. ЧиÑ?тий приплив ПІІ Ñ?тановив у 2010 році 4,2 відÑ?отка ВВП. Потоки ПІІ залишаютьÑ?Ñ? незначними порівнÑ?но з Ñ—Ñ… рівнем до початку кризи, що чаÑ?тково зумовлено проблемами з урÑ?дуваннÑ?м Ñ– неÑ?приÑ?тливим інвеÑ?тиційним кліматом. РиÑ?унок 1. Вузька конкурентна база Figure 1. Narrow Competitive Base 25% 100% 20% 80% 15% 60% 10% 40% 5% 20% 0% 0% -5% -20% -10% -40% -15% Ukr real GDP y/y [LHS] -60% -20% EU steel price y/y [RHS] -80% -25% -100% 2002q1 2002q3 2003q1 2003q3 2004q1 2004q3 2005q1 2005q3 2006q1 2006q3 2007q1 2007q3 2008q1 2008q3 2009q1 2009q3 2010q1 2010q3 /ПідпиÑ?и на риÑ?унку: реальний ВВП України, порівнÑ?но з попереднім роком (цифри Ціна на Ñ?таль у ЄС, порівнÑ?но з попереднім роком (цифри Ñ?права)/ 27. Монетарну політику зоÑ?ереджено на підтримці Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– валютного курÑ?у з приділеннÑ?м значнішої уваги інфлÑ?ції. ВнеÑ?еннÑ? змін до Закону про Ð?аціональний банк України (ухваленими у Ñ?ередині 2010 року) зміÑ?тило центр уваги монетарної політики до 13 збереженнÑ? Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– цін Ñ?к першочергового завданнÑ?. Однак метою Ð?БУ де-факто надалі залишаєтьÑ?Ñ? утриманнÑ? Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– валютного курÑ?у Ñ?к чинника макроекономічної Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ–, Ñ– Ð?БУ вживає заходів із запобіганнÑ? надмірним коливаннÑ?м валютного курÑ?у. З Ñ?ерпнÑ? 2011 року Ð?БУ витратив близько 5,8 млрд. дол. СШÐ? валютних резервів на підтримку нинішнього валютного курÑ?у, Ñ– монетарні умови Ñ?тали значно жорÑ?ткішими. ІнфлÑ?ціÑ? в 2011 році Ñ–Ñ?тотно зменшилаÑ?Ñ?, Ñ–, згідно з прогнозами, до кінцÑ? року буде меншою від 6%. 28. Бюджетно-податкова політика зоÑ?ереджувалаÑ?Ñ? на поÑ?туповому зменшенні дефіциту бюджету, однак не було завершено Ñ?труктурних заходів, Ñ?прÑ?мованих на забезпеченнÑ? Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– у цій Ñ?фері. У новій програмі, Ñ?ку підтримує МВФ (Ñ?хвалена в липні 2010 року), длÑ? 2010 року вÑ?тановлено дефіцит розширеного бюджету урÑ?ду на рівні 5,5 відÑ?отка ВВП та длÑ? 2011 року – на рівні 3,5 відÑ?отка ВВП. Окрім того, згідно з прогнозами, дефіцит державного підприємÑ?тва Ð?Ð?К “Ð?афтогаз Україниâ€? очікувавÑ?Ñ? на рівні 1 відÑ?отка ВВП у 2010 році, а в 2011 році фінанÑ?и цієї компанії мали бути збаланÑ?овані. Цільового показника 2010 року не було доÑ?Ñ?гнуто – головним чином через більший дефіцит у Ð?Ð?К “Ð?афтогазâ€?. ДлÑ? забезпеченнÑ? Ñ„Ñ–Ñ?кальної конÑ?олідації необхідне поÑ?тупове підвищеннÑ? тарифів на газ Ñ– опаленнÑ?. РеалізаціÑ? пенÑ?ійної реформи, ухваленої у вереÑ?ні 2011 року, украй важлива длÑ? відновленнÑ? Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– пенÑ?ійної Ñ?иÑ?теми, забезпеченнÑ? захиÑ?ту майбутніх пенÑ?іонерів Ñ–, таким чином, поÑ?иленнÑ? Ñ?тимулів до Ñ?плати внеÑ?ків. Вказані реформи та інші заходи, Ñ?кі Ñ?тоÑ?уютьÑ?Ñ? бюджетних видатків, Ñ” необхідними длÑ? Ñ?табілізації державного боргу (Ñ?кий нині перевищує 41 відÑ?оток ВВП). 29. Україна доÑ?Ñ?гла певних уÑ?піхів у відновленні Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– фінанÑ?ового Ñ?ектора під чаÑ? Ñ?вітової фінанÑ?ової кризи; хоча, з оглÑ?ду на загрозу мінливіÑ?Ñ‚ÑŒ зовнішньої Ñ?итуації, Ñ?лід підвищити резиÑ?тентніÑ?Ñ‚ÑŒ фінанÑ?ової Ñ?иÑ?теми до майбутніх потенційних шоків. ПіÑ?лÑ? маÑ?ового відпливу депозитних коштів протÑ?гом періоду з жовтнÑ? 2008 року до березнÑ? 2009 року Ñ?итуацію було Ñ?табілізовано, банки – рекапіталізовано Ñ– депозитні кошти повернулиÑ?Ñ? у банківÑ?ьку Ñ?иÑ?тему. ЧаÑ?тка непрацюючих банківÑ?ьких кредитів (Ð?К) надалі Ñ” виÑ?окою Ñ– Ñ?тановить близько 40 відÑ?отків, причому доÑ?Ñ– не було вжито ефективних заходів із вирішеннÑ? цієї проблеми. Ð?изький попит з боку клієнтів Ñ– Ñ?ильне небажаннÑ? ризикувати Ñ” тими чинниками, що обмежують кредитуваннÑ?, до того ж Ð?К зменшують доходи банків. Ð?еÑ?табільніÑ?Ñ‚ÑŒ на міжнародних фінанÑ?ових ринках Ñ– тиÑ?к щодо зниженнÑ? чаÑ?тки кредитних коштів у Ñ?ередовищі європейÑ?ьких банків, на Ñ?кі припадає близько третини активів банківÑ?ької Ñ?иÑ?теми України, породжують нові ризики, зважаючи на значні непогашені зовнішні зобов’Ñ?заннÑ? Ñ– залежніÑ?Ñ‚ÑŒ платіжного баланÑ?у від розумних показників реÑ?труктуризації. Комерційні банки, управліннÑ? Ñ?кими взÑ?ла на Ñ?ебе держава під чаÑ? попередньої кризи, не було реорганізовано. УÑ?Ñ– ці ризики потребують комплекÑ?ної програми зміцненнÑ? Ñ?тійкоÑ?Ñ‚Ñ– щодо кризи Ñ– побудови фундаменту длÑ? відновленнÑ? виваженого збільшеннÑ? кредитуваннÑ? приватного Ñ?ектора. Було Ñ?хвалено законодавчу базу длÑ? рекапіталізації Ñ?иÑ?темних проблемних банків та длÑ? реорганізації неÑ?иÑ?темних проблемних банків з мінімальними витратами. У 2009 році було зміцнено Ñ?проможніÑ?Ñ‚ÑŒ Фонду гарантуваннÑ? вкладів фізичних оÑ?іб (ФГВФО), Ñ– зроблено кроки в перетворенні цього Фонду в агентÑ?тво з реорганізації проблемних банків. 30. Прогноз у рамках базового Ñ?ценарію Світового банку передбачає подальше (хоча неÑ?тійке Ñ– не позбавлене ризиків) відновленнÑ? економіки. Якщо припуÑ?тити, що погіршеннÑ? Ñ?итуації в Єврозоні не вийде за межі поміркованих прогнозів, то в 2012 році можна очікувати зроÑ?таннÑ? ВВП України на рівні 2,5 відÑ?отка. Темпи економічного зроÑ?таннÑ? у Ñ?ередньоÑ?троковій перÑ?пективі, ймовірно, Ñ?тановитимуть 4-5 відÑ?отків, що нижче від потенціалу України Ñ– зумовлене Ñ?ерйозним Ñ?падом ВВП у 2009 році. У разі продовженнÑ? програми Ñ?півпраці з МВФ (це питаннÑ? поки-що не вирішене) буде забезпечено фінанÑ?уваннÑ? длÑ? покриттÑ? зроÑ?таючого дефіциту поточного рахунка Ñ– Ñ” можливим доÑ?Ñ?гненнÑ? прогреÑ?у у Ñ„Ñ–Ñ?кальній конÑ?олідації завдÑ?ки впровадженню пенÑ?ійної реформи, підвищенню тарифів на комунальні поÑ?луги та вжиттю додаткових заходів (хоча такі заходи політично Ñ?кладні й можуть бути 14 проблеми з їхнім впровадженнÑ?м). ІнфлÑ?ціÑ? поÑ?тупово знижуватиметьÑ?Ñ?, а тарифи на електроенергію та комунальні поÑ?луги зроÑ?татимуть, що призведе до тиÑ?ку щодо підвищеннÑ? інфлÑ?ції у 2012 році. ТаблицÑ? 1: Ключові макроекономічні показники 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 (прогн.) (прогн.) (прогн.) (прогн.) Ð?омінальний ВВП, млрд. грн. 544 721 948 913 1095 1301 1466 1664 1858 Реальний ВВП, зміна у % 7.3 7.9 2.3 -14.8 4.2 4.5 2.5 4.0 4.0 СпоживаннÑ?, зміна у % 12.4 13.6 10.1 -12.2 5.9 8.6 1.0 3.2 4.0 ВкладеннÑ? в оÑ?новний капітал, 21.2 23.9 1.2 -50.5 4.9 6.7 0.9 4.2 4.1 зміна у % ЕкÑ?порт, зміна у % -5.6 3.3 5.7 -22.0 4.5 4.1 3.8 5.4 5.1 Імпорт, зміна у % 6.8 21.5 17.0 -38.9 11.1 9.8 1.8 4.1 5.0 ДефлÑ?тор ВВП, зміна у % 14.8 22.7 28.6 13.0 15.0 13.7 10.0 9.1 7.4 ІСЦ, зміна у % на кінець періоду 11.6 16.6 22.3 12.3 9.1 5.6 9.4 7.4 7.1 Сальдо поточного рахунка -1.5 -3.7 -7.0 -1.5 -2.1 -5.4 -4.9 -4.2 -4.2 платіжного баланÑ?у, у % ВВП Умови торгівлі, зміна у % 4.9 9.8 6.1 -6.8 4.4 0.3 -0.4 1.0 0.1 Бюджетні надходженнÑ?, у % ВВП 43.7 42.3 44.3 42.3 42.8 42.2 41.3 40.1 40.0 Бюджетні видатки, у % ВВП 45.1 44.3 47.4 51.0 50.2 46.4 43.8 42.1 41.7 ФіÑ?кальний баланÑ? (з урахуваннÑ?м -1.3 -2.0 -3.1 -8.7 -7.4 -4.2 -2.5 -2.0 -1.7 “Ð?афтогазуâ€?, без урахуваннÑ? рекапіталізації банків), у % ВВП Зовнішній борг, у % ВВП 50.4 58.6 83.6 90.8 85.0 76.7 78.1 78.4 77.4 Державний Ñ– гарантований 14.8 12.4 20.0 34.8 39.5 40.8 42.4 41.8 40.2 державою борг, у % ВВП Джерело: Органи влади України, розрахунки працівників Світового банку 31. ПоєднаннÑ? зовнішніх Ñ– внутрішніх чинників породжує Ñ?ерйозні ризики погіршеннÑ? економічних перÑ?пектив України. ПоÑ?иленнÑ? невизначеноÑ?Ñ‚Ñ– на міжнародних фінанÑ?ових ринках призвело до зменшеннÑ? Ñ?хильноÑ?Ñ‚Ñ– до ризику, Ñ– інвеÑ?тори прийнÑ?ли рішеннÑ? про зменшеннÑ? обÑ?Ñ?гів кредитуваннÑ? у низці країн з перехідною економікою, включаючи Україну. Як видно з РиÑ?унка 2, Ñ?преди українÑ?ьких ОВДП збільшилиÑ?Ñ? майже удвічі протÑ?гом Ñ?ерпнÑ?- жовтнÑ? 2011 року Ñ– доÑ?Ñ?гли 970 базових пунктів. Хоча це значеннÑ? Ñ” значно нижчим від Ñ–Ñ?торично виÑ?оких значень Ñ?предів, Ñ?кі Ñ?поÑ?терігалиÑ?Ñ? у 2009 році, нині вартіÑ?Ñ‚ÑŽ реÑ?труктуризації Ñ?к державного, так Ñ– приватного зовнішнього боргу вже не можна знехтувати. У 2012 році державному, банківÑ?ькому та корпоративному Ñ?екторам України доведетьÑ?Ñ? Ñ?платити близько 50 млрд. дол. СШÐ? (майже 30% прогнозованого ВВП) зовнішнього боргу. УрÑ?д України повинен буде Ñ?платити в 2012 році 8,2 млрд. дол. СШÐ? (4,5 відÑ?отка ВВП) внутрішнього та зовнішнього боргу. Отож, потреби у фінанÑ?уванні державного Ñ?ектора роблÑ?Ñ‚ÑŒ 15 украй важливими виважену макроекономічну політику та Ñ?труктурні реформи, Ñ?кі Ñ?приÑ?тимуть відновленню офіційної фінанÑ?ової підтримки та розбудові довіри інвеÑ?торів. Однак заплановані на жовтень 2012 року вибори до Верховної Ради України можуть поÑ?лабити необхідні обмеженнÑ? державних видатків Ñ– зашкодити реалізації цих важливих заходів. РиÑ?унок 2. Спреди державних облігацій щодо боргових казначейÑ?ьких зобов’Ñ?зань СШÐ?, базові пункти Джерело: World Bank Global Economic Monitor. ПідпиÑ?и на риÑ?унку – Ð?ргентина, Угорщина, Польща, РоÑ?ійÑ?ька ФедераціÑ?, Туреччина, Україна. Ð’Ñ–Ñ?ÑŒ Ð¥: Ñ?ічень, квітень, липень, жовтень 2008 року; Ñ?ічень, квітень, липень, жовтень 2009 року; Ñ?ічень, квітень, липень, жовтень 2010 Ð’Ñ?тавка 1. Малі та Ñ?ередні підприємÑ?тва: бар’єри року; Ñ?ічень, квітень, липень, жовтень длÑ? початку Ñ– завершеннÑ? діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– та відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ 2011 року конкуренції ii. Середовище длÑ? веденнÑ? Україна поÑ?ідає 152 міÑ?це з 183 країн за показником бізнеÑ?у Ñ– легкоÑ?Ñ‚Ñ– веденнÑ? бізнеÑ?у (ВеденнÑ? бізнеÑ?у – 2012); конкурентоÑ?проможніÑ?Ñ‚ÑŒ причому Ñ—Ñ— рейтинг погіршивÑ?Ñ? порівнÑ?но з 149 міÑ?цем за результатами попереднього року. Реформи щодо 32. ПоліпшеннÑ? Ñ?ередньоÑ?трокових регулюваннÑ? початку підприємницької діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–, перÑ?пектив економічного зроÑ?таннÑ? в податкової Ñ?иÑ?теми Ñ– дозволів на будівництво Україні потребує значних приватних відбулиÑ?Ñ? в першій половині 2011 року – занадто пізно, щоб вплинути на рейтинги 2012 року. інвеÑ?тицій длÑ? модернізації промиÑ?лових об’єктів, підвищеннÑ? За показниками реєÑ?трації влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– (166 міÑ?це), енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– та збільшеннÑ? транÑ?кордонної торгівлі (140 міÑ?це), дозволів на урожайноÑ?Ñ‚Ñ– у Ñ?ільÑ?ькому гоÑ?подарÑ?тві. будівництво (180 міÑ?це), підключеннÑ? електрики (169 Україна має великі невикориÑ?тані резерви міÑ?це), вирішеннÑ? проблеми неплатоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– у реальному (156 міÑ?це) та Ñ?плати податків (181 міÑ?це) Україна опинилаÑ?Ñ? на найнижчих позиціÑ?Ñ… у Ñ?вітовій Ñ?екторі, однак без значних додаткових економіці. приватних інвеÑ?тицій Ñ– державного фінанÑ?уваннÑ?, Ñ?прÑ?мованих на ДлÑ? того, щоб розпочати бізнеÑ?, потрібно виконати 9 поліпшеннÑ? транÑ?портної, енергетичної та процедур Ñ– витратити 24 дні; длÑ? закриттÑ? бізнеÑ?у комунальної інфраÑ?труктури в Україні, влаÑ?никам необхідно пройти тривалу Ñ– обтÑ?жливу процедуру Ñ– витратити чималі кошти – закриттÑ? цими резервами не можна буде бізнеÑ?у в Україні триває майже 3 роки. Ñ?кориÑ?татиÑ?Ñ?. ВідÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ тиÑ?ку ВнаÑ?лідок нових вимог під чаÑ? митних перевірок погіршивÑ?Ñ? рейтинг України у Ñ?фері транÑ?кордонної торгівлі. ДлÑ? перетину кордону потрібно затратити 16 близько міÑ?Ñ?цÑ?, тоді Ñ?к длÑ? західних Ñ?уÑ?ідів України цÑ? процедура триває близько двох тижнів. конкуренції та неÑ?приÑ?тливий інвеÑ?тиційний клімат викривили Ñ?тимули до інвеÑ?туваннÑ? в офіційний реальний Ñ?ектор длÑ? приватного Ñ?ектора, а, натоміÑ?Ñ‚ÑŒ, Ñ?приÑ?ли розквіту тіньової економіки. Перешкоди, наÑ?вні у бізнеÑ?-Ñ?ередовищі, також обмежили можливоÑ?Ñ‚Ñ– кращого викориÑ?таннÑ? наукового та доÑ?лідницького потенціалу України. 33. Хоча у регулÑ?торній Ñ?фері було доÑ?Ñ?гнуто певного прогреÑ?у, бар’єри длÑ? уÑ?пішного веденнÑ? бізнеÑ?у Ñ” виÑ?окими. Україна потрапила в паÑ?тку Ñ?убоптимальної рівноваги (длÑ? Ñ?кої характерне Ñ?амозбереженнÑ?) виÑ?оких вхідних бар’єрів длÑ? бізнеÑ?у, низького рівнÑ? конкуренції, Ñ?лабких Ñ?тимулів до впровадженнÑ? нових технологій, недоÑ?татньої диверÑ?ифікації та Ñ?кладноÑ?Ñ‚Ñ– екÑ?порту, виÑ?окої залежноÑ?Ñ‚Ñ– від товарних цін та Ñ?траху чиновників перед зменшеннÑ?м ренти у разі, Ñ?кщо буде знижено вхідні бар’єри длÑ? бізнеÑ?у. Практика жорÑ?ткого адмініÑ?тративного управліннÑ? Ñ” перешкодою длÑ? ринкової конкуренції та оÑ?карженнÑ? рішень, Ñ?творює корупційні можливоÑ?Ñ‚Ñ– та, зрештою, завдає збитків економіці. Ð?айÑ?ильніший негативний вплив регулÑ?торні бар’єри чинÑ?Ñ‚ÑŒ на малі Ñ– Ñ?ередні підприємÑ?тва та на прихід іноземного капіталу (ПІІ). ДлÑ? України характерна дуже мала кількіÑ?Ñ‚ÑŒ виходу на ринок нових приватних підприємÑ?тв порівнÑ?но з іншими країнами з перехідною економікою, що Ñ–Ñ?тотно знижує можливоÑ?Ñ‚Ñ– длÑ? підвищеннÑ? продуктивноÑ?Ñ‚Ñ–, диверÑ?ифікації економіки та Ñ?твореннÑ? робочих міÑ?ць. 34. ОбÑ?Ñ?ги ПІІ Ñ” незначними; вони вузько Ñ?концентровані у Ñ?хемах капіталізації вже діючих підприємÑ?тв Ñ– нерідко Ñ” поверненнÑ?м міÑ?цевого капіталу через офшорні зони (РиÑ?унок 3). ОбÑ?Ñ?ги ПІІ, Ñ?кі Ñ?прÑ?мовуютьÑ?Ñ? у реальний Ñ?ектор Ñ– Ñ?приÑ?ÑŽÑ‚ÑŒ транÑ?формації економіки, тобто ПІІ, Ñ?кі можуть принеÑ?ти нові технології, Ñ?приÑ?ти модернізації Ñ– диверÑ?ифікації економіки – що Ñ” центральним завданнÑ?м Ñ?тратегії економічного розвитку країни, – Ñ” незначними. РиÑ?унок 3. СпоÑ?терігаєтьÑ?Ñ? тенденціÑ? до подальшого зниженнÑ? обÑ?Ñ?гів ПІІ та “Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ–â€? ПідпиÑ?и на риÑ?унку – ПІІ за країною походженнÑ? (у млн. дол. СШÐ?) – інші, РоÑ?ійÑ?ька ФедераціÑ?, Ð?ідерланди, Ð?імеччина, Кіпр 35. ЧаÑ?тка тіньової економіки в Україні – одна з найвищих у Ñ?віті. Згідно з даними національної Ñ?татиÑ?тики, у 2010 році 4,7 млн. людей віком від 15 до 70 років працювали в неформальному Ñ?екторі, що відповідає майже 23 відÑ?откам загальної зайнÑ?тоÑ?Ñ‚Ñ–. За даними міжнародних порівнÑ?льних доÑ?ліджень, тіньова економіка України Ñ?тановила близько 55 відÑ?отків ВВП (у Ñ?ередньому протÑ?гом 1999 – 2007 років) Ñ– була 145 за величиною Ñ?еред 151 17 країн, длÑ? Ñ?ких було здійÑ?нено оцінки тіньової економіки2. Ð?еформальний Ñ?ектор зоÑ?ереджений у Ñ?ільÑ?ькій міÑ?цевоÑ?Ñ‚Ñ–, чаÑ?тково внаÑ?лідок того, що неформальна зайнÑ?Ñ‚Ñ–Ñ?Ñ‚ÑŒ переважає в Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ькому Ñ?екторі. Вона також найбільш поширена Ñ?еред некваліфікованої робочої Ñ?или, людей віком 60-70 років, Ñ– Ñ” трохи вищою Ñ?еред чоловіків, ніж Ñ?еред жінок. ЗроÑ?таннÑ? формального Ñ?ектора важливе длÑ? розвитку України, навіть Ñ?кщо його Ñ„Ñ–Ñ?кальний вплив, ймовірно, буде обмеженим (неминуча Ñ?кладніÑ?Ñ‚ÑŒ, пов’Ñ?зана з оподаткуваннÑ?м занижених зареєÑ?трованих величин заробітної плати Ñ– доходів), оÑ?кільки воно принеÑ?е інші важливі переваги, такі Ñ?к зроÑ?таннÑ? продуктивноÑ?Ñ‚Ñ–, більші інвеÑ?тиції в людÑ?ький капітал та інновації. 36. Україна володіє величезними Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ькими реÑ?урÑ?ами, Ñ?кі можуть Ñ?тати новим рушієм економічного зроÑ?таннÑ? через ланцюги виробництва харчової продукції з виÑ?окою доданою вартіÑ?Ñ‚ÑŽ. Однак Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ький Ñ?ектор України Ñ?траждає від непоÑ?лідовної державної політики, втручаннÑ? у внутрішні та екÑ?портні ринки на кориÑ?Ñ‚ÑŒ окремих підприємÑ?тв та від неÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– забезпечити виконаннÑ? контрактів, що значно підвищує витрати на фінанÑ?уваннÑ? Ñ– закриває доÑ?туп до будь-Ñ?ких банківÑ?ьких кредитів длÑ? більшої чаÑ?тини Ñ?ередніх за розміром гоÑ?подарÑ?тв. Україна пройшла через цикл екÑ?портних обмежень Ñ– Ñ—Ñ… наÑ?тупного Ñ?каÑ?уваннÑ?. Зокрема, протÑ?гом 2010-2011 років Україна вводила екÑ?портні обмеженнÑ?, не виправдані дефіцитом зерна на внутрішньому ринку. Ці обмеженнÑ? (зараз майже повніÑ?Ñ‚ÑŽ Ñ?каÑ?овані) призвели до значних збитків длÑ? екÑ?портерів Ñ– підірвали довіру інвеÑ?торів, потенційно завдаючи шкоди у більш довгоÑ?троковій перÑ?пективі з оглÑ?ду на втрачені інвеÑ?тиційні можливоÑ?Ñ‚Ñ– в обробці та зберіганні зерна, логіÑ?тиці та фермерÑ?ькому виробництві. З оглÑ?ду на це, поÑ?лідовні та надійні Ñ?игнали у Ñ?фері Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ької політики Ñ” необхідними длÑ? України, щоб вона могла Ñ?кориÑ?татиÑ?Ñ? Ñ?воїм агропотенціалом. Землі Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ького призначеннÑ?, хоча й формально приватизовані на початку 2000-Ñ… років, не можна продавати й купувати. Хоча ринок оренди Ñ” доÑ?ить розвинутим, землÑ? Ñ” недооціненою Ñ–, отже, Ñ?тимули до інвеÑ?тицій у підвищеннÑ? продуктивноÑ?Ñ‚Ñ– земель Ñ” Ñ?лабкими (оÑ?танніми роками Ñ?поÑ?терігалоÑ?Ñ? збільшеннÑ? інвеÑ?тицій у Ñ?ектор великих агрохолдингів). Влада, щоб залучити інвеÑ?тиції, планує Ñ?каÑ?увати мораторій на продаж землі, однак Ñ” обґрунтовані побоюваннÑ? того, що загальна непідготовленіÑ?Ñ‚ÑŒ земельного ринку може призвеÑ?ти до заниженої оцінки землі Ñ– до зоÑ?ередженнÑ?, у кінцевому підÑ?умку, великих площ родючої землі в руках інÑ?айдерів зі зв’Ñ?зками у владі. 37. Економіка України забезпечує значно вищі показники обÑ?Ñ?гів транÑ?портних перевезень порівнÑ?но з Ñ—Ñ— ВВП, ніж будь-Ñ?ка інша країна Європи, що зумовлено важливою роллю Ñ?ільÑ?ького гоÑ?подарÑ?тва Ñ– важкої промиÑ?ловоÑ?Ñ‚Ñ–. ТранÑ?портна Ñ?иÑ?тема України має Ñ–Ñ?тотний потенціал длÑ? поліпшеннÑ? Ñ?укупної продуктивноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ– регіональної конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ–, однак потребує великих інвеÑ?тицій у автошлÑ?хи та залізниці. Згідно з оцінками Світового банку, Україна муÑ?ила б витрачати близько 1,5 відÑ?отка ВВП лише на утриманнÑ? автошлÑ?хів, а потреба в інвеÑ?тиціÑ?Ñ… Ñ?тановить приблизно 5 млрд. дол. СШÐ? на наÑ?тупні 10 років. Ð?инішні витрати України Ñ?тановлÑ?Ñ‚ÑŒ лише незначну чаÑ?тку цієї Ñ?уми, Ñ– бізнеÑ? вказує на поганий Ñ?тан автошлÑ?хів міжміÑ?ького Ñ?полученнÑ? в Україні Ñ?к на важливий чинник збільшеннÑ? витрат. ПорівнÑ?но ефективна Ñ?иÑ?тема залізничного транÑ?порту України також потребує значних інвеÑ?тицій у відновленнÑ? колій, підвищеннÑ? Ñ—Ñ… пропуÑ?кної Ñ?проможноÑ?Ñ‚Ñ–, електрифікацію, заміщеннÑ? рухомого Ñ?кладу Ñ– ремонт вокзалів. Ці інвеÑ?тиції Ñ?приÑ?тимуть підвищенню конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– екÑ?порту продукції важкої промиÑ?ловоÑ?Ñ‚Ñ– та Ñ?ільÑ?ького гоÑ?подарÑ?тва України Ñ– обмежать переміщеннÑ? паÑ?ажиро- Ñ– вантажопотоків на автомобільний транÑ?порт, що позитивно вплине на зниженнÑ? викидів вуглецю в атмоÑ?феру 3. 2 Schneider, Buehn and Montenegro (2010), “Shadow Economies All Over the Worldâ€?, World Bank Policy Research Working Paper 5356. 3 Див. ОглÑ?д державних фінанÑ?ів Світового банку (2006), в Ñ?кому наведено оцінки інвеÑ?тицій. Див. аналіз впливу недоÑ?татнього розвитку інфраÑ?труктури на економічне зроÑ?таннÑ? у Меморандумі про економічний розвиток України (2010). 18 Figure 4. Energy Intensity in Ukraine is Among the Highest in the ECA/CIS 38. Україна належить до найбільш Region енергоінтенÑ?ивних економік Ñ?віту (РиÑ?унок 4). У Ñ?труктурі первинних енергореÑ?урÑ?ів, Ñ?кі Ñ?поживаютьÑ?Ñ? в 1.00 Україні, переважають викопні види палива: природний 0.80 газ (39 відÑ?отків), вугіллÑ? (30 відÑ?отків) та нафта (10 0.60 відÑ?отків). Близько 70 відÑ?отків Ñ?укупного Ñ?поживаного 0.40 природного газу припадає на газ, імпортований з РоÑ?Ñ–Ñ—. 0.20 ПромиÑ?ловіÑ?Ñ‚ÑŒ характеризуєтьÑ?Ñ? украй неефективним 0.00 викориÑ?таннÑ?м енергоноÑ?іїв; за оцінками, ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ комунального централізованого теплопоÑ?тачаннÑ? майже Source: World Bank World Development Indicators у п’Ñ?Ñ‚ÑŒ раз нижча, ніж у Західній Європі, що поÑ?Ñ?нюєтьÑ?Ñ? відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŽ інвеÑ?тицій, лічильників та Ñ?лабкими ціновими Ñ?игналами 4. /РиÑ?унок 4. ЕнергоінтенÑ?ивніÑ?Ñ‚ÑŒ в Україні належить до найвищих Ñ?еред країн регіону ЄЦÐ? /СÐ?Д /ПідпиÑ?и на риÑ?унку: Єврозона, Ð?імеччина, ШвеціÑ?, Польща, РумуніÑ?, БолгаріÑ?, РоÑ?ійÑ?ька ФедераціÑ?, КазахÑ?тан, Україна, УзбекиÑ?тан/ Джерело: Показники Ñ?вітового розвитку Світового банку/ D. Державне урÑ?дуваннÑ? та корупціÑ? 39. КорупціÑ? та “приватизаціÑ?â€? держави загальновизнано вважаютьÑ?Ñ? оÑ?новною перешкодою длÑ? розвитку. Україна поÑ?тійно поÑ?ідає низькі міÑ?цÑ? за найважливішими показниками урÑ?дуваннÑ?. Ð?изка індикаторів, таких Ñ?к ІндекÑ? економічної Ñ?вободи організації Heritage Foundation та ІндекÑ? Ñ?прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? корупції організації Transparency International Ñ?відчать про подальше погіршеннÑ? Ñ?итуації упродовж оÑ?танніх трьох років. Індикатори урÑ?дуваннÑ? ІнÑ?титуту Світового банку (ІСБ) показують, що з Ñ?ередини 1990-Ñ… років Ñ?поÑ?терігаєтьÑ?Ñ? дуже неоднозначна картина Ñ– що Україна поÑ?ідала міÑ?цÑ?, нижчі від 50-го перÑ?ентилÑ? у Ñ?віті за вÑ?іма шіÑ?тьма вимірами (РиÑ?унок 5). РиÑ?унок 5. Рейтинг України за показниками корупції ПорівнÑ?ннÑ? длÑ? 2010, 2005, 2000 років (порÑ?док зверху-вниз) 4 У Додатку 3 наведено приклад “зеленої бухгалтеріїâ€?, в Ñ?кому розраховано показники національних заощаджень України з кінцÑ? 1990-Ñ… років. ЧаÑ?тково внаÑ?лідок Ñ–Ñ?тотного Ñ?короченнÑ? енергоÑ?поживаннÑ? та поліпшеннÑ? викориÑ?таннÑ? наÑ?вних потужноÑ?тей національні заощадженнÑ? України оÑ?таннім чаÑ?ом зроÑ?ли. Однак, зрозуміло, що тут ще Ñ” великі можливоÑ?Ñ‚Ñ– длÑ? подальшого поліпшеннÑ? Ñ?итуації. 19 90th-100th Percentile 50th-75th Percentile 10th-25th Percentile 75th-90th Percentile 25th-50th Percentile 0th-10th Percentile ПідпиÑ?и на риÑ?унку: Вертикальна віÑ?ÑŒ – глаÑ?ніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– підзвітніÑ?Ñ‚ÑŒ, політична Ñ?табільніÑ?Ñ‚ÑŒ, ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ органів влади, Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ регулÑ?торної бази, верховенÑ?тво права, контроль над корупцією; горизонтальна віÑ?ÑŒ – рейтинг країни за перÑ?ентилÑ?ми (0 – 100) Джерело: Kaufmann D., A. Kraay, and M. Mastruzzi (2010), The Worldwide Governance Indicators: Methodology and Analytical Issues (ЗагальноÑ?вітові показники урÑ?дуваннÑ?: питаннÑ? методології та аналізу) Примітка: Ð?аведені тут показники урÑ?дуваннÑ? підÑ?умовують поглÑ?ди на Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ урÑ?дуваннÑ?, виÑ?ловлені великою кількіÑ?Ñ‚ÑŽ реÑ?пондентів в опитуваннÑ?Ñ… підприємÑ?тв, громадÑ?н та екÑ?пертів у розвинутих країнах Ñ– країнах, що розвиваютьÑ?Ñ?. УчаÑ?Ñ‚ÑŒ у зборі наведених даних брали Ñ?оціологічні уÑ?танови, аналітичні центри, неурÑ?дові та міжнародні організації. ЗагальноÑ?вітові показники урÑ?дуваннÑ? (ЗПУ) не відображають офіційного поглÑ?ду Світового банку, його виконавчих директорів та країн, Ñ?кі вони предÑ?тавлÑ?ÑŽÑ‚ÑŒ. Група Світового банку не викориÑ?товує ЗПУ длÑ? виділеннÑ? реÑ?урÑ?ів. 40. Ð?еефективне урÑ?дуваннÑ? має цілий комплекÑ? причин. Ð?еефективне урÑ?дуваннÑ? характерне, окрім України, також длÑ? багатьох інших країн колишнього РадÑ?нÑ?ького Союзу, що дає підÑ?тави зробити виÑ?новок про важливу роль Ñ–Ñ?торичної Ñ?падщини; це проÑ?вилоÑ?Ñ?, зокрема, в поÑ?ві клаÑ?у олігархів, Ñ?кі Ñ?понÑ?орують політичні партії та чаÑ?то контролюють державних поÑ?адовців Ñ– уÑ?танови. ГромадÑ?нÑ?ьке Ñ?уÑ?пільÑ?тво, незважаючи на розвиненіÑ?Ñ‚ÑŒ, ще не Ñ?тало заÑ?обом тиÑ?ку, щоб змушувати політиків Ñ– керівників діÑ?ти в інтереÑ?ах Ñ?уÑ?пільÑ?тва. Колективні дії громадÑ?ькоÑ?Ñ‚Ñ– чаÑ?то Ñ?траждають від Ñ?уперечноÑ?Ñ‚Ñ– між нереаліÑ?тично виÑ?окими очікуваннÑ?ми того, що мала б забезпечувати держава, та низькою вірою в Ñ—Ñ— Ñ?проможніÑ?Ñ‚ÑŒ це робити. Слабка Ñ?удова Ñ?иÑ?тема дає незначні можливоÑ?Ñ‚Ñ– длÑ? правових Ñ?поÑ?обів виправленнÑ? Ñ?итуації. 41. УразливіÑ?Ñ‚ÑŒ до корупції виÑ?влено у двох оÑ?новних ланцюгах Ñ?твореннÑ? вартоÑ?Ñ‚Ñ–. Перший ланцюг охоплює управліннÑ? державними реÑ?урÑ?ами, Ñ– найÑ?лабші міÑ?цÑ? в ньому виÑ?влено у таких Ñ?ферах Ñ?к державні закупівлі, управліннÑ? державними підприємÑ?твами, непрозорі квазіфіÑ?кальні потоки в енергетичному Ñ?екторі та плануваннÑ? Ñ– здійÑ?неннÑ? державних 20 інвеÑ?тицій. Другий ланцюг пов’Ñ?зує державу з бізнеÑ?ом Ñ– громадÑ?нами, Ñ– виÑ?окий рівень корупції Ñ?поÑ?терігаєтьÑ?Ñ? в наданні державних поÑ?луг, адмініÑ?труванні податків, митних перевірках Ñ– перевірках підприємÑ?тв, та у Ñ?творенні економічних рент внаÑ?лідок втручаннÑ? держави. 42. СиÑ?тема закупівель Ñ– Ñ?иÑ?тема фінанÑ?ового менеджменту в Україні Ñ” ризикованими, проте прийнÑ?тними за умови належного управліннÑ? ними. Згідно з оцінкою ОглÑ?ду державних видатків Ñ– фінанÑ?ової звітноÑ?Ñ‚Ñ– (PEFA), виконаною у 2007 році, показники України Ñ” дещо вищими від Ñ?ередніх в нижній категорії країн з Ñ?ереднім рівнем доходів. Внутрішній аналіз Світового банку, виконаний у рамках підготовки до попередньої СПУ, виÑ?вив Ñ?лабкі міÑ?цÑ? у Ñ?иÑ?темах закупівель та фінанÑ?ового управліннÑ?, однак дав змогу зробити виÑ?новок, що подальше кредитуваннÑ? Світового банку можливе за умови приділеннÑ? належної уваги заходам із пом’Ñ?кшеннÑ? ризику. Закон про державні закупівлі, прийнÑ?тий у 2010 році, із змінами, внеÑ?еними до нього у 2011 році, відповідає європейÑ?ьким Ñ?тандартам Ñ– одержав позитивні відгуки екÑ?пертів Світового банку та міжнародних екÑ?пертів, хоча фактичне впровадженнÑ? цього закону лише розпочалоÑ?Ñ?. Ð’ Україні Ñ?поÑ?терігаютьÑ?Ñ? хороші показники у Ñ?фері доÑ?тупу до бюджетної інформації, за рейтингами Ініціативи відкритих бюджетів 5. Загальні виÑ?новки щодо цілей цієї СПУ залишаютьÑ?Ñ? без змін (див. Додаток 5), однак повторна оцінка ризиків впровадженнÑ? длÑ? Ñ?труктурних реформ, пов’Ñ?заних з недоліками урÑ?дуваннÑ?, змуÑ?ила Світовий банк призупинити кредитуваннÑ? у рамках Позик на підтримку політики розвитку до чаÑ?у, поки УрÑ?д не продемонÑ?трує Ñ?вого твердого наміру вирішити проблеми урÑ?дуваннÑ?. 43. Україна оÑ?таннім чаÑ?ом поÑ?илила Ñ?вою правову базу, Ñ?ка Ñ?тоÑ?уєтьÑ?Ñ? боротьби з корупцією. Ухвалене нещодавно антикорупційне законодавÑ?тво Ñ?творює базу длÑ? боротьби з корупцією, Ñ– Указ Президента “Про національну антикорупційну Ñ?тратегію на 2012 – 2015 рокиâ€? забезпечує дорожню карту длÑ? України із впровадженнÑ? багатьох рекомендацій ОЕСР Ñ– групи країн GRECO Ради Європи. Ð?айÑ?ерйознішими Ñ?лабкими міÑ?цÑ?ми залишаютьÑ?Ñ? відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ правил длÑ? обов’Ñ?зкового розкриттÑ? фінанÑ?ової інформації державними поÑ?адовцÑ?ми та відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ компетентного антикорупційного органу з правом забезпеченнÑ? дотриманнÑ? законодавÑ?тва. Окрім того, переговори про глибоку Ñ– вÑ?еохопну угоду про ЗВТ Ñ– пов'Ñ?заний з ними прогреÑ? у регулÑ?торній реформі, зокрема, ухваленнÑ? нового рамкового законодавÑ?тва про державні закупівлі, а також вдоÑ?коналеннÑ? Ñ?иÑ?теми ліцензуваннÑ? Ñ– Ñ?ертифікації Ñ?творюють можливоÑ?Ñ‚Ñ– длÑ? зменшеннÑ? загроз, пов’Ñ?заних з корупцією у цих Ñ?ферах. 44. Україна зробила також низку кроків у поліпшенні доÑ?тупу до інформації. Закон про доÑ?туп до інформації, прийнÑ?тий на початку 2011 року, відповідає найкращим міжнародним практикам Ñ– означає великий крок уперед, незважаючи на його непоÑ?лідовне впровадженнÑ? доÑ?Ñ–. Україна взÑ?ла на Ñ?ебе зобов’Ñ?заннÑ? приєднатиÑ?Ñ? до ініціативи ПартнерÑ?тва “Відкритий урÑ?дâ€? Ñ– розпочала внутрішні конÑ?ультації щодо підготовки Ð?аціонального плану дій. E. БідніÑ?Ñ‚ÑŒ, Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ життÑ?, Цілі розвитку тиÑ?Ñ?чоліттÑ?, гендерні питаннÑ? 45. Упродовж оÑ?таннього деÑ?Ñ?тиліттÑ? в Україні відбулоÑ?Ñ? Ñ–Ñ?тотне зниженнÑ? рівнÑ? бідноÑ?Ñ‚Ñ–. У докризові роки чаÑ?тка бідного наÑ?еленнÑ? поÑ?тійно знижувалаÑ?Ñ? – від 47 відÑ?отків у 2002 році до лише 8,9 відÑ?отка у 2008 році (у разі викориÑ?таннÑ? Ñ?к межі бідноÑ?Ñ‚Ñ– 5 доларів СШÐ? за паритетом купівельної Ñ?проможноÑ?Ñ‚Ñ–); при цьому вищі темпи Ñ?короченнÑ? бідноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?поÑ?терігалиÑ?Ñ? в міÑ?тах. Однак національні показники відноÑ?ної бідноÑ?Ñ‚Ñ– вказували на не таке значне зменшеннÑ? бідноÑ?Ñ‚Ñ– 6. Головним чинником зниженнÑ? показників абÑ?олютної бідноÑ?Ñ‚Ñ– було 5 http://internationalbudget.org/what-we-do/open-budget-survey/country-info/?country=ua 6 Оцінки бідноÑ?Ñ‚Ñ– дають різні результати залежно від обраної длÑ? Ñ—Ñ— вимірюваннÑ? методології. У разі викориÑ?таннÑ? альтернативного підходу – оцінки відноÑ?ної бідноÑ?Ñ‚Ñ– – Ñ?прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? бідноÑ?Ñ‚Ñ– (життÑ? нижче від 21 реальне підвищеннÑ? заробітної плати, а додатковим – значні державні транÑ?ферти. Ð?ерівніÑ?Ñ‚ÑŒ залишалаÑ?Ñ? помірною за Ñ?тандартами регіону Європи та Центральної Ð?зії. Ð?а транÑ?ферти Ñ?оціальної допомоги припадає 2,5 відÑ?отка ВВП (2009 рік), що відповідає Ñ?ередньому показнику длÑ? країн ОЕСР. 46. Ð?езважаючи на Ñ–Ñ?тотне зменшеннÑ? ВВП у 2009 році, бідніÑ?Ñ‚ÑŒ зроÑ?ла лише незначно (на 1 відÑ?отковий пункт). Однак вплив кризи на бідніÑ?Ñ‚ÑŒ був значнішим, Ñ?кщо враховувати кількіÑ?Ñ‚ÑŒ людей, Ñ?кі б уникнули бідноÑ?Ñ‚Ñ– за відÑ?утноÑ?Ñ‚Ñ– кризи – Ñ– цÑ? кількіÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ?тановить близько 1,4 млн. оÑ?іб або 3,2 відÑ?отка наÑ?еленнÑ? 7 (див. РиÑ?унок 6 a-b). ІÑ?нували чиÑ?ленні канали перенеÑ?еннÑ? впливів кризи на наÑ?еленнÑ?, зокрема, жорÑ?ткіша Ñ?итуаціÑ? на ринку праці, зменшеннÑ? реальної заробітної плати та збільшеннÑ? витрат на обÑ?луговуваннÑ? заборгованоÑ?Ñ‚Ñ– домогоÑ?подарÑ?тв внаÑ?лідок зміни валютного курÑ?у. Ð?аÑ?лідки кризи були б ще гіршими, Ñ?кби не було викориÑ?тано Ñ?пеціальних механізмів, Ñ?кі допомогли обмежити ще значніший можливий негативний вплив кризи на бідніÑ?Ñ‚ÑŒ. Ð?априклад, заміÑ?Ñ‚ÑŒ того, щоб зменшувати зайнÑ?Ñ‚Ñ–Ñ?Ñ‚ÑŒ, значна чаÑ?тина фірм приватного Ñ?ектора перейшла на зайнÑ?Ñ‚Ñ–Ñ?Ñ‚ÑŒ працівників із неповним робочим чаÑ?ом (у державному Ñ?екторі не було значного зменшеннÑ? зайнÑ?тоÑ?Ñ‚Ñ–). ДомогоÑ?подарÑ?тва впродовж 2009 року викориÑ?товували Ñ?вої заощадженнÑ?, поки в 2010 році не почали зроÑ?тати зайнÑ?Ñ‚Ñ–Ñ?Ñ‚ÑŒ Ñ– заробітна плата. РиÑ?унок 6a-b: Вплив кризи на рівень бідноÑ?Ñ‚Ñ– та відповідні прогнози $5 dollar a day Poverty Rates $5 dollar a day Poverty 14.0 Millions people 12.3 $5 dollar a day poverty and vulnerability rates 6.0 5.5 $5 dollar a day poverty and vulnerability rates 12.0 9.8 5.0 4.3 10.0 8.9 9.0 4.1 4.0 4.0 8.0 7.2 3.2 7.9 5.8 3.0 3.5 2.6 6.0 6.6 4.6 2.9 2.1 5.5 2.0 2.5 4.0 4.1 1.8 3.2 1.0 1.4 2.0 1.1 2.5 0.0 0.0 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Pre crisis projections Poverty Current projections Pre crisis projections Poverty Current projections Джерело: ОглÑ?д умов життÑ? домогоÑ?подарÑ?тв в Україні та розрахунки працівників Світового банку РиÑ?унок ліворуч: Рівень бідноÑ?Ñ‚Ñ– – 5 доларів на день (% наÑ?еленнÑ?), Вертикальна віÑ?ÑŒ – БідніÑ?Ñ‚ÑŒ на рівні 5 доларів на день Ñ– показники уразливоÑ?Ñ‚Ñ–; горизонтальна віÑ?ÑŒ – докризові прогнози, бідніÑ?Ñ‚ÑŒ, нинішні прогнози РиÑ?унок праворуч: Рівень бідноÑ?Ñ‚Ñ– – 5 доларів на день (млн. оÑ?іб), Вертикальна віÑ?ÑŒ – БідніÑ?Ñ‚ÑŒ на рівні 5 доларів на день Ñ– показники уразливоÑ?Ñ‚Ñ–; горизонтальна віÑ?ÑŒ – докризові прогнози, бідніÑ?Ñ‚ÑŒ, нинішні прогнози прожиткового мінімуму) погіршилоÑ?Ñ? протÑ?гом оÑ?танніх піÑ?лÑ?кризових років, Ñ– зроÑ?ли показники поширеннÑ? бідноÑ?Ñ‚Ñ–. Ð’ СПУ викориÑ?товуєтьÑ?Ñ? межа абÑ?олютної бідноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?к така, що краще відображає динаміку бідноÑ?Ñ‚Ñ– в період неÑ?табільноÑ?Ñ‚Ñ–. 7 Цю оцінку було одержано з викориÑ?таннÑ?м докризової тенденції зменшеннÑ? бідноÑ?Ñ‚Ñ– длÑ? оцінки Ñ?ценарію “за відÑ?утноÑ?Ñ‚Ñ– кризиâ€? та порівнÑ?ннÑ? його з фактичними даними. 22 47. Україна має широку Ñ?иÑ?тему Ñ?оціального захиÑ?ту та витрачає значну чаÑ?тку ВВП на програми Ñ?оціальної допомоги, не пов’Ñ?зані із Ñ?платою внеÑ?ків, в тому чиÑ?лі на програми перевірки доходів. Однак за показниками адреÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?оціальної допомоги загалом Україна не поÑ?ідає виÑ?окого міÑ?цÑ? в групі країн з перехідною економікою внаÑ?лідок того, що виÑ?ока чаÑ?тка державних витрат розподілÑ?єтьÑ?Ñ? через програми з невиÑ?окою адреÑ?ніÑ?Ñ‚ÑŽ. Близько 24 відÑ?отків загальних державних витрат доÑ?Ñ?гає найбідніших 10 відÑ?отків наÑ?еленнÑ? Ñ– лише 37,4 відÑ?отка витрат на Ñ?оціальну допомогу Ñ?прÑ?мовуєтьÑ?Ñ? до найбідніших 20 відÑ?отків наÑ?еленнÑ?. 48. СиÑ?тема охорони здоров’Ñ? України Ñ” затратною Ñ– результати Ñ—Ñ— роботи – незадовільними. Показники Ñ?мертноÑ?Ñ‚Ñ– дороÑ?лих оÑ?іб в Україні (оÑ?обливо Ñ?еред чоловіків) належать до найвищих у Ñ?віті. Головними причинами кризової Ñ?итуації зі Ñ?мертніÑ?Ñ‚ÑŽ в Україні Ñ” неінфекційні хвороби Ñ– травми: Ñ?ерцево-Ñ?удинні захворюваннÑ? та інші неінфекційні хвороби Ñ” причиною приблизно 79 відÑ?отків загальної кількоÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?мертей, далі йдуть травми та отруєннÑ?, на Ñ?кі припадає 14 відÑ?отків Ñ?мертей (більша чаÑ?тина з Ñ?ких – це травми, пов’Ñ?зані з алкоголем Ñ– дорожньо-транÑ?портними пригодами), та, врешті, інфекційні хвороби, материнÑ?ька Ñ?мертніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– хвороби під чаÑ? вагітноÑ?Ñ‚Ñ– – 7 відÑ?отків Ñ?мертей. Сектор охорони здоров’Ñ? характеризуєтьÑ?Ñ? надто великим лікарнÑ?ним Ñ?ектором (третім у Європі за кількіÑ?Ñ‚ÑŽ лікарень Ñ– лікарнÑ?них ліжок на душу наÑ?еленнÑ?), виÑ?окою поширеніÑ?Ñ‚ÑŽ неформальних платежів Ñ?амих пацієнтів (42 відÑ?отки від загальних витрат у Ñ?екторі охорони здоров’Ñ?, згідно з даними за 2009 рік), заÑ?тарілими клінічними протоколами та низькою Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŽ охорони здоров’Ñ?, а також практично відÑ?утніми програмами профілактики. РиÑ?унок 7. ЙмовірніÑ?Ñ‚ÑŒ померти між 15 Ñ– 60 роками на 1000 наÑ?еленнÑ?; чоловіки та жінки), 2009 рік Джерело: СтатиÑ?тика Ñ?тану охорони здоров’Ñ? у Ñ?віті, 2011 Ñ€. ВООЗ (World Health Statistics 2011. WHO) ПідпиÑ?и на риÑ?унку: Горизонтальна віÑ?ÑŒ – Китай, ІндонезіÑ?, МекÑ?ика, Ð?ігеріÑ?, ПакиÑ?тан, Філіппіни, Польща, РоÑ?Ñ–Ñ?, Україна 49. Рівень грамотноÑ?Ñ‚Ñ– та кількіÑ?Ñ‚ÑŒ учнів, Ñ?кі відвідують школи, в Україні Ñ” традиційно виÑ?окими. Однак демографічна Ñ?итуаціÑ? та економічні реалії вимагають глибших реформ, Ñ?кі дали б змогу поліпшити неефективну Ñ?иÑ?тему оÑ?віти. Хоча міÑ?ць в дитÑ?чих дошкільних закладах не виÑ?тачає, Україна має надто велику мережу шкіл. КількіÑ?Ñ‚ÑŒ вчителів Ñ– шкіл майже не 23 змінилиÑ?Ñ?, незважаючи на різке (на 40 відÑ?отків) зменшеннÑ? кількоÑ?Ñ‚Ñ– учнів упродовж двох оÑ?танніх деÑ?Ñ?тиріч. Показники ефективноÑ?Ñ‚Ñ–, у тому чиÑ?лі Ñ?ередній розмір шкіл Ñ– відношеннÑ? кількоÑ?Ñ‚Ñ– учнів до кількоÑ?Ñ‚Ñ– вчителів (Ñ?ереднє значеннÑ? цього показника дорівнює 9, що належить до найнижчих показників у Ñ?віті), Ñ?трімко знижувалиÑ?Ñ?. ЗбільшеннÑ? бюджетних аÑ?игнувань на оÑ?віту не привело до поліпшеннÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– оÑ?віти. У Міжнародному порівнÑ?льному доÑ?лідженні Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– оÑ?віти учнів у Ñ?фері математичних Ñ– природничих наук (TIMSS), проведеному в Україні у 2007 році длÑ? учнів 4-Ñ… Ñ– 8-Ñ… клаÑ?ів, Україна в обох випадках поÑ?іла міÑ?це, нижче Ñ?к від Ñ?ереднього значеннÑ? длÑ? TIMSS, так Ñ– від порівнÑ?них країн регіону, зокрема, Вірменії, РоÑ?Ñ–Ñ—, Литви та КазахÑ?тану. Стає проблемою невідповідніÑ?Ñ‚ÑŒ набутих знань Ñ– навичок з попитом на ринку праці. 50. Сектор житлово-комунальних поÑ?луг в Україні потерпає від недоÑ?татнього обÑ?Ñ?гу інвеÑ?тицій Ñ– неналежного утриманнÑ? протÑ?гом деÑ?Ñ?тиліть, що Ñ” однією з причин погіршеннÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– життÑ?. Дефіцит інвеÑ?тицій у комунальні підприємÑ?тва водопоÑ?тачаннÑ? та водовідведеннÑ? Ñ” значним 8, Ñ– низький рівень тарифів Ñ” оÑ?новним чинником, Ñ?кий негативно впливає на Ñ?табільну роботу комунальних підприємÑ?тв. Ð?еобхідніÑ?Ñ‚ÑŒ реабілітації поÑ?илюєтьÑ?Ñ? у зв’Ñ?зку із загальним виÑ?оким енергоÑ?поживаннÑ?м у Ñ?екторі водопоÑ?тачаннÑ? та водовідведеннÑ? – інтенÑ?ивніÑ?Ñ‚ÑŒ енергоÑ?поживаннÑ? в Україні Ñ” однією з найвищих у регіоні. 51. ПоÑ?туп України у виконанні завдань, визначених у ЦілÑ?Ñ… розвитку тиÑ?Ñ?чоліттÑ?, був нерівномірним. Ð’ Україні знизилаÑ?Ñ? абÑ?олютна бідніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– доÑ?Ñ?гнуто прогреÑ?у в доÑ?Ñ?гненні цілей у Ñ?ферах оÑ?віти, материнÑ?ького здоров’Ñ? Ñ– дитÑ?чої Ñ?мертноÑ?Ñ‚Ñ–. ВодночаÑ?, проблеми зменшеннÑ? гендерної нерівноÑ?Ñ‚Ñ– та доÑ?Ñ?гненнÑ? Ñ?талого екологічного розвитку залишаютьÑ?Ñ? невирішеними. Слід звернути увагу на те, що боротьба з ВІЛ залишаєтьÑ?Ñ? Ñ?ферою, Ñ?ка украй потребує поліпшеннÑ?. Україна має найвищий прогнозний показник поширеннÑ? ВІЛ Ñ?еред дороÑ?лого наÑ?еленнÑ? в Європі (1,3 відÑ?отка). РеагуваннÑ? держави на епідемію СÐ?ІД дало певні позитивні результати: так, показники передачі ВІЛ від матері до дитини було знижено від 21 відÑ?отка в 2002 році до 6 відÑ?отків у 2010 році. Однак загалом обÑ?Ñ?г Ñ– Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ державних заходів були недоÑ?татніми длÑ? зменшеннÑ? темпів поширеннÑ? ВІЛ. 52. Хоча Україна зробила перші кроки на шлÑ?ху впровадженнÑ? гендерного законодавÑ?тва, проблеми гендерної нерівноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ” дуже поширеними в українÑ?ькому Ñ?уÑ?пільÑ?тві Ñ– потребують рішень на довгоÑ?трокову перÑ?пективу. Ð?езважаючи на те, що Ñ?піввідношеннÑ? Ñ?тудентів жіночої Ñ– чоловічої Ñ?таті у закладах вищої оÑ?віти дорівнює 1,19, має міÑ?це значна гендерна Ñ?егрегаціÑ? у профеÑ?ійній діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–. Зокрема, замалим Ñ” предÑ?тавництво жінок у політичному житті, на виÑ?оких щаблÑ?Ñ… державного урÑ?дуваннÑ? та Ñ?еред керівників підприємÑ?тв. Хоча протÑ?гом двох оÑ?танніх деÑ?Ñ?тиліть жінки Ñ?тали активними підприємцÑ?ми – жінки Ñ” влаÑ?никами близько третини приватних підприємÑ?тв – вони Ñ?тановлÑ?Ñ‚ÑŒ лише дуже невеликий відÑ?оток менеджерів великих підприємÑ?тв. Окрім того, Україна характеризуєтьÑ?Ñ? великим гендерним розривом у рівнÑ?Ñ… доходів, а також фемінізацією бідноÑ?Ñ‚Ñ–, оÑ?кільки жінки Ñ?тановлÑ?Ñ‚ÑŒ більшу чаÑ?тку в уразливих групах наÑ?еленнÑ? (родинах з одним годувальником, Ñ?кі мають дітей, та Ñ?еред Ñ?амотніх оÑ?іб похилого віку). Додатковими загрозами длÑ? жінок Ñ” нелегальна міграціÑ? та торгівлÑ? людьми, а також наÑ?ильÑ?тво в Ñ?ім’ї. ВодночаÑ?, Ñ?поÑ?терігаєтьÑ?Ñ? велика гендерна прогалина (10 років) у Ñ?ередній очікуваній тривалоÑ?Ñ‚Ñ– життÑ? длÑ? жінок Ñ– чоловіків, передуÑ?ім унаÑ?лідок дуже виÑ?окого рівнÑ? Ñ?мертноÑ?Ñ‚Ñ– чоловіків працездатного віку (Докладнішу інформацію про гендерні питаннÑ? наведено в Додатку 6). 8 Потреби в інвеÑ?тиціÑ?Ñ… у Ñ?иÑ?теми водопоÑ?тачаннÑ? та водовідведеннÑ? та на їхню реабілітацію Ñ?Ñ?гають 7 млрд. дол. СШÐ?. ІнвеÑ?тиції у Ñ?иÑ?теми водопоÑ?тачаннÑ? потребують 60 відÑ?отків від цієї Ñ?уми, а решту 40 відÑ?отків – реабілітаціÑ? Ñ?иÑ?тем водовідведеннÑ?. Ще 7 млрд. дол. СШÐ? потрібно вклаÑ?ти у підприємÑ?тва, Ñ?кі надають поÑ?луги з централізованого теплопоÑ?тачаннÑ?, Ñ– в заходи з Ñ—Ñ… модернізації, Ñ?кі Ñ?тимулюватимуть попит (ОглÑ?д державних фінанÑ?ів Світового банку, 2006)). 24 II. ПРОБЛЕМИ ТÐ? МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ І ПРОГРÐ?ÐœÐ? УРЯДУ УКРÐ?ЇÐ?И A. Програма УрÑ?ду 53. Президент Янукович прийшов до влади з наказом Ñ?уÑ?пільÑ?тва забезпечити ефективніше керівництво економікою, у країні, що характеризувалаÑ?Ñ? глибоким політичним розколом Ñ– розчаруваннÑ?м наÑ?еленнÑ? попередніми Ñ?оціально-економічними результатами. У відповідь на запит Ñ?уÑ?пільÑ?тва в Програмі економічних реформ на 2010 – 2014 роки Президента Януковича не лише визначено амбіційний порÑ?док денний реформ, а й наголошуєтьÑ?Ñ? на необхідноÑ?Ñ‚Ñ– поліпшеннÑ? Ñ—Ñ… впровадженнÑ? шлÑ?хом поÑ?иленнÑ? інÑ?титуцій, вÑ?тановленнÑ? жорÑ?ткішої диÑ?ципліни длÑ? чиновників та обмеженнÑ? корупції. Президент підтвердив європейÑ?ьку орієнтацію України, що, окрім інших чинників, допоможе зміцнити механізми впровадженнÑ? та підвищити Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ урÑ?дуваннÑ?. Програма Президента на 2010 – 2014 роки “Заможне Ñ?уÑ?пільÑ?тво, конкурентоÑ?проможна економіка, ефективна державаâ€?, прийнÑ?та у червні 2010 року, передбачає впровадженнÑ? реформ упродовж трьох етапів Ñ– вÑ?тановлює зручні длÑ? оцінки показники результатів реформ до 2014 року. Пропонована Програма охоплює Ñ?тратегічні заходи за такими п’Ñ?тьма напрÑ?мами: • Сталий економічний розвиток передбачає Ñ?табілізацію державного бюджету, реформу податкової Ñ?иÑ?теми, розвиток фінанÑ?ового Ñ?ектора та реформуваннÑ? міжбюджетних відноÑ?ин • ПідвищеннÑ? Ñ?тандартів життÑ? охоплює реформи медичного обÑ?луговуваннÑ?, пенÑ?ійної Ñ?иÑ?теми, Ñ?иÑ?теми оÑ?віти та Ñ?иÑ?теми Ñ?оціальної підтримки • ПоліпшеннÑ? бізнеÑ?-клімату й залученнÑ? інвеÑ?тицій охоплює дерегулÑ?цію та розвиток підприємництва, управліннÑ? державною влаÑ?ніÑ?Ñ‚ÑŽ та приватизацію, розвиток науково- технічної та інноваційної Ñ?фери, а також міжнародну інтеграцію Ñ– Ñ?півпрацю • МодернізаціÑ? інфраÑ?труктури та базових Ñ?екторів передбачає реформи електроенергетики, вугільної галузі, нафтогазової промиÑ?ловоÑ?Ñ‚Ñ–, житлово-комунального Ñ?ектора, розвиток транÑ?портної інфраÑ?труктури та розвиток Ñ?ільÑ?ького гоÑ?подарÑ?тва Ñ– земельну реформу. • ПідвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– державного урÑ?дуваннÑ?, метою Ñ?кого Ñ” підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– органів державної влади шлÑ?хом злиттÑ? деÑ?ких відомÑ?тв, оптимізації бюрократичних процеÑ?ів Ñ– раціоналізації державної Ñ?иÑ?теми зайнÑ?тоÑ?Ñ‚Ñ–. 54. Одержані доÑ?Ñ– результати виконаннÑ? цієї Програми неоднозначні, що неÑ?кладно зрозуміти, зважаючи на опір на різних рівнÑ?Ñ…, корені Ñ?кого Ñ?Ñ?гають радÑ?нÑ?ького минулого України. Започатковано Ñ„Ñ–Ñ?кальну конÑ?олідацію, проте не було оÑ?таточно уÑ?унуто найÑ?ерйозніших Ñ„Ñ–Ñ?кальних диÑ?баланÑ?ів та неефективноÑ?тей у розподілі державних коштів. ПенÑ?ійна реформа означає великий крок уперед; започатковано реформи в Ñ?екторі охорони здоров’Ñ?; урÑ?д взÑ?в зобов’Ñ?заннÑ? підвищити адреÑ?ніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ?оціальних транÑ?фертів. Однак вÑ?Ñ– ці заходи доÑ?Ñ– не Ñ?упроводжувалиÑ?Ñ? поліпшеннÑ?м Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– державних поÑ?луг. Ð?езважаючи на Ñ–Ñ?тотний поÑ?туп у Ñ?фері дерегулÑ?ції, зберігаєтьÑ?Ñ? незадовільний інвеÑ?тиційний клімат, захиÑ?Ñ‚ прав влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– підривають випадки вимушеної зміни влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– та корупціÑ? в Ñ?удовій Ñ?иÑ?темі, Ñ–, Ñ?к наÑ?лідок, іноземні інвеÑ?тори не виÑ?влÑ?ÑŽÑ‚ÑŒ зацікавленоÑ?Ñ‚Ñ– Україною (значну чаÑ?тину ПІІ наÑ?правді Ñ?кладає міÑ?цевий капітал, Ñ?кий проходить через офшорні рахунки). Дуже запізнюютьÑ?Ñ? украй необхідні інвеÑ?тиції в Ñ?уÑ?пільну інфраÑ?труктуру, неадекватна регулÑ?торна Ñ– тарифна політика не дає змоги залучити приватні інвеÑ?тиції, попри деÑ?кі початкові пілотні 25 проекти державно-приватного партнерÑ?тва, відÑ?утній Ñ?тратегічний план визначеннÑ? пріоритетноÑ?Ñ‚Ñ– та управліннÑ? коштами у Ñ?фері державних капітальних видатків. УрÑ?д здійÑ?нює приватизацію в Ñ?екторі електроенергетики Ñ– продав державну монополію, Ñ?ка надає поÑ?луги Ñ?таціонарного зв’Ñ?зку, “Укртелекомâ€?, однак прозоріÑ?Ñ‚ÑŒ цих операцій Ñ” Ñ?пірною. Ð?мбіційна адмініÑ?тративна реформа, започаткована в кінці 2010 року, ще не дала бажаного підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– органів влади. Самооцінка впровадженнÑ? програми реформ УрÑ?ду України, проведена воÑ?ени 2011 року, показала, що було доÑ?Ñ?гнуто лише близько 50 відÑ?отків цільових показників, вÑ?тановлених длÑ? перших 18 міÑ?Ñ?ців. 55. Ð’ УрÑ?ді глибшає розуміннÑ? того, що дедалі Ñ?кладніші та Ñ?оціально чутливі реформи не можуть бути ефективними без залученнÑ? громадÑ?ькоÑ?Ñ‚Ñ–, оÑ?обливо на міÑ?цевому рівні, до розробленнÑ?, моніторингу та впровадженнÑ? цих реформ. ДлÑ? поліпшеннÑ? бізнеÑ?-клімату необхідний діалог з підприємцÑ?ми про перешкоди длÑ? інвеÑ?тицій Ñ– вÑ?тановленнÑ? регулÑ?рного зворотного зв’Ñ?зку, Ñ?кий забезпечував би, щоб заходи центральної влади з дерегулÑ?ції Ñ?упроводжувалиÑ?Ñ? змінами в поведінці та практиці державних органів на міÑ?цÑ?Ñ…. Україна потребує зміни парадигми урÑ?дуваннÑ? Ñ– переходу від Ñ?иÑ?теми, в Ñ?кій головну роль відіграє держава, до Ñ?иÑ?теми, Ñ?ка запрошує до учаÑ?Ñ‚Ñ– широке коло зацікавлених оÑ?іб. Цю нову партнерÑ?ьку модель відноÑ?ин вже почали запроваджувати в кількох міÑ?тах, в Ñ?ких налагоджено конÑ?труктивну Ñ?півпрацю між обраними міÑ?ькими головами Ñ– громадÑ?нÑ?ьким Ñ?уÑ?пільÑ?твом та організаціÑ?ми підприємців. B. СередньоÑ?трокові виклики та можливоÑ?Ñ‚Ñ– 56. Як правильно вказуєтьÑ?Ñ? в Програмі Президента, аби забезпечити збаланÑ?оване Ñ– вÑ?езагальне зроÑ?таннÑ? з темпами, що відповідають економічному потенціалу України, необхідно розв’Ñ?зати чиÑ?ленні Ñ?труктурні та Ñ?оціальні проблеми. До найбільш нагальних проблем, Ñ?кі потребують реалізації Ñ?труктурних реформ у Ñ?ередньоÑ?троковій перÑ?пективі, належать такі: • Ñ?твореннÑ? прозорого, з однаковими правилами Ñ?ередовища длÑ? роботи малих Ñ– Ñ?ередніх підприємÑ?тв Ñ– залученнÑ? ПІІ завдÑ?ки зменшенню кількоÑ?Ñ‚Ñ– Ñ– Ñ?прощенню регулÑ?торних актів щодо започаткуваннÑ? Ñ– закриттÑ? бізнеÑ?у, утриманню від втручань, Ñ?кі деформують роботу ринку (на кшталт тих, що практикуютьÑ?Ñ? в Ñ?ільÑ?ькому гоÑ?подарÑ?тві) Ñ– зменшенню витрат коштів Ñ– чаÑ?у, потрібних на одержаннÑ? дозволів Ñ– проходженнÑ? перевірок; • розширеннÑ? бази оподаткуваннÑ? та підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– адмініÑ?труваннÑ? податків длÑ? зменшеннÑ? перешкод длÑ? веденнÑ? бізнеÑ?у (оÑ?обливо длÑ? малих Ñ– Ñ?ередніх підприємÑ?тв); Ñ?короченнÑ? неофіційного Ñ?егмента економіки із забезпеченнÑ?м, водночаÑ?, Ñ?табільніших бюджетних надходжень; • реформуваннÑ? пенÑ?ій та інших Ñ?оціальних транÑ?фертів, що даÑ?Ñ‚ÑŒ змогу знизити бюджетні витрати, Ñ?кі нині характеризуютьÑ?Ñ? неÑ?табільніÑ?Ñ‚ÑŽ, Ñ– підвищити адреÑ?ніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ?оціальної допомоги; • забезпеченнÑ? фінанÑ?ової та технічної життєздатноÑ?Ñ‚Ñ– державних поÑ?луг, щоб зробити Ñ—Ñ… доÑ?тупнішими Ñ– підвищити їхню Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ; • здійÑ?неннÑ? реформ в енергетичному Ñ?екторі, включаючи поÑ?тупове зниженнÑ? рівнÑ? дефіциту Ð?Ð?К “Ð?афтогаз Україниâ€? та підвищеннÑ? прозороÑ?Ñ‚Ñ– цього Ñ?ектора; • вдоÑ?коналеннÑ? Ñ?иÑ?теми управліннÑ? державними фінанÑ?ами, включаючи запровадженнÑ? прозорої Ñ?иÑ?теми державних закупівель, зміцненнÑ? корпоративного управліннÑ? у державних 26 підприємÑ?твах та загалом модернізацію Ñ?иÑ?теми формуваннÑ? бюджетів капітальних видатків; • забезпеченнÑ? Ñ?тійкоÑ?Ñ‚Ñ– банківÑ?ького Ñ?ектора, раціоналізаціÑ? ролі держави та прÑ?мої влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– у фінанÑ?овій Ñ?иÑ?темі, включаючи вихід держави із чиÑ?ла влаÑ?ників комерційних банків. 57. Ці реформи не можуть бути уÑ?пішними, Ñ?кщо не буде доÑ?Ñ?гнуто уÑ?піху у боротьбі з корупцією та в поліпшенні державного урÑ?дуваннÑ?. Однак правильним буде Ñ– зворотне твердженнÑ? – незначний прогреÑ? або його відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ у здійÑ?ненні вказаних вище реформ призведе до збереженнÑ? рент, зумовлених деформаціÑ?ми економіки, та до подальшого захиÑ?ту кланових інтереÑ?ів, законÑ?ервувавши Ñ?татуÑ?-кво. Це зачароване коло потрібно розірвати з обох боків: з одного боку, ефективніше регулюваннÑ? та прозоріші інÑ?титуції мають зменшити можливоÑ?Ñ‚Ñ– длÑ? корупції; з другого боку, однаковий підхід до вÑ?Ñ–Ñ… корупціонерів Ñ– Ñ?уворі Ñ?анкції у гучних випадках корупції (незалежно від їхньої політичної належноÑ?Ñ‚Ñ–) мають чітко Ñ?игналізувати, що до законів та інÑ?титуцій Ñ?лід Ñ?тавитиÑ?Ñ? Ñ?ерйозно. 58. Плановане підпиÑ?аннÑ? Угоди про аÑ?оціацію та глибокої Ñ– вÑ?еохопної Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС може забезпечити важливу прив’Ñ?зку длÑ? багатьох перелічених вище реформ. Справді, Ñ?аме підпиÑ?аннÑ? угоди з ЄС може надати потужний Ñ?игнал длÑ? іноземних та внутрішніх інвеÑ?торів. РегулÑ?рний моніторинг громадÑ?ькіÑ?Ñ‚ÑŽ виконаннÑ? зобов’Ñ?зань, взÑ?тих Україною відповідно до Угоди про аÑ?оціацію, та наÑ?вніÑ?Ñ‚ÑŒ механізму заÑ?тоÑ?уваннÑ? Ñ?анкцій в глибокій Ñ– вÑ?еохопній Угоді про ЗВТ Ñ?приÑ?тимуть впровадженню реформ. Отож, Україна матиме можливіÑ?Ñ‚ÑŒ розірвати замкнуте коло неефективного урÑ?дуваннÑ? та відÑ?таваннÑ? із реалізацією реформ. Ð’Ñ?тавка 2. СтабільніÑ?Ñ‚ÑŒ пенÑ?ійної Ñ?иÑ?теми C. ДовгоÑ?трокові проблеми та Україна витрачає на пенÑ?ійну Ñ?иÑ?тему найбільшу чаÑ?тку можливоÑ?Ñ‚Ñ– ВВП у Ñ?віті: у 2010 році цей показник Ñ?тановив 17,5 відÑ?отка. Україна характеризуєтьÑ?Ñ? також одними з найвищих Ñ?укупних внеÑ?ків на пенÑ?ійну Ñ?иÑ?тему в 59. Україна Ñ?тикаєтьÑ?Ñ? з Європі, Ñ?кі дорівнюють 35 відÑ?откам номінальної тривожними демографічними заробітної плати. Загальна величина внеÑ?ків до вÑ?Ñ–Ñ… 4-Ñ… тенденціÑ?ми. Показники фондів Ñ?оціального Ñ?трахуваннÑ? перевищує 41 відÑ?оток. народжуваноÑ?Ñ‚Ñ– в Україні Ñ” одними з У 2010 році Ñ?укупний дефіцит пенÑ?ійного фонду найнижчих у Ñ?віті (10,8 живих (включаючи транÑ?ферти з державного бюджету длÑ? народжень на 1000 наÑ?еленнÑ? у 2010 фінанÑ?уваннÑ? Ñ?пеціальних пенÑ?ійних програм) Ñ?тановив році), що, разом із виÑ?окими майже 7 відÑ?отків ВВП. Однак, оÑ?кільки в Україні Ñ” 13,7 показниками Ñ?мертноÑ?Ñ‚Ñ– (15,2 Ñ?мертей млн. пенÑ?іонерів, номінальна пенÑ?Ñ–Ñ?, Ñ?ку отримує велика на 1000 наÑ?еленнÑ?) та еміграцією чаÑ?тина пенÑ?іонерів, Ñ” низькою, Ñ– далі зменшуєтьÑ?Ñ? через призводÑ?Ñ‚ÑŒ до швидкого Ñ?короченнÑ? інфлÑ?цію. Така Ñ?итуаціÑ? уÑ?кладнюєтьÑ?Ñ? негативною (Ñ– наÑ?еленнÑ? України. ПоєднаннÑ? низки дедалі гіршою) демографічною Ñ?труктурою наÑ?еленнÑ? та значними дефіцитами пенÑ?ійної Ñ?иÑ?теми. ПрогнозуєтьÑ?Ñ?, Ñ?оціально-економічних чинників, що через 10 років на кожного платника пенÑ?ійних внеÑ?ків включаючи невпевненіÑ?Ñ‚ÑŒ у припадатиме 1 пенÑ?іонер, Ñ– з чаÑ?ом це Ñ?піввідношеннÑ? майбутньому та Ñ?итуацію на ринку Ñ?трімко погіршуватиметьÑ?Ñ?. праці, зумовлює низький рівень народжуваноÑ?Ñ‚Ñ–. ЗменшеннÑ? УрÑ?д розпочав реформу першого рівнÑ? державної Ñ?олідарної пенÑ?ійної Ñ?иÑ?теми у 2011 році, поÑ?тупово чиÑ?ельноÑ?Ñ‚Ñ– та Ñ?таріннÑ? наÑ?еленнÑ?, а підвищуючи пенÑ?ійний вік та вÑ?тановлюючи більш також погіршеннÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– людÑ?ького жорÑ?ткі критерії длÑ? отриманнÑ? пенÑ?ій. Ці кроки капіталу України внаÑ?лідок низької допоможуть виправити фінанÑ?ові диÑ?баланÑ?и, проте щоб Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– поÑ?луг охорони здоров’Ñ? та забезпечити відповідні пенÑ?Ñ–Ñ— та доÑ?тупну Ñ?тавку внеÑ?ків оÑ?віти Ñ?творюють Ñ?ерйозні ризики длÑ? необхідні додаткові заходи. ПенÑ?ійна реформа Ñ” питаннÑ?м перÑ?пектив довгоÑ?трокового розвитку не лише Ñ„Ñ–Ñ?кальної Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ–, а й конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– та Ñ?праведливоÑ?Ñ‚Ñ– щодо різних поколінь. Це виклик, з Ñ?ким Ñ?тикаєтьÑ?Ñ? не тільки Україна, а й багато інших європейÑ?ьких країн. 27 України. Цих фундаментальних проблем не можна розв’Ñ?зати у чаÑ?ових межах цієї СПУ, однак Ñ?лід щонайшвидше розв’Ñ?зувати Ñ?труктурні виклики розвитку, зокрема, розширити базу оподаткуваннÑ? шлÑ?хом поліпшеннÑ? бізнеÑ? Ñ?ередовища, оптимізувати Ñ?оціальні транÑ?ферти Ñ– підвищити ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ державного Ñ?ектора. Ð?евиконаннÑ? або затримка із виконаннÑ?м цих завдань призведе до неÑ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– державного боргу та до поÑ?иленнÑ? макроекономічної уразливоÑ?Ñ‚Ñ–, оÑ?кільки наÑ?еленнÑ? України Ñ?таріє (Ð’Ñ?тавка 2). 60. ВодночаÑ?, Україна має великий довгоÑ?троковий потенціал, обумовлений Ñ—Ñ— Ñ?тратегічним розташуваннÑ?м, значними потужноÑ?Ñ‚Ñ?ми з переробки харчових продуктів, хорошими традиціÑ?ми промиÑ?лового виробництва та працьовитими Ñ– підприємливими людьми. ДлÑ? того, щоб Ñ?кориÑ?татиÑ?Ñ? вказаними перевагами, Україні необхідно поліпшити Ñ?вою репутацію, Ñ?к країни, дружньої до інвеÑ?торів, Ñ?ка має необтÑ?жливу регулÑ?торну базу, незаперечні права влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– та утримує корупцію під контролем. III. СТРÐ?ТЕГІЯ ПÐ?РТÐ?ЕРСТВÐ? ГРУПИ СВІТОВОГО БÐ?Ð?КУ З УКРÐ?ЇÐ?ОЮ A. Уроки впровадженнÑ? СПУ на 2008 – 2011 роки 61. У Звіті про виконаннÑ? СПУ на 2008 – 2011 фінанÑ?ові роки (ЗВ СПУ, Додаток 1) визнано актуальніÑ?Ñ‚ÑŒ допомоги Світового банку. Ð?а чаÑ? виконаннÑ? цієї СПУ припали глобальна фінанÑ?ово-економічна криза Ñ– важливі політичні зміни в Україні, Ñ?кі негативно впливали на узгодженіÑ?Ñ‚ÑŒ рішень щодо економічної політики та на роботу економіки, Ñ–, отже, на виконаннÑ? СПУ. У СПУ на 2008 – 2011 фінанÑ?ові роки було відображено виÑ?окі ризики длÑ? реалізації програми, включаючи проблеми із виконаннÑ?м інвеÑ?тиційного портфелÑ?, неÑ?табільною політичною Ñ?итуацією та неефективним урÑ?дуваннÑ?м. ЦÑ? СПУ ґрунтувалаÑ?Ñ? на доÑ?ить Ñ?кромних очікуваннÑ?Ñ… щодо темпів реалізації реформ, включаючи реформу урÑ?дуваннÑ? в державному Ñ?екторі, з урахуваннÑ?м того, що політична Ñ?итуаціÑ? та інÑ?титуційні Ñ?лабкоÑ?Ñ‚Ñ– не забезпечували УрÑ?ду України Ñ?приÑ?тливих можливоÑ?тей длÑ? здійÑ?неннÑ? маÑ?штабних перетворень. СтратегіÑ? Світового банку передбачала заÑ?тоÑ?уваннÑ? вибіркового підходу з переорієнтацією інвеÑ?тиційного кредитуваннÑ? на інфраÑ?труктурні проекти, подальше викориÑ?таннÑ? Позик на підтримку політики розвитку (ППР) Ñ?к заÑ?обу підтримки реформ та широкої програми аналітично-дорадчої допомоги (Ð?ДД) длÑ? забезпеченнÑ? інформаційної бази діалогу про Ñ?тратегічну політику. ВодночаÑ?, ризики виконаннÑ? програми, хоча й належно визначені, були недооцінені, а Ñ?проможніÑ?Ñ‚ÑŒ реагуваннÑ? УрÑ?ду, Ñ?хоже, – переоцінена. Зокрема, аналіз ризиків реалізації програми не був доÑ?татньо глибоким; зоÑ?ереджуючиÑ?ÑŒ на вибірковоÑ?Ñ‚Ñ–, цей аналіз недоÑ?татньо враховував вади в підготовці проектів Ñ– Ñ—Ñ… готовніÑ?Ñ‚ÑŒ до впровадженнÑ?. 62. Звіт про виконаннÑ? СПУ оцінив попередню СПУ Ñ?к помірно незадовільну, що відображає неÑ?проможніÑ?Ñ‚ÑŒ забезпечити доÑ?Ñ?гненнÑ? запланованих результатів через затримки із впровадженнÑ?м Ñ„Ñ–Ñ?кальних Ñ– Ñ?труктурних реформ, визнаючи, водночаÑ?, вчаÑ?ніÑ?Ñ‚ÑŒ та ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ підтримки під чаÑ? фінанÑ?ової кризи. РеагуваннÑ? Банку на кризу з викориÑ?таннÑ?м ППР у рамках міжнародного пакета допомоги за Ñ‚Ñ–Ñ?ної координації дій з МВФ, ЄК та ЄБРР Ñ?приÑ?ло відновленню довіри та допомогло запобігти маÑ?овому знÑ?Ñ‚Ñ‚ÑŽ коштів з банківÑ?ьких рахунків. Однак, криза загальмувала реформаторÑ?ький імпульÑ? у таких украй важливих Ñ?ферах, Ñ?к Ñ?короченнÑ? квазіфіÑ?кальних дефіцитів у енергетичному Ñ?екторі, подальше впровадженнÑ? пенÑ?ійної реформи та поліпшеннÑ? бізнеÑ?-клімату. У Звіті про виконаннÑ? СПУ УрÑ?ду України та Банку рекомендуєтьÑ?Ñ? веÑ?ти активну та ретельну роботу над поліпшеннÑ?м Ñ?итуації із впровадженнÑ?м інвеÑ?тиційного портфелÑ?. Хоча до кінцÑ? періоду СПУ в цьому питанні було доÑ?Ñ?гнуто певного поÑ?тупу, однак показники виконаннÑ? інвеÑ?тиційного портфелÑ? в Україні залишилиÑ?Ñ? гіршими, ніж у Ñ?ередньому по Банку. У Звіті про виконаннÑ? СПУ також вказано на недоліки матриці результатів СПУ на 2008-2011 роки, зокрема, на Ñ‚Ñ–, що Ñ?тоÑ?уютьÑ?Ñ? вибору цілей вищого порÑ?дку та надмірно оптиміÑ?тичних чаÑ?ових меж, вÑ?тановлених длÑ? кількох ключових показників результатів. 28 63. У пропонованій СПУ враховано значну чаÑ?тину рекомендацій Звіту про виконаннÑ? СПУ. Під чаÑ? Ñ—Ñ— розробленнÑ? було враховано такі його ключові виÑ?новки: • Потрібно звертати більшу увагу на ризики реалізації програми, Ñ?кі негативно впливають на показники кредитного портфелÑ?. Вжиті заходи мають бути проÑ?тими, цілеÑ?прÑ?мованими Ñ– враховувати те, що Ñ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– можуть бути обмеженими. Ð?а етапі підготовки проектів Ñ?лід приділÑ?ти більшу увагу Ñ—Ñ… готовноÑ?Ñ‚Ñ– до впровадженнÑ?, тому що неналежна підготовка технічних завдань Ñ– пакетів закупівель Ñ” однією з причин значних затримок із оÑ?воєннÑ?м кредитних коштів. Доцільно чаÑ?тіше заÑ?тоÑ?овувати однотипні операції та додаткове фінанÑ?уваннÑ? уÑ?пішних проектів. • Ризики, пов’Ñ?зані з чаÑ?тими змінами політики, неефективним урÑ?дуваннÑ?м Ñ– неузгодженіÑ?Ñ‚ÑŽ в реалізації політики, будуть пом’Ñ?кшуватиÑ?ÑŒ за допомогою попередньо виконаних діагноÑ?тичних доÑ?ліджень ефективноÑ?Ñ‚Ñ– урÑ?дуваннÑ? Ñ– заходів із розбудови широкого конÑ?енÑ?уÑ?у щодо узгодженої “дорожньо Ñ— кар тиâ€? змін у ко жно му Ñ?екто Ñ€ Ñ– та длÑ? забезпеченнÑ? більшої гнучкоÑ?Ñ‚Ñ– у згортанні діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– в разі змін відповідної політики. Вибірковій підхід на Ñ?екторному рівні Ñ?приÑ?тиме наданню підтримки за тими напрÑ?мками, в Ñ?ких було доÑ?Ñ?гнуто найкращих уÑ?піхів у впроваджені реформ, та пом’Ñ?кшенню ризиків, пов’Ñ?заних з урÑ?дуваннÑ?м. • ДіÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ з розбудови попиту на ефективне урÑ?дуваннÑ? розширюватиметьÑ?Ñ? Ñ– буде поєднана з фінанÑ?уваннÑ?м та аналітично-дорадчою допомогою Світового банку. Більше зуÑ?иль докладатиметьÑ?Ñ? до залученнÑ? організацій громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва (ОГС) до розробленнÑ? Ñ– моніторингу політики та інвеÑ?тицій, Ñ?ким надає підтримку Банк. ПопереднÑ? робота зі Ñ?тимулюваннÑ? попиту на належне урÑ?дуваннÑ? здебільшого мала адвокаційний характер Ñ– була недоÑ?татньо пов’Ñ?заною з оÑ?новними операціÑ?ми Банку. B. Принципи СПУ 64. У відповідь на ризики длÑ? реалізації програми та врахувавши уроки попередньої СПУ Світовий банк пропонує калібрований підхід до фінанÑ?ової допомоги. ОбÑ?Ñ?ги фінанÑ?уваннÑ? Ñ– Ñ?пектр інÑ?трументів збільшуватимутьÑ?Ñ? у разі приÑ?кореннÑ? реформ, поліпшеннÑ? урÑ?дуваннÑ? Ñ– готовноÑ?Ñ‚Ñ– клієнта викориÑ?тати фінанÑ?уваннÑ? Ñ– знаннÑ? Банку. ВодночаÑ?, кредитне фінанÑ?уваннÑ? буде залишатиÑ?ÑŒ помірним, Ñ?кщо реалізаціÑ? реформ загальмуєтьÑ?Ñ?: • Банк надаватиме інвеÑ?тиційне кредитуваннÑ? длÑ? вирішеннÑ? базових інфраÑ?труктурних потреб в Ñ?екторах з позитивним доÑ?відом Ñ?півпраці. Це будівництво доріг, енергетичний Ñ?ектор та Ñ?оціальний захиÑ?Ñ‚. ІнвеÑ?тиційне кредитуваннÑ? потребуватиме здатноÑ?Ñ‚Ñ– до впровадженнÑ? проекту (Ñ?к умова розглÑ?ду Радою виконавчих директорів та/або умова набраннÑ? чинноÑ?Ñ‚Ñ–) Ñ– загальної згоди щодо Ñ?тратегічної політики в Ñ?екторі. • Банк пропонуватиме аналітично-дорадчі поÑ?луги длÑ? допомоги в доÑ?Ñ?гненні конÑ?енÑ?уÑ?у у важливих, але диÑ?куÑ?ійних Ñ?ферах реформ та в розбудові необхідного потенціалу. Програма аналітично-дорадчої допомоги буде ключовою длÑ? учаÑ?Ñ‚Ñ– Банку та підготує фундамент длÑ? можливої фінанÑ?ової допомоги. • Україна потребує поглибленнÑ? Ñ?труктурних реформ у багатьох Ñ?ферах, включаючи бізнеÑ?-клімат, регулюваннÑ? фінанÑ?ового Ñ?ектора, енергетичний Ñ?ектор, управліннÑ? державними фінанÑ?ами Ñ– бюджетно-податкову політику. СтратегіÑ? каліброваної допомоги залишає проÑ?Ñ‚Ñ–Ñ€ длÑ? переглÑ?ду в майбутньому Ñ?ум кредитуваннÑ? у бік їхнього збільшеннÑ? шлÑ?хом включеннÑ? до програми ППР, Ñ?кі підтримуватимуть заходи реформ у вказаних Ñ?ферах. Можливе оперативне наданнÑ? Другої програмної позики на реабілітацію 29 фінанÑ?ового Ñ?ектора та започаткуваннÑ? у 2013-2015 фінанÑ?ових роках нової міжÑ?екторної програми ППР (Ñ?ка Ñ?пиратиметьÑ?Ñ? на попередні Ñ?ерії ППР І-ІІІ) на підтримку підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– урÑ?дуваннÑ? (що Ñ” необхідною умовою наданнÑ? ППР) та конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– економіки. Ð?аданнÑ? вказаної позики Ñ– початок нової програми залежатимуть від зверненнÑ? УрÑ?ду України з проханнÑ?м про наданнÑ? реÑ?урÑ?ів МБРР, доÑ?Ñ?гнутих Україною показників, фінанÑ?ової Ñ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– МБРР, звернень інших позичальників до МБРР та розвитку Ñ?вітової економічної Ñ?итуації. • Ð?епоÑ?лідовне впровадженнÑ? попередніх реформ Ñ– Ñ?ерйозні проблеми з урÑ?дуваннÑ?м Ñ?творюють длÑ? Світового банку неприйнÑ?тні ризики у разі наданнÑ? прÑ?мої бюджетної підтримки. Керівництво України уÑ?відомлює необхідніÑ?Ñ‚ÑŒ більшої поÑ?лідовноÑ?Ñ‚Ñ– та взÑ?ло на Ñ?ебе зобов’Ñ?заннÑ? виконати програму, Ñ?ка Ñ?прÑ?мована на розв’Ñ?заннÑ? декількох найбільш Ñ?ерйозних проблем державного урÑ?дуваннÑ?, Ñ?к-от: державні закупівлі, відшкодуваннÑ? ПДВ, прозоріÑ?Ñ‚ÑŒ у енергетичному Ñ?екторі, регулюваннÑ? бізнеÑ?у Ñ– бюрократична Ñ‚Ñ?ганина, а також державне фінанÑ?уваннÑ? фінанÑ?ових уÑ?танов – банкрутів. УрÑ?д України Ñ– Світовий банк Ñ?пільно оцінюватимуть прогреÑ? у цих Ñ?ферах, щоб визначити, чи можна поновити кредитуваннÑ? ППР. 65. Пропонована Програма, незалежно від Ñ—Ñ— обÑ?Ñ?гу та інÑ?трументів кредитуваннÑ?, буде ґрунтуватиÑ?Ñ? на ретельних діагноÑ?тичних доÑ?лідженнÑ?Ñ…. Ð?налітично-дорадчу допомогу буде зоÑ?ереджено на поглибленні розуміннÑ? Банком ключових питань, Ñ?кі впливатимуть на уÑ?пішніÑ?Ñ‚ÑŒ виконаннÑ? теперішнього та планованого в майбутньому портфелів інвеÑ?тиційних проектів та на діалозі з УрÑ?дом України щодо цих питань. Окрім того, буде продовжено профільні діагноÑ?тичні доÑ?лідженнÑ? у Ñ?ферах Ñ„Ñ–Ñ?кальної політики, управліннÑ? державними фінанÑ?ами, Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– та розвитку фінанÑ?ової Ñ?иÑ?теми. Ð?налітично-дорадчу допомогу у нових Ñ?ферах, в Ñ?ких Світовий банк нині не веде діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– та не планує Ñ—Ñ— веÑ?ти в найближчому майбутньому, очевидно, буде обмежено. Це передбачає звуженнÑ? обÑ?Ñ?гу адвокаційної роботи за межами оÑ?новних Ñ?фер, визначених у програмі Банку, та відображає дедалі значніші обмеженнÑ? в реÑ?урÑ?ах. Ð?ині можливоÑ?Ñ‚Ñ– длÑ? наданнÑ? відшкодовуваної технічної допомоги Ñ” низькими, проте вони активно вивчатимутьÑ?Ñ?, включаючи оптимальне викориÑ?таннÑ? взаємовигідної взаємодії з іншими донорÑ?ькими програмами, зокрема, з програмою технічної допомоги ЄК. C. Компоненти СПУ та очікувані результати 66. Головною метою цієї СПУ Ñ” допомога УрÑ?ду в подоланні “вузьких міÑ?цьâ€? впровадженнÑ?, Ñ?кі негативно впливали на виконаннÑ? чергових програм реформ. Передумовою цієї СПУ Ñ” те, що вона потребуватиме не лише праці над зміÑ?том реформ, а й побудови більш конÑ?труктивних відноÑ?ин між державою, громадÑ?нами та бізнеÑ?ом. Така працÑ? вибудовуватиметьÑ?Ñ? навколо двох оÑ?новних Ñ?трижнів: (Ñ–) у Ñ?фері відноÑ?ин між державою та громадÑ?нами зуÑ?иллÑ? зоÑ?ереджуватимутьÑ?Ñ? на поліпшенні Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– державних поÑ?луг, поÑ?иленнÑ? підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– державних органів перед кориÑ?тувачами поÑ?луг, забезпеченнÑ? покриттÑ? витрат Ñ– фінанÑ?ової прозороÑ?Ñ‚Ñ–, а також наданнÑ? адреÑ?ної допомоги бідним Ñ– уразливим групам громадÑ?н; та ii) у Ñ?фері відноÑ?ин між державою Ñ– бізнеÑ?ом у центрі уваги перебуватиме Ñ?твореннÑ? нових робочих міÑ?ць у приватному Ñ?екторі, залученнÑ? ПІІ та приватних міÑ?цевих інвеÑ?тицій, що даÑ?Ñ‚ÑŒ змогу підвищити продуктивніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– конкурентоÑ?проможніÑ?Ñ‚ÑŒ на Ñ?вітових ринках; вÑ?тановленнÑ? прозорих, Ñ?табільних Ñ– однакових правил гри та залученнÑ? додаткових державних інвеÑ?тицій у фізичну інфраÑ?труктуру. Отже, підтримувані Світовим банком заходи цієї СПУ організовуютьÑ?Ñ? навколо двох оÑ?новних компонентів: (i) підтримки “розбудови відноÑ?ин з громадÑ?намиâ€? та (ii) підтримки “розбудови відноÑ?ин з бізнеÑ?омâ€?. 67. ПредÑ?тавники українÑ?ької влади дедалі більшою мірою визнають важливіÑ?Ñ‚ÑŒ розбудови довіри Ñ?уÑ?пільÑ?тва Ñ– залученнÑ? зацікавлених Ñ?торін до ефективного урÑ?дуваннÑ?, 30 навіть попри те, що таке розуміннÑ? ще не Ñ?тало загальноприйнÑ?тим на вÑ?Ñ–Ñ… рівнÑ?Ñ… влади. З одного боку, в Україні Ñ?тають відомими приклади міÑ?ьких рад, в Ñ?ких популÑ?рні мери вибудовують ефективні коаліції з громадÑ?нÑ?ьким Ñ?уÑ?пільÑ?твом Ñ– організаціÑ?ми бізнеÑ?у, та, з другого боку, до реформ, Ñ?кі можуть принеÑ?ти кориÑ?Ñ‚ÑŒ наÑ?еленню в Ñ?ередньоÑ?троковій перÑ?пективі, Ñ?тавлÑ?Ñ‚ÑŒÑ?Ñ? з підозрою внаÑ?лідок недовіри до влади та через те, що в Ñ—Ñ… підготовці не бере учаÑ?Ñ‚Ñ– громадÑ?ькіÑ?Ñ‚ÑŒ. ЦÑ? СПУ привертає увагу виÑ?окопоÑ?адовців до того, що відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ довіри Ñ?уÑ?пільÑ?тва до державних уÑ?танов Ñ?тає дедалі значнішою перешкодою длÑ? реалізації Ñ?ередньоÑ?трокової програми реформ. ЦÑ? СПУ розроблÑ?лаÑ?Ñ? таким чином, аби підтримати попит на новий підхід до розробленнÑ? та реалізації політики, щоб поліпшити Ñ?итуацію, Ñ?ка Ñ?клалаÑ?Ñ? внаÑ?лідок безÑ?иÑ?темного виконаннÑ? Ñ?тратегії реформ протÑ?гом двох деÑ?Ñ?тиліть піÑ?лÑ? проголошеннÑ? незалежноÑ?Ñ‚Ñ–. 68. ІÑ?нує Ñ‚Ñ–Ñ?ний взаємодоповнювальний зв’Ñ?зок між заходами, Ñ?прÑ?мованими на підвищеннÑ? економічного потенціалу України, Ñ?ких Ñ?тоÑ?уєтьÑ?Ñ? другий компонент СПУ, та поліпшеннÑ?м Ñ?оціальних показників – ці питаннÑ? охоплює Ñ—Ñ— перший компонент. Щоб мати змогу Ñ?кориÑ?татиÑ?Ñ? перевагами міжнародної відкритоÑ?Ñ‚Ñ– та конкуренції, необхідно поліпшити Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ державних поÑ?луг Ñ– Ñ?иÑ?теми Ñ?оціальної допомоги длÑ? захиÑ?ту уразливих груп наÑ?еленнÑ? та тих, хто з виÑ?окою ймовірніÑ?Ñ‚ÑŽ поÑ?траждає від здійÑ?нених Ñ?труктурних змін, – принаймні у короткоÑ?троковій перÑ?пективі. ВодночаÑ?, поліпшеннÑ? бізнеÑ?-клімату має також надзвичайно важливе значеннÑ? длÑ? формуваннÑ? Ñ?ереднього клаÑ?у, Ñ?кий відіграватиме вагому роль у державі, котра характеризуватиметьÑ?Ñ? ефективнішим урÑ?дуваннÑ?м, буде менш обтÑ?жливою длÑ? громадÑ?н Ñ– бізнеÑ?у та менше втручатиметьÑ?Ñ? в економіку. Приватні підприємÑ?тва Ñ– громадÑ?ни, Ñ?кі прагнуть Ñ?кориÑ?татиÑ?Ñ? європейÑ?ькою та міжнародною інтеграцією України Ñ” оÑ?новними бенефіціарами уÑ?пішних реформ в Україні. У цій СПУ пропонуєтьÑ?Ñ? підтримка владі та членам громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва у Ñ?півпраці, Ñ?ка необхідна длÑ? реалізації уÑ?тремлінь України. 69. Очікувані результати СПУ відповідають моделі каліброваної допомоги. Рамкова таблицÑ? результатів СПУ відображає результати, що Ñ—Ñ… можна отримати в рамках базового Ñ?ценарію. Це, таким чином, Ñ?творює базу підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– длÑ? наÑ?вного інвеÑ?тиційного портфелÑ? Ñ– длÑ? кредитних операцій, запланованих на 2013 фінанÑ?овий рік, а також поточної аналітично- дорадчої допомоги. Пропонована СПУ охоплює програму аналітично-дорадчої допомоги, метою Ñ?кої Ñ” наданнÑ? УрÑ?дові України підтримки у вирішенні проблеми нагальних Ñ?труктурних реформ Ñ– поліпшенні урÑ?дуваннÑ?. ПоÑ?туп у цих Ñ?ферах залежить від твердого наміру та Ñ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– українÑ?ької влади виконати це завданнÑ?. ОÑ?кільки це з’Ñ?Ñ?уєтьÑ?Ñ? лише у випадку, Ñ?кщо Банк вирішить повернутиÑ?Ñ? до кредитуваннÑ? у формі ППР у рамках оптиміÑ?тичного Ñ?ценарію, рамкову таблицю результатів у такому разі потрібно буде переглÑ?нути. 70. МФК Ñ?приÑ?тиме одержанню результатів в рамках другого компонента СПУ шлÑ?хом заÑ?тоÑ?уваннÑ? Ñ?к інвеÑ?тиційних проектів, так Ñ– дорадчої допомоги, Ñ?прÑ?мованих на розвиток приватного Ñ?ектора. СтратегіÑ? МФК в Україні полÑ?гатиме у подальшій підтримці: (Ñ–) Ñ?табілізації банківÑ?ького Ñ?ектора та цільового фінанÑ?уваннÑ?; (Ñ–Ñ–) агробізнеÑ?у та (Ñ–Ñ–Ñ–) інфраÑ?труктури, що доповнюватиметьÑ?Ñ? підтримкою двох міжÑ?екторних тем поліпшеннÑ? бізнеÑ?- Ñ?ередовища Ñ– підвищеннÑ? енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ–. СтабілізаціÑ? банківÑ?ького Ñ?ектора піÑ?лÑ? кризи 2008 року та за погіршеннÑ? умов, зумовлених борговою кризою Євро зони, передбачає розширеннÑ? Програми фінанÑ?уваннÑ? глобальної торгівлі длÑ? полегшеннÑ? торгівлі та, можливо, підтримки капіталізації Ñ– ліквідноÑ?Ñ‚Ñ– низки банків. Триватиме інвеÑ?тиційна та дорадча робота з проблемними активами Ñ– непрацюючими позиками. У більш довгоÑ?троковій перÑ?пективі МФК надаватиме через банки цільове фінанÑ?уваннÑ? малим Ñ– Ñ?ереднім підприємÑ?твам, Ñ?ектору агробізнеÑ?у та заходам з підвищеннÑ? енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ–. Крім того, розвиток агробізнеÑ?у, що Ñ?тановить центральну чаÑ?тину Ñ?тратегії МФК в Україні, підтримуватиметьÑ?Ñ? по вÑ?ьому ланцюгу поÑ?тачаннÑ?, щоб уÑ?унути оÑ?новні “вузькі міÑ?цÑ?â€?, Ñ?кі перешкоджають розвитку цього Ñ?ектора та отриманню Ñ–Ñ?тотних позитивних наÑ?лідків длÑ? нього. У Ñ?воїх інвеÑ?тиціÑ?Ñ… в агробізнеÑ? МФК приділÑ?тиме оÑ?обливу увагу проектам, Ñ?кі здійÑ?нюватимутьÑ?Ñ? з окремими підприємÑ?твами, що забезпечити макÑ?имальний вплив завдÑ?ки демонÑ?траційному ефекту. ІнвеÑ?тиції в агробізнеÑ? 31 Ñ?упроводжуватимутьÑ?Ñ? дорадчою допомогою, орієнтованою на поліпшеннÑ? інвеÑ?тиційного клімату длÑ? агробізнеÑ?у, приведеннÑ? Ñ?тандартів безпеки харчової продукції у відповідніÑ?Ñ‚ÑŒ до міжнародного рівнÑ? та розвитку агроÑ?трахуваннÑ? Ñ– доÑ?тупу до агрофінанÑ?уваннÑ?. Дорадча допомога МФК, Ñ?прÑ?мована на поліпшеннÑ? інвеÑ?тиційного клімату, надаÑ?Ñ‚ÑŒ також підтримку впровадженню недавно прийнÑ?того законодавÑ?тва про дозволи та ліцензії, прийнÑ?Ñ‚Ñ‚ÑŽ законодавÑ?тва про Ñ?ертифікацію Ñ– Ñ?тандартизацію, а також інÑ?титуційній реформі у Ñ?фері технічного регулюваннÑ?. У Ñ?екторі інфраÑ?труктури МФК розглÑ?дає проекти із розвитку відновлювальної енергетики та вивчає можливоÑ?Ñ‚Ñ– підтримки заходів з утилізації відходів, транÑ?портних та ІТ поÑ?луг, а також пробує запроваджувати ПоÑ?луги з операційного конÑ?алтингу ППП, длÑ? підтримки Ñ?труктуруваннÑ? транÑ?акцій державно-приватного партнерÑ?тва та розробленнÑ? відповідних прозорих механізмів залученнÑ? фінанÑ?уваннÑ? приватного Ñ?ектора. МФК прагне підвищити енергоефективніÑ?Ñ‚ÑŒ в Україні, впроваджуючи комплекÑ?ні інвеÑ?тиційні проекти Ñ– доповнюючи Ñ—Ñ… дорадчими поÑ?лугами “Програми чиÑ?того виробництваâ€?, енергозбереженнÑ? в житловому Ñ?екторі та фінанÑ?уваннÑ? Ñ?талого енергетичного розвитку. 71. За умов погіршеннÑ? інвеÑ?тиційного клімату в Україні МФК намагаєтьÑ?Ñ? обережніше підходити до відбору потенційних клієнтів Ñ– оцінки Ñ?ум фінанÑ?уваннÑ?, Ñ?ке вона зможе надавати. ДоÑ?Ñ– рівні інвеÑ?тицій МФК поÑ?тійно були нижчими від тих, на Ñ?кі можна було Ñ?подіватиÑ?Ñ? з оглÑ?ду на можливоÑ?Ñ‚Ñ– ринку. Ð?амаганнÑ?м збільшити інвеÑ?тиції перешкоджав повільний прогреÑ? із впровадженнÑ?м найважливіших реформ, адмініÑ?тративними втручаннÑ?ми в ринок (це Ñ?тоÑ?уєтьÑ?Ñ?, зокрема, квот на екÑ?порт зерна та Ñ—Ñ… непрозорого розподілу, екÑ?портних мит Ñ– вибіркових втручань у внутрішні ціни, а також законодавчих пропозицій, Ñ?кі призведуть до нерівних умов на ринку зерна) та проблемами, пов’Ñ?заними з управліннÑ?м, Ñ?кі змушують МФК більш приÑ?кіпливо Ñ?тавитиÑ?Ñ? до вибору клієнтів. МФК готова інвеÑ?тувати в Україну Ñ– хотіла б збільшити Ñ?вої щорічні зобов’Ñ?заннÑ? приблизно до 400 млн. дол. СШÐ?. Однак це можливо лише у разі, Ñ?кщо (Ñ–) триватиме впровадженнÑ? реформ, Ñ?прÑ?мованих на поліпшеннÑ? інвеÑ?тиційного клімату; (Ñ–Ñ–) МФК зможе знайти клієнтів, Ñ?кі відповідатимуть Ñ—Ñ— Ñ?тандартам звітноÑ?Ñ‚Ñ– та прозороÑ?Ñ‚Ñ–; (Ñ–Ñ–Ñ–) МФК зможе надавати фінанÑ?уваннÑ? в Україні у міÑ?цевій валюті; та (iv) буде внеÑ?ено зміни до законодавÑ?тва про державні закупівлі, Ñ?кі дозволÑ?Ñ‚ÑŒ МФК надавати Ñ?убнаціональне фінанÑ?уваннÑ?. За відÑ?утноÑ?Ñ‚Ñ– цих змін обÑ?Ñ?г інвеÑ?тицій МФК, ймовірно, утримаєтьÑ?Ñ? на попередньому рівні, тобто Ñ?тановитиме 200-300 млн. дол. СШÐ?. i. Компонент 1. ПоліпшеннÑ? державних поÑ?луг та державних фінанÑ?ів: підтримка розбудови відноÑ?ин з громадÑ?нами 72. Робота у рамках першого компонента має продемонÑ?трувати, Ñ?к відкритий діалог Ñ?тоÑ?овно формулюваннÑ? реформ, підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– у впровадженні політики Ñ– прозороÑ?Ñ‚Ñ– у моніторингу Ñ—Ñ— наÑ?лідків може покращити результати розвитку. ЗуÑ?иллÑ? Банку будуть Ñ?прÑ?мовані на доÑ?Ñ?гненнÑ? покращень у трьох оÑ?новних Ñ?ферах: (i) Ñ„Ñ–Ñ?кально відповідальні Ñ– Ñ?табільні бюджетні доходи та витрати; (ii) ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ наданнÑ? поÑ?луг з охорони здоров’Ñ? Ñ– оÑ?віти та адреÑ?на Ñ?оціальна допомога; (iii) наданнÑ? комунальних поÑ?луг (водопоÑ?тачаннÑ?, водовідведеннÑ?, теплопоÑ?тачаннÑ?). ГСБ фінанÑ?уватиме інвеÑ?тиції в об’єкти інфраÑ?труктури державного Ñ?ектора, працюватиме над Ñ?твореннÑ?м вдоÑ?коналених механізмів моніторингу та зміцненнÑ?м управліннÑ? надавачами державних поÑ?луг Ñ– при цьому підтримуватиме поÑ?илений діалог між державою Ñ– громадÑ?нÑ?ьким Ñ?уÑ?пільÑ?твом у ключових Ñ?ферах політики, таких Ñ?к пенÑ?ійна реформа, реформа охорони здоров’Ñ?, Ñ?ектор централізованого теплопоÑ?тачаннÑ? та державні закупівлі. Група результатів 1: ПоліпшеннÑ? управліннÑ? державними фінанÑ?ами 73. Результат 1: ЗміцненнÑ? операційної ефективноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ– прозороÑ?Ñ‚Ñ– УДФ. Ð?езважаючи на покращеннÑ? в Ñ?иÑ?темах УДФ за оÑ?таннє деÑ?Ñ?тиліттÑ?, треба уÑ?унути деÑ?кі Ñ?тійкі недоліки, Ñ?к-от: Ñ?лабкий зв’Ñ?зок між цілÑ?ми політики Ñ– бюджетними аÑ?игнуваннÑ?ми та відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ 32 Ñ?иÑ?тематизованих даних про витрати Ñ– доходи та аналізу длÑ? Ñ?воєчаÑ?ного прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? рішень. Проект УДФ, Ñ?кий зараз впроваджуєтьÑ?Ñ?, Ñ?приÑ?тиме вирішенню цих проблем шлÑ?хом: (i) наданнÑ? допомоги у розробленні операційної Ñ?ередньоÑ?трокової бази бюджету, та (ii) Ñ?твореннÑ? об’єднаної управлінÑ?ько-інформаційної Ñ?иÑ?теми длÑ? покращеннÑ? доÑ?тупу до даних оÑ?обам, відповідальним за прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? рішень (за очікуваного Ñ?короченнÑ? на 20 відÑ?отків чаÑ?у на отриманнÑ? інформації, необхідної длÑ? прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? управлінÑ?ьких рішень). 74. Результат 2: ПідвищеннÑ? прозороÑ?Ñ‚Ñ– у Ñ?иÑ?темі державних закупівель (ДЗ). З оглÑ?ду на те, що приблизно 80 відÑ?отків бюджету Ñ?кладаєтьÑ?Ñ? із зарплат Ñ– транÑ?фертів наÑ?еленню, більшіÑ?Ñ‚ÑŒ проблем урÑ?дуваннÑ? зоÑ?ереджено в Ñ?иÑ?темі державних закупівель, Ñ?ка охоплює приблизно 12-15 відÑ?отків державних витрат в даному році. Стратегічний діалог Ñ?пиратиметьÑ?Ñ? на вже доÑ?Ñ?гнуті уÑ?піхи. ПіÑ?лÑ? значного прогреÑ?у, доÑ?Ñ?гнутого в 2010-2011 роках, увагу буде зоÑ?ереджено на доопрацюванні деÑ?ких Ñ?кладових нормативно-правової бази (у партнерÑ?тві з ЄвропейÑ?ькою КоміÑ?ією) Ñ– Ñ?творенні Ñ?иÑ?теми моніторингу результатів роботи державного Ñ?ектора. СпираючиÑ?ÑŒ на відкриті дані та інформацію про державні закупівлі, Ñ?иÑ?тема моніторингу допоможе громадÑ?нÑ?ькому Ñ?уÑ?пільÑ?тву здійÑ?нювати моніторинг ефективноÑ?Ñ‚Ñ– державних закупівель та забезпечувати підзвітніÑ?Ñ‚ÑŒ відповідальних оÑ?іб. З чаÑ?ом це допоможе поліпшити конкуренцію Ñ– прозоріÑ?Ñ‚ÑŒ в Ñ?иÑ?темі ДЗ. 75. Результат 3: ПідвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– капітальних витрат. Згідно з даними ОДВФЗ (PEFA) за 2011 рік, практики плануваннÑ? капітальних вкладень залишаютьÑ?Ñ? однією з найÑ?лабших Ñ?фер управліннÑ? державними фінанÑ?ами (УДФ). Капітальні витрати Ñ?кладають приблизно 5 відÑ?отків бюджету в даному році. Банк рекомендував Ñ?тоÑ?овно Ñ„Ñ–Ñ?кальної політики Ñ?творити Ñ„Ñ–Ñ?кальний проÑ?Ñ‚Ñ–Ñ€ длÑ? необхідних інфраÑ?труктурних інвеÑ?тицій з метою підтримки зроÑ?таннÑ? приватного Ñ?ектора (при одночаÑ?ному підтриманні пруденційної позиції щодо дефіциту та поÑ?туповому зменшенні обÑ?Ñ?гу загального бюджету). Ð?ле длÑ? того, щоб зробити цю політику ефективною, Ñ?лід поліпшити процеÑ? плануваннÑ? капітальних вкладень. Ð?ині плануваннÑ? інвеÑ?тицій відірвано від державного довгоÑ?трокового плануваннÑ?, оцінка проектів та процеÑ?и Ñ—Ñ… відбору – Ñ?лабкі (або Ñ?итуативні в більшоÑ?Ñ‚Ñ– випадків), багаторічні інвеÑ?тиції, Ñ– витрати на впровадженнÑ? не завжди враховуютьÑ?Ñ? в бюджеті, а управліннÑ? та технічне обÑ?луговуваннÑ? активів вимагають значних покращень. СпираючиÑ?ÑŒ на попередню аналітичну роботу Ñ– технічну допомогу, Банк продовжить підтримку плануваннÑ? капітальних вкладень Ñ– допоможе збільшити чаÑ?тку інвеÑ?тиційних проектів, Ñ?кі проходÑ?Ñ‚ÑŒ вдоÑ?коналений процеÑ? оцінки та відбору. 76. Результат 4: ПоліпшеннÑ? державного врÑ?дуваннÑ? в енергетичному Ñ?екторі. Світовий банк через фінанÑ?ований ЄК траÑ?Ñ‚-фонд надаватиме допомогу Ð?Ð?К “Ð?афтогазâ€? в підготовці Ñ– впровадженні проектів модернізації газотранÑ?портної Ñ?иÑ?теми та допомогу МініÑ?терÑ?тву енергетики та вугільної промиÑ?ловоÑ?Ñ‚Ñ– у впровадженні ринкових реформ та прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ– Плану заходів щодо реÑ?труктуризації Ð?Ð?К “Ð?афтогазâ€? Ñ– оновленої Енергетичної Ñ?тратегії на період до 2030 року. Ð?а оÑ?нові Ñ?півпраці з МВФ, ЄБРР, ЄвропейÑ?ьким інвеÑ?тиційним банком (ЄІБ) Ñ– заходів з підтримки політики ЄС Банк продовжуватиме підтримувати реформи в енергетичному Ñ?екторі. Зокрема, донори очікують на приєднаннÑ? України до Ініціативи щодо забезпеченнÑ? прозороÑ?Ñ‚Ñ– видобувних галузей (ЕІТІ) та на зменшеннÑ? викривлень цін у газовому, електроенергетичному Ñ– теплопоÑ?тачальному Ñ?екторах (УрÑ?д України заÑ?вив про Ñ?вій намір приєднатиÑ?Ñ? до ЕІТІ, хоча Ñ–Ñ?тотного прогреÑ?у в цьому питанні не Ñ?поÑ?терігаєтьÑ?Ñ?). 77. Результат 5: Впроваджено законодавÑ?тво, Ñ?ке Ñ?тоÑ?уєтьÑ?Ñ? реформуваннÑ? пенÑ?ійної Ñ?иÑ?теми, завдÑ?ки чому Ñ?табільніÑ?Ñ‚ÑŒ ПенÑ?ійного фонду підвищилаÑ?Ñ?. Діалог про пенÑ?ійну реформу надалі буде зоÑ?ереджуватиÑ?ÑŒ на питаннÑ?Ñ… Ñ„Ñ–Ñ?кальної Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– пенÑ?ійної Ñ?иÑ?теми. ПіÑ?лÑ? діалогу щодо пенÑ?ійної політики між Банком, МВФ та українÑ?ькою владою у вереÑ?ні 2011 року введено в дію закон про реформуваннÑ? пенÑ?ійної Ñ?иÑ?теми, Ñ?кий збільшує пенÑ?ійний вік длÑ? жінок Ñ– подовжує Ñ?траховий Ñ?таж. Банк продовжуватиме Ñ?вій діалог, Ñ?кий Ñ?тоÑ?уєтьÑ?Ñ? питань пенÑ?ійної 33 політики, впродовж періоду впровадженнÑ? цього Закону Ñ– надаватиме конÑ?ультації щодо заходів, необхідних длÑ? забезпеченнÑ? довгоÑ?трокової Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– пенÑ?ійної Ñ?иÑ?теми. Група результатів 2: ПідвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?оціальних витрат 78. Результат 6: ПідвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– витрат у Ñ?екторах охорони здоров’Ñ? та оÑ?віти. Ð?езважаючи на те, що Ñ?иÑ?теми охорони здоров’Ñ? та оÑ?віти в Україні поглинають значну чаÑ?тку Ñ?укупних державних реÑ?урÑ?ів, ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ та Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ поÑ?луг лише погіршуєтьÑ?Ñ?. ДлÑ? підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– органів влади у Ñ?фері державних витрат, Ñ?к у Ñ?екторі охорони здоров’Ñ?, так Ñ– оÑ?віти Банк надаÑ?Ñ‚ÑŒ допомогу в поÑ?иленні Ñ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– здійÑ?нювати аналіз управліннÑ? державними витратами, викориÑ?товуючи інÑ?трумент BOOST. У Ñ?екторі охорони здоров’Ñ? Банк надаÑ?Ñ‚ÑŒ підтримку пілотній фазі поновленої реформи в трьох облаÑ?Ñ‚Ñ?Ñ… та Києві за можливоÑ?Ñ‚Ñ– виконаннÑ? проекту Банку в другій половині СПУ. Результати на пілотному рівні оцінюватимутьÑ?Ñ? за показниками зменшеннÑ? тривалоÑ?Ñ‚Ñ– перебуваннÑ? в лікарнÑ?Ñ…, зроÑ?таннÑ? кількоÑ?Ñ‚Ñ– вилікуваних на рівні первинної та амбулаторної допомоги, зменшеннÑ? непотрібних гоÑ?піталізацій, Ñ?короченнÑ? неофіційних платежів та зменшеннÑ? кількоÑ?Ñ‚Ñ– лікарнÑ?них ліжок. 79. Результат 7: ПідвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ– Ñ?праведливоÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?иÑ?тем Ñ?оціального захиÑ?ту наÑ?еленнÑ?. Банк Ñ?пиратиметьÑ?Ñ? на Ñ–Ñ?нуючий Проект удоÑ?коналеннÑ? Ñ?иÑ?теми Ñ?оціальної допомоги в Україні, метою Ñ?кого Ñ” поліпшеннÑ? адреÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– програм Ñ?оціального захиÑ?ту Ñ– кращий захиÑ?Ñ‚ бідних. Цей проект Ñ?приÑ?в Ñ?творенню нових моделей міÑ?цевих управлінь Ñ?оціального захиÑ?ту на оÑ?нові поліпшеннÑ? адмініÑ?труваннÑ? Ñ?оціальної допомоги. ПідвищеннÑ? адреÑ?ної точноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?оціальної допомоги, переглÑ?нуті критерії учаÑ?Ñ‚Ñ– в програмах допомоги із заÑ?тоÑ?уваннÑ?м перевірок заÑ?обів до Ñ–Ñ?нуваннÑ? Ñ– раціоналізаціÑ? чиÑ?ленних програм Ñ?оціальної допомоги ще муÑ?Ñ?Ñ‚ÑŒ матеріалізуватиÑ?Ñ?; ці питаннÑ? надалі будуть у центрі уваги СПУ. ПередуÑ?ім, новий інÑ?трумент перевірки забезпеченоÑ?Ñ‚Ñ– заÑ?обами до Ñ–Ñ?нуваннÑ?, розроблений у рамках вказаного Проекту длÑ? покращеннÑ? адреÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?оціальної допомоги в цілому, заплановано впровадити в 2012 році. Банк розпочав підготовчу роботу над нової кредитною операцією, щоб розширити програми Ñ?оціальної допомоги. Група результатів 3: ПідвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ–, Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– Ñ– поліпшеннÑ? управліннÑ? поÑ?лугами комунальної інфраÑ?труктури 80. Результат 8: ПоліпшеннÑ? енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– окремих комунальних підприємÑ?тв водопоÑ?тачаннÑ? Ñ– водовідведеннÑ?. ОÑ?новні проблеми у Ñ?екторі водопоÑ?тачаннÑ? та водовідведеннÑ? пов’Ñ?зані з тим, що тарифи, Ñ?кі мають забезпечувати відшкодуваннÑ? витрат, надто низькі Ñ– не покривають операційних витрат, витрат на технічне обÑ?луговуваннÑ? та здійÑ?неннÑ? інвеÑ?тицій. Проект розвитку міÑ?ької інфраÑ?труктури (ПРМІ) підтримує два пріоритети з Програми УрÑ?ду, а Ñ?аме: (i) енергоефективніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– (ii) Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ комунальних поÑ?луг з водопоÑ?тачаннÑ? та водовідведеннÑ?. Зокрема, очікуєтьÑ?Ñ?, що впровадженнÑ? у рамках ПРМІ інвеÑ?тицій в підвищеннÑ? енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– 15 комунальних підприємÑ?тв знизить загальне Ñ?поживаннÑ? енергії в комунальних підприємÑ?твах – учаÑ?никах проекту на 15 відÑ?отків. Запланований Проект підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– та модернізації газового Ñ?ектора та Проект з енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– підвищать енергоефективніÑ?Ñ‚ÑŒ компаній централізованого теплопоÑ?тачаннÑ?. 81. Результат 9: ПоліпшеннÑ? прозороÑ?Ñ‚Ñ– та підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– наданнÑ? комунальних поÑ?луг. ЯкіÑ?Ñ‚ÑŒ комунальних поÑ?луг, включаючи водопоÑ?тачаннÑ? Ñ– водовідведеннÑ? та централізоване теплопоÑ?тачаннÑ?, Ñ– Ñ—Ñ… відповідніÑ?Ñ‚ÑŒ потребам наÑ?еленнÑ? надзвичайно вразливі до відÑ?утноÑ?Ñ‚Ñ– прозороÑ?Ñ‚Ñ– та підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– надавачів цих поÑ?луг. ЗміцненнÑ? попиту на Ñ?кіÑ?не врÑ?дуваннÑ? на муніципальному рівні Ñ” перÑ?пективною платформою длÑ? підвищеннÑ? прозороÑ?Ñ‚Ñ– та реагуваннÑ? на потреби Ñ?поживачів широкого Ñ?пектру поÑ?луг. Банк вивчить базу длÑ? поліпшеннÑ? врÑ?дуваннÑ? у Ñ?екторі водопоÑ?тачаннÑ? та водовідведеннÑ? шлÑ?хом оцінюваннÑ? на вході та розробленнÑ? дорожньої карти длÑ? заходів із поліпшеннÑ? врÑ?дуваннÑ?. Банк рекомендуватиме впровадженнÑ? 34 інформаційної Ñ?иÑ?теми забезпеченнÑ? Ñ?ектора на оÑ?нові базових показників діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–. Окрім того, Банк допоможе розбудовувати потенціал новоÑ?твореного регулÑ?тора комунальних поÑ?луг. ii. Компонент 2: ПідвищеннÑ? політичної ефективноÑ?Ñ‚Ñ– та економічної конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ–: підтримка розбудови відноÑ?ин з бізнеÑ?ом 82. ПоліпшеннÑ? бізнеÑ?-клімату Ñ” ключем до розблокуваннÑ? економічного потенціалу України та доÑ?Ñ?гненнÑ? більшої конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ–. Цей компонент підтримуватиме впровадженнÑ? рекомендацій аналітичної та діагноÑ?тичної роботи, здійÑ?неної впродовж періоду попередньої СПУ. Очікувані результати буде зоÑ?ереджено на (1) Ñ?приÑ?тливоÑ?Ñ‚Ñ–, Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– та прогнозованоÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?ередовища длÑ? бізнеÑ?у Ñ?к длÑ? вітчизнÑ?них, так Ñ– закордонних інвеÑ?торів, (2) поліпшенні інфраÑ?труктури длÑ? зменшеннÑ? вартоÑ?Ñ‚Ñ– веденнÑ? підприємницької діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–, та (3) комплекÑ?ному реформуванні Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ького Ñ?ектора, щоб дати змогу Україні Ñ?кориÑ?татиÑ?Ñ? вигодами від виÑ?оких міжнародних цін на харчові та Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ькі продукти. Керівництво України звернулоÑ?Ñ? з проханнÑ?м про подальшу допомогу в кращому викориÑ?танні інноваційного та виробничого потенціалу України, Ñ?кий втілюєтьÑ?Ñ? в міцних традиціÑ?Ñ… наукової діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– та машинобудуваннÑ? та в зроÑ?таючому потенціалі аутÑ?орингу ІТ- поÑ?луг. Хоча це й важливі теми, однак допомога Банку за цим компонентом зоÑ?ереджуватиметьÑ?Ñ? передуÑ?ім на вирішенні нагальних завдань із поліпшеннÑ? бізнеÑ?-клімату, Ñ– можливоÑ?Ñ‚Ñ– щодо поширеннÑ? допомоги на інші Ñ?фери розглÑ?датиметьÑ?Ñ? на Ñ?ередньоÑ?троковому етапі. Група результатів 4: ПоліпшеннÑ? регулÑ?торного Ñ?ередовища длÑ? бізнеÑ?у з метою формуваннÑ? більш конкурентної та диверÑ?ифікованої економіки 83. Результат 10: ЗменшеннÑ? регулÑ?торного Ñ‚Ñ?гарÑ? на підприємÑ?тва. Ð?езважаючи на поÑ?туп у зменшенні Ñ‚Ñ?гарÑ? регулÑ?торної бази, перешкоди длÑ? входженнÑ? в бізнеÑ?, веденнÑ? підприємницької діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– та виходу з бізнеÑ?у залишаютьÑ?Ñ? виÑ?окими. Україна поÑ?ідає 152 міÑ?це Ñ?еред 183 країн за показником легкоÑ?Ñ‚Ñ– започаткуваннÑ? бізнеÑ?у (ОбÑ?теженнÑ? умов веденнÑ? бізнеÑ?у, 2012 Ñ€.). МФК підтримуватиме впровадженнÑ? нещодавно введеного в дію законодавÑ?тва щодо дозволів та ліцензій (підготовленого у рамках попередньої СПУ на оÑ?нові конÑ?ультацій з ГСБ), прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? законодавÑ?тва щодо Ñ?ертифікації та Ñ?тандартизації, а також технічну допомогу длÑ? проÑ?уваннÑ? інÑ?титуційної реформи у Ñ?фері технічних норм. УрÑ?д України виÑ?ловив Ñ?вою зацікавленіÑ?Ñ‚ÑŒ учаÑ?Ñ‚ÑŽ в роботі конÑ?ультативної групи ГСБ, Ñ?ка займатиметьÑ?Ñ? реформою на оÑ?нові показників, щоб зоÑ?ередити Ñ?вої зуÑ?иллÑ? на поліпшенні інвеÑ?тиційного клімату з допомогою викориÑ?таннÑ? регулÑ?рних обÑ?тежень малих Ñ– Ñ?ередніх підприємÑ?тв длÑ? оцінки ефективноÑ?Ñ‚Ñ– реформ та підвищеннÑ? підзвітноÑ?Ñ‚Ñ–. Перехід до формуваннÑ? вибірок в поширенні Ñ?татиÑ?тичних обÑ?тежень на вÑ?ÑŽ країну в рамках Додаткового фінанÑ?уваннÑ?, передбаченого длÑ? Проекту розвитку Ñ?иÑ?теми державної Ñ?татиÑ?тики, знизить витрати компаній на дотриманнÑ? законодавÑ?тва Ñ– поліпшить Ñ?воєчаÑ?ніÑ?Ñ‚ÑŒ підготовки ключових Ñ?татиÑ?тичних даних про українÑ?ький бізнеÑ?. 84. Результат 11: ЗменшеннÑ? витрат на дотриманнÑ? податкового законодавÑ?тва. ВдоÑ?коналеннÑ? Ñ?иÑ?теми адмініÑ?труваннÑ? податків надзвичайно важливе, беручи до уваги Ñ‚Ñ?гар витрат на дотриманнÑ? законодавÑ?тва та податкові перевірки. Банк продовжуватиме Ñ?вою діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ з допомогою нині впроваджуваного Проекту модернізації державної податкової Ñ?лужби (ПМДПС). У рамках цього проекту Банк підтримує впровадженнÑ? програми модернізації державної податкової Ñ?лужби, Ñ?прÑ?мованої на підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– адмініÑ?труваннÑ? податків та Ñ?приÑ?ннÑ? добровільному дотриманню законодавÑ?тва. Плановані заходи охоплюють поліпшеннÑ? доÑ?тупу длÑ? платників податків до інформації зі Ñ?твореннÑ?м централізованого Колл- центру Державної податкової Ñ?лужби (ДПС) та розширеннÑ?м електронного поданнÑ?, реєÑ?трації Ñ– зберіганнÑ? документів. ВпровадженнÑ? Ñ?иÑ?тем “Податковий блокâ€? та “УправліннÑ? 35 документообігомâ€? буде одним із етапів роботи Ñ– даÑ?Ñ‚ÑŒ ДПС змогу діÑ?ти на оÑ?нові Ñ?учаÑ?них інформаційних технологій, централізувати Ñ?вої операції Ñ– значно зменшити кількіÑ?Ñ‚ÑŒ податкових перевірок. Банк також продовжить Ñ?тратегічний діалог щодо поліпшеннÑ? адмініÑ?труваннÑ? відшкодуваннÑ? ПДВ. ЗапровадженнÑ? автоматичного відшкодуваннÑ? ПДВ та електронного реєÑ?тру накладних з ПДВ, Ñ?кий Ñ?прощує процеÑ? перевірки податкових зобов’Ñ?зань Ñ– вимог до Ñ?плати податкових кредитів, а також визначеннÑ? можливих Ñ?хем ухиленнÑ? від Ñ?плати податків Ñ?тало важливим поліпшеннÑ?м в адмініÑ?труванні податків. Ці заходи, у разі Ñ—Ñ… належного впровадженнÑ?, можуть зменшити витрати платників податків на дотриманнÑ? законодавÑ?тва Ñ– зменшити податкове навантаженнÑ? на податкових інÑ?пекторів. 85. Результат 12: РозширеннÑ? доÑ?тупу до Ñ?ередньо- Ñ– довгоÑ?трокового фінанÑ?уваннÑ? екÑ?порту. Ð?езважаючи на те, що традиційні галузі, що працюють на екÑ?порт, мають право доÑ?тупу в розумних межах до Ñ?ередньо- Ñ– довгоÑ?трокового фінанÑ?уваннÑ?, доÑ?туп вÑ?е ще обмежений длÑ? менших екÑ?портоорієнтованих підприємÑ?тв. Кредитна лініÑ? Другого проекту розвитку екÑ?порту (ПРЕ-2), доповнена в 2012 фінанÑ?овому році додатковим фінанÑ?уваннÑ?м, й надалі підтримуватиме зроÑ?таннÑ? та диверÑ?ифікацію екÑ?порту шлÑ?хом наданнÑ? довгоÑ?трокових інвеÑ?тицій та кредитів на поповненнÑ? оборотного капіталу длÑ? диверÑ?ифікації пулу Ñ?творених Ñ– нових екÑ?портерів. Кредитна лініÑ?, Ñ?ка надаєтьÑ?Ñ? через УкрекÑ?імбанк прийнÑ?тним екÑ?портерам безпоÑ?ередньо або через інші банки-учаÑ?ники, Ñ?приÑ?тиме забезпеченню прироÑ?ту обÑ?Ñ?гів екÑ?порту, більш Ñ?табільного джерела фінанÑ?уваннÑ?, нових екÑ?портоорієнтованих Ñ?екторів Ñ– розширенню географії екÑ?порту. Вона також Ñ?приÑ?тиме вдоÑ?коналенню навичок оцінки кредитів у банках-учаÑ?никах Ñ– фінанÑ?овій та інÑ?титуційній міцноÑ?Ñ‚Ñ– УкрекÑ?імбанку. 86. Результат 13: ПідвищеннÑ? Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– фінанÑ?ової Ñ?иÑ?теми. У фінанÑ?овій Ñ?иÑ?темі в Україні вÑ?е ще домінує банківÑ?ький Ñ?ектор, Ñ?кий характеризуєтьÑ?Ñ? недоÑ?татнім регулюваннÑ?м Ñ– наглÑ?дом. ГСБ продовжує надавати технічну допомогу Ñ– конÑ?ультаційні поÑ?луги (Ñ?кі потенційно підтримуютьÑ?Ñ? кредитуваннÑ?м політики у рамках каліброваного підходу СПУ на період 2012- 2015 років). Сфери Ñ?півпраці охоплÑ?Ñ‚ÑŒ регулюваннÑ? Ñ– наглÑ?д за макро- та мікропруденційною Ñ– ринковою поведінкою (включаючи конÑ?олідований наглÑ?д, “Базель-3â€?, захиÑ?Ñ‚ Ñ?поживачів, регулÑ?торну архітектуру), готовніÑ?Ñ‚ÑŒ до кризи та реорганізації банків (включаючи розвиток ФГВФО Ñ?к уÑ?танови з реорганізації банків), визначеннÑ? ролі держави у фінанÑ?овому Ñ?екторі Ñ– підтримку виходу держави з рекапіталізованих банків та доÑ?Ñ?гненнÑ? більш збаланÑ?ованого змішаного фінанÑ?уваннÑ? економіки банківÑ?ьким Ñ?ектором та ринками капіталу. З оглÑ?ду на зроÑ?таннÑ? міжнародних ринкових ризиків увагу Ñ– надалі буде зоÑ?ереджено на Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– банківÑ?ького Ñ?ектора та підвищенні Ñ?иÑ?темної готовноÑ?Ñ‚Ñ– до реагуваннÑ? на кризу в разі потреби. Впроваджуваний МФК Проект управліннÑ? кризовими Ñ?итуаціÑ?ми на фінанÑ?ових ринках продовжить роботу над Ñ?твореннÑ?м ефективного ринку проблемних активів Ñ– вдоÑ?коналеннÑ?м управліннÑ? ризиками у фінанÑ?овому Ñ?екторі. Група результатів 5: ПоліпшеннÑ? інфраÑ?труктури длÑ? підприємницької діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– 87. Результат 14: ПідвищеннÑ? енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– у державному Ñ– приватному Ñ?екторах. Проект з енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?приÑ?тиме підвищенню енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– з допомогою кредитних ліній УкрекÑ?імбанку, призначених длÑ? поліпшеннÑ? енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ–, Ñ?кими кориÑ?татимутьÑ?Ñ? промиÑ?лові підприємÑ?тва та муніципалітети. Залежно від результатів Ñ?екторних реформ, Світовий банк може розглÑ?нути, разом з ЄБРР Ñ– ЄІБ, можливіÑ?Ñ‚ÑŒ фінанÑ?уваннÑ? Проекту модернізації та підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– газового Ñ?ектора, Ñ?кий буде Ñ?прÑ?мований на підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– газотранÑ?портної мережі, зокрема, шлÑ?хом модернізації газопроводів Ñ– компреÑ?орних Ñ?танцій, або зменшеннÑ? Ñ?поживаннÑ? газу домогоÑ?подарÑ?твами шлÑ?хом вÑ?тановленнÑ? будинкових лічильників Ñ– підÑ?танцій у поєднанні з виÑ?тавленнÑ?м рахунків на оÑ?нові Ñ?поживаннÑ?. МФК підтримає цей результат з допомогою КонÑ?ультаційного проекту “Програма чиÑ?того виробництваâ€?, Проекту фінанÑ?уваннÑ? Ñ?талого 36 енергетичного розвитку та Проекту енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– у житлово-комунальному Ñ?екторі, а також прÑ?мих інвеÑ?тицій в реальний Ñ?ектор Ñ– цільових кредитних ліній длÑ? підвищеннÑ? енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– через фінанÑ?ових поÑ?ередників. 88. Результат 15: ПоліпшеннÑ? результатів діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– енергетичного Ñ?ектора. Банк вирішував проблеми зношеннÑ? активів, заÑ?тарілих технологій, ціноутвореннÑ? на рівні, що не відшкодовує витрат, длÑ? побутових Ñ?поживачів та неплатежів з боку Ñ?ектора централізованого теплопоÑ?тачаннÑ? шлÑ?хом підтримки впровадженнÑ? державної Програми реформуваннÑ? та розвитку енергетичного Ñ?ектора. Проект реабілітації гідроелектроÑ?танцій Світового банку допомагає у підвищенні регулÑ?торної Ñ?проможноÑ?Ñ‚Ñ–, ефективноÑ?Ñ‚Ñ– та безпеки гідроелектроÑ?танцій, визначенні довгоÑ?трокових пріоритетів розвитку в енергетичному Ñ?екторі та в розробленні нової моделі оптового ринку електроенергії. Проект з передачі електроенергії, розпочатий у 2009 фінанÑ?овому році, має на меті поліпшеннÑ? надійноÑ?Ñ‚Ñ– та Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– поÑ?тачаннÑ? електроенергії шлÑ?хом модернізації передавальних підÑ?танцій та зміцненнÑ? мережі електропередачі. Проект також поліпшує інÑ?титуційну Ñ?проможніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– технічні можливоÑ?Ñ‚Ñ– оператора передавальної Ñ?иÑ?теми, Укренерго, необхідні длÑ? забезпеченнÑ? безпечної та надійної роботи виÑ?оковольтної мережі Ñ– покращеннÑ? доÑ?тупу до ринку електроенергії. У продовженнÑ? цього проекту передбачено наÑ?тупний – Другий проект з передачі електроенергії. 89. Результат 16: ПоліпшеннÑ? транÑ?портного зв’Ñ?зку за допомогою автошлÑ?хів Ñ– підвищеннÑ? безпеки руху. Банк надалі підтримуватиме поліпшеннÑ? транÑ?портного зв’Ñ?зку з оÑ?новними ринками шлÑ?хом інвеÑ?тицій в модернізацію автомобільних мереж та підвищеннÑ? безпеки руху. Проект покращеннÑ? автошлÑ?хів та безпеки руху фінанÑ?ує модернізацію відповідно до європейÑ?ьких Ñ?тандартів ділÑ?нки довжиною 126 км важливої транÑ?портної артерії – автомобільної дороги Київ-Харків. Цей Проект також підтримує ліквідацію “аварійно- небезпечних ділÑ?нокâ€?, що Ñ?тановлÑ?Ñ‚ÑŒ ризик длÑ? безпеки руху в автомобільній мережі України, та надає технічну допомогу Державному агентÑ?тву автомобільних доріг длÑ? зміцненнÑ? його Ñ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– у Ñ?фері управліннÑ? та екÑ?плуатації автошлÑ?хів. ЗдійÑ?нюєтьÑ?Ñ? підготовка Другого проекту покращеннÑ? автошлÑ?хів та безпеки руху з метою реконÑ?трукції наÑ?тупної ділÑ?нки автомобільної дороги Київ-Харків (від Лубен до Полтави) та покращеннÑ? безпеки руху. У разі потреби Банк може розглÑ?нути можливіÑ?Ñ‚ÑŒ підтримки цього важливого Ñ?ектора через додаткові проекти модернізації автомобільних доріг. 90. Результат 17: УчаÑ?Ñ‚ÑŒ приватних партнерів у транÑ?портному Ñ?екторі. ПоÑ?луги з операційного конÑ?алтингу ППП (МФК) буде зоÑ?ереджено на транÑ?портному Ñ?екторі та комунальних поÑ?лугах з метою забезпеченнÑ? фінанÑ?ового закриттÑ? принаймні одного пілотного проекту ППП у Ñ?екторі транÑ?порту із заÑ?тоÑ?уваннÑ?м найкращих міжнародних практик. Група результатів 6: ПідвищеннÑ? продуктивноÑ?Ñ‚Ñ– та конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– у Ñ?ільÑ?ькому гоÑ?подарÑ?тві 91. Результат 18: ПідвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– кадаÑ?трової реєÑ?трації. СтвореннÑ? правової бази гарантій права влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– на землю та розвитку ефективної Ñ?иÑ?теми реєÑ?трації Ñ” важливими передумовами забезпеченнÑ? діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– вільного Ñ– прозорого ринку земель в Україні. Проект видачі державних актів на право влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– на землю та розвитку Ñ?иÑ?теми кадаÑ?тру підтримує УрÑ?д у наданні Ñ?кіÑ?ніших поÑ?луг землевлаÑ?никам та забезпеченні Ñ?твореннÑ? ефективної Ñ?иÑ?теми земельного кадаÑ?тру. За допомогою Банку Ñ?творено електронний земельний кадаÑ?Ñ‚Ñ€, Ñ– в 2012 році в облаÑ?них Ñ– регіональних центрах буде поÑ?тупово впроваджено комп’ютеризовану Ñ?иÑ?тему кадаÑ?трової інформації. Банк також підтримує кампанію інформуваннÑ? громадÑ?ькоÑ?Ñ‚Ñ– длÑ? ознайомленнÑ? дрібних землевлаÑ?ників з їхніми правами на індивідуальне право влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ–, а також їхніми правами та обов’Ñ?зками щодо землекориÑ?туваннÑ?. У рамках конÑ?ультуваннÑ? УрÑ?ду у Ñ?фері поліпшеннÑ? бази доÑ?віду щодо розвитку Ñ?кіÑ?но керованого та ефективного ринку земель 37 Банк надаватиме Україні допомогу в розробленні СиÑ?теми оцінки управліннÑ? земельними реÑ?урÑ?ами в 2012 році. Також. буде продовжено діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ Банку в регіоні, Ñ?прÑ?мовану на вдоÑ?коналеннÑ? законодавчої та нормативно-правової бази управліннÑ? Ñ?ектором ліÑ?ового гоÑ?подарÑ?тва. 92. Результат 19. ЗменшеннÑ? вартоÑ?Ñ‚Ñ– дотриманнÑ? законодавÑ?тва длÑ? підприємÑ?тв агробізнеÑ?у шлÑ?хом узгодженнÑ? нормативних документів в Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ькому Ñ?екторі з найкращою міжнародною практикою. Проект МФК “ІнвеÑ?тиційний клімат длÑ? агробізнеÑ?у в Україніâ€? буде Ñ?прÑ?мовано на поліпшеннÑ? умов длÑ? веденнÑ? бізнеÑ?у в Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ькому Ñ?екторі шлÑ?хом розробленнÑ? прозорих Ñ– поÑ?лідовних нормативних документів, Ñ?кі муÑ?Ñ?Ñ‚ÑŒ забезпечити Ñ?твореннÑ? більш привабливого інвеÑ?тиційного клімату. Конкретні фокуÑ?-Ñ?фери охоплÑ?Ñ‚ÑŒ узгодженнÑ? нормативних вимог щодо i) інвеÑ?тицій в піÑ?лÑ?збиральну обробку Ñ– зберіганнÑ? врожаю, ii) безпеки харчових продуктів, iii) Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ьких ринків матеріально-технічних реÑ?урÑ?ів та iv) реÑ?урÑ?оефективноÑ?Ñ‚Ñ– у Ñ?екторі агробізнеÑ?у, причому кожна з цих Ñ?фер Ñ?приÑ?Ñ” зменшенню витрат на дотриманнÑ? законодавÑ?тва длÑ? бізнеÑ?у. ЧаÑ?тини цієї роботи здійÑ?нюватимутьÑ?Ñ? на оÑ?нові Ñ‚Ñ–Ñ?ної Ñ?півпраці з нині виконуваним Проектом МФК з безпеки харчової продукції в Україні, Ñ?кий впроваджує Ñ?иÑ?тему управліннÑ? безпекою харчової продукції (Ð¥Ð?ССП) на рівні компанії, організовує навчаннÑ? операторів у приватному Ñ– державному Ñ?екторі у Ñ?фері вимог Ð¥Ð?ССП та підвищує обізнаніÑ?Ñ‚ÑŒ ширшого загалу щодо питань безпеки харчової продукції. Обидва проекти разом розроблÑ?Ñ‚ÑŒ пропозиції щодо нових правових актів з метою підвищеннÑ? безпеки харчових продуктів; Проект “ІнвеÑ?тиційний клімат длÑ? агробізнеÑ?у в Україніâ€? забезпечить регулÑ?торну Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ та Ñ?приÑ?тливіÑ?Ñ‚ÑŒ нових регулÑ?тивних норм длÑ? бізнеÑ?у, а Проект з безпеки харчової продукції в Україні забезпечить ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ нових нормативних актів длÑ? безпеки продуктів харчуваннÑ? та Ñ—Ñ… відповідніÑ?Ñ‚ÑŒ найкращій міжнародній практиці. 93. Результат 20: Розвиток агроÑ?трахуваннÑ? та доÑ?тупу до агрофінанÑ?уваннÑ? длÑ? клієнтів МФК. Проекти МФК з розвитку агроÑ?трахуваннÑ? та агрофінанÑ?уваннÑ? планують доÑ?Ñ?гти цього результату з метою підтримки фермерів у впровадженні агроÑ?трахуваннÑ? Ñ?к інÑ?трументу управліннÑ? ризиками, Ñ?приÑ?ннÑ? зроÑ?танню цінноÑ?Ñ‚Ñ– агроÑ?трахуваннÑ? Ñ?к заÑ?обу доÑ?тупу до фінанÑ?уваннÑ? та покращеннÑ? доÑ?тупу до фінанÑ?уваннÑ? длÑ? фермерів через фінанÑ?ові інÑ?титуції в Україні. Ці проекти мають Ñ?приÑ?ти зроÑ?танню інвеÑ?тицій у Ñ?ектор агробізнеÑ?у паралельно із заÑ?тоÑ?уваннÑ?м влаÑ?них прÑ?мих інвеÑ?тицій МФК у цей Ñ?ектор Ñ– цільової кредитної лінії через фінанÑ?ових поÑ?ередників. IV. ВПРОВÐ?ДЖЕÐ?Ð?Я СПУ A. Пропоновані кредитна програма та програма поширеннÑ? знань 94. ВпровадженнÑ? поточного портфелÑ? проектів буде визначальним длÑ? доÑ?Ñ?гненнÑ? результатів СПУ. Ð?инішній кредитний портфель інвеÑ?тиційних проектів міÑ?тить одинадцÑ?Ñ‚ÑŒ операцій, загальна Ñ?ума Ñ?ких Ñ?кладає 1,8 млрд. дол. СШÐ?, 67 відÑ?отків з Ñ?ких доÑ?Ñ– не оÑ?воєно. Близько поло в е о о Ñ‚ ини пр о ктів цьо г активно г по Ñ€ фелÑ? мають вже більш Ñ?к 6 ро к Ñ– Ñ—Ñ… ів впровадженнÑ? почалоÑ?Ñ? ще в рамках Стратегії допомоги Україні на 2004 – 2007 фінанÑ?ові роки. Показники виконаннÑ? портфелÑ? проектів поліпшуютьÑ?Ñ?, що Ñ” наÑ?лідком Ñ?пільних зуÑ?иль Світового банку та України. Ð?а Ñ?ьогодні жоден проект МБРР не оцінюєтьÑ?Ñ? Ñ?к незадовільний, а показники оÑ?воєннÑ? коштів за інвеÑ?тиційними позиками (хоча й вÑ?е ще залишаютьÑ?Ñ? низькими) зроÑ?ли Ñ– доÑ?Ñ?гли в 2011 фінанÑ?овому році 15 відÑ?отків – порівнÑ?но з 7,4 відÑ?отка в Ñ?ередньому длÑ? періоду попередньої СПУ. ЧаÑ?, потрібний длÑ? набраннÑ? новими позиками чинноÑ?Ñ‚Ñ–, Ñ?коротивÑ?Ñ? з 15 міÑ?Ñ?ців (у Ñ?ередньому) у 2007 фінанÑ?овому році до 9 міÑ?Ñ?ців у 2008 фінанÑ?овому році та до 4,5 міÑ?Ñ?цÑ? у 2009 – 2010 фінанÑ?ових роках. 38 95. Викликом длÑ? нової СПУ буде забезпеченнÑ? кращого впровадженнÑ? активних Ñ– нових проектів. Ð?езважаючи на реÑ?труктуризацію та інтенÑ?ивне управліннÑ? проектами, починаючи з 2007 року, портфель проектів вÑ?е ще Ñ?траждає від затримок із впровадженнÑ?м. Ці проблеми портфелÑ?, здебільшого пов’Ñ?зані з хибами у розробленні проектів та в управлінні закупівлÑ?ми, а також з неодноразовими змінами напрÑ?мку політики, з багатьма “уÑ?падкованимиâ€? проектами у портфелі, наврÑ?д чи будуть швидко розв’Ñ?зані. До того ж, в попередній СПУ було недооцінено наÑ?лідки затримок із впровадженнÑ?м Ñ– надто оптиміÑ?тично оцінено результати. Центральним елементом підготовки проектів у рамках нової СПУ на 2012 – 2016 фінанÑ?ові роки, Ñ?кий Ñ?приÑ?тиме розв’Ñ?занню цих проблем, буде приÑ?кіплива оцінка готовноÑ?Ñ‚Ñ– проекту до впровадженнÑ?. Окрім того, Банк активніше заÑ?тоÑ?овуватиме реÑ?труктуризацію проектів з низькими показниками виконаннÑ?. 96. Кредитна програма на 2013-2014 фінанÑ?ові роки передбачає наданнÑ? підтримки базового рівнÑ? в Ñ?умі близько 500 млн. дол. СШÐ? на рік у формі інвеÑ?тиційних позик. Додаткове фінанÑ?уваннÑ? Другого проекту розвитку екÑ?порту (в Ñ?умі 150 млн. дол. СШÐ?), затверджене в Ñ?ерпні 2011 року, Ñ” єдиним кредитом, Ñ?кий має бути виділено в 2012 фінанÑ?овому році. Було визначено нові позики на наÑ?тупні два роки СПУ. У Звіті про хід виконаннÑ? СПУ буде запропоновано кредитуваннÑ? на подальші роки, Ñ?ке визначатиметьÑ?Ñ? змінами пріоритетів України з урахуваннÑ?м пріоритетів ГСВ, та поÑ?тупом у впровадженні реформ та вирішенні проблем, пов’Ñ?заних з урÑ?дуваннÑ?м. Портфель інвеÑ?тиційних проектів на етапі підготовки на 2013 – 2014 фінанÑ?ові роки (ТаблицÑ? 3) передбачає збільшеннÑ? підтримки партнерам із вже розвиненим потенціалом Ñ– наÑ?вними позитивними результатами виконаннÑ? проектів. Запланована програма інвеÑ?тиційних проектів передбачає наÑ?тупний проект покращеннÑ? автошлÑ?хів та безпеки руху, додаткове фінанÑ?уваннÑ? длÑ? Проекту розвитку Ñ?иÑ?теми державної Ñ?татиÑ?тики (обидва проекти передбачено на 2013 фінанÑ?овий рік) та другий Проект розвитку міÑ?ької інфраÑ?труктури (2014 фінанÑ?овий рік). Крім того, передбачено нову операцію (2014 фінанÑ?овий рік), длÑ? підтримки розширеннÑ? програм адреÑ?ної Ñ?оціальної допомоги. Залежно від уÑ?піхів у дотриманні програми Ñ?екторних реформ, узгодженої УрÑ?дом України, ЄвропейÑ?ькою КоміÑ?ією та міжнародними фінанÑ?овими організаціÑ?ми, у 2014 фінанÑ?овому році може бути Ñ?хвалено Проект підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– та модернізації газового Ñ?ектора. У 2015 – 2016 фінанÑ?ових роках, можливо, буде передбачено додаткове інвеÑ?тиційне фінанÑ?уваннÑ? у таких Ñ?ферах: (i) Ñ?приÑ?ннÑ? транÑ?порту та торгівлі, (ii) енергоефективніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– енергетична безпека, (iii) комунальні поÑ?луги та врÑ?дуваннÑ?, (iv) поÑ?луги та фінанÑ?уваннÑ? у Ñ?екторі охорони здоров’Ñ?, (v) розвиток приватного Ñ?ектора та підвищеннÑ? конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ– полегшеннÑ? доÑ?тупу до фінанÑ?уваннÑ?. МФК може підвищити Ñ?вої щорічні зобов’Ñ?заннÑ? приблизно до 400 млн. дол. СШÐ? у разі, Ñ?кщо поліпшатьÑ?Ñ? інвеÑ?тиційний клімат Ñ– законодавче Ñ?ередовище. За відÑ?утноÑ?Ñ‚Ñ– таких змін обÑ?Ñ?г інвеÑ?тицій МФК, ймовірно, залишитьÑ?Ñ? на Ñ?воєму попередньому рівні, тобто Ñ?тановитиме 200-300 млн. дол. на рік. ТаблицÑ? 3: Індикативна кредитна програма МБРР на 2013 – 2014 фінанÑ?ові роки * Компонент 1: ПоліпшеннÑ? млн. Компонент 2: ПідвищеннÑ? млн. державних поÑ?луг Ñ– державних дол. ефективноÑ?Ñ‚Ñ– політики Ñ– дол. фінанÑ?ів СШÐ? конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– економіки СШÐ? 2012 Додаткове фінанÑ?уваннÑ? Другого 150 фін. проекту розвитку екÑ?порту (факт.) рік 2013 Додаткове фінанÑ?уваннÑ? Проекту 10 Другий проект покращеннÑ? автошлÑ?хів 450 фін. розвитку Ñ?иÑ?теми державної та безпеки руху рік Ñ?татиÑ?тики 2014 Програма Ñ?оціальної допомоги 100- Проект централізованого 200- фін. 200 теплопоÑ?тачаннÑ? /Проект підвищеннÑ? 300 39 рік ефективноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ– модернізації газового Ñ?ектора Другий проект розвитку міÑ?ької 200 Другий проект з передачі електроенергії 200 інфраÑ?труктури * Суми фінанÑ?уваннÑ? Ñ” індикативними Ñ– загальна Ñ?ума кредитів може змінюватиÑ?Ñ? залежно від потреб УрÑ?ду України та кредитної Ñ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– Банку. 97. Програма Світового банку ґрунтуватиметьÑ?Ñ? на ретельних діагноÑ?тичних доÑ?лідженнÑ?Ñ… Ñ– передачі знань, із приділеннÑ?м оÑ?обливої уваги формуванню більш партнерÑ?ького підходу до політики Ñ– дій, Ñ?прÑ?мованих на вирішеннÑ? оÑ?новних Ñ?труктурних проблем (ТаблицÑ? 4). Ð?налітично-дорадчу допомогу буде зоÑ?ереджено на конÑ?ультативній підтримці в таких ключових Ñ?ферах, Ñ?к Ñ„Ñ–Ñ?кальна Ñ– податкова Ñ?иÑ?теми та управліннÑ? державними фінанÑ?ами (УДФ); Ñ?ільÑ?ьке гоÑ?подарÑ?тво, земельні відноÑ?ини та регулюваннÑ? бізнеÑ?у, управліннÑ? малими Ñ– Ñ?ередніми підприємÑ?твами. Ð?изка заходів технічної допомоги, Ñ?кі здійÑ?нюватимутьÑ?Ñ? в продовженнÑ? відповідних заходів попередньої СПУ, підтримуватимуть діалог на рівні Ñ?екторів Ñ– забезпечать базу длÑ? можливих нових кредитів; цÑ? допомога охоплюватиме фінанÑ?овий Ñ?ектор, підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– та поліпшеннÑ? врÑ?дуваннÑ? в енергетичному Ñ?екторі (централізоване теплопоÑ?тачаннÑ? та /або модернізаціÑ? газового Ñ?ектора) та Ñ?оціальні реформи (Ñ?оціальна допомога та охорона здоров’Ñ?). Декілька заходів технічної допомоги підтримуватимуть діалог на муніципальному рівні – наÑ?амперед, з питань управліннÑ? житлово-комунальним гоÑ?подарÑ?твом Ñ– наданнÑ? комунальних поÑ?луг, а також перешкод длÑ? муніципального фінанÑ?уваннÑ?. 98. ПередбачаєтьÑ?Ñ? збільшеннÑ? внеÑ?ку траÑ?Ñ‚-фондів у СПУ та поÑ?иленнÑ? їхньої ролі в ефективнішому викориÑ?танні реÑ?урÑ?ів Світового банку. ДіÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ, Ñ?прÑ?мована на ширше залученнÑ? траÑ?Ñ‚-фондів до оÑ?новної програми Світового банку Ñ– на узгодженнÑ? їхніх дій з пріоритетами України, Ñ?ким надаватиметьÑ?Ñ? підтримка в рамках пропонованої СПУ, триватиме й надалі. ДіÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ траÑ?Ñ‚-фондів підтримуватиме зуÑ?иллÑ? із виконаннÑ? низки пріоритетних завдань, визначених двома компонентами СПУ, зокрема, пов’Ñ?заних з управліннÑ?м державними фінанÑ?ами (Ñ?к-от з формуваннÑ?м бюджетів капіталовкладень, Ñ?хемами державно-приватного партнерÑ?тва (ДПП), квазіфіÑ?кальною діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŽ Ñ– відповідною звітніÑ?Ñ‚ÑŽ, державними закупівлÑ?ми Ñ– наданнÑ?м поÑ?луг), житлово-комунальними поÑ?лугами, реформами у Ñ?фері охорони здоров’Ñ?, інфраÑ?труктурою в енергетичному Ñ– транÑ?портному Ñ?екторах. Відзначаючи, що оÑ?воєннÑ? коштів траÑ?Ñ‚-фондами в Україні відбуваєтьÑ?Ñ? значно швидше, ніж у разі інвеÑ?тиційного фінанÑ?уваннÑ?, група фахівців Банку з питань України намагатиметьÑ?Ñ? викориÑ?тати будь-Ñ?кі уроки, що Ñ—Ñ… можна заÑ?тоÑ?увати до інвеÑ?тиційних кредитів МБРР. ТаблицÑ? 4. Індикативна допомога МБРР, Ñ?прÑ?мована на поширеннÑ? знань, 2012 – 2013 фінанÑ?ові роки Компонент 1: ПоліпшеннÑ? державних поÑ?луг Ñ– Компонент 2: ПідвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– державних фінанÑ?ів політики Ñ– рівнÑ? конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– Структурні реформи та реформа врÑ?дуваннÑ? Структурні реформи та реформа врÑ?дуваннÑ? (Технічна допомога) (Технічна допомога) Оновлений варіант Оцінки державних видатків Ñ– фінанÑ?ової звітноÑ?Ñ‚Ñ– (ОДВФЗ - PEFA) МобільніÑ?Ñ‚ÑŒ робочої Ñ?или (Технічна допомога) Оцінка ефективноÑ?Ñ‚Ñ– бюджетних капіталовкладень (ТФ ПоÑ?иленнÑ? підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– та фідуціарного Ñ?ередовища (SAFE TF)) ФінанÑ?овий Ñ?ектор (Технічна допомога) (Програмна) Оцінка Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– управліннÑ? у Ñ?фері охорони здоров’Ñ? Газовий Ñ?ектор (Технічна допомога) 40 Пілотні проекти з підтримки реформ у Ñ?фері охорони здоров’Ñ? (Грант ФІР) УправліннÑ? великими державними ЯкіÑ?Ñ‚ÑŒ охорони здоров’Ñ? Ñ– Ñ—Ñ— вплив на Ñ?тан здоров’Ñ? підприємÑ?твами (Технічна допомога) наÑ?еленнÑ? в Україні ТраÑ?Ñ‚-фонд ЄК-СБ – підтримка реÑ?труктуризації ПідвищеннÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– впровадженнÑ? з метою газового Ñ?ектора ефективного реагуваннÑ? на епідемію СÐ?ІД в Україні СтратегіÑ? корпоратизації Ð?Ð?К “Ð?афтогазâ€? Діалог у Ñ?фері оÑ?віти (ІнÑ?трументарій BOOST) (КонÑ?ультативний комітет з державно-приватних інфраÑ?труктурних проектів – PPIAF) УправліннÑ? житлово-комунальним гоÑ?подарÑ?твом з боку попиту: ПідвищеннÑ? підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– у Ñ?екторі водопоÑ?тачаннÑ? Ñ– водовідведеннÑ? СиÑ?тема оцінки ефективноÑ?Ñ‚Ñ– управліннÑ? МодернізаціÑ? Ñ?иÑ?тем централізованого земельними реÑ?урÑ?ами (LGAF) теплопоÑ?тачаннÑ? в Україні УправліннÑ? Ñ?хемами ДПП Ñ– Ñ„Ñ–Ñ?кальні ризики (ТФ ПідвищеннÑ? платоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– компаній ПоÑ?иленнÑ? підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– та фідуціарного централізованого теплопоÑ?тачаннÑ? в Україні Ñ?ередовища (SAFE TF)) (КонÑ?ультативний комітет з державно-приватних Ð?удит інфраÑ?труктурних проектів у Ñ?екторі інфраÑ?труктурних проектів – PPIAF) автошлÑ?хів (Грант ФІР) Підготовка проектів підвищеннÑ? енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– житлово-комунального гоÑ?подарÑ?тва (Фонд чиÑ?тих технологій) СприÑ?ннÑ? фінанÑ?уванню проектів підвищеннÑ? енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– житлово-комунального гоÑ?подарÑ?тва (Програма допомоги управлінню енергетичним Ñ?ектором – ESMAP) B. Моніторинг та оцінка 99. У Звіті про хід виконаннÑ? СПУ матрицю результатів буде розширено. Рамкова таблицÑ? результатів відображає поточний портфель проектів Ñ– кредитні операції, пропоновані на наÑ?тупні два роки. У Звіті про хід виконаннÑ? СПУ рамкову таблицю результатів буде розширено з тим, щоб охопити діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ Світового банку на подальші роки цієї СПУ. 100. Світовий банк поÑ?илить Ñ?вої моніторинг Ñ– оцінку на оÑ?нові результатів, щоб мати змогу оцінити внеÑ?ок Банку в фактично одержані результати. МатрицÑ? результатів відображає довгоÑ?трокові цілі УрÑ?ду України, Ñ?прÑ?мовані на розвиток, у Ñ?ферах, до діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– в Ñ?ких залучаєтьÑ?Ñ? Банк. Однак, Ñ?к показано у Звіті про виконаннÑ? СПУ, вÑ?тановленнÑ? прÑ?мої залежноÑ?Ñ‚Ñ– між програмою Банку та результатами вищого порÑ?дку у попередній СПУ було Ñ?кладним. До того ж, не длÑ? вÑ?Ñ–Ñ… проектів здійÑ?нювавÑ?Ñ? моніторинг показників на оÑ?нові результатів, що, Ñ?воєю чергою, уÑ?кладнювало оцінку та проміжне коригуваннÑ? в процеÑ?Ñ– впровадженнÑ? проектів. У цій СПУ забезпечуватиметьÑ?Ñ? реаліÑ?тичніÑ?Ñ‚ÑŒ, належна прив’Ñ?зка Ñ– проÑ?тота моніторингу результатів, на Ñ?кі може мати вплив Банк. C. УправліннÑ? впровадженнÑ?м Програми 101. У СПУ на 2012 – 2016 фінанÑ?ові роки запропоновано підхід до управліннÑ? програмою, Ñ?кий Ñ?приÑ?Ñ” вирішенню проблем впровадженнÑ? завдÑ?ки викориÑ?танню трьох взаємодоповнюючих Ñ– взаємопідÑ?илюючих елементів. По-перше, позитивною риÑ?ою цієї СПУ, в Ñ?кій враховано уроки, наведені у Звіті про виконаннÑ? СПУ та в ОглÑ?ді закупівель длÑ? регіону ЄЦÐ?, буде приділеннÑ? більшої уваги Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– на вході проекту в портфель та заÑ?тоÑ?уваннÑ? більш Ñ?фокуÑ?ованої моделі підтримки впровадженнÑ?. По-друге, переглÑ?нутий Ñ– підÑ?илений підхід до управліннÑ? ризиками, Ñ?кі Ñ?тоÑ?уютьÑ?Ñ? проблем урÑ?дуваннÑ? Ñ– боротьби з корупцією (УБК), має допомогти в доÑ?Ñ?гненні Ñ?табільніших результатів, пов’Ñ?заних з 41 розвитком, у Ñ?ферах, до Ñ?ких вирішить залучитиÑ?Ñ? Банк. Врешті-решт, Банк продовжуватиме діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ, Ñ?прÑ?мовану на поÑ?иленнÑ? підтримки реформ завдÑ?ки залученню Ñ?воїх Ñ?тратегічних партнерів. i. ГотовніÑ?Ñ‚ÑŒ до впровадженнÑ? 102. Триватиме поÑ?илений моніторинг портфелÑ? проектів з викориÑ?таннÑ?м регулÑ?рних ОглÑ?дів портфелÑ? проектів Банку в Україні Ñ– Ñ?кладаннÑ? планів заходів длÑ? кожного окремого проекту. УрÑ?д України Ñ– Світовий банк об’єднали Ñ?вої дії, почавши уÑ?увати деÑ?кі з “вузьких міÑ?цьâ€? впровадженнÑ? із заÑ?тоÑ?уваннÑ?м прагматичної підтримки впровадженнÑ?, жорÑ?ткішої диÑ?ципліни та активнішої реÑ?труктуризації, Ñ?каÑ?уваннÑ? або призупиненнÑ? проектів у разі низьких показників Ñ—Ñ… впровадженнÑ?. Як наÑ?лідок, поліпшилиÑ?Ñ? показники оÑ?воєннÑ? коштів Ñ– зменшилаÑ?Ñ? кількіÑ?Ñ‚ÑŒ проблемних проектів. Ці зуÑ?иллÑ? підтримуватимутьÑ?Ñ? й надалі. 103. ДлÑ? вирішеннÑ? Ñ?иÑ?темних проблем, пов’Ñ?заних з показниками виконаннÑ? портфелÑ? проектів, Ñ?к-от: неÑ?кіÑ?ний дизайн, Ñ?лабка підготовка та надмірна Ñ?кладніÑ?Ñ‚ÑŒ проектів, СПУ вводить фільтр “впровадженнÑ?â€?. Цей фільтр даÑ?Ñ‚ÑŒ змо у оцінити го о ніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– г Ñ‚ в реаліÑ?тичний підхід до проведеннÑ? закупівель, фідуціарні процедури та Ñ?хеми впровадженнÑ?. Його заÑ?тоÑ?уваннÑ? розпочинатиметьÑ?Ñ? на Ñ?тадії концепції Ñ– далі – під чаÑ? виконаннÑ? проекту та до того моменту, коли новий проект буде подано на розглÑ?д Ради виконавчих директорів Банку. Такий фільтр заÑ?тоÑ?овуватиметьÑ?Ñ? також до заходів, фінанÑ?ованих з коштів траÑ?Ñ‚-фондів, та важливих знаннєвих продуктів. 104. Ð?ова кредитна діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ будуватиметьÑ?Ñ? на уÑ?пішних проектах, Ñ?півпраці з уÑ?тановами, Ñ?кі мають відповідний доÑ?від Ñ– потенціал длÑ? впровадженнÑ?. Перевага надаватиметьÑ?Ñ? операціÑ?м, Ñ?кі здійÑ?нюватимутьÑ?Ñ? в продовженнÑ? попередніх, та додатковому фінанÑ?уванню – триватиме Ñ?півпрацÑ? з уÑ?тановами, Ñ?кі продемонÑ?трували найÑ?ильнішу підтримку проекту, розбудували необхідний длÑ? впровадженнÑ? потенціал та викориÑ?товують перевірені фідуціарні процедури. Якщо з’Ñ?влÑ?Ñ‚ÑŒÑ?Ñ? нові партнери, перевірÑ?тиметьÑ?Ñ? Ñ—Ñ… Ñ?проможніÑ?Ñ‚ÑŒ управлÑ?ти процеÑ?ами закупівель Ñ– виконувати контракти, а порÑ?док впровадженнÑ? проекту Ñ– Ñ?хеми оÑ?воєннÑ? коштів буде приведено у відповідніÑ?Ñ‚ÑŒ до наÑ?вної Ñ?проможноÑ?Ñ‚Ñ–. Крім того, Банк надаватиме підтримку впроваджувальним уÑ?тановам Ñ– кінцевим бенефіціарам, організовуючи тренінги, длÑ? поÑ?иленнÑ? Ñ—Ñ… потенціалу у Ñ?фері управліннÑ? проектами та моніторингу й оцінки проектів. 105. Буде започатковано новий інÑ?трумент плануваннÑ? та моніторингу закупівель – SEPA – длÑ? полегшеннÑ? Ñ?кіÑ?нішого плануваннÑ? та впровадженнÑ? проектів, фінанÑ?ованих Світовим банком. ЦÑ? Ñ?иÑ?тема управліннÑ? закупівлÑ?ми, Ñ?ка працюватиме на оÑ?нові Інтернету, забезпечить відкритий доÑ?туп до вÑ?ієї інформації, пов’Ñ?заної з контрактами, укладеними в цілÑ?Ñ… проектів, фінанÑ?ованих Світовим банком, що не лише даÑ?Ñ‚ÑŒ змогу підвищити ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ виконаннÑ? програми Банку, а й Ñ?приÑ?тиме підвищенню прозороÑ?Ñ‚Ñ–, підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– та дотриманнÑ? законодавÑ?тва в цьому процеÑ?Ñ–. ii. СтратегіÑ? урÑ?дуваннÑ? та боротьби з корупцією 106. Світовий банк в доÑ?Ñ?гненні орієнтованих на розвиток результатів в Україні дотримуватиметьÑ?Ñ? інтегрованого підходу до ризиків, пов’Ñ?заних з урÑ?дуваннÑ?м та боротьбою з корупцією (УБК), зокрема: • буде зоÑ?ереджено увагу на “корупційних ланцюгах вартоÑ?Ñ‚Ñ–â€?, щоб визначити Ñ?фери, в Ñ?ких реформи можуть мати найбільший вплив на подоланнÑ? корупції; • у центрі уваги далі перебуватимуть заходи (з боку пропозиції), Ñ?прÑ?мовані на зменшеннÑ? деформуваннÑ? політики, зміцненнÑ? влаÑ?них Ñ?иÑ?тем країни (наÑ?амперед, Ñ?иÑ?теми управліннÑ? державними фінанÑ?ами Ñ– Ñ?иÑ?теми закупівель) та на розбудову необхідного потенціалу; 42 • ширше залучатиметьÑ?Ñ? Ñ?торона попиту длÑ? доÑ?Ñ?гненнÑ? згоди щодо найважливіших реформ; при цьому практикуватиметьÑ?Ñ? Ñ‚Ñ–Ñ?ніша Ñ?півпрацÑ? з організаціÑ?ми громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва, аналітичними центрами, науково-викладацькими колами; Банк Ñ?приÑ?тиме впровадженню інформаційних Ñ?иÑ?тем, що даÑ?Ñ‚ÑŒ змогу підвищити підзвітніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– прозоріÑ?Ñ‚ÑŒ органів влади; • цей підхід буде доповнено ширшим заÑ?тоÑ?уваннÑ?м попередніх діагноÑ?тичних доÑ?ліджень, метою Ñ?ких буде ідентифікаціÑ? ризиків УБК Ñ– можливих “точок входуâ€?, а також доÑ?Ñ?гненнÑ? кращого розуміннÑ? політично-економічного чинника, Ñ?кий впливає на підтримувані Банком заходи Ñ– діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ. 107. Що Ñ?тоÑ?уєтьÑ?Ñ? операційної діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–, то в СПУ запропоновано заÑ?тоÑ?овувати фільтр УБК до кожної кредитної операції, викориÑ?таннÑ? коштів траÑ?Ñ‚-фондів Ñ– наданнÑ? аналітично-дорадчої допомоги длÑ? вивченнÑ? Ñ?к ризиків длÑ? впровадженнÑ?, пов’Ñ?заних з УБК, так Ñ– потенціалу позитивних наÑ?лідків длÑ? країни у Ñ?фері УБК. Фільтр УБК заÑ?тоÑ?овуватиметьÑ?Ñ? на трьох етапах: (i) до розробленнÑ? концепції проекту, (ii) під чаÑ? розробленнÑ? проекту та (iii) під чаÑ? впровадженнÑ? проекту. ЗавданнÑ?м цього фільтру Ñ” забезпеченнÑ? приділеннÑ? належної уваги питаннÑ?м УБК, визначенню ризиків Ñ– обговоренню заходів з пом’Ñ?кшеннÑ? цих ризиків на ранньому етапі, а також обговоренню можливоÑ?тей з поліпшеннÑ? Ñ?итуації з державним урÑ?дуваннÑ?м в Україні. Цей фільтр не повинен Ñ?тати додатковою процедурою в процеÑ?Ñ– внутрішнього розглÑ?ду, а радше інÑ?трукцією длÑ? керівництва та груп фахівців у визначенні тих типів питань, на Ñ?кі Ñ?лід звертати оÑ?обливу увагу. Отож, фільтр УБК можна розглÑ?дати Ñ?к адаптацію СиÑ?теми оцінки операційних ризиків (ORAF) до умов України. 108. Фільтр УБК: етап до розробленнÑ? концепції проекту. Ð?а цьому етапі, до прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? ГСБ рішеннÑ? про виділеннÑ? реÑ?урÑ?ів, Ñ?лід ідентифікувати Ñ– обговорити пов’Ñ?зані з УБК ризики Ñ– переваги пропонованих операцій, викориÑ?тавши набір Ñ?прÑ?мовуючих запитань, підÑ?умованих у Таблиці 5. Ð?а цьому етапі увагу буде зоÑ?ереджено на ідентифікації найбільш Ñ?вних ризиків Ñ– можливоÑ?тей, та на рекомендаціÑ?Ñ… щодо Ñ?поÑ?обу дій; наприклад, можуть надаватиÑ?Ñ? поради про заÑ?тоÑ?уваннÑ? додаткового фільтру УБК або політико-економічної діагноÑ?тики, ініціатив з боку попиту або інших оÑ?обливоÑ?тей розробленнÑ? проектів. Ð’ окремих випадках може бути рекомендовано не розглÑ?дати далі пропонованої діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–. ТаблицÑ? 5. Фільтр УБК: етап до розробленнÑ? концепції проекту A. ПитаннÑ? на 1. Які питаннÑ?, пов’Ñ?зані з УБК, Ñ” характерними длÑ? цього Ñ?ектора? рівні Ñ?екторів 2. Чи відіграють кланові інтереÑ?и важливу роль в ухваленні рішень про політику в цьому Ñ?екторі? 3. Як впливають на пропоновану операцію правові норми, що регулюють роботу цього Ñ?ектора? 4. Чи Ñ” потенціал щодо поліпшеннÑ? Ñ?итуації з УБК у цих Ñ?екторах, у тому чиÑ?лі з боку попиту? B. ПитаннÑ? на 1. Чи має УрÑ?д доÑ?татній інÑ?титуційний потенціал, щоб Ñ?кориÑ?татиÑ?Ñ? рівні УрÑ?ду пропонованою реформою? 2. Яких результатів доÑ?Ñ?гнув УрÑ?д у впровадженні подібних реформ? 3. Який доÑ?від мають міÑ?цеві органи влади там, де плануєтьÑ?Ñ? впроваджувати проект? C. ПитаннÑ? на 1. Які організації громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва (ОГС) були найактивнішими у рівні організацій заходах реформи, Ñ?ку підтримує пропонована операціÑ?? громадÑ?нÑ?ького 43 Ñ?уÑ?пільÑ?тва 2. Як Ñ?півпрацÑ? з ОГС включатиметьÑ?Ñ? до проекту? 3. Чи ОГС мають відповідний потенціал, щоб виконувати завданнÑ?, пов’Ñ?зані з УБК? D. ПитаннÑ? на 1. У чому полÑ?гає взаємодоповнюваніÑ?Ñ‚ÑŒ (Ñ?кщо вона Ñ”) із нинішньою рівні партнерів діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŽ у Ñ?фері УБК партнерів Банку з розвитку? 2. Чи можна поÑ?илити підтримку цієї діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–? 109. Фільтр УБК: етап розробленнÑ? проекту. Проектну документацію (наприклад, Довідку про концепцію проекту, Документ з оцінки проекту) Ñ?лід розглÑ?нути з урахуваннÑ?м рекомендацій, узгоджених на першому етапі заÑ?тоÑ?уваннÑ? фільтру УБК. Проектна команда звітуватиме перед керівництвом про вирішеннÑ? визначених проблем, пов’Ñ?заних з УБК, під чаÑ? зуÑ?трічей з розглÑ?ду певних питань проекту (Ñ?к-от: ОглÑ?д концепції, ОглÑ?д з підвищеннÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ–, ОглÑ?д з прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? рішеннÑ? або розглÑ?д Регіональним комітетом з операційних питань Світового банку). 110. Фільтр УБК: етап впровадженнÑ? проекту. Попередню оцінку ризиків УБК та інформацію про вирішеннÑ? відповідних проблем буде включено до документів про виконаннÑ? проектів та Ñ?ередньоÑ?трокових оглÑ?дів проектів. iii. ПоглибленнÑ? Ñ?півпраці з громадÑ?нÑ?ьким Ñ?уÑ?пільÑ?твом 111. Ð’ Україні Ñ” життєздатне громадÑ?нÑ?ьке Ñ?уÑ?пільÑ?тво, Ñ?проможне до Ñ?амоорганізації та виÑ?вленнÑ? Ñ?воєї незгоди з діÑ?ми влади, Ñ?ке, проте, ще не продемонÑ?трувало Ñ?воєї Ñ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– конÑ?труктивно Ñ?півпрацювати з державою. Сильне громадÑ?нÑ?ьке Ñ?уÑ?пільÑ?тво – у разі його правильного залученнÑ? – може відігравати важливу роль у поліпшенні урÑ?дуваннÑ?, забезпечуючи розбудову “знизу-вгоруâ€? підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– органів влади, Ñ– може бути цінним партнером у здійÑ?ненні моніторингу та оцінки проектів Світового банку. Хорошими прикладами конÑ?труктивних відноÑ?ин між ОГС та органами влади можуть бути відноÑ?ини, що налагоджуютьÑ?Ñ? в низці великих міÑ?Ñ‚ України, в Ñ?ких прÑ?мо обрані міÑ?ькі голови мають Ñ?ильні Ñ?тимули залучати зацікавлені Ñ?торони длÑ? доÑ?Ñ?гненнÑ? кращих результатів інвеÑ?тицій у житлово- комунальне гоÑ?подарÑ?тво. 112. Центр уваги в роботі в рамках СПУ буде перенеÑ?ено з інтенÑ?ивного, проте безÑ?иÑ?темного залученнÑ?, до офіційно оформленої Ñ?півпраці з ОГС, краще пов’Ñ?заної з оÑ?новними програмами СПУ. Цей новий підхід буде започатковано радше “демонÑ?траційнимâ€? виконаннÑ?м кількох уÑ?пішних заходів – у процеÑ?Ñ– підготовки проектів, проведеннÑ? економічно- Ñ?екторних доÑ?ліджень або реалізації проектів з підтримки певної політики чи технічної допомоги, ніж шлÑ?хом запровадженнÑ? нового обов’Ñ?зкового процеÑ?у із залученнÑ? громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва до вÑ?Ñ–Ñ… операцій. Через два роки буде розглÑ?нуто результати цих “демонÑ?траційнихâ€? заходів Ñ– запропоновано Ñ—Ñ… коригуваннÑ? та нові заходи. Ð?ині розглÑ?даєтьÑ?Ñ? можливіÑ?Ñ‚ÑŒ викориÑ?таннÑ? у початковій “демонÑ?траційнійâ€? діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– таких наведених нижче ініціатив: • УправліннÑ? у житлово-комунальному Ñ?екторі (економічно-Ñ?екторні доÑ?лідженнÑ? Ñ– підготовка проектів). ДлÑ? розробленнÑ? можливої майбутньої кредитної операції на належній інформаційній оÑ?нові необхідно розглÑ?нути заходи, Ñ?прÑ?мовані на поÑ?иленнÑ? підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– у Ñ?екторі водопоÑ?тачаннÑ? Ñ– водовідведеннÑ?, що даÑ?Ñ‚ÑŒ змогу ідентифікувати доÑ?тупний в Україні перелік інÑ?трументів та механізмів управліннÑ?, бажаних з боку попиту. Вибрані механізми Ñ?твореннÑ? попиту на Ñ?кіÑ?не врÑ?дуваннÑ? (DGFF) можуть пройти пілотну перевірку в міÑ?тах – учаÑ?никах Проекту розвитку міÑ?ької інфраÑ?труктури. До можливих інÑ?трументів, Ñ?кі плануєтьÑ?Ñ? викориÑ?тати длÑ? підвищеннÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– поÑ?луг, належить 44 запровадженнÑ? Ñ?иÑ?тем показників та наданнÑ? підтримки об’єднаннÑ?м Ñ?піввлаÑ?ників житлових будинків, а також забезпеченнÑ? доÑ?тупу громадÑ?ькоÑ?Ñ‚Ñ– до інформації про роботу ЖКГ. У Другому проекті розвитку міÑ?ької інфраÑ?труктури буде викориÑ?тано поліпшеннÑ? управліннÑ?, забезпечене Ñ?тороною попиту, на етапі розробленнÑ? проекту, включаючи публічні Ñ?луханнÑ? про комунальні поÑ?луги у міÑ?тах – учаÑ?никах проекту, заÑ?тоÑ?уваннÑ? ширшого залученнÑ? громадÑ?ькоÑ?Ñ‚Ñ– в Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– одного з критеріїв відбору міÑ?Ñ‚ длÑ? учаÑ?Ñ‚Ñ– в проекті, та викориÑ?таннÑ? механізму зворотного зв’Ñ?зку на рівні міÑ?цевих органів влади / міÑ?цевих комунальних підприємÑ?тв. • Моніторинг державних закупівель (заходи з підтримки певної політики чи технічної допомоги): Світовий банк Ñ?півпрацюватиме з об’єднаннÑ?м ОГС, нещодавно Ñ?твореним длÑ? моніторингу прозороÑ?Ñ‚Ñ– та ефективноÑ?Ñ‚Ñ– державних закупівель. Банк розроблÑ?тиме та викориÑ?товуватиме нову правову базу длÑ? моніторингу закупівель, що даÑ?Ñ‚ÑŒ змогу оцінювати ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ витрат Ñ– прозоріÑ?Ñ‚ÑŒ закупівель піÑ?лÑ? прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? дуже важливого рамкового закону про державні закупівлі. • ПоліпшеннÑ? бізнеÑ?-Ñ?ередовища (заходи з підтримки певної політики чи технічної допомоги). Світовий банк вивчить можливоÑ?Ñ‚Ñ– залученнÑ? міÑ?цевих підприємницьких кіл до дерегулÑ?ції та поліпшеннÑ? бізнеÑ?-Ñ?ередовища. КанадÑ?ьке агентÑ?тво з міжнародного з ідо ило пр о Ñ?вою зацікавленіÑ?Ñ‚ÑŒ в учаÑ?Ñ‚Ñ– у цій діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–, Ñ?ка Ñ€ о витку (КÐ?МР) по в м базуватиметьÑ?Ñ? на багаторічній уÑ?пішній технічній допомозі МФК. • УкраїнÑ?ький фонд Ñ?оціальних інвеÑ?тицій - 2 (УФСІ-2). УФСІ, Ñ?творений длÑ? наданнÑ? підтримки бідним міÑ?цевим громадам з допомогою інвеÑ?тицій у реабілітацію невеликих інфраÑ?труктурних об’єктів, розглÑ?датиметьÑ?Ñ? Ñ?к механізм длÑ? мобілізації міÑ?цевих громад Ñ– Ñ?прÑ?муваннÑ? коштів на підтримку пріоритетних Ñ?оціальних потреб. УФСІ залучатиметьÑ?Ñ? до активнішої роботи з організаціÑ?ми громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва на міÑ?цевому рівні, щоб Ñ?приÑ?ти поÑ?иленню ролі міÑ?цевих органів влади в управлінні міÑ?цевими проектами та у ширшому заÑ?тоÑ?уванні партнерÑ?ьких методів у Ñ—Ñ… підготовці, управлінні та збереженні результатів. • Моніторинг портфелÑ? проектів. У рамках СПУ проводитимутьÑ?Ñ? щорічні "Ñ?оціальні аудити" портфелÑ? проектів Світового банку в Україні у рамках його ОППУ, на Ñ?кі запрошуватимутьÑ?Ñ? зацікавлені предÑ?тавники громадÑ?ькоÑ?Ñ‚Ñ–, що забезпечуватиме зворотний зв’Ñ?зок в питаннÑ?Ñ… про можливі Ñ?поÑ?оби підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– та Ñ—Ñ— кращої орієнтованоÑ?Ñ‚Ñ– на результати. Світовий доÑ?від у вÑ?тановленні зворотного зв’Ñ?зку з наÑ?еленнÑ?м в питаннÑ?Ñ… ефективноÑ?Ñ‚Ñ– реформ – практичні наÑ?лідки длÑ? зміцненнÑ? відноÑ?ин між державою Ñ– громадÑ?нÑ?ьким Ñ?уÑ?пільÑ?твом ГромадÑ?нÑ?ьке Ñ?уÑ?пільÑ?тво та підзвітніÑ?Ñ‚ÑŒ влади: Як це працює? Організації громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва (ОГС) можуть відігравати важливу роль в забезпеченні зворотного зв’Ñ?зку в питаннÑ?Ñ… Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– поÑ?луг Ñ– моніторингу діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– на міÑ?цÑ?Ñ…, а також длÑ? допомоги у визначенні міÑ?цевих пріоритетів. Окрім того, вони Ñ” провідниками колективних дій, організовуючи одержувачів поÑ?луг до звернень із вимогами поліпшеннÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– цих поÑ?луг, Ñ– можуть Ñ?понукати громадÑ?н залучатиÑ?Ñ? до політичних акцій поза міÑ?цевим рівнем Ñ– до відновленнÑ? довіри. Вплив громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва на підзвітніÑ?Ñ‚ÑŒ органів влади макÑ?имальна тоді, коли ланцюги підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ” короткими, тобто радше на міÑ?цевому, ніж на центральному рівні, що Ñ” проÑ?тішим, Ñ?кщо влада децентралізована (незалежна у Ñ„Ñ–Ñ?кальному плані та обрана на міÑ?цÑ?Ñ…). ДлÑ? цього потрібне політично активне наÑ?еленнÑ? та відверті обговореннÑ?, піÑ?лÑ? Ñ?ких вживаютьÑ?Ñ? конкретні заходи. МожливоÑ?Ñ‚Ñ– Ñ– обмеженнÑ? Україна має непогані умови, Ñ?приÑ?тливі длÑ? Ñ?тимулюваннÑ? підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– органів влади завдÑ?ки залученню громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва. Ð’ Україні Ñ” порівнÑ?но вільний доÑ?туп до інформації, Ñ?кий ще більше поÑ?илило 45 ухваленнÑ? нового Закону про доÑ?туп до інформації, та відноÑ?но Ñ?ильні заÑ?оби маÑ?ової інформації, що займаютьÑ?Ñ? журналіÑ?Ñ‚Ñ?ькими розÑ?лідуваннÑ?ми. Ð?ова СтратегіÑ? боротьби з корупцією забезпечує можливіÑ?Ñ‚ÑŒ перебудувати Ñ?пільний наглÑ?д. До того ж, Україна має значний доÑ?від підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– міÑ?цевих органів влади, а громадÑ?нÑ?ьке Ñ?уÑ?пільÑ?тво – міцні міжнародні зв’Ñ?зки та фінанÑ?ову підтримку. Однак Ñ” Ñ– обмеженнÑ?. Влада в Україні централізована з обмеженою підзвітніÑ?Ñ‚ÑŽ на міÑ?цевому рівні. Ключове значеннÑ? тут, очевидно, матиме реформа Ñ?удової Ñ?иÑ?теми, однак це надзвичайно Ñ?кладне завданнÑ?, Ñ?ке потребує твердої підтримки керівництвом країни. ГромадÑ?нÑ?ьке Ñ?уÑ?пільÑ?тво в Україні хоча й активне, однак доÑ?ить розпорошене Ñ– його фінанÑ?уваннÑ? залежить від донорів. Ð?аÑ?еленнÑ? не має офіційно оформлених механізмів Ñ?понуканнÑ? влади до поліпшеннÑ? політики у конÑ?труктивний Ñ?поÑ?іб: наприклад, політичні партії не обговорюють політики, а форуми длÑ? відкритого діалогу Ñ” нечиÑ?ленними. Пілотні проекти та Ñ—Ñ… поширеннÑ? Практика інших країн показує, що, розпочавши з пілотних проектів, можна надати хороший Ñ?игнал про реформу та продемонÑ?трувати швидкі уÑ?піхи, отримавши результати до початку Ñ?иÑ?темних змін. При цьому ключове значеннÑ? має вибір таких Ñ?фер, де урÑ?д потребує зворотного зв’Ñ?зку длÑ? поліпшеннÑ? Ñ?воєї діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–, Ñ?к-от житлово-комунальні поÑ?луги, охорона здоров’Ñ?, дерегулÑ?ціÑ?. Важливим завданнÑ?м Ñ” інÑ?титуціоналізаціÑ? обговорень політики – Ñ?твореннÑ? форуму длÑ? диÑ?куÑ?ій з політичними партіÑ?ми, предÑ?тавниками громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва та бізнеÑ?у. Пілотні проекти можуть охоплювати ініціативи громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва щодо моніторингу Закону про державні закупівлі; заÑ?тоÑ?уваннÑ? інформаційних Ñ?иÑ?тем, практику анкетуваннÑ? громадÑ?н Ñ– підтримку Ñ?твореннÑ? об’єднань Ñ?піввлаÑ?ників житлових будинків длÑ? отриманнÑ? житлово-комунальних поÑ?луг; підтримку міÑ?цевих інвеÑ?тицій у поліпшеннÑ? поÑ?луг та інше. ПіÑ?лÑ? цього пілотні проекти можна поширити. Очевидно, длÑ? цього потрібно буде, щоб УрÑ?д Ñ?творив платформи длÑ? обговореннÑ? політики у таких Ñ?ферах виÑ?окого ризику, Ñ?к державні закупівлі, охорона здоров’Ñ?, оÑ?віта, земельні питаннÑ?, бізнеÑ?-клімат, адмініÑ?труваннÑ? податків тощо, викориÑ?товуючи Ñ?кі предÑ?тавники влади та громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва домовлÑ?тимутьÑ?Ñ? про вивченнÑ? проблем, збір інформації та визначеннÑ? провідних ОГС. Слід буде Ñ?творити Ð?аціональний координаційний комітет длÑ? вÑ?Ñ–Ñ… таких платформ, Ñ?кий розглÑ?датиме загальний підхід Ñ– Ñ?пільне вивченнÑ? та внеÑ?еннÑ? змін до Стратегії боротьби з корупцією Ñ?к до “живого документаâ€?. iv. ПартнерÑ?ька Ñ?півпрацÑ? та координаціÑ? дій донорів 113. У рамках попередньої СПУ було докладено значних зуÑ?иль до формуваннÑ? Ñ‚Ñ–Ñ?них партнерÑ?ьких зв’Ñ?зків. Група Світового банку Ñ?пільно з МВФ та іншими партнерами надали Україні допомогу в Ñ?табілізації банківÑ?ької Ñ?иÑ?теми та в розв’Ñ?занні проблем, пов’Ñ?заних з чинниками вразливоÑ?Ñ‚Ñ– в реагуванні на кризу. СпівпрацÑ? між МФО в енергетичному Ñ?екторі під егідою БрюÑ?Ñ?ельÑ?ької декларації дала змогу донорам домовитиÑ?ÑŒ про визначений МФО-ЄК перелік оÑ?новних Ñ?труктурних реформ, що відкриють шлÑ?Ñ… длÑ? інвеÑ?туваннÑ? МФО у газовий Ñ?ектор України. Банк разом з ЄК вживав адвокаційних заходів, Ñ?кі Ñ?тоÑ?увалиÑ?Ñ? державних закупівель, з ЄБРР Ñ– МВФ – квот на екÑ?порт зерна та інтервенцій держави на аграрному ринку, з Ð?МР СШÐ? – прозороÑ?Ñ‚Ñ– на ринках капіталу та з ООÐ? – проблем Ñ?ектора охорони здоров’Ñ?. 114. ПоÑ?иленнÑ? впливу заходів Банку завдÑ?ки Ñ?тратегічному партнерÑ?тву й надалі буде одним із головних чинників уÑ?пішного виконаннÑ? програми Групи Світового банку в рамках нової СПУ. ПартнерÑ?ькі відноÑ?ини з МВФ, ЄС, ЄБРР, Ð?МР СШÐ? та двоÑ?торонніми донорами в ключових питаннÑ?Ñ… політики, технічної та конÑ?ультативної допомоги буде продовжено. Це даÑ?Ñ‚ÑŒ змогу Ñ?игналізувати про бажаннÑ? донорів долучитиÑ?Ñ? до роботи в рамках СПУ у разі, Ñ?кщо УрÑ?д України продемонÑ?трує Ñ?вою тверду підтримку реформ. Зокрема, Світовий банк Ñ– далі забезпечуватиме Ñ‚Ñ–Ñ?не координуваннÑ? матриць Ñ?тратегічних заходів у рамках програми МВФ Ñ– надаваної ЄС підтримки бюджетного Ñ?ектора. Ð?ові Ñ?фери Ñ?півпраці можуть охоплювати – окрім державних закупівель, заходів у Ñ?екторі Ñ?ільÑ?ького гоÑ?подарÑ?тва та енергетичному Ñ?екторі – урÑ?дуваннÑ? в державному Ñ?екторі, діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ у транÑ?портному Ñ?екторі та Ñ?екторі охорони здоров’Ñ?. Ширше залученнÑ? до заходів із розбудови попиту на ефективне урÑ?дуваннÑ? значною мірою залежатиме від партнерÑ?ької Ñ?півпраці з іншими донорами, оÑ?кільки 46 влаÑ?ні реÑ?урÑ?и Банку, Ñ?кі можна було б Ñ?прÑ?мувати на прÑ?му підтримку громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва, Ñ” обмеженими. Отож, активно вивчатимутьÑ?Ñ? можливоÑ?Ñ‚Ñ–, Ñ?кі даÑ?Ñ‚ÑŒ новий фонд фінанÑ?уваннÑ? громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва, що нині обговорюєтьÑ?Ñ? в Банку. Якщо криза єврозони поглибитьÑ?Ñ?, Ñ?півпрацю з Групою Світового банку та з іншими МФО, очевидно, буде поÑ?илено, щоб макÑ?имізувати Ñ—Ñ— наÑ?лідки. Ð?ині Група Світового банку бере учаÑ?Ñ‚ÑŒ в діалозі з ЄБРР, ЄІБ Ñ– МВФ щодо Ñ?пільного Ñ– координованого реагуваннÑ? на можливу нову хвилю кризи. V. РИЗИКИ 115. ОÑ?новний ризик длÑ? підходу, запропонованого в СПУ, пов'Ñ?заний з тим, що відноÑ?ини влади з бізнеÑ?ом Ñ– громадÑ?нÑ?ьким Ñ?уÑ?пільÑ?твом не поліпшуютьÑ?Ñ?. Хоча Президент Віктор Янукович публічно заÑ?влÑ?в про необхідніÑ?Ñ‚ÑŒ відновленнÑ? довіри між громадÑ?нами Ñ– державою, Ñ– деÑ?кі ініціативи реформ (зокрема, пенÑ?ійна реформа) було Ñ?хвалено піÑ?лÑ? тривалого та бурхливого загальнонаціонального обговореннÑ?, в УрÑ?ді та в органах державного урÑ?дуваннÑ? Ñ” чимало поÑ?адовців, Ñ?кі Ñ” прихильниками менш “конÑ?ультативногоâ€? підходу Ñ– вважають, що ефективне державне урÑ?дуваннÑ? потребує політичної конÑ?олідації та Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ–. Якщо поглÑ?ди цих прихильників “керованої демократіїâ€? переможуть, то діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ Банку обмежуватиметьÑ?Ñ? проектами, Ñ?кі Ñ?тоÑ?уватимутьÑ?Ñ? базової фізичної та Ñ?оціальної інфраÑ?труктури Ñ– не призводитимуть до Ñ?уперечок; при цьому більший наголоÑ? буде покладено на адвокаційну роботу в рамках програми аналітично-дорадчої допомоги. Калібрований підхід, запропонований у цій СПУ, Ñ” інÑ?трументом пом’Ñ?кшеннÑ? ризиків. 116. Кланові інтереÑ?и та Ñ?лабкий інÑ?титуційний потенціал можуть Ñ?ебе взаємно поÑ?илювати Ñ– перешкодити в доÑ?Ñ?гненні цілей СПУ навіть у разі твердої підтримки реформ керівництвом України. ПоÑ?иленнÑ? Ñ?екторних діагноÑ?тичних доÑ?ліджень, включаючи політекономічний аналіз, та викориÑ?таннÑ? конÑ?ультацій із зацікавленими Ñ?торонами на етапі підготовки проектів дадуть Банку змогу краще оцінити цей ризик. Фільтри готовноÑ?Ñ‚Ñ– забезпечать наданнÑ? фінанÑ?уваннÑ? Світового банку лише тим партнерам, Ñ?кі матимуть доÑ?татній потенціал длÑ? впровадженнÑ? проекту відповідно до фідуціарних вимог Банку. ПартнерÑ?ька Ñ?півпрацÑ? з іншими донорами – передуÑ?ім з європейÑ?ькими інÑ?титуціÑ?ми, викориÑ?товуватиметьÑ?Ñ? длÑ? поÑ?иленнÑ? підтримки Банку та Ñ?лугуватиме надійним Ñ?корем, Ñ?кий допоможе прихильникам реформ подолати внутрішній опір. 117. Ð?изькі темпи економічного зроÑ?таннÑ? або рецеÑ?Ñ–Ñ? в Європі протÑ?гом тривалого чаÑ?у негативно вплинуть на економічні перÑ?пективи України. Україна дуже Ñ?ильно залежить від економічного зроÑ?таннÑ? в ЄС Ñ?к у плані екÑ?портних перÑ?пектив, так Ñ– Ñ?к джерела інвеÑ?тицій. Сума кредитів Україні в європейÑ?ьких банках Ñ” виÑ?окою, Ñ– криза європейÑ?ької банківÑ?ької Ñ?иÑ?теми або зменшеннÑ? в ній чаÑ?тки кредитних коштів може призвеÑ?ти до фінанÑ?ової неÑ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– в Україні. Вплив нової кризи на бідніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– Ñ?оціальні показники в Україні може бути дуже значним, Ñ–, очевидно, ще більше обмежить Ñ„Ñ–Ñ?кальний проÑ?Ñ‚Ñ–Ñ€ длÑ? найважливіших інвеÑ?тицій, Ñ–, Ñ?к наÑ?лідок, великої чаÑ?тини очікуваних результатів СПУ не можна буде доÑ?Ñ?гти навіть за умови започаткуваннÑ? комплекÑ?них заходів реформ. Вказані ризики можуть поÑ?илитиÑ?Ñ? за вжиттÑ? неадекватної політики. Світовий банк має певну Ñ?вободу в наданні додаткового фінанÑ?уваннÑ? у разі, Ñ?кщо УрÑ?д поліпшить Ñ?вою політику, щоб повернути довіру Ñ?воїх міжнародних партнерів, Ñ?к це мало міÑ?це у 2008 – 2009 роках під чаÑ? узгодженої відповіді на Ñ?вітову кризу. 118. Ключовий макроекономічний ризик пов’Ñ?заний з тим, що виконаннÑ? чинної програми кредитуваннÑ? “Ñ?тенд-байâ€? МВФ перервано, Ñ– що Україна відрізана від зовнішнього фінанÑ?уваннÑ?. У рамках затвердженої в 2008 році за угодою з МВФ кредитною 47 програмою “Ñ?тенд-байâ€? (у Ñ?умі 11,0 СДР), оÑ?новне навантаженнÑ? Ñ?кої припадає на початковий період, було проведено лише два з воÑ?ьми планованих Ñ—Ñ— оглÑ?дів. У рамках затвердженої в 2010 році наÑ?тупної програми “Ñ?тенд-байâ€? (10,0 млрд. дол. СШÐ?) було проведено лише один оглÑ?д програми через перші 15 міÑ?Ñ?ців 29-міÑ?Ñ?чної програми внаÑ?лідок відмови керівництва України від Ñ?воїх зобов’Ñ?зань реалізувати важливі заходи Ñ?тратегічної політики та реформ. Другий оглÑ?д програми було повторно призупинено в 2011 році. Ризики длÑ? реÑ?труктуризації заборгованоÑ?Ñ‚Ñ– поÑ?илюютьÑ?Ñ? неÑ?проможніÑ?Ñ‚ÑŽ України випуÑ?тити внутрішні чи зовнішні облігації та значними Ñ?умами виплат з обÑ?луговуваннÑ? боргу, у тому чиÑ?лі перед МВФ, Ñ?кі припадають на 2012 рік. Ð?еобхідною умовою Ñ?табільного прогреÑ?у в критичних Ñ?ферах, Ñ?к-от Ñ„Ñ–Ñ?кальна конÑ?олідаціÑ?, Ñ” Ñ?кладні з політичного поглÑ?ду реформи, такі Ñ?к підвищеннÑ? тарифів длÑ? домогоÑ?подарÑ?тв Ñ– комунальних підприємÑ?тв, а також вирішеннÑ? Ñ?труктурних проблем у газовому Ñ?екторі, що буде перевіркою Ñ?ерйозноÑ?Ñ‚Ñ– намірів УрÑ?ду, оÑ?обливо напередодні парламентÑ?ьких виборів у 2012 році. Банк не може ефективно пом’Ñ?кшити цей ризик, проте, доÑ?від кризи 2008-2009 років Ñ?відчить також про те, що влада може швидко реагувати в чаÑ? кризи, щоб відновити доÑ?туп до офіційного фінанÑ?уваннÑ?. 119. ПоÑ?иленнÑ? підтримки Світового банку у розв’Ñ?занні пов’Ñ?заних з політикою корупційних ризиків може бути обмеженим у разі відÑ?утноÑ?Ñ‚Ñ– кредитуваннÑ? на підтримку політики розвитку. ІнÑ?трументарій Позик на підтримку політики розвитку викориÑ?товувавÑ?Ñ? Ñ?к заÑ?іб Ñ?понуканнÑ? до реформуваннÑ? політики у таких важливих Ñ?ферах, Ñ?к державні закупівлі, реформи у банківÑ?ькому та енергетичному Ñ?екторах. Хоча Банк Ñ– надалі надаватиме конÑ?ультативну та технічну допомогу, не Ñ?упроводжуючи Ñ—Ñ… фінанÑ?овими реÑ?урÑ?ами, його внеÑ?ок у діалог з УрÑ?дом про політично Ñ?кладні питаннÑ? може зменшитиÑ?Ñ?. СПУ пом’Ñ?кшить цей ризик завдÑ?ки поÑ?иленню впливу з допомогою Ñ?тратегічних партнерів. Банк буде прагнути готувати Ñ?пільні ініціативи, Ñ?кі Ñ?тоÑ?уватимутьÑ?Ñ? відповідної Ñ?тратегічної політики, щоб Ñ?игналізувати про готовніÑ?Ñ‚ÑŒ донорів поÑ?илити Ñ?вою діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ у разі, Ñ?кщо з боку УрÑ?ду буде підтверджено твердий намір впроваджувати реформи. У цьому зв’Ñ?зку Світовий банк Ñ?пільно з іншими партнерами визначив перелік важливих Ñ– зручних длÑ? оцінки контрольних показників, виконаннÑ? Ñ?ких даÑ?Ñ‚ÑŒ Україні змогу знову отримати доÑ?туп до ППР. 120. Ð?изькі показники виконаннÑ? портфелÑ? проектів Ñ– неефективне управліннÑ? ризиками може призвеÑ?ти до затримок або неÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– отримати результати, передбачувані в рамках цієї СПУ. Світовий банк намагатиметьÑ?Ñ? пом’Ñ?кшити цей ризик за допомогою таких заходів: (i) приділеннÑ? оÑ?новної уваги в СПУ виконанню, передовÑ?ім, активних проектів, Ñ?кі підлÑ?гатимуть регулÑ?рному оглÑ?ду, що проводитиметьÑ?Ñ? Ñ?пільно з УрÑ?дом України, Ñ– в разі, Ñ?кщо в розумних чаÑ?ових межах до них не буде вжито коригувальних заходів або не буде здійÑ?нено реÑ?труктуризації, операції з низькими показниками буде Ñ?каÑ?овано та (ii) під чаÑ? розглÑ?ду нових проектів Світовий банк приділÑ?тиме першочергову увагу позитивному доÑ?віду впровадженнÑ? проектів у відповідному Ñ?екторі та ще раз підкреÑ?лить необхідніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ?упроводжувати проекти Ñ?к розробленими в повному обÑ?Ñ?зі технічними планами та планами закупівель, так Ñ– впровадженими запобіжними заÑ?обами – проекти муÑ?Ñ?Ñ‚ÑŒ бути готовими до впровадженнÑ? негайно піÑ?лÑ? Ñ?хваленнÑ? Радою виконавчих директорів Банку. ПоÑ?илений підхід до управліннÑ? ризиками, пов’Ñ?заними з проблемами урÑ?дуваннÑ? та боротьби з корупцією (УБК), Ñ?приÑ?тиме подальшому забезпеченню вибірковоÑ?Ñ‚Ñ– заходів Банку та Ñ—Ñ… розробленню разом із відповідними заÑ?обами пом’Ñ?кшеннÑ? ризиків Ñ– тому, що проекти з низькими показниками виконаннÑ? оперативно вилучатимутьÑ?Ñ?. 48 VI. ДОДÐ?ТКИ Додаток 1. Звіт про виконаннÑ? Стратегії партнерÑ?тва з Україною на 2008 – 2011 фінанÑ?ові роки УКРÐ?ЇÐ?Ð? СтратегіÑ? партнерÑ?тва Групи Світового банку (ГСБ) з Україною (СПУ) на 2008 – 2011 фінанÑ?ові роки Звіт про виконаннÑ? Дата СПУ: 8 лиÑ?топада 2007 року (Звіт â„– 40716-UA), обговореннÑ? Радою виконавчих директорів Світового банку – 6 груднÑ? 2007 року Дата Звіту про хід виконаннÑ? СПУ: 19 квітнÑ? 2010 року (Звіт â„– 54089-UA) Період, охоплений Звітом про виконаннÑ? СПУ: грудень 2007 року – грудень 2011 року Звіт про виконаннÑ? СПУ готували: ВікторіÑ? СірÑ?ченко (МБРР), ОкÑ?ана Ð?агаєць (МФК) та Мірна Ð?лекÑ?андер (конÑ?ультант) під керівництвом директора Світового банку, Мартіна Райзера (ECCU2). До групи Звіту про виконаннÑ? СПУ входили Конні Лафф, Грегорі Єнджейчак, ЮліÑ? Сніжко, Пабло Сааведра, РуÑ?лан ПіонтківÑ?ький, Паоло Беллі, Тамара СулухіÑ?, МаріуÑ? Ð’Ñ–Ñ?мантаÑ? Ñ– група фахівців ГСБ у Ñ?правах України Резюме Ñ– виÑ?новки Група Банку передбачала у рамках СПУ 2008 наданнÑ? підтримки програмі реформ, реагуваннÑ? на чиÑ?ленні виклики, з Ñ?кими Ñ?тикалаÑ?Ñ? Україна, оÑ?кільки в переході до Ñ?учаÑ?ної ринкової економіки вона відÑ?тавала від Ñ?воїх Ñ?хідноєвропейÑ?ьких Ñ?уÑ?ідів. ПланувалоÑ?Ñ?, що діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ СПУ зоÑ?ереджуватиметьÑ?Ñ? навколо двох оÑ?новних компонентів: поліпшеннÑ? інвеÑ?тиційного клімату в Україні та зміцненнÑ? державної політики, інÑ?титуцій Ñ– наданнÑ? поÑ?луг. Ð?аÑ?крізними питаннÑ?ми програми були врÑ?дуваннÑ? та макроекономічне управліннÑ?. СПУ визнавала наÑ?вніÑ?Ñ‚ÑŒ виÑ?оких ризиків Ñ– Ñ?кладнощів у реалізації програми, зважаючи на проблеми із виконаннÑ?м інвеÑ?тиційних операцій, неÑ?табільною політичною Ñ?итуацією та неефективним урÑ?дуваннÑ?м. Отож, програма Банку передбачала заÑ?тоÑ?уваннÑ? більш вибіркового, ніж раніше, підходу з переорієнтацією інвеÑ?тиційного кредитуваннÑ? на інфраÑ?труктурні проекти, подальше викориÑ?таннÑ? Позик на підтримку політики розвитку (ППР) Ñ?к заÑ?обу підтримки реформ та цільової програми аналітично- дорадчої допомоги (Ð?ДД) длÑ? забезпеченнÑ? інформаційної бази длÑ? діалогу про Ñ?тратегічну політику. МФК, у Ñ?вою чергу, Ñ?прÑ?мовувала Ñ?вою діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ на Ñ?приÑ?ннÑ? розвитку приватного Ñ?ектора, поєднуючи при цьому конÑ?ультаційні поÑ?луги та прÑ?мі інвеÑ?тиції в реальний Ñ– фінанÑ?овий Ñ?ектори. Стратегію Групи Банку було Ñ?кориговано в Ñ?ередині періоду СПУ з оглÑ?ду на глобальну фінанÑ?ову кризу, Ñ?ка завдала Україні удару наприкінці 2008 року. Група Банку разом з МВФ та іншими партнерами надала позачергову підтримку длÑ? Ñ?табілізації банківÑ?ької Ñ?иÑ?теми, уÑ?уненнÑ? оÑ?новних уразливих міÑ?ць, відбудови довіри та поÑ?иленнÑ? Ñ?оціального захиÑ?ту. МФК доповнила ці заходи, здійÑ?нюючи кризовий менеджмент Ñ– надаючи фінанÑ?овим уÑ?тановам Ñ– корпораціÑ?м конÑ?ультаційні поÑ?луги з питань неплатоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ–, допомагаючи Ñ?тимулювати потоки торгівлі та підтримуючи Ñ?воїх портфельних клієнтів. ЦÑ? підтримка була загалом ефективною, Ñ– допомогла Ñ?табілізувати економіку з показниками економічного зроÑ?таннÑ? на рівні близько 4 - 5 відÑ?отків на рік у 2010 Ñ– 2011 роках. Однак патова політична Ñ?итуаціÑ? попередніх років та відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ політичної волі впроваджувати Ñ?кладні Ñ?тратегічні заходи призвели до затримки із впровадженнÑ?м деÑ?ких важливих реформ, а криза мала додатковий негативний вплив на виконаннÑ? програми реформ, що оÑ?обливо Ñ?тоÑ?увалоÑ?Ñ? Ñ„Ñ–Ñ?кальних заходів. ЗатрималоÑ?ÑŒ 49 впровадженнÑ? пенÑ?ійної реформи та Ñ?короченнÑ? квазіфіÑ?кальних Ñ?убÑ?идій в енергетичному Ñ?екторі; залишилоÑ?ÑŒ також невирішеним питаннÑ? реорганізації проблемних банків. Під тиÑ?ком нагальних потреб, пов’Ñ?заних з кризою, не було вирішено багато інших проблем, з Ñ?кими Ñ?тикаєтьÑ?Ñ? Україна. Отож, виконаннÑ? СПУ на 2008-2011 роки завершуєтьÑ?Ñ? з двома проблемами. По-перше, необхідно доÑ?Ñ?гти конÑ?енÑ?уÑ?у в питаннÑ?Ñ… політики, зважаючи на погіршеннÑ? Ñ?итуації під чаÑ? кризи та на амбіційну позицію, заÑ?влену новою адмініÑ?трацією. По-друге, Ñ?лід підтримати та екÑ?траполювати здобутки у виконанні інвеÑ?тиційного портфелÑ?, що Ñ” результатом Ñ?ерйозної 4-річної праці Банку та його українÑ?ьких партнерів. Загалом виконаннÑ? програми було помірно незадовільним, з недоÑ?татнім поÑ?тупом у кількох важливих питаннÑ?Ñ… розвитку. У Ñ?вою чергу, діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ Групи Банку було оцінено Ñ?к помірно задовільну, зважаючи на те, що неоднозначні результати у Ñ?фері політики компенÑ?увалиÑ?Ñ? поÑ?тійним наданнÑ?м виÑ?oкоÑ?кіÑ?ної аналітично-дорадчої допомоги, швидким реагуваннÑ?м Ñ– продемонÑ?трованим поліпшеннÑ?м чинної програми інвеÑ?тиційних операцій, та партнерÑ?ькими відноÑ?инами, Ñ?кі оÑ?обливо зміцнилиÑ?Ñ? під чаÑ? кризи. 50 Ключові події протÑ?гом періоду СПУ Віддавна вважаєтьÑ?Ñ?, що показники України не відповідають Ñ—Ñ— потенціалу; вона відÑ?тає від Ñ?воїх Ñ?уÑ?ідів у Центральній Європі Ñ– Ñ?тикаєтьÑ?Ñ? з Ñ?ерйозними вадами у Ñ?фері врÑ?дуваннÑ? та інÑ?титуційного розвитку. Період СПУ розпочавÑ?Ñ? з дуже обнадійливих змін: піÑ?лÑ? «Помаранчевої революції» відбулиÑ?Ñ? політичні перетвореннÑ?, було опрацьовано чітку Ñ?тратегію зближеннÑ? з Європою, а економіка почала відвойовувати втрачені колиÑ?ÑŒ позиції. ЗавдÑ?ки потужному попитові на традиційну українÑ?ьку продукцію темпи економічного зроÑ?таннÑ? у період з 2000 по 2007 рік Ñ?тановили в Ñ?ередньому близько 7,5 відÑ?отка на рік; дефіцит бюджету не перевищував 2 відÑ?отків від ВВП; у країну тік іноземний капітал, а державний борг Ñ?тановив лише 14,8 – 12,3 відÑ?отка ВВП у 2006 Ñ– 2007 роках відповідно. ВиÑ?окий рівень Ñ?оціальних виплат та економічне зроÑ?таннÑ? дозволили різко зменшити бідніÑ?Ñ‚ÑŒ: із 46 відÑ?отків домогоÑ?подарÑ?тв у 2002 році до приблизно 12 відÑ?отків у 2007 році. Україна, зокрема, відкривала Ñ?вою економіку та працювала над членÑ?твом у СОТ. Програма Позик на підтримку політики розвитку (ППР) Ñ?приÑ?ла ухваленню пакета змін до законодавÑ?тва, Ñ?кий допоміг Україні вÑ?тупити до СОТ у 2008 році9. Тим чаÑ?ом у рамках Політики Ñ?уÑ?ідÑ?тва ЄвропейÑ?ького Союзу налагоджувалиÑ?Ñ? Ñ‚Ñ–Ñ?ні зв’Ñ?зки з Європою й розпочалиÑ?Ñ? переговори з укладеннÑ? Угоди про аÑ?оціацію та глибокої Ñ– вÑ?еохопної Угоди про зону вільної торгівлі. У жовтні 2008 року Верховна Рада України ухвалила окремий пакет антикризового законодавÑ?тва, Ñ?кий міÑ?тив украй важливі елементи програми реагуваннÑ? УрÑ?ду на фінанÑ?ову кризу, підтримані також коригуваннÑ?м Ñ?к валютного курÑ?у (що означало відхід від режиму де- факто штучної підтримки гривні), так Ñ– монетарної політики. Окрім того, в кінці жовтнÑ? 2008 року керівництво України звернулоÑ?Ñ? з проханнÑ?м про реалізацію програми, підтриманої МВФ, Ñ– у лиÑ?топаді 2008 року Рада директорів МВФ Ñ?хвалила кредит “Ñ?тенд-байâ€? у розмірі 11 млрд. СДР (16,6 млрд. дол. СШÐ?) на два роки. Однак, внаÑ?лідок відÑ?утноÑ?Ñ‚Ñ– в політичного керівництва країни необхідного баченнÑ? та політичного вміннÑ? Ñ?творити коаліцію длÑ? впровадженнÑ? реформ, необхідний реформаторÑ?ький імпульÑ? було втрачено Ñ– виконаннÑ? широкої програми реформ загальмовано. До того ж, кланові групи Ñ?кориÑ?талиÑ?Ñ? політичною неÑ?табільніÑ?Ñ‚ÑŽ, Ñ– важливі реформи зіткнулиÑ?Ñ? зі значним опором, що ще далі погіршило проблеми із врÑ?дуваннÑ?м. Вплив глобальної кризи. Україна зіткнулаÑ?Ñ? із Ñ?ерйозною потрійною кризою наприкінці 2008 року 10, оÑ?кільки уразливі міÑ?цÑ? формувалиÑ?Ñ? протÑ?гом кількох років за різними напрÑ?мками Ñ– Ñ?поÑ?терігалоÑ?Ñ? накопиченнÑ? диÑ?баланÑ?ів у макроекономічній Ñ?фері. Ринки відреагували на це дуже швидко: вже наприкінці 2008 року Україну виштовхнули з міжнародних ринків капіталу; у країні Ñ?корочувалиÑ?Ñ? обÑ?Ñ?ги резервів та банківÑ?ьких вкладів, а надходженнÑ? державного бюджету й обÑ?Ñ?ги екÑ?порту (зокрема, Ñ?талі Ñ?к оÑ?новного екÑ?портного продукту) різко зменшилиÑ?Ñ?. Ð?а початку 2009 року через затримки в підпиÑ?анні нової довгоÑ?трокової угоди про імпорт Ñ– транзит газу було тимчаÑ?ово припинене поÑ?тачаннÑ? газу з РоÑ?Ñ–Ñ— в Укр аїну. Дно кр изи було до Ñ?Ñ?гнуте в Ñ?ередині 2009 року, коли ВВП Ñ?коротивÑ?Ñ? на 14,8 відÑ?отка порівнÑ?но з аналогічним періодом попереднього року. Такий Ñ?пад виÑ?вивÑ?Ñ? чи не найбільшим Ñ?еред країн, що розвиваютьÑ?Ñ?. Ð?а щаÑ?Ñ‚Ñ?, вплив кризи виÑ?вивÑ?Ñ? нетривалим, у 2010 році відновилоÑ?Ñ? зроÑ?таннÑ? економіки, а негативний вплив кризи на зайнÑ?Ñ‚Ñ–Ñ?Ñ‚ÑŒ Ñ– доходи було обмежено. 9 Звіт про виконаннÑ? длÑ? Другої Ñ– Третьої ППР (DPL) від 30 червнÑ? 2011 року. 10 Звіт МВФ про Україну â„– 11/325. Україна: оцінка поÑ?Ñ‚-фактум винÑ?ткового доÑ?тупу до кредитних коштів у рамках Угоди «Ñ?тенд-бай» 2008 року. ЛиÑ?топад 2011 року. / IMF Country Report No.11/325. Ukraine: Ex Post Evaluation of Exceptional Access under the 2008 Stand-By Arrangement. November 2011./ 51 Політичний розвиток. Складна політична Ñ?итуаціÑ? в Україні заважала розробленню державної політики та здійÑ?ненню зуÑ?иль, Ñ?прÑ?мованих на перетвореннÑ? загального конÑ?енÑ?уÑ?у з питань реформ у конкретні дії. Зміни до КонÑ?титуції, Ñ?кі набрали чинноÑ?Ñ‚Ñ– у 2006 році, внеÑ?ли додаткову невизначеніÑ?Ñ‚ÑŒ щодо відповідних обов’Ñ?зків виконавчої гілки влади, голови держави та парламенту. Через це 2007 — 2009 роки пройшли під знаком боротьби між різними політичними колами, Ñ?ка призвела до розпаду тодішньої правлÑ?чої коаліції, чиÑ?ленних патових Ñ?итуацій, блокад, Ñ?каÑ?увань та чаÑ?тих змін в органах влади. ПротÑ?гом 2009 року між Президентом, Прем’єр- мініÑ?тром Ñ– Парламентом виникали розбіжноÑ?Ñ‚Ñ– в підходах до бюджетної Ñ?итуації та необхідних заходів щодо регулюваннÑ? валютних курÑ?ів, податкової політики, цін на енергоноÑ?Ñ–Ñ—, пенÑ?ій та зарплат; уÑ?Ñ– ці питаннÑ? були предметом початкової програми Ñ?табілізації, Ñ?ку підтримували Банк, МВФ та інші донори. Ð?а цьому тлі так Ñ– не було розв’Ñ?зано проблеми Ñ?лабкоÑ?Ñ‚Ñ– врÑ?дуваннÑ? та «приватизації держави», що також вплинуло на темпи реформуваннÑ?. Розв’Ñ?заннÑ? таких критичних проблем, Ñ?к земельна реформа, було відкладене на пізніший чаÑ?. Виклики длÑ? державної політики. ВнаÑ?лідок виборів 2010 року до влади прийшла єдина політична Ñ?ила. Ð?овий урÑ?д, Ñ?кий прийшов до влади в березні 2010 року, оголоÑ?ив Ñ?вої пріоритети на 2010 – 2014 роки, Ñ?кі Ñ?тали оÑ?новою длÑ? подальшого діалогу Банку з УрÑ?дом та відправним пунктом у розробці наÑ?тупної Ñ?тратегії. Попри те, що заÑ?влена політика відповідає порадам міжнародних фінанÑ?ових уÑ?танов, Ñ—Ñ— реалізаціÑ? змушує робити Ñ?кладний вибір на кориÑ?Ñ‚ÑŒ політичного опору привабливішим, але менш Ñ?тійким альтернативним рішеннÑ?м, котрі поÑ?тавлÑ?Ñ‚ÑŒ під загрозу конкуренцію та подальше зроÑ?таннÑ?. Влада доÑ?Ñ– намагаєтьÑ?Ñ? впровадити такі непопулÑ?рні реформи, Ñ?к збільшеннÑ? цін на енергоноÑ?Ñ–Ñ—, підвищеннÑ? пенÑ?ійного віку та розв’Ñ?заннÑ? Ñ?итуації, в Ñ?кій опинилиÑ?Ñ? проблемні банки, пропонуючи, водночаÑ?, Ñ?ередньоÑ?троковий план реформ, реалізаціÑ? Ñ?кого позитивно вплине на рівень життÑ? наÑ?еленнÑ?. Викликає Ñ?турбованіÑ?Ñ‚ÑŒ погіршеннÑ? інвеÑ?тиційного клімату, необдумані втручаннÑ? держави (наприклад, на ринку зерна) та звучать невпинні Ñ?карги з приводу корупції та Ñ?лабкоÑ?Ñ‚Ñ– верховенÑ?тва права. Стратегічні цілі СПУ Ð?ктуальніÑ?Ñ‚ÑŒ. Цілі СПУ були дуже актуальними з оглÑ?ду на виклики, що Ñ?тоÑ?ли перед Україною у 2007 році, та ще актуальнішими протÑ?гом кризи, Ñ?ка розпочалаÑ?Ñ? наприкінці 2008 року. СтратегіÑ? Групи Світового Банку передбачала подальше відÑ?тоюваннÑ? Ñ?труктурних реформ, зокрема, Ñ?прÑ?мованих на зміцненнÑ? інÑ?титуційного потенціалу державного Ñ?ектора, поліпшеннÑ? інвеÑ?тиційного клімату та забезпеченнÑ? поліпшеннÑ? Ñ?итуації у Ñ?фері державних фінанÑ?ів Ñ– наданнÑ? державних поÑ?луг. З оглÑ?ду на це, СПУ на 2008 – 2012 роки Ñ?пиралаÑ?Ñ? на дві підвалини – зміцненнÑ? конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– й поліпшеннÑ? інвеÑ?тиційного клімату, та реформуваннÑ? державного Ñ?ектора. Крім того, два питаннÑ? (макроекономічна Ñ?табільніÑ?Ñ‚ÑŒ та народне Ñ?амоврÑ?дуваннÑ?) мали наÑ?крізний характер. Як зазначено у СПУ, рівень ризику залишавÑ?Ñ? виÑ?оким, зважаючи на політичні процеÑ?и, що тривали в Україні, недоÑ?татню диверÑ?ифікацію екÑ?порту, виÑ?окий рівень залежноÑ?Ñ‚Ñ– від енергетичних реÑ?урÑ?ів, а також нереалізовану програму інÑ?титуційних реформ Ñ– реформ у Ñ?фері врÑ?дуваннÑ? та державної політики, Ñ?прÑ?мованих на Ñ?твореннÑ? у країні Ñ?учаÑ?ної економіки на заÑ?адах ринку. ВибірковіÑ?Ñ‚ÑŒ. Банк планував реалізувати в Україні програму кредитуваннÑ? в розмірі від 2 до 6 млрд. доларів СШÐ? із урахуваннÑ?м Ñ?итуації в країні, показників портфелю та зуÑ?иль у Ñ?фері реформуваннÑ?. ДлÑ? покращеннÑ? вибірковоÑ?Ñ‚Ñ– в СПУ було враховано доÑ?від попередньої СПУ. ОбÑ?Ñ?г програми, розробленої Банком, було значно зменшено в порівнÑ?нні з СПУ-2003. ОÑ?новний 52 наголоÑ? у Ñ?фері інвеÑ?тиційного кредитуваннÑ? було зроблено на маÑ?штабних інфраÑ?труктурних проектах, зокрема, у Ñ?фері транÑ?порту та енергетики, тоді Ñ?к аналітично-дорадча допомога, що надавалаÑ?Ñ? Банком, була орієнтована на розв’Ñ?заннÑ? пріоритетних длÑ? урÑ?ду питань конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– й енергетики й важливих длÑ? Банку питань охорони здоров’Ñ?, демографії, Ñ?оціальної політики та охорони довкіллÑ?. Програма передбачала подальше заÑ?тоÑ?уваннÑ? кредитів політики розвитку Ñ?к оÑ?новного інÑ?трументу кредитної політики, Ñ?к це робилоÑ?Ñ? за попередніми СПУ, оÑ?кільки його заÑ?тоÑ?уваннÑ? виÑ?вилоÑ?Ñ? Ñ?уттєво уÑ?пішнішим із поглÑ?ду доÑ?Ñ?гненнÑ? цілей розвитку, ніж інвеÑ?тиційна діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ, а також забезпечувало наÑ?тупніÑ?Ñ‚ÑŒ за ключовими аÑ?пектами програми реформ. Проміжний поÑ?туп. Звіт 2010 року про хід виконаннÑ? СПУ було Ñ?кладено в розпал кризи. У звіті було переглÑ?нуто перший компонент Ñ?тратегії длÑ? боротьби з макроекономічними наÑ?лідками кризи та визначено обÑ?Ñ?ги необхідної додаткової підтримки. Крім того, у звіті було підтверджено прагненнÑ? Банку розглÑ?дати врÑ?дуваннÑ? Ñ?к наÑ?крізну тему. Ð?ові кредити, надані у 2010 та 2011 фінанÑ?ових роках, мали довеÑ?ти Ñ?укупний обÑ?Ñ?г кредитуваннÑ? за період СПУ до 4 млрд. доларів СШÐ? залежно від темпів реформуваннÑ? та показників портфелÑ?. У відповідь на кризу розмір уже запланованої позики на підтримку політики розвитку (ППР – DPL) III було збільшено до 500 млн. доларів СШÐ?, а Ñ?аму позику було опрацьовано у приÑ?кореному порÑ?дку та затверджено у грудні 2008 року. Було заплановано два нові заходи у фінанÑ?овому Ñ?екторі з Ñ?укупним обÑ?Ñ?гом фінанÑ?уваннÑ? у 750 млн. доларів СШÐ?; перший захід із них було затверджено у вереÑ?ні 2009 року. Крім того, було передбачене додаткове фінанÑ?уваннÑ? в розмірі 60 млн. доларів СШÐ? на проект реабілітації гідроелектроÑ?танцій длÑ? уÑ?уненнÑ? проблем, що виникли із залученнÑ?м фінанÑ?уваннÑ? від контрагентів. Що Ñ?тоÑ?уєтьÑ?Ñ? МФК, то криза вплинула на Ñ—Ñ— Ñ?тратегію та діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ, оÑ?кільки портфельні клієнти потребували більшої підтримки, нові проекти було призупинено, а потреби у фінанÑ?уванні зазнали змін. Таким чином, криза зменшила обÑ?Ñ?ги інвеÑ?тицій МФК, але змуÑ?ила Ñ—Ñ— зоÑ?ередитиÑ?Ñ? на конкретних Ñ?тратегічних питаннÑ?Ñ… та нагальних потребах приватного Ñ?ектора на кшталт відновленнÑ? торговельних потоків за допомогою ліній торговельного фінанÑ?уваннÑ?, наданих банкам, конÑ?ультацій з питань роботи з проблемними позиками, що надавалиÑ?Ñ? Ñ?пільно з МБРР, а також наданнÑ? підтримки наÑ?вним клієнтам. Структура інвеÑ?тицій МФК зÑ?унулаÑ?Ñ? в бік короткоÑ?трокового фінанÑ?уваннÑ? та гарантій, а дорадчі програми МФК було переорієнтовано. Відповідним чином длÑ? врахуваннÑ? наÑ?лідків кризи та длÑ? одержаннÑ? реально можливих результатів за умов, що змінилиÑ?Ñ?, було переглÑ?нуто цільові показники, зазначені в матриці результатів СПУ 11. РеалізаціÑ? Програми Станом на грудень 2011 року обÑ?Ñ?г кредитів, наданих Банком Україні за СПУ на 2008 – 2011 фінанÑ?ові роки, Ñ?клав 2,3 млрд. доларів СШÐ?, що відповідає нижній межі первіÑ?но передбаченого СПУ обÑ?Ñ?гу. (Докладніші відомоÑ?Ñ‚Ñ– щодо запланованих та фактичних обÑ?Ñ?гів реалізації програм кредитуваннÑ? й аналітично-дорадчої допомоги наведено відповідно в Додатках 1.Ð? Ñ– 1.Ð’). У рамках переглÑ?нутого першого компонента СПУ («ВідновленнÑ? економічного зроÑ?таннÑ? та підвищеннÑ? конкурентоÑ?проможноÑ?ті») – отримано загалом 2 110 млн. доларів СШÐ?12 нових 11 Ð?изку заходів та цільових завдань, вÑ?тановлених у цій СПУ, неможливо було виконати у чаÑ?ових межах СПУ, тобто протÑ?гом 2008-2011 фінанÑ?ових років, Ñ– Ñ—Ñ… буде перенеÑ?ено на нову СПУ. Таким чином, матрицÑ? результатів виходить за межі періоду поточної СПУ, котрий завершуєтьÑ?Ñ? у червні 2011 року. 12 ПервіÑ?на СПУ передбачала наданнÑ? позик політики розвитку на підтримку Компонента 2, тоді Ñ?к відповідно до Звіту про хід виконаннÑ? СПУ Ñ—Ñ… було Ñ?прÑ?мовано на підтримку Компонента 1. Отже, 53 кредитів МБРР. Більшу чаÑ?тку цього обÑ?Ñ?гу було Ñ?прÑ?мовано на підтримку маÑ?штабних інфраÑ?труктурних проектів у Ñ?фері транÑ?порту й енергетики, оздоровленнÑ? фінанÑ?ового Ñ?ектора та відновленнÑ? економічної Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– у відповідь на кризу (див. Ð’Ñ?тавку 1). За другим компонентом («РеабілітаціÑ? державних фінанÑ?ів, реформуваннÑ? державного Ñ?ектора та поліпшеннÑ? наданнÑ? державних поÑ?луг») МБРР надав підтримку в розмірі 190 млн. доларів СШÐ? на підтримку міÑ?ької інфраÑ?труктури та управліннÑ? державними фінанÑ?ами, Ñ?кі мають ключову вагу длÑ? розв’Ñ?заннÑ? проблем урÑ?дуваннÑ?. Сукупний портфель МБРР Ñ?кладаєтьÑ?Ñ? з одинадцÑ?ти поточних інвеÑ?тиційних операцій; при цьому Ñ?ума залишку неоÑ?воєних кредитних коштів Ñ?таном на грудень 2011 року Ñ?тановила 1 172,4 млн. доларів СШÐ?. Що Ñ?тоÑ?уєтьÑ?Ñ? операцій МФК, то Україна нині поÑ?ідає 13 міÑ?це у Ñ?віті за Ñ—Ñ… обÑ?Ñ?гом (Ñ– третє міÑ?це в регіоні Європи та Центральної Ð?зії піÑ?лÑ? РоÑ?Ñ–Ñ— та Туреччини), а затверджений портфель проектів Ñ?таном на кінець квітнÑ? 2011 року Ñ?тановив 848 млн. доларів СШÐ?. Це на 50 відÑ?отків більше, ніж у 2007 фінанÑ?овому році. МФК вклала 910 млн. доларів СШÐ? у 30 проектів за влаÑ?ний рахунок Ñ– залучила Ñ?индиковані позики в розмірі ще 339 млн. доларів СШÐ? за період реалізації СПУ. Близько 40 відÑ?отків нових інвеÑ?тицій було Ñ?прÑ?мовано у фінанÑ?овий Ñ?ектор, а решту – у промиÑ?ловіÑ?Ñ‚ÑŒ, агробізнеÑ? та Ñ?феру поÑ?луг. Крім того, МФК надавала конÑ?ультаційні поÑ?луги з питань формуваннÑ? Ñ?ередовища, Ñ?приÑ?тливого длÑ? бізнеÑ?у, розвитку ланцюгів поÑ?тачаннÑ?, реагуваннÑ? на кризу, забезпеченнÑ? енергетичної ефективноÑ?Ñ‚Ñ– та корпоративного управліннÑ? у рамках 25 конÑ?ультаційних проектів, виконаннÑ? 11 з Ñ?ких іще триває. Показники виконаннÑ? Програми Ð?ижче розглÑ?даютьÑ?Ñ? внеÑ?ки, зроблені Групою Світового Банку, в доÑ?Ñ?гненнÑ? Ñ?тратегічних цілей, передбачених оновленим варіантом СПУ. У Додатку 1С подано детальну оцінку результатів програми та Ñ?тану Ñ—Ñ— виконаннÑ?. Компонент 1: ВідновленнÑ? економічного зроÑ?таннÑ? та підвищеннÑ? конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– Ð?аÑ?крізною метою цього компоненту було забезпеченнÑ? приÑ?кореного економічного зроÑ?таннÑ? та збільшеннÑ? інвеÑ?тицій у приватний Ñ?ектор на оÑ?нові поліпшеннÑ? інвеÑ?тиційного клімату, зменшеннÑ? витрат на веденнÑ? бізнеÑ?у та вжиттÑ? заходів, Ñ?прÑ?мованих на відновленнÑ? довіри. Стратегічна ціль 1: ПоліпшеннÑ? бізнеÑ?-клімату, активізаціÑ? приватних інвеÑ?тицій Ñ– торгівлі. ОÑ?новною Ñ?ферою кредитуваннÑ? длÑ? Групи Світового Банку Ñ?тав агробізнеÑ?, що забезпечило підтримку однієї з конкурентних переваг України. У країні Ñ?поÑ?терігаєтьÑ?Ñ? певне підвищеннÑ? врожаїв Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ьких культур та збільшеннÑ? обÑ?Ñ?гів екÑ?порту Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ької продукції, зокрема, худоби, в умовах обмеженнÑ? урÑ?дом екÑ?порту зерна. ПриÑ?утній незначний поÑ?туп у формуванні ринків землі на законодавчому фронті 13, Ñ– це було відображено в програмі аграрної політики в 2011 році. Підтриманий Банком проект «Видача державних актів на право влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– на землю в Ñ?ільÑ?ькій міÑ?цевоÑ?Ñ‚Ñ– та розвиток Ñ?иÑ?теми кадаÑ?тру» забезпечує формуваннÑ? Ñ?иÑ?теми земельного кадаÑ?тру, необхідної длÑ? проведеннÑ? реформи. Зважаючи на поÑ?лабленнÑ? кризових Ñ?вищ, МФК відновила підтримку агробізнеÑ?у Ñ?к ключового Ñ?ектора, в Ñ?кому Україна має значні порівнÑ?льні переваги. За чаÑ? реалізації Стратегії МФК виділила більше 300 млн. доларів віднеÑ?еннÑ? позик політики розвитку до першого компонента не Ñ” жорÑ?тко фікÑ?ованим, Ñ– на практиці такі позики підтримували діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ у рамках обох компонентів. 13 20 червнÑ? 2011 року Кабінет МініÑ?трів України затвердив Проект Закону України “Про ринок земельâ€?, а 7 липнÑ? 2011 року було Ñ?хвалено Закон України “Про державний земельний кадаÑ?Ñ‚Ñ€â€?. 54 СШÐ? на реалізацію дев’Ñ?ти проектів у різних ланках ланцюга поÑ?тачаннÑ? агробізнеÑ?у – від виробників Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ької продукції до підприємÑ?тв з роздрібного продажу продовольчих товарів. Хоча обÑ?Ñ?ги інвеÑ?туваннÑ? залишалиÑ?Ñ? помірними, МФК розробила новаторÑ?ькі механізми фінанÑ?уваннÑ? цього Ñ?ектора: одним із прикладів Ñ” механізм розподілу ризику вартіÑ?Ñ‚ÑŽ 70 млн. доларів, розроблений длÑ? ключового поÑ?тачальника заÑ?обів захиÑ?ту роÑ?лин; ще одним прикладом Ñ” наданнÑ? МФК першої чаÑ?ткової гарантії кредиту в розмірі 11,25 млн. доларів СШÐ? на наданнÑ? Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ької техніки в лізинг найбільшим виробником м’Ñ?Ñ?а птиці в країні. КонÑ?ультаційні проекти мали на меті розвиток агроÑ?трахуваннÑ? та агрофінанÑ?уваннÑ?, підвищеннÑ? Ñ?тандартів безпеки харчової продукції, розвиток передзбирального фінанÑ?уваннÑ? Ñ– зміцненнÑ? ланцюгів поÑ?тачаннÑ? у Ñ?фері виробництва молокопродуктів, фруктів та овочів. Загалом, поÑ?туп у реалізації Ñ?труктурних заходів, Ñ?прÑ?мованих на уÑ?уненнÑ? обмежень, що Ñ?тоÑ?Ñ‚ÑŒ перед приватним Ñ?ектором, був значним, хоч Ñ– далеким від доÑ?татнього. Реформи, профінанÑ?овані з боку Банку низкою позик на підтримку політики розвитку (ППР), допомогли зменшити кількіÑ?Ñ‚ÑŒ перевірок та податкових аудитів підприємÑ?тв, а також чаÑ?, що витрачаєтьÑ?Ñ? на отриманнÑ? ліцензій. За даними профінанÑ?ованого Банком Проекту модернізації державної податкової Ñ?лужби, витрати на дотриманнÑ? вимог податкового законодавÑ?тва знизилиÑ?Ñ?, хоча інші доÑ?лідженнÑ? (зокрема, BEEPS – «ОбÑ?теженнÑ? Ñ?ередовища длÑ? веденнÑ? бізнеÑ?у Ñ– діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– підприємÑ?тв») доÑ?Ñ– вказують на адмініÑ?труваннÑ? податків Ñ?к значну Ñ?таттю витрат у Ñ?фері підприємництва. Ключовими вадами, що негативно впливають на роботу підприємÑ?тв, Ñ” затримки у відшкодуванні ПДВ та великих витрат на дотриманнÑ? податкового законодавÑ?тва. Робота МФК дала змогу заощадити приблизно 325 млн. дол. СШÐ? в приватному Ñ?екторі завдÑ?ки змінам, рекомендованим дорадчими Ñ?лужбами МФК з питань інвеÑ?тиційного клімату. ПротÑ?гом періоду реалізації СПУ було впроваджено загалом 33 законодавчі та нормативні акти, рекомендовані МФК, головним чином, із питань дозвільної та ліцензійної роботи, технічних регламентів, перевірок, а також закон про початок підприємницької діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–. Хоча Україна вÑ?е ще залишаєтьÑ?Ñ? найменш Ñ?приÑ?тливою длÑ? веденнÑ? бізнеÑ?у країною регіону ЄЦÐ?, завдÑ?ки Ñ?пільним зуÑ?иллÑ?м МФК Ñ– Банку Ñ—Ñ— рейтинг за пунктом легкоÑ?Ñ‚Ñ– започаткуваннÑ? бізнеÑ?у поліпшивÑ?Ñ? з 136 міÑ?цÑ? у 2009 році до 112 міÑ?цÑ? у 2011 році14. КонÑ?ультаційна діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ МФК у Ñ?фері забезпеченнÑ? доÑ?тупу до фінанÑ?уваннÑ? та раціонального веденнÑ? бізнеÑ?у забезпечила за період реалізації СПУ отриманнÑ? інвеÑ?тицій в обÑ?Ñ?зі, що перевищує 1,4 млрд. доларів СШÐ?. ДвадцÑ?Ñ‚ÑŒ компаній, Ñ?кі отримували конÑ?ультаційні поÑ?луги МФК, підвищили Ñ?вої показники продуктивноÑ?Ñ‚Ñ– й ефективноÑ?Ñ‚Ñ– діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–, добилиÑ?Ñ? поліпшеннÑ? умов кредитуваннÑ? та підвищеннÑ? Ñ?воєї оціночної вартоÑ?Ñ‚Ñ–. ВлаÑ?ні прÑ?мі інвеÑ?тиції МФК забезпечили МСП доÑ?туп до фінанÑ?уваннÑ?, підтримавши модернізацію та виробництво продукції з підвищеною доданою вартіÑ?Ñ‚ÑŽ. Стратегічна ціль 2: РеабілітаціÑ? банківÑ?ького Ñ?ектора та зміцненнÑ? фінанÑ?ових ринків. Значного поÑ?тупу було доÑ?Ñ?гнуто у захиÑ?Ñ‚Ñ– фінанÑ?ового Ñ?ектора. СитуаціÑ? у грудні 2011 року Ñ?табілізувалаÑ?Ñ? порівнÑ?но з піком кризи, що мав міÑ?це у 2009 році; маÑ?ове вилученнÑ? банківÑ?ьких вкладів припинилоÑ?Ñ?, Ñ– банки було рекапіталізовано. Потроху відновлюєтьÑ?Ñ? кредитуваннÑ?. Проте фондовий ринок залишаєтьÑ?Ñ? неÑ?табільним, а ринок облігацій – поÑ?лабленим. До близько 30 банків було вжито відповідних заходів. Це дозволило дещо зменшити рівень проблемних кредитів порівнÑ?но з піковим значеннÑ?м у 41 відÑ?оток; водночаÑ?, Ñ—Ñ… чаÑ?тка залишаєтьÑ?Ñ? вищою, ніж це МФК. ВеденнÑ? бізнеÑ?у 2012: ВеденнÑ? бізнеÑ?у у прозорішому Ñ?віті. (IFC. Doing Business 2012: Doing 14 Business in a More Transparent World.) 55 передбачалоÑ?Ñ? СПУ. Програма кризового управліннÑ? фінанÑ?овими ринками, розроблена МФК, забезпечила наданнÑ? прагматичних конÑ?ультацій Ñ– Ñ?приÑ?ла запровадженню Ð?аціональним банком нових вимог щодо проблемних кредитів. Певний поÑ?туп Ñ?поÑ?терігавÑ?Ñ? й у розширенні відомоÑ?тей про Ñ?клад акціонерів, що підлÑ?гають розкриттю, та у впровадженні конÑ?олідованого наглÑ?ду – відповідні закони було ухвалено в 2010 – 2011 роках 15. Проте, вÑ?е ще залишаєтьÑ?Ñ? низка викликів на Ñ?ередньоÑ?трокову перÑ?пективу, зокрема, пов’Ñ?заних з вирішеннÑ?м питань проблемних активів, із заходами з реорганізації проблемних банків; виходом держави з банків, до Ñ?ких було вжито заходів впливу, та із прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ?м узгодженої Ñ?тратегії розвитку фінанÑ?ового Ñ?ектора та ролі держави в цьому Ñ?екторі. ЧаÑ?тка банків, оÑ?новним акціонером Ñ?ких Ñ” держава, не Ñ?коротилаÑ?Ñ?, що Ñ” наÑ?лідком кроків, здійÑ?нених урÑ?дом длÑ? обмеженнÑ? наÑ?лідків кризи шлÑ?хом рекапіталізації проблемних банків за рахунок державних коштів. Стратегічна ціль 3: ЗабезпеченнÑ? енергетичної безпеки та підвищеннÑ? енергетичної ефективноÑ?Ñ‚Ñ–. У Ñ?фері енергетичної безпеки та ефективноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?поÑ?терігавÑ?Ñ? Ñ?к поÑ?туп, так Ñ– певний регреÑ?. Ð?айбільш невдалим кроком Ñ?тало рішеннÑ? урÑ?ду не підвищувати тарифи на газ у період з 2006 до 2010 року, не враховуючи одноразового номінального підвищеннÑ? на 50 відÑ?отків у 2010 році. ВнаÑ?лідок цього протÑ?гом періоду цієї СПУ так Ñ– не було впроваджено збаланÑ?овані тарифи, що забезпечують покриттÑ? Ñ?обівартоÑ?Ñ‚Ñ– поÑ?тачаннÑ? газу побутовим Ñ?поживачам, оÑ?кільки УрÑ?дові треба більше чаÑ?у длÑ? пом’Ñ?кшеннÑ? наÑ?лідків зроÑ?таннÑ? цих тарифів длÑ? наÑ?еленнÑ?. Значним уÑ?піхом було зменшеннÑ? квазіфіÑ?кального дефіциту наприкінці 2009 року. Однак з підвищеннÑ?м ціни на імпортний газ у 2009 Ñ– 2010 роках квазіфіÑ?кальний дефіцит збільшивÑ?Ñ? до 2,7 відÑ?отка ВВП Ñ?таном на кінець 2010 року 16. Так Ñ– не було поÑ?илено конкуренцію у Ñ?фері електроенергетики, а деÑ?кі очікувані операційні вдоÑ?коналеннÑ? було відкладено, зокрема, через повільне оÑ?воєннÑ? інвеÑ?тицій, профінанÑ?ованих Банком. Те Ñ?аме можна Ñ?казати й про підвищеннÑ? енергетичної ефективноÑ?Ñ‚Ñ–, хоча енергоÑ?поживаннÑ? Ñ?коротилоÑ?Ñ?, енергоінтенÑ?ивніÑ?Ñ‚ÑŒ залишилаÑ?Ñ? Ñ?табільною через Ñ?трімкий Ñ?пад економіки в 2008 році. ДлÑ? зменшеннÑ? енергоємноÑ?Ñ‚Ñ– знадобитьÑ?Ñ? більше чаÑ?у, оÑ?кільки новий кредит МБРР на підвищеннÑ? енергетичної ефективноÑ?Ñ‚Ñ– було затверджено лише недавно. МФК затвердила та надала в повному обÑ?Ñ?зі Ñ?вій перший кредит на підвищеннÑ? енергетичної ефективноÑ?Ñ‚Ñ– ще до кризи, а у 2010 році розпочала реалізацію трьох нових конÑ?ультаційних програм, Ñ?прÑ?мованих на заохоченнÑ? фінанÑ?уваннÑ? Ñ?талого розвитку енергетики, підвищеннÑ? енергетичної ефективноÑ?Ñ‚Ñ– в житлово-комунальному Ñ?екторі та забезпеченнÑ? екологічної чиÑ?тоти виробництва. ВодночаÑ?, протÑ?гом Ñ?троку реалізації СПУ Україна взÑ?ла на Ñ?ебе зобов’Ñ?заннÑ? щодо гарантуваннÑ? Ñ?воєї енергетичної безпеки, долучившиÑ?ÑŒ до ЄвропейÑ?ького Енергетичного СпівтовариÑ?тва, розпочавши реформуваннÑ? Ñ?вого законодавÑ?тва з його наближеннÑ?м до європейÑ?ьких Ñ?тандартів, переходÑ?чи на тарифну формулу, заÑ?новану на ціні довгоÑ?трокових договорів про імпорт газу з РоÑ?Ñ–Ñ—, та розвиваючи плани реформуваннÑ? газового Ñ?ектора, котрі можуть розблокувати фінанÑ?уваннÑ? проектів з модернізації з боку міжнародних фінанÑ?ових організацій (МФО) та комерційних контрагентів. ДоÑ?Ñ?гнуті уÑ?піхи забезпечило ухваленнÑ? таких законів: “Про внеÑ?еннÑ? змін до деÑ?ких законів України 15 щодо регулюваннÑ? діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– банківâ€? (â„– 3024-VІ, набрав чинноÑ?Ñ‚Ñ– 16.05.2011) та “ Про внеÑ?еннÑ? змін до деÑ?ких законів України щодо наглÑ?ду на конÑ?олідованій оÑ?новіâ€? (â„– 3394-VI, ухвалений 19.05 2011). 16 ЦÑ? оцінка базуєтьÑ?Ñ? на Ñ?ередньозваженій ціні дешевого (значно дешевшого від ціни імпортного газу) газу міÑ?цевого видобутку та газу, імпортованого з РоÑ?Ñ–Ñ—. У ній також не враховано вÑ?Ñ–Ñ… потенціальних економічних витрат. 56 Стратегічна ціль 4: ЗменшеннÑ? витрат у торгівлі длÑ? підтримки відновленнÑ? економіки завдÑ?ки екÑ?порту ОÑ?танньою Ñ?ферою діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– за першим компонентом Ñ” зменшеннÑ? витрат у торгівлі та заохоченнÑ? відновленнÑ? економіки завдÑ?ки екÑ?порту. ОÑ?новною віхою, доÑ?Ñ?гнутою протÑ?гом періоду реалізації СПУ, Ñ?тало здобуттÑ? Україною членÑ?тва у СОТ у травні 2008 року, із введеннÑ?м в чинніÑ?Ñ‚ÑŒ важливих законодавчих актів, необхідних длÑ? вÑ?тупу у СОТ, Ñ?ким надала підтримку Друга Позика політики розвитку (ППР 2). Крім того, відповідно до цієї СПУ було вжито конкретних додаткових заходів, причому Ñ–Ñ?нують підтвердженнÑ? того, що економіка відновлюєтьÑ?Ñ? передуÑ?ім за рахунок екÑ?порту. Підтримка з боку МФК допомогла відновити торгівельні потоки, причому в рамках Програми фінанÑ?уваннÑ? глобальної торгівлі вітчизнÑ?ним банкам було надано 150 млн. доларів СШÐ?. Ð?адані МФК кредити у Ñ?екторі агробізнеÑ?у також допомогли розширити діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ екÑ?портно-орієнтованих компаній, хоча заборона торгівлі зерновими культурами призвела до Ñ?ерйозних труднощів у 2010 – 2011 роках. Ð?езважаючи на затвердженнÑ? нового базового закону «Про державно-приватне партнерÑ?тво», Ñ?творена ним правова база залишаєтьÑ?Ñ? невипробуваною, а перешкоди у Ñ?фері закупівель, брак прийнÑ?тних клієнтів, Ñ?кі відповідали б критеріÑ?м МФК, та регулÑ?торні ризики не дозволили МФК активніше працювати у Ñ?фері розвитку інфраÑ?труктури та в Ñ?убнанаціональних Ñ?екторах. Було доÑ?Ñ?гнуто певного поÑ?тупу в забезпеченні взаємного з’єднаннÑ? мереж завдÑ?ки проекту у транÑ?портному Ñ?екторі, підтриманому Банком, хоча він Ñ” повільнішим, ніж очікувалоÑ?Ñ?, але від робіт з модернізації залізничної Ñ?иÑ?теми України довелоÑ?Ñ? відмовитиÑ?Ñ? через брак згоди щодо реформ управліннÑ?. 2. Компонент 2: РеформуваннÑ? державних фінанÑ?ів Ñ– державного Ñ?ектора й поліпшеннÑ? наданнÑ? поÑ?луг ДлÑ? цього компонента, метою Ñ?кого було упорÑ?дкуваннÑ? державних фінанÑ?ів, мав міÑ?це значний регреÑ?, обумовлений Ñ–Ñ?тотним Ñ?короченнÑ?м надходжень, зроÑ?таннÑ?м витрат через знеціненнÑ? національної валюти, а також відмовою від проведеннÑ? низки очікуваних реформ. Структурні реформи, пов’Ñ?зані із забезпеченнÑ?м Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– державних фінанÑ?ів залишаютьÑ?Ñ? незавершеними. Хоча було доÑ?Ñ?гнуто певного прогреÑ?у в зниженні дефіциту, необхідними залишаютьÑ?Ñ? глибші Ñ„Ñ–Ñ?кальні реформи. Стратегічна ціль 5: Бюджетна реформа длÑ? забезпеченнÑ? Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– й можливоÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?тійкого відновленнÑ? економіки. Криза загоÑ?трила й без того Ñ?кладну Ñ?итуацію щодо пенÑ?ійних виплат, оÑ?кільки пенÑ?ійні виплати у 2010 році підÑ?трибнули до 18 відÑ?отків від ВВП. Такою Ñ?амою була Ñ?итуаціÑ? й у тому, що Ñ?тоÑ?уєтьÑ?Ñ? підвищеннÑ? чаÑ?тки покриттÑ? Ñ?обівартоÑ?Ñ‚Ñ– газопоÑ?тачаннÑ? та опаленнÑ?. Хоча УрÑ?д вжив заходів длÑ? підвищеннÑ? тарифів з проміжними коригуваннÑ?ми, це було знівельовано впливом кризи на доходи громадÑ?н Ñ– потребою зменшеннÑ? тарифного Ñ‚Ñ?гарÑ? длÑ? побутових Ñ?поживачів. Дещо поліпшилаÑ?Ñ? податкова політика: акцизні податки зроÑ?ли, але при цьому податкові пільги не зменшилиÑ?Ñ?. Стратегічна ціль 6: ПідвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– наданнÑ? поÑ?луг Було впроваджено нові моделі діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– міÑ?цевих органів Ñ?оціального забезпеченнÑ?, підтримані Банком, причому триваліÑ?Ñ‚ÑŒ розглÑ?ду заÑ?в про наданнÑ? Ñ?оціальної допомоги Ñ?коротилаÑ?Ñ? відповідно до очікувань, зазначених у СПУ. Проте питаннÑ? забезпеченнÑ? адреÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?оціальної допомоги, перевірок наÑ?вноÑ?Ñ‚Ñ– заÑ?обів длÑ? Ñ–Ñ?нуваннÑ? та раціоналізації багатьох програм Ñ?оціальної підтримки доведетьÑ?Ñ? розв’Ñ?зувати протÑ?гом періоду наÑ?тупної СПУ. ОчікуваннÑ? у Ñ?фері поліпшеннÑ? адмініÑ?труваннÑ? Ñ?оціального Ñ?трахуваннÑ? не Ñ?правдилиÑ?Ñ?, Ñ– відповідний 57 інвеÑ?тиційний проект було Ñ?каÑ?овано. БільшоÑ?Ñ‚Ñ– визначених раніше Ñ?тратегічних цілей, що передбачають підвищеннÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– оÑ?віти та поліпшеннÑ? доÑ?тупу до неї, а також до поÑ?луг охорони здоров’Ñ?, так Ñ– не було доÑ?Ñ?гнуто, оÑ?кільки інвеÑ?тиційні операції в цих Ñ?екторах так Ñ– не принеÑ?ли бажаних результатів. Брак поÑ?тупу на інвеÑ?тиційному фронті було чаÑ?тково компенÑ?овано заходами, передбаченими іншими кредитами політики розвитку, що були Ñ?прÑ?мовані на підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– розподілу бюджету та поліпшеннÑ? Ñ?піввідношеннÑ? між вчителÑ?ми й учнÑ?ми, а також аналітично-дорадчою допомогою, Ñ?прÑ?мованою на розширеннÑ? обізнаноÑ?Ñ‚Ñ– громадÑ?ькоÑ?Ñ‚Ñ– з питань державних витрат та Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– обÑ?луговуваннÑ?. У рамках проекту «Розвиток міÑ?ької інфраÑ?труктури» було покладено початок підвищенню Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– комунальних поÑ?луг, хоч Ñ– в обмеженому маÑ?штабі, але конкретні результати, передбачені СПУ у Ñ?фері підвищеннÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– комунальних поÑ?луг, за Ñ?воїм обÑ?Ñ?гом та Ñ?троками доÑ?Ñ?гненнÑ? не відповідали наданій підтримці, оÑ?кільки було зарано очікувати конкретних результатів. Стратегічна ціль 7: ПоліпшеннÑ? врÑ?дуваннÑ? та підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– Важливе міÑ?це в СПУ поÑ?ідали питаннÑ? підвищеннÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– управліннÑ? та підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– у Ñ?фері наданнÑ? поÑ?луг та державних фінанÑ?ів. ПоÑ?туп оцінювавÑ?Ñ?, головним чином, за рейтингом України в Оцінці державних видатків Ñ– фінанÑ?ової звітноÑ?Ñ‚Ñ– (ОДВФЗ – PEFA), причому конкретні цілі передбачали узгодженнÑ? бюджетних призначень із національними пріоритетами, забезпеченнÑ? прозороÑ?Ñ‚Ñ–, підзвітноÑ?Ñ‚Ñ–, проведеннÑ? аудиту та адмініÑ?труваннÑ? податків. Попередні виÑ?новки повторної оцінки PEFA в 2011 році Ñ?відчать про наÑ?вніÑ?Ñ‚ÑŒ загального поÑ?тупу порівнÑ?но з 2006 роком, хоча ці поліпшеннÑ? менші, ніж очікувалоÑ?Ñ? в рамках СПУ. Ð?овий закон про державні закупівлі було прийнÑ?то в липні 2010 року. У липні 2011 року було ухвалено зміни (Закон â„– 3861), Ñ?кі далі поліпшили Ñ?иÑ?тему закупівель, запроваджуючи рамкові угоди, підвищуючи підзвітніÑ?Ñ‚ÑŒ за викориÑ?таннÑ? неконкурентних процедур Ñ– ще раз вводÑ?чи вимогу про прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? паралельного законодавÑ?тва щодо закупівель комунальних підприємÑ?тв Ñ– комунальними підприємÑ?твами. Однак, водночаÑ?, попри поліпшеннÑ? законодавчої бази проблемним залишаєтьÑ?Ñ? Ñ—Ñ— впровадженнÑ?. У Ñ?фері оÑ?віти поÑ?туп був обмеженим – було запроваджено зовнішнє оцінюваннÑ?, а в рамках пілотних проектів було поліпшено Ñ?піввідношеннÑ? між учнÑ?ми та вчителÑ?ми у Ñ?ільÑ?ькій міÑ?цевоÑ?Ñ‚Ñ–. У Ñ?фері охорони здоров’Ñ? помірковані цілі, передбачені СПУ (зроÑ?таннÑ? обізнаноÑ?Ñ‚Ñ– про оÑ?новні ризики длÑ? здоров’Ñ? та здатніÑ?Ñ‚ÑŒ керувати ризиками, пов’Ñ?заними з екологією, на муніципальному рівні), ймовірно, були доÑ?Ñ?гнуті завдÑ?ки, відповідно, аналітично-дорадчій допомозі та гранту Фонду інÑ?титуційного розвитку (ФІР). 3. КомплекÑ?на тема: урÑ?дуваннÑ? та боротьба з корупцією За результатами діагноÑ?тики, проведеної длÑ? СПУ, у рамках Стратегії було викладено багатогранну програму розв’Ñ?заннÑ? питань урÑ?дуваннÑ?, що мали наÑ?крізний характер17. СПУ, у Ñ?кій визнавалиÑ?Ñ? політичні проблеми та проблеми «приватизації держави» в Україні, підходила до питань урÑ?дуваннÑ? через певні точки входу з викориÑ?таннÑ?м багатьох інÑ?трументів. Ключовими точками входу були управліннÑ? державними фінанÑ?ами та наданнÑ? комунальних поÑ?луг. Що ж Ñ?тоÑ?уєтьÑ?Ñ? інÑ?трументів, то заÑ?тоÑ?овувалиÑ?Ñ? Ñ?к інвеÑ?тиційні операції, так Ñ– позики на підтримку політики розвитку (ППР): так, ППР допомогли зменшити кількіÑ?Ñ‚ÑŒ перевірок та аудитів 17 Україна належала до першої групи з 27 країн, Ñ?ким мала надаватиÑ?Ñ? підтримка в питаннÑ? поліпшеннÑ? урÑ?дуваннÑ? та боротьби з корупцією (УБК - GAC) на національному рівні, длÑ? поглибленнÑ? розуміннÑ? Банком шлÑ?хів зміцненнÑ? GAC у СПУ та визначеннÑ? точок входу. ДіагноÑ?тичні роботи, проведені длÑ? розробки СПУ-2007, передбачали вивченнÑ? орієнтованого на попит пілотного проекту «ГолоÑ? народу» та оновленнÑ? Звіту з оцінки закупівель в Україні (ЗОЗУ). Було опрацьовано поÑ?ібник із підвищеннÑ? попиту на належне врÑ?дуваннÑ?, а у 2008 фінанÑ?овому році було реалізовано програму робіт із інвентаризації. Подальша підтримка Україні за механізмом глобального партнерÑ?тва не надавалаÑ?Ñ?. 58 підприємÑ?тв Ñ– реформувати дозвільно-ліцензійну Ñ?иÑ?тему, що дозволило обмежити Ñ?феру корупції, а зуÑ?иллÑ?, Ñ?прÑ?мовані на забезпеченнÑ? більшої прозороÑ?Ñ‚Ñ– бюджетів та Ñ?убÑ?идій, були підтримані проектами «УправліннÑ? державними фінанÑ?ами» та «МодернізаціÑ? державної податкової Ñ?лужби». Крім того, механізми з боку пропозиції, що викориÑ?товуютьÑ?Ñ? в проектах, Ñ?кі фінанÑ?уютьÑ?Ñ? Банком, длÑ? забезпеченнÑ? належного фідуціарного контролю, виÑ?вили Ñ?вою результативніÑ?Ñ‚ÑŒ, а діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ, що ведетьÑ?Ñ?, Ñ?хоже, не призвела до виникненнÑ? нових або збільшеннÑ? Ñ–Ñ?нуючих ризиків. ВодночаÑ?, ці результати не забезпечили розв’Ñ?заннÑ? проблеми Ñ?лабкоÑ?Ñ‚Ñ– врÑ?дуваннÑ? в Україні. Крім того, більшіÑ?Ñ‚ÑŒ заходів Банку здійÑ?нювалиÑ?Ñ? за ініціативою Ñ?торони пропозиції: можливе тиражуваннÑ? пілотного проекту «ГолоÑ? народу» так Ñ– не відбулоÑ?Ñ? та запланований проект «РеформуваннÑ? Ñ?удової Ñ?иÑ?теми» було Ñ?каÑ?овано. ОÑ?кільки у СПУ не було визначено Ñ?коїÑ?ÑŒ єдиної мети у Ñ?фері врÑ?дуваннÑ?, длÑ? визначеннÑ? загального рівнÑ? в Україні було викориÑ?тано непрÑ?мі показники. ОбÑ?теженнÑ? Ñ?ередовища длÑ? веденнÑ? бізнеÑ?у Ñ– діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– підприємÑ?тв (Business Environment and Enterprise Performance Survey - BEEPS) 18, проведене ЄБРР та Світовим Банком у 2008 році, показало, що за більшіÑ?Ñ‚ÑŽ вимірів показники Ñ?прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? погіршилиÑ?Ñ? порівнÑ?но з 2005 роком. Така Ñ?ама тенденціÑ? проÑ?тежуєтьÑ?Ñ? й в ІндекÑ?Ñ– Ñ?прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? корупції організації «ТренÑ?перенÑ?Ñ– Інтернешнел»: у 2007 році Україна поÑ?ідала 118-те міÑ?це Ñ?еред 179 країн, у 2010 році – 134-те Ñ?еред 178 країн; а у 2011 – 152-ге Ñ?еред 182 країн 19. Так Ñ?амо, за глобальними показниками врÑ?дуваннÑ? Світового Банку Україна також перебуває в нижній чаÑ?тині таблиці Ñ?еред країн з порівнÑ?нними показниками. Результати за 2010 рік порівнÑ?но з результатами 2008 та 2005 років указують на погіршеннÑ? ключових показників врÑ?дуваннÑ?. Якщо розглÑ?дати ці дані разом, картина поÑ?тупу у Ñ?фері врÑ?дуваннÑ? виÑ?витьÑ?Ñ? невтішною. ДіÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ Групи Світового Банку РозробленнÑ? Стратегії СПУ на 2008 – 2011 роки Ñ?тала віддзеркаленнÑ?м Ñ?кладного процеÑ?у роздумів про доÑ?Ñ?гненнÑ? та невдачі попередньої СПУ на період 2003 – 2007 років. Передбачені СПУ-2008 цілі були доречними з поглÑ?ду викликів, що Ñ?тоÑ?ли перед Україною, та, загалом, відповідали оÑ?новним пріоритетам УрÑ?ду України, незважаючи на чаÑ?Ñ‚Ñ– зміни у Ñ?кладі керівництва. ЦÑ? СПУ була більш вибірковою, ніж попередні СПУ, Ñ?триманішою з точки зору очікувань та вужчою за охопленнÑ?м Ñ?фер діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–, концентруючиÑ?ÑŒ на п’Ñ?ти напрÑ?мках (енергетика, торгівлÑ?, податки, управліннÑ? державними фінанÑ?ами Ñ– транÑ?порт), Ñ?кі були Ñ?пільним знаменником уÑ?Ñ–Ñ… програм, що опрацьовувалиÑ?Ñ? урÑ?дами, Ñ?клад котрих поÑ?тійно змінювавÑ?Ñ?. Проблеми в Ñ?ферах, з приводу шлÑ?хів реформуваннÑ? Ñ?ких конÑ?енÑ?уÑ?у ще не було доÑ?Ñ?гнуто, передбачалоÑ?Ñ? розв’Ñ?зувати у більш гнучкий Ñ?поÑ?іб на оÑ?нові пропагандиÑ?Ñ‚Ñ?ької роботи та, зокрема, аналітично-дорадчої допомоги та інших інÑ?трументів некредитного характеру. ЦÑ? СПУ також була більш поміркованою за попередню, визнаючи неÑ?приÑ?тливіÑ?Ñ‚ÑŒ політичних умов длÑ? розв’Ñ?заннÑ? УрÑ?дом питань ключового характеру. ЦÑ? реаліÑ?тична позиціÑ? зберігалаÑ?Ñ? Ñ– під чаÑ? кризи, коли зуÑ?иллÑ? були Ñ?прÑ?мовані на Ñ?табілізацію Ñ?итуації, а не на намаганнÑ? Ñ?кориÑ?татиÑ?Ñ? з кризи Ñ?к із шанÑ?у длÑ? проведеннÑ? далекоÑ?Ñ?жних реформ. Вада цієї Ñ?тратегії полÑ?гає в тому, що тепер, коли триває відновленнÑ? економіки, реалізаціÑ? передбачених нею заходів уже не вважаєтьÑ?Ñ? нагальним 18 ОбÑ?теженнÑ? Ñ?ередовища длÑ? веденнÑ? бізнеÑ?у Ñ– діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– підприємÑ?тв (BEEPS At-A-Glance) 2008, Україна. Січень 2010 року 19 ІндекÑ? Ñ?прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? корупції (Corruption Perception Index 2011). 59 питаннÑ?м, Ñ– це призводить до ризику Ñ?амозаÑ?покоєннÑ? щодо розв’Ñ?заннÑ? глибших Ñ?труктурних проблем України. У передкризовий період МФК активно працювала над розширеннÑ?м Ñ?воєї програми, приділÑ?ючи оÑ?новну увагу тим Ñ?екторам, де Україна має порівнÑ?льні переваги (на зразок агробізнеÑ?у та промиÑ?ловоÑ?Ñ‚Ñ– з виÑ?окою доданою вартіÑ?Ñ‚ÑŽ), а також надавала цілеÑ?прÑ?мовану підтримку через фінанÑ?ових поÑ?ередників. Криза призвела до Ñ?короченнÑ? інвеÑ?тицій МФК та переорієнтації на портфельних клієнтів, короткоÑ?трокове фінанÑ?уваннÑ? та конÑ?ультаційну роботу, пов’Ñ?заною з кризою. ОÑ?таннім чаÑ?ом, у міру Ñ?табілізації економіки, центр уваги знову зÑ?унувÑ?Ñ? в бік Ñ?тратегічних цілей на довшу перÑ?пективу. Відповідна матрицÑ? результатів чітко відповідала Ñ?тратегічним цілÑ?м, передбаченим СПУ, та міÑ?тила, головним чином, результати, що піддаютьÑ?Ñ? Ñ?поÑ?тереженню, забезпечуючи, таким чином, можливіÑ?Ñ‚ÑŒ моніторингу Стратегії під чаÑ? Ñ—Ñ— реалізації. ВодночаÑ?, у матриці Ñ” дві вади. Першою з них Ñ” брак безпоÑ?ереднього зв’Ñ?зку між певними заходами та їхнім впливом на цілі вищого порÑ?дку. Цей аÑ?пект був найбільш проблематичним під чаÑ? роботи над розвитком приватного Ñ?ектора, де діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ Групи Світового Банку може зводитиÑ?Ñ? до демонÑ?трації зразків передової практики та формуваннÑ? моделей бажаної поведінки. Такою Ñ?амою була Ñ?итуаціÑ? із забезпеченнÑ?м Ñ?уттєвого поліпшеннÑ? Ñ?итуації у Ñ?фері охорони здоров’Ñ?, оÑ?віти та комунальних поÑ?луг, де підтримка з боку Банку була недоÑ?татньою длÑ? того, аби Ñ?правити Ñ?уттєвий вплив, чи проÑ?то не привела до бажаних результатів, Ñ?к, зокрема, у разі проектів «Рівний доÑ?туп до Ñ?кіÑ?ної оÑ?віти» та «Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СÐ?ІД». Ще однією вадою Ñ?тали нереаліÑ?тичні очікуваннÑ? з приводу доÑ?Ñ?гненнÑ? результатів у доÑ?ить Ñ?тиÑ?лі Ñ?троки, оÑ?обливо в умовах України, де затримки в реалізації інвеÑ?тиційних заходів мають хронічний характер. Саме такою Ñ” Ñ?итуаціÑ? уразі діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– з модернізації податкової Ñ?иÑ?теми, оформленнÑ? актів на право влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– на землю й розвитку кадаÑ?тру, у Ñ?фері енергетики та міÑ?ької інфраÑ?труктури. Крім того, надмірно оптиміÑ?тичною виÑ?вилаÑ?Ñ? оцінка того, наÑ?кільки Ñ?ильно криза змушуватиме владу вживати рішучих заходів щодо роботи з проблемними кредитами, ухваленнÑ? рішень про подальшу долю проблемних банків та упорÑ?дкуваннÑ? Ñ?тану бюджету. УÑ?Ñ– ці процеÑ?и тривають довше, ніж очікувалоÑ?Ñ?. Ризики (Ñ?к пов’Ñ?зані з реалізацією Стратегії, так Ñ– з макроекономічною політикою) було визначено у СПУ належним чином, але, Ñ?кщо повернутиÑ?Ñ? думками в минуле, потенційні наÑ?лідки цих ризиків недооцінювалиÑ?Ñ?, а здатніÑ?Ñ‚ÑŒ тогочаÑ?ного урÑ?ду реагувати на них чаÑ?то переоцінювалоÑ?Ñ?, що й було визнано у Звіті про хід виконаннÑ? СПУ. Ð?наліз ризиків реалізації Стратегії виÑ?вивÑ?Ñ? недоÑ?татньо глибоким: велику увагу було приділено забезпеченню вибірковоÑ?Ñ‚Ñ–, але не було враховано проблем розробленнÑ? та готовноÑ?Ñ‚Ñ–, що Ñ—Ñ… було виÑ?влено пізніше. У випадку макроекономічних ризиків у Звіті про хід виконаннÑ? СПУ було належним чином окреÑ?лено ризик політичної Ñ?итуації та волі до проведеннÑ? реформ. РеалізаціÑ? Програми Група Світового Банку непогано впоралаÑ?Ñ? з управліннÑ?м Ñ?кладною програмою у Ñ?кладний період. Група враховувала думки Ñ?воїх партнерів, Ñ‚Ñ–Ñ?но Ñ?півпрацюючи з МВФ та ЄС, наÑ?амперед, у питаннÑ?Ñ… реагуваннÑ? на кризу та в енергетичному Ñ?екторі, й налагодила Ñ?тоÑ?унки із широким колом партнерів в Україні. Важливим Ñ” те, що Група Банку Ñ?покійно Ñ?тавилаÑ?Ñ? до чаÑ?тих змін керівництва в Україні, відповідно коригуючи влаÑ?ну діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ. Підтримка Банком позик політики розвитку (ППР) загалом забезпечила уÑ?пішне доÑ?Ñ?гненнÑ? бажаних результатів, зокрема, у випадку 60 реагуваннÑ? Групи Світового Банку на кризу в рамках пакета міжнародної підтримки (див. Ð’Ñ?тавку 1). Ð’Ñ?тавка 1: РеагуваннÑ? Групи Світового Банку на кризу Перша оцінка діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– Групи Світового Банку в Україні з боку Ð?езалежної групи з оцінюваннÑ? (IEG) була позитивною (див. Phase I: The World Bank Group’s Response to the Global Economic Crisis («Фаза І: РеагуваннÑ? Групи Світового Банку на глобальну економічну кризу»), IEG, 2010). За оцінками IEG, програма діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– міÑ?тила потужну реформіÑ?Ñ‚Ñ?ьку Ñ?кладову, проекти були добре опрацьовані, а результати піддавалиÑ?Ñ? вимірюванню. Крім того, зоÑ?ередженіÑ?Ñ‚ÑŒ на поліпшенні адреÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– витрат на Ñ?оціальний захиÑ?Ñ‚ вважалаÑ?Ñ? цілком доцільною з оглÑ?ду на доÑ?ить значні по то чні обÑ?Ñ?ги Ñ?о ціальних видатків в Укр аїні. Дуже важливою Ñ” правильніÑ?Ñ‚ÑŒ в умо вах України твердженнÑ? IEG про те, що Ñ?кіÑ?на аналітична робота Ñ” передумовою належної реакції. Макроекономічні питаннÑ?, Ñ?кі мали у СПУ-2008 наÑ?крізний характер, вийшли на перший план разом зі зроÑ?таннÑ?м невизначеноÑ?Ñ‚Ñ– та початком глобальної фінанÑ?ової кризи. Цей аÑ?пект було враховано кількома Ñ?поÑ?обами: по-перше, було проведене діагноÑ?тичне доÑ?лідженнÑ? («дью ділідженÑ?») фінанÑ?ового Ñ?ектора з оновленнÑ?м результатів Програми оцінки фінанÑ?ового Ñ?ектора за 2007 – 2008 роки; по-друге, у 2008 році було здійÑ?нено роботу над Меморандумом про економічний розвиток України (МЕР); по-третє, МВФ на проханнÑ? Банку здійÑ?нив конкретну макроекономічну оцінку в очікуванні можливих макроекономічних труднощів. ПротÑ?гом уÑ?ього Ñ?троку реалізації СПУ Банк продовжував веÑ?ти аналіз та надавати конÑ?ультації з питань політики в таких Ñ?ферах, Ñ?к фінанÑ?овий Ñ?ектор, пенÑ?ійна реформа, енергетика та Ñ?оціальні програми, котрі мають критично важливі макровиміри. Окрім МЕР та Програми оцінки фінанÑ?ового Ñ?ектора значний внеÑ?ок у доÑ?Ñ?гненнÑ? цієї мети зробили проекти аналітично-дорадчої допомоги (Ð?ДД): «ПідвищеннÑ? рівнÑ? адреÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– програм Ñ?оціальної допомоги» (квітень 2010 року); «Україна: оцінка Ñ?приÑ?ннÑ? торгівлі та транзиту» (травень 2010 року); «ВдоÑ?коналеннÑ? міжбюджетних відноÑ?ин Ñ– Ñ?тратегіÑ? видатків у Ñ?ферах охорони здоров’Ñ? та оÑ?віти» (лютий 2008 року) та «Ð?аÑ?еленнÑ? України Ñ?таріє – длÑ? подоланнÑ? наÑ?лідків таких демографічних змін необхідні реформи» (червень 2007 року). СтратегіÑ? реагуваннÑ? МФК на кризу доповнювала програму МБРР. У фінанÑ?овому Ñ?екторі МФК працювала у контекÑ?Ñ‚Ñ– Спільної ініціативи міжнародних фінанÑ?ових уÑ?танов длÑ? Ñ?хідноєвропейÑ?ьких банків. Ð?а Програму фінанÑ?уваннÑ? глобальної торгівлі (GTFP) припадало 40 відÑ?отків уÑ?Ñ–Ñ… інвеÑ?тицій МФК у фінанÑ?овий Ñ?ектор України за період чинноÑ?Ñ‚Ñ– СПУ, що допомогло збільшити ліквідніÑ?Ñ‚ÑŒ та заохочувало товаропотоки. ПротÑ?гом дванадцÑ?ти міÑ?Ñ?ців від початку кризи в Україні МФК надала фінанÑ?овому Ñ?екторові 110 млн. доларів СШÐ?, 90 млн. із Ñ?ких було надано в рамках програми GTFP. Програма антикризових заходів на фінанÑ?ових ринках мала на меті розширеннÑ? обізнаноÑ?Ñ‚Ñ– з передовою практикою роботи з проблемними активами, допомагала фінанÑ?овим уÑ?тановам оцінювати ризики Ñ– вдоÑ?коналювати роботу з проблемними кредитами на оÑ?нові поглибленої діагноÑ?тики, а також підтримувала розвиток ринку проблемних активів, Ñ?приÑ?ючи формуванню відповідної регулÑ?торної бази. ОÑ?таннім чаÑ?ом розпочалаÑ?Ñ? Ñ?півпрацÑ? з одним із міÑ?цевих фондових ринків із метою Ñ?твореннÑ? вторинного ринку проблемних активів. У реальному Ñ?екторі МФК реалізовувала Ñ?вою Програму конÑ?ультацій із антикризових заходів у корпоративному Ñ?екторі, надаючи підтримку Ñ–Ñ?нуючим клієнтам та вибірково здійÑ?нюючи інвеÑ?тиції в компанії з життєздатними бізнеÑ?-моделÑ?ми. За дванадцÑ?Ñ‚ÑŒ міÑ?Ñ?ців піÑ?лÑ? початку кризи були надані нові інвеÑ?тиції в обÑ?Ñ?зі близько 100 млн. долар Ñ– СШÐ?. Пр о кт з в е поліпшеннÑ? інвеÑ?тиційного клімату мав на меті вдоÑ?коналеннÑ? процедур відновленнÑ? платоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– та банкрутÑ?тва. У здійÑ?ненні інвеÑ?тицій МБРР Ñ?поÑ?терігалиÑ?Ñ? помітні зміни на краще, що Ñ?тало віддзеркаленнÑ?м узгоджених зуÑ?иль Ñ?к Банку, так Ñ– його українÑ?ьких партнерів у тому, що Ñ?тоÑ?уєтьÑ?Ñ? Ñ?пільного здійÑ?неннÑ? заходів та щоквартального моніторингу поÑ?тупу. Ð?ині жоден із проектів МБРР в 61 Україні не оцінено Ñ?к «незадовільний», а рівні оÑ?воєннÑ? коштів інвеÑ?тиційних позик зроÑ?ли до 15 відÑ?отків Ñ?таном на липень 2011 року із 7,4 відÑ?отка у Ñ?ередньому протÑ?гом періоду чинноÑ?Ñ‚Ñ– попередньої СПУ. Період, потрібний длÑ? набраннÑ? новими позиками чинноÑ?Ñ‚Ñ–, Ñ?коротивÑ?Ñ? з у Ñ?ередньому 32 міÑ?Ñ?ців у 2000 фінанÑ?овому році до 15 міÑ?Ñ?ців у 2007 фінанÑ?овому році, 9 міÑ?Ñ?ців у 2008 фінанÑ?овому році та 4,5 міÑ?Ñ?цÑ? у 2009 – 2010 фінанÑ?ових роках. З другого боку, не надто вдалою була реалізаціÑ? проектів МБРР, уÑ?падкованих від попередніх СПУ. Ð?а початку реалізації СПУ на 2008 – 2011 фінанÑ?ові роки під загрозою перебували 4 проекти з 11, Ñ– на ці 4 проекти припадало майже 50 відÑ?отків зобов’Ñ?зань із кредитуваннÑ?. Крім того, незважаючи на реÑ?труктуризацію та значну увагу, що приділÑ?лаÑ?Ñ? управлінню портфелем із 2007 року, п’Ñ?Ñ‚ÑŒ із шеÑ?ти інвеÑ?тиційних проектів, реалізованих за період СПУ, було оцінено Ñ?к незадовільні з поглÑ?ду доÑ?Ñ?гненнÑ? цілей у Ñ?фері розвитку. ДеÑ?кі з них виÑ?вилиÑ?Ñ? оÑ?обливо невдалими – це, зокрема, проекти «Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СÐ?ІД» та «РозширеннÑ? доÑ?тупу до ринків фінанÑ?ових поÑ?луг». ДлÑ? цих проектів характерними були Ñ?к невдале розробленнÑ? (наприклад, поєднаннÑ? двох первіÑ?них проектів у один, невдалий вибір виконавцÑ? або наÑ?вніÑ?Ñ‚ÑŒ надто великого чиÑ?ла компонентів), так Ñ– брак відповідального Ñ?тавленнÑ? (наприклад, відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ конÑ?енÑ?уÑ?у з приводу оптимальних підходів до лікуваннÑ? туберкульозу). Крім того, на шкоду цим проектам пішли чаÑ?Ñ‚Ñ– зміни у напрÑ?мках політики та у Ñ?кладі керівництва: зокрема, проектові «Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СÐ?ІД» довелоÑ?Ñ? попрацювати з Ñ?імома мініÑ?трами охорони здоров’Ñ?, 11-ма заÑ?тупниками мініÑ?тра та п’Ñ?тьма директорами проекту за деÑ?Ñ?Ñ‚ÑŒ років реалізації. УÑ?пішнішою виÑ?вилаÑ?Ñ? реалізаціÑ? недавніх проектів МБРР Ñ– тих проектів, Ñ?ким до завершеннÑ? їхнього Ñ?троку залишаєтьÑ?Ñ? більше чаÑ?у. Причиною цього Ñ?тало пильніше Ñ?тавленнÑ? до управліннÑ? портфелем з боку КМУ та ретельне доÑ?лідженнÑ?, проведене Групою забезпеченнÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– Світового банку (QAG) на проханнÑ? керівництва Банку по регіону Європи та Центральної Ð?зії. Виконане у квітні 2010 року доÑ?лідженнÑ? QAG пролило Ñ?вітло на питаннÑ? готовноÑ?Ñ‚Ñ–: майже в уÑ?Ñ–Ñ… випадках Ñ?поÑ?терігалаÑ?Ñ? недоÑ?татнÑ? підготовка технічних умов Ñ– пакетів закупівель, що призводило до затримок на три – чотири роки з будь-Ñ?ким значнішим оÑ?воєннÑ?м кредитних коштів. ОÑ?таннім чаÑ?ом мали міÑ?це Ñ?уттєві зрушеннÑ? на краще за проектами «Розвиток міÑ?ької інфраÑ?труктури» та «Проект з передачі електроенергії». СитуаціÑ? з проектами «УправліннÑ? державними фінанÑ?ами» та «МодернізаціÑ? державної податкової Ñ?лужби» залишаєтьÑ?Ñ? Ñ?кладною, зокрема, через чаÑ?Ñ‚Ñ– зміни у Ñ?кладі партнерів Ñ–, чаÑ?тково, через нерішуче Ñ?тавленнÑ? влади до цілей цих проектів у Ñ?фері розвитку. Показники одного з проектів («РозширеннÑ? доÑ?тупу до ринків фінанÑ?ових поÑ?луг») знизилиÑ?Ñ? через негативний вплив кризи на попит на кредитні реÑ?урÑ?и, внаÑ?лідок чого цей проект було закрито, а залишок коштів перерозподілено на кориÑ?Ñ‚ÑŒ уÑ?пішного Другого проекту розвитку екÑ?порту. МФК також уÑ?пішно здійÑ?нювала управліннÑ? вÑ?ім Ñ?воїм портфелем, незважаючи на негативний вплив кризи. У пік кризи довелоÑ?Ñ? здійÑ?нити реÑ?труктуризацію позик, наданих одному клієнтові (на Ñ?кий припадало близько 20 відÑ?отків портфелÑ?), оÑ?кільки на цьому клієнтові Ñ?ильно позначилоÑ?Ñ? зниженнÑ? цін на товарну продукцію та падіннÑ? попиту на глобальному та вітчизнÑ?ному ринках. МФК ініціативно вжила заходів до розв’Ñ?заннÑ? проблеми погіршеннÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?вого портфелÑ?, Ñ– Ñ?итуаціÑ? відтоді Ñ?табілізувалаÑ?Ñ?. Портфель траÑ?Ñ‚-фондів Ñ?кладаєтьÑ?Ñ? загалом з 33 грантів; управліннÑ? ним здійÑ?нюють Банк та МФК. Рівень оÑ?воєннÑ? коштів длÑ? портфелÑ? траÑ?Ñ‚-фондів Банку, до Ñ?кого входить 14 грантів, доÑ?Ñ?гнув до кінцÑ? 2011 року 49%. Такий порівнÑ?но виÑ?окий рівень оÑ?воєннÑ? коштів зумовлений кількома чинниками: i) до траÑ?Ñ‚-фондів заÑ?тоÑ?овувалиÑ?Ñ? також фільтри готовноÑ?Ñ‚Ñ–; ii) до траÑ?Ñ‚- фондів заÑ?тоÑ?овувалиÑ?Ñ? Ñ?прощені міÑ?цеві процедури набраннÑ? чинноÑ?Ñ‚Ñ– та виплати коштів, оÑ?кільки вони не Ñ” зовнішніми запозиченнÑ?ми; iii) на відміну від інвеÑ?тиційних проектів, траÑ?Ñ‚- 62 фонди, Ñ?к правило не викориÑ?товують Ñ?кладних закупівель, а це Ñ” оÑ?новною причиною затримок із впровадженнÑ?м інвеÑ?тиційних операцій. Ð?акопичений доÑ?від Ñ– пропозиції длÑ? нової СПУ За результатами цієї Ñ?амооцінки діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– Групи Світового Банку у 2008 – 2011 роках було винеÑ?ено такі уроки, котрі можуть виÑ?витиÑ?Ñ? доречними длÑ? розробленнÑ? наÑ?тупної СПУ: • Синергетичний ефект: Через 17 років піÑ?лÑ? приєднаннÑ? до Світового Банку Україна доÑ?Ñ– здійÑ?нює перехід до Ñ?учаÑ?ної ринкової економіки, причому багато необхідних політичних документів наразі не опрацьовано й не запроваджено у практику. Хоча оÑ?новний Ñ‚Ñ?гар реформуваннÑ? у Ñ?фері державної політики лÑ?гає на позики на підтримку політики розвитку (ППР – DPL), тоді Ñ?к інвеÑ?тиційні проекти мають на меті реалізацію цієї політики та (або) уÑ?уненнÑ? вузьких міÑ?ць, уÑ?Ñ– проекти необхідно точно допаÑ?овувати до зміни тенденцій, характерних длÑ? порÑ?дку денного та політичної Ñ?иÑ?теми України. Це питаннÑ? Ñ” найкритичнішим длÑ? транÑ?формаційних проектів Ñ– проектів з розбудови інÑ?титуційного потенціалу у Ñ?ферах державного управліннÑ?, Ñ?оціального захиÑ?ту, комунальних поÑ?луг Ñ– земельної реформи. Зважаючи на те, що цикл формулюваннÑ? політики Ñ” коротшим за цикл реалізації проекту, Ñ?вого розв’Ñ?заннÑ? потребує проблема наведеннÑ? моÑ?тів між тим чаÑ?ом, коли було розроблено проект, та тими роками, протÑ?гом Ñ?ких триває його реалізаціÑ?, щоб уÑ?унути ризик невідповідноÑ?Ñ‚Ñ– проектів швидкозмінній державній політиці. • ДоÑ?від Ñ– знаннÑ?. Ð?еобхідно забезпечити поÑ?тійну взаємодію та обмін знаннÑ?ми між розробниками політики та перÑ?оналом Банку з питань ключових Ñ?тратегічних цілей, а також розширеннÑ? обізнаноÑ?Ñ‚Ñ– громадÑ?ькоÑ?Ñ‚Ñ–. ОÑ?кільки реформи в Україні тривають доÑ?Ñ–, а підхід до їхнього здійÑ?неннÑ? не Ñ” Ñ?иÑ?темним, Україна має Ñ?ильне прагненнÑ? навчатиÑ?Ñ?, Ñ– українÑ?ька влада Ñ?приймає Банк Ñ?к лідера у цьому процеÑ?Ñ–. Є відчуттÑ?, що за чаÑ? кризи це Ñ?прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? було втрачене, але тепер, коли найгірше вже позаду, Банк може повернутиÑ?Ñ? до «навчального» режиму роботи, ознайомлюючи партнерів із доÑ?відом інших країн, діючи Ñ?к платформа длÑ? обговореннÑ? можливих шлÑ?хів заÑ?тоÑ?уваннÑ? цих підходів та зміщуючи фокуÑ? конÑ?ультацій у Ñ?фері державної політики з питань загального характеру на конкретні питаннÑ?, Ñ?кі Ñ?тоÑ?Ñ‚ÑŒ перед Україною. Такий підхід передбачає подальше докладаннÑ? зуÑ?иль ІнÑ?титутом Світового Банку та подальше наданнÑ? аналітично-дорадчої допомоги, Ñ?к це відбувалоÑ?Ñ? у рамках цієї СПУ, длÑ? розширеннÑ? обізнаноÑ?Ñ‚Ñ– й розуміннÑ?, а також викориÑ?таннÑ? знаннєвих інÑ?трументів з метою впровадженнÑ? реформ Ñ– кращого ознайомленнÑ? з відповідними інÑ?титуціÑ?ми, й налагодженнÑ? Ñ?тоÑ?унків до започаткуваннÑ? нових кредитних проектів задлÑ? уникненнÑ? виділеннÑ? великих коштів на реалізацію проектів, Ñ?кі Ñ?каÑ?овуютьÑ?Ñ? (на зразок Проекту модернізації залізниць) або Ñ?кі зрештою виÑ?влÑ?ÑŽÑ‚ÑŒÑ?Ñ? невдалими через брак Ñ?пільного розуміннÑ? напрÑ?мків його реалізації (наприклад, проект із туберкульозу та ВІЛ/СÐ?ІД). Значна робота, проведена Банком длÑ? визначеннÑ? напрÑ?мків реформуваннÑ? енергетичного Ñ?ектора, Ñ” взірцем того рівнÑ? знань, Ñ?кий Ñ” потрібним длÑ? апріорного розуміннÑ? проблем, опрацюваннÑ? відповідних інвеÑ?тиційних проектів чи кредитів політики розвитку, та викориÑ?таннÑ? цих знань у роботі з партнерами длÑ? здійÑ?неннÑ? впливу на Ñ?итуацію в Ñ?екторі в ширшому розумінні. Головне – підтримати ці зуÑ?иллÑ?. • УрÑ?дуваннÑ?. ДоÑ?Ñ?гненнÑ? у Ñ?фері поліпшеннÑ? врÑ?дуваннÑ? за певними напрÑ?мками реалізації програми Банку підривалиÑ?Ñ? загальним погіршеннÑ?м показників корупції протÑ?гом періоду 63 реалізації СПУ. Таке погіршеннÑ? Ñ?итуації вказує на необхідніÑ?Ñ‚ÑŒ переглÑ?ду Групою Світового Банку Ñ?вого підходу до розв’Ñ?заннÑ? проблем урÑ?дуваннÑ?. Ð?овий підхід повинен активізувати зуÑ?иллÑ? у тих Ñ?ферах, де був доÑ?Ñ?гнутий поÑ?туп та оновити оÑ?новні діагноÑ?тичні доÑ?лідженнÑ? Ñ– поглибити Ñ—Ñ… длÑ? конкретних Ñ?екторів, а також провеÑ?ти політ економічний аналіз. Крім того, залежно від результатів оцінки можливих варіантів, доцільно розглÑ?нути можливіÑ?Ñ‚ÑŒ заÑ?тоÑ?уваннÑ? у новій СПУ заходів, прÑ?мо орієнтованих на Ñ?торону попиту, із можливим заÑ?тоÑ?уваннÑ?м знаннєвих та аналітичних продуктів у тих Ñ?екторах, де не плануєтьÑ?Ñ? наданнÑ? кредитів, та /або включеннÑ? відповідних заходів до інвеÑ?тиційних проектів на муніципальному рівні. • ГотовніÑ?Ñ‚ÑŒ та реалізм. Як було зазначено в оглÑ?ді QAG, протÑ?гом багатьох років здійÑ?ненню інвеÑ?тиційних проектів заважали проблеми з готовніÑ?Ñ‚ÑŽ. У деÑ?ких випадках первіÑ?ні плани реалізації були або нереальними (Ñ?к, наприклад, у разі Проекту видачі земельних актів у Ñ?ільÑ?ькій міÑ?цевоÑ?Ñ‚Ñ– та розвитку Ñ?иÑ?теми кадаÑ?тру), або неповними (наприклад, у разі Проекту розвитку міÑ?ької інфраÑ?труктури). Ð?авіть попри Ñ?уттєвий поÑ?туп, Ñ?кий було доÑ?Ñ?гнуто в урізанні бюрократичних процеÑ?ів (наприклад, у Ñ?короченні чаÑ?у до набраннÑ? чинноÑ?Ñ‚Ñ– документами), на підготовку проектів доÑ?Ñ– йде дуже багато чаÑ?у; з оглÑ?ду и на це чаÑ?овий горизонт длÑ? формуваннÑ? черги проектів має бути довшим за два Ñ€ о к й має передбачати підтримку діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– з підготовки проектів шлÑ?хом наданнÑ? коштів через фонди на підготовку проектів, гранти, довірчі фонди або з допомогою включеннÑ? до бюджетів проектів коштів на підготовку нових проектів. Це Ñ” оÑ?обливо необхідним длÑ? таких проектів, Ñ?к маÑ?штабні інфраÑ?труктурні заходи та проекти зі Ñ?кладною ІТ-Ñ?кладовою, котрі вимагають попереднього технічного опрацюваннÑ? та розробленнÑ? Ñ?пецифікацій. Це означає також необхідніÑ?Ñ‚ÑŒ детального ознайомленнÑ? з адмініÑ?тративними Ñ?иÑ?темами України, бюджетами, завданнÑ?ми та функціÑ?ми, зокрема, в умовах децентралізації та у тих, хто бере позику вперше. Такого докладного розуміннÑ? міÑ?цевих процедур бракувало на етапах розробленнÑ? кількох проектів (Ñ?к-от: «Контроль за туберкульозом та ВІЛ / СÐ?ІД», «РозширеннÑ? доÑ?тупу до ринку фінанÑ?ових поÑ?луг», «Рівний доÑ?туп до Ñ?кіÑ?ної оÑ?віти» та «Розвиток міÑ?ької інфраÑ?труктури»), тому його довелоÑ?Ñ? накопичувати під чаÑ? реалізації цих проектів, що робилоÑ?Ñ? із затримками й не завжди уÑ?пішно. • Закупівлі та управліннÑ? виконаннÑ?м договорів. Мають міÑ?це випадки, до Ñ?ких у доÑ?лідженні QAG привернуто оÑ?обливу увагу, котрі вказують на те, що Ñ?аме здійÑ?неннÑ? закупівель та управліннÑ? виконаннÑ?м договорів Ñ” вузьким міÑ?цем. Проблема необізнаноÑ?Ñ‚Ñ– українÑ?ької влади з правилами Банку загоÑ?трюєтьÑ?Ñ? браком докладних технічних Ñ?пецифікацій (наприклад, за Проектом реабілітації гідроелектроÑ?танцій); Ñ?егментацією проектів, через Ñ?ку на проведеннÑ? робіт, менш придатних длÑ? проведеннÑ? міжнародних конкурентних торгів (наприклад, фінанÑ?уваннÑ? дрібних, розпорошених робіт за Проектом покращеннÑ? автомобільних доріг та безпеки руху), проводÑ?Ñ‚ÑŒÑ?Ñ? міжнародні, а не національні конкурентні торги; необхідніÑ?Ñ‚ÑŽ укладаннÑ? маÑ?штабних договорів на поÑ?тачаннÑ? ІТ, Ñ?кладних за Ñ?воєю природою (наприклад, за проектами «РеабілітаціÑ? гідроелектроÑ?танцій», «МодернізаціÑ? державної податкової Ñ?лужби», «Видача державних актів на право влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– на землю в Ñ?ільÑ?ькій міÑ?цевоÑ?Ñ‚Ñ– та розвиток Ñ?иÑ?теми кадаÑ?тру», «Розвиток Ñ?иÑ?теми державної Ñ?татиÑ?тики» та «УправліннÑ? державними фінанÑ?ами»). РозробленнÑ? комплекÑ?них інформаційних Ñ?иÑ?тем вимагає не лише почуттÑ? відповідальноÑ?Ñ‚Ñ– з боку замовників, але й належного управліннÑ? процеÑ?ами закупівель із повним викориÑ?таннÑ?м уÑ?ього проÑ?тору длÑ? маневру, Ñ?кий 64 дозволÑ?єтьÑ?Ñ? поÑ?ібником Банку з питань ІТ, та приділеннÑ?м належної уваги питаннÑ?м розробленнÑ? проектів та укладаннÑ? договорів Ñ?к Банком, так Ñ– владою. ДлÑ? здійÑ?неннÑ? закупівель потрібне реаліÑ?тичне перÑ?пективне плануваннÑ? та ретельне управліннÑ? виконаннÑ?м договорів. Таким чином, длÑ? плануваннÑ? закупівель необхідно забезпечити початкове «Ñ?ортуваннÑ?», за Ñ?кого договори, Ñ?кі перебувають на критичному длÑ? реалізації проекту шлÑ?ху та вимагають значної уваги керівництва з обох боків, підлÑ?гатимуть ретельному моніторингу. Крім того, Ñ” Ñ?енÑ? у коригуванні граничних значень вартоÑ?Ñ‚Ñ–, щоб мати змогу через процедуру національних конкурентних торгів укладати проÑ?Ñ‚Ñ– договори з низьким рівнем ризику без попереднього Ñ—Ñ… оглÑ?ду Банком. • РозробленнÑ? проектів. БільшіÑ?Ñ‚ÑŒ інвеÑ?тиційних проектів МБРР в Україні здійÑ?нювалиÑ?Ñ? «з нулÑ?», тобто виконавці брали кредити вперше з уÑ?іма ризиками, обумовленими необізнаніÑ?Ñ‚ÑŽ з процедурами Банку та необхідніÑ?Ñ‚ÑŽ ретельного та уважного моніторингу й контролю. Старі помилки у розробленні Ñ?труктури проектів роблÑ?Ñ‚ÑŒ заÑ?воєннÑ? цієї інформації ще Ñ?кладнішим, тому Ñ—Ñ… Ñ?лід уникати, а дотриманнÑ? передової практики Ñ?лід заохочувати. При цьому необхідно вживати заходів длÑ?: √ забезпеченнÑ? належних позицій виконавцÑ? у загальній бюрократичній Ñ?труктурі з метою гарантуваннÑ? легітимноÑ?Ñ‚Ñ– на етапі реалізації та наÑ?вноÑ?Ñ‚Ñ– необхідних політичних та (або) операційних повноважень. Приклади: проекти «РозширеннÑ? доÑ?тупу до фінанÑ?ових поÑ?луг» та «Рівний доÑ?туп до Ñ?кіÑ?ної оÑ?віти» (негативний доÑ?від) та проект «Розвиток екÑ?порту ІІ» (позитивний доÑ?від). √ УтвореннÑ? групи впровадженнÑ? проекту, Ñ?ка доповнюватиме функції інших підрозділів виконавцÑ?. Приклади: проекти «Рівний доÑ?туп до Ñ?кіÑ?ної оÑ?віти» та «МодернізаціÑ? державної податкової Ñ?лужби» (негативний доÑ?від) Ñ– «Розвиток екÑ?порту ІІ» та «УдоÑ?коналеннÑ? Ñ?иÑ?теми Ñ?оціальної допомоги» (позитивний доÑ?від). √ ОбмеженнÑ? підтримки тими заходами, Ñ?кі мають критичне значеннÑ? длÑ? доÑ?Ñ?гненнÑ? цілей, орієнтованих на розвиток, без здійÑ?неннÑ? непотрібної (хоч Ñ– кориÑ?ної) діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–, Ñ?ка загоÑ?трює проблеми з координацією дій. Приклади: проекти «Видача державних актів на право влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– на землю в Ñ?ільÑ?ькій міÑ?цевоÑ?Ñ‚Ñ– та розвиток Ñ?иÑ?теми кадаÑ?тру» (негативний доÑ?від) та «УдоÑ?коналеннÑ? Ñ?иÑ?теми Ñ?оціальної допомоги» (позитивний доÑ?від). √ Роботи в одному Ñ?екторі та (або) з одним державним органом в умовах обмеженого потенціалу реалізації проекту. Приклади: проекти «Розвиток міÑ?ької інфраÑ?труктури» та «РозширеннÑ? доÑ?тупу до фінанÑ?ових поÑ?луг» (негативний доÑ?від) Ñ– «РеабілітаціÑ? гідроелектроÑ?танцій», «Передача електроенергії», «ПокращеннÑ? автомобільних доріг та безпеки руху» та «УдоÑ?коналеннÑ? Ñ?иÑ?теми Ñ?оціальної допомоги» (позитивний доÑ?від). √ УÑ?відомленнÑ? того, що Ñ?прави можуть піти погано навіть за належного розробленнÑ? проекту. Важливу роль відіграють наÑ?тупніÑ?Ñ‚ÑŒ та Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ управліннÑ? проектами та залученнÑ? працівників Банку в країні та штаб-квартирі. Ð?евпинний наглÑ?д на міÑ?цÑ?Ñ… у поєднанні зі вчаÑ?ною передачею фахового доÑ?віду завжди мав критичне значеннÑ?; на практиці, це давало змогу виконавцеві проекту працювати в 65 умовах поÑ?тійних змін політичної Ñ?итуації та компроміÑ?ів. Приклади: проекти «Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СÐ?ІД» (негативний доÑ?від) Ñ– «Розвиток екÑ?порту ІІ» та «УдоÑ?коналеннÑ? Ñ?иÑ?теми Ñ?оціальної допомоги» (позитивний доÑ?від). 66 67 ДОДÐ?ТОК 1.A ДО ЗВІТУ ПРО ВИКОÐ?Ð?Ð?Ð?Я СПУ: ПЛÐ?Ð?ОВÐ?Ð?Ð? КРЕДИТÐ?Ð? ПРОГРÐ?ÐœÐ? ТÐ? ЇЇ ФÐ?КТИЧÐ?Е ВИКОÐ?Ð?Ð?Ð?Я (СПУ на період 2008 – 2011 фінанÑ?ових років) Плани СПУ Ñ?таном на 8 лиÑ?топада 2007 року ФінанÑ?. рік Проект Дол. СШÐ? (млн.) СтатуÑ? Дол. СШÐ? (млн.) Проект з передачі електроенергії 200 Фактично впроваджуєтьÑ?Ñ? 200 Проект розвитку міÑ?ької інфраÑ?труктури 140 Фактично впроваджуєтьÑ?Ñ? 140 Проект модернізації державних фінанÑ?ів 50 Фактично впроваджуєтьÑ?Ñ? 50 2008 ППР 2 300 Завершено 300 Підтримка реформуваннÑ? Ñ?удової Ñ?иÑ?теми 40 СкаÑ?овано Проект управліннÑ? Ñ?оціальним Ñ?трахуваннÑ?м 110 СкаÑ?овано УÑ?ього 840 690 Проект розвитку міÑ?ької інфраÑ?труктури 300 СкаÑ?овано Проект з передачі електроенергії 2 250 СкаÑ?овано 2009 ППР 3 400 500 Проект покращеннÑ? автошлÑ?хів та безпеки руху 400 Фактично впроваджуєтьÑ?Ñ? 400 УÑ?ього 1 350 900 УÑ?ього, 2008-2009 фінанÑ?ові роки 2 190 1 590 Звіт про виконаннÑ? СПУ Ñ?таном на 14 груднÑ? 2011 року Додаткове фінанÑ?уваннÑ? на проект реабілітації Фактично впроваджуєтьÑ?Ñ? гідроелектроÑ?танцій 60 60 2010 Програмна позика на реабілітацію фінанÑ?ового Ñ?ектора 1 400 Завершено 400 УÑ?ього 460 460 ППР 4 500 СкаÑ?овано Проект з енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– 250 Фактично впроваджуєтьÑ?Ñ? 250 Програмна позика на реабілітацію фінанÑ?ового Ñ?ектора 2 350 ПеренеÑ?ено на 2012 фін. рік 2011 Проект модернізації залізниці 500 СкаÑ?овано Додаткове фінанÑ?уваннÑ? на Другий проект розвитку 120 ПеренеÑ?ено на 2012 фін. рік екÑ?порту УÑ?ього 1 720 250 УÑ?ього, 2010-2011 фінанÑ?ові роки 2 180 710 ЗÐ?ГÐ?ЛЬÐ?Ð? СУМÐ? КРЕДИТІВ , 2008-2011 ФІÐ?Ð?Ð?СОВІ РОКИ 4 370 2 300 ДОДÐ?ТОК 1.B ДО ЗВІТУ ПРО ВИКОÐ?Ð?Ð?Ð?Я СПУ: ПЛÐ?Ð?ОВÐ?Ð?І ЗÐ?Ð?Ð?Ð?ЄВІ ТÐ? Ð?Ð?Ð?ЛІТИЧÐ?І ПРОДУКТИ І ЇХ ФÐ?КТИЧÐ?Е Ð?Ð?ДÐ?Ð?Ð?Я (СПУ на період 2008 – 2011 фінанÑ?ових років) ФінанÑ?. рік Плани СПУ Ñ?таном на 8 лиÑ?топада 2007 року СТÐ?ТУС ОглÑ?д державних фінанÑ?ів 2 Завершено у 2008 фінанÑ?. році Проект «ГолоÑ? громадÑ?ькоÑ?ті», технічна допомога Завершено у 2008 фінанÑ?. році ВідповідніÑ?Ñ‚ÑŒ попиту на робочу Ñ?илу та наÑ?вних знань Ñ– навичок Завершено у 2009 фінанÑ?. році Сектор людÑ?ького розвитку, технічна допомога Завершено у 2008 фінанÑ?. році Діалог щодо фінанÑ?ового Ñ?ектора Завершено у 2008 фінанÑ?. році Розвиток ринків капіталу, Програма технічної допомоги та партнерÑ?тва Завершено у 2008 фінанÑ?. році Розвиток приватного Ñ?ектора, технічна допомога / діалог Завершено у 2009 фінанÑ?. році Розвиток фінанÑ?ового Ñ?ектора, технічна допомога / діалог Завершено у 2008 фінанÑ?. році «Економіка на оÑ?нові знань» – діалог про конкурентоÑ?проможніÑ?Ñ‚ÑŒ Завершено у 2008 фінанÑ?. році 2008 Охорона навколишнього Ñ?ередовища (Екологічне партнерÑ?тво в м. ЗапоріжжÑ?, технічна допомога) Завершено у 2008 фінанÑ?. році ІнÑ?титуції IET Ñ– Схема зелених інвеÑ?тицій, технічна допомога Завершено у 2008 фінанÑ?. році Вплив укладеннÑ? Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС на аграрний Ñ?ектор Завершено у 2008 фінанÑ?. році Програма допомоги у Ñ?фері управліннÑ? енергетичним Ñ?ектором (ESMAP): реабілітаціÑ? теплових електроÑ?танцій Завершено у 2009 фінанÑ?. році Програма допомоги у Ñ?фері управліннÑ? енергетичним Ñ?ектором (ESMAP): доÑ?тупне централізоване теплопоÑ?тачаннÑ? на оÑ?нові газу у Завершено у 2010 фінанÑ?. році Східній Європі Оновлений варіант Програми оцінки фінанÑ?ового Ñ?ектора Завершено у 2009 фінанÑ?. році Звіт про Ñ?тан дотриманнÑ? Ñ?тандартів Ñ– кодекÑ?ів (ROSC) у Ñ?фері бухгалтерÑ?ького обліку та аудиту Завершено у 2008 фінанÑ?. році ЗміцненнÑ? попиту на ефективне врÑ?дуваннÑ?, додаткова технічна допомога Завершено у 2008 фінанÑ?. році Меморандум про економічний розвиток України (МЕР) Завершено у 2010 фінанÑ?. році Політика людÑ?ького розвитку в Україні, аналітично-дорадча допомога (Ð?ДД) Завершено у 2010 фінанÑ?. році 2009 РеформуваннÑ? газового Ñ?ектора в Україні Завершено у 2009 фінанÑ?. році ФінанÑ?ова звітніÑ?Ñ‚ÑŒ корпоративного Ñ?ектора Завершено у 2009 фінанÑ?. році Звіт про виконаннÑ? СПУ Ñ?таном на 14 груднÑ? 2011 року ІнвеÑ?тиційний план Фонду чиÑ?тих технологій Завершено у 2010 фінанÑ?. році ФінанÑ?овий наглÑ?д у Ñ?екторі державних підприємÑ?тв Завершено у 2010 фінанÑ?. році Охорона здоров’Ñ? Ñ– демографіÑ? Завершено у 2010 фінанÑ?. році Охорона навколишнього Ñ?ередовища, технічна допомога Завершено у 2010 фінанÑ?. році 2010 РеÑ?труктуризаціÑ? корпоративного Ñ?ектора Завершено у 2011 фінанÑ?. році Звіт про Ñ?тан дотриманнÑ? Ñ?тандартів Ñ– кодекÑ?ів (ROSC), подальша технічна допомога Завершено у 2010 фінанÑ?. році РеформуваннÑ? ринків капіталу, технічна допомога СкаÑ?овано УправліннÑ? державними фінанÑ?ами, технічна допомога Завершено у 2012 фінанÑ?. році Україна – Вплив укладеннÑ? Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС на аграрний Ñ?ектор Завершено у 2012 фінанÑ?. році ПідвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ– підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– у Ñ?екторах, пов’Ñ?заних з людÑ?ьким розвитком ПеренеÑ?ено на 2012 фінанÑ?. рік РеформуваннÑ? газового Ñ?ектора Ñ– Ñ?ектора централізованого теплопоÑ?тачаннÑ? Завершено у 2012 фінанÑ?. році 2011 Довідка про інвеÑ?тиції в аграрний Ñ?ектор Завершено у 2011 фінанÑ?. році Глибока та вÑ?еохопна угода про зону вільної торгівлі Завершено у 2011 фінанÑ?. році 69 70 71 ДОДÐ?ТОК 1C ДО ЗВІТУ ПРО ВИКОÐ?Ð?Ð?Ð?Я СПУ: ОГЛЯД РЕЗУЛЬТÐ?ТІВ СÐ?МООЦІÐ?КИ ВИКОÐ?Ð?Ð?Ð?Я ПРОГРÐ?МИ СПУ Ð?Ð? 2008-2011 ФІÐ?Ð?Ð?СОВІ РОКИ Результати, на Ñ?кі Банк збираєтьÑ?Ñ? Стан Ñ?прав та Ñ?тиÑ?ла оцінка Кредитна діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ та Ð?акопичений доÑ?від Ñ– пропозиції длÑ? нової СПУ вплинути протÑ?гом періоду СПУ знаннєві продукти, що Ñ?приÑ?ли внеÑ?ку у результати Компонент 1: ВідновленнÑ? економічного зроÑ?таннÑ? та підвищеннÑ? конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– Стратегічна ціль 1: ПоліпшеннÑ? бізнеÑ?-клімату, активізаціÑ? приватних інвеÑ?тицій Ñ– торгівлі 1.1 ПідвищеннÑ? 1.1 Результату було чаÑ?тково доÑ?Ñ?гнуто. Ð?езважаючи на вплив кризи на економіку України, у конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– Показники продуктивноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?ільÑ?ького Ñ?ільÑ?ькому гоÑ?подарÑ?тві мають міÑ?це помітні ознаки поÑ?тупу; Ñ?ільÑ?ького гоÑ?подарÑ?тва гоÑ?подарÑ?тва, незважаючи на кризу, Позики Банку: було Ñ?творено інфраÑ?труктуру земельного кадаÑ?тру, поліпшилиÑ?Ñ?, хоча ці доÑ?Ñ?гненнÑ? чаÑ?тково необхідну длÑ? розвитку ринків землі у Ñ?ільÑ?ькій міÑ?цевоÑ?Ñ‚Ñ–, були применшені втручаннÑ?м держави в Позики на підтримку політики та Ñ?прощено взаємодію між державою та приватним діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ екÑ?портних ринків зерна. розвитку (ППР) ППР II, ППР Ñ?ектором. ВодночаÑ?, цей процеÑ? триває значно довше, ніж III очікувалоÑ?Ñ?; Ñ–, зважаючи на початкові показники України, він 1.1.a ПідвищеннÑ? продуктивноÑ?Ñ‚Ñ– у триватиме ще довго, причому оÑ?новні рішеннÑ? з питань відібраних агропідприємÑ?твах (обÑ?Ñ?г 1.1.a ОбÑ?Ñ?ги продажу продуктивної державної політики наразі не ухвалені (зокрема, не дозволено продажів на працівника, екÑ?портні худоби зроÑ?ли на 4% у Ñ?ічні 2011 року в Проект «МодернізаціÑ? продаж земель Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ького призначеннÑ?). показники) порівнÑ?нні з аналогічним періодом державної податкової Ñ?лужби» попереднього року, але обÑ?Ñ?ги продажу (МДПС) Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ьких культур Загалом, позики на підтримку політики розвитку (ППР) зменшилиÑ?Ñ?; за 2010 рік зроÑ?ли показники виÑ?вилиÑ?Ñ? ефективними інÑ?трументами заохоченнÑ? реформ у екÑ?порту худоби (32%), тваринного та Проект «Видача державних Ñ?фері державної політики, Ñ?кі Ñ?тоÑ?уютьÑ?Ñ?, зокрема, ділового роÑ?линного жиру (41%), проте обÑ?Ñ?ги актів на право влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– на клімату. Вони Ñ?пиралиÑ?Ñ? на інтенÑ?ивний діалог та фактичні екÑ?порту Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ьких культур землю в Ñ?ільÑ?ькій міÑ?цевоÑ?Ñ‚Ñ– та дані, котрі дали змогу Ñ?ільÑ?ькому гоÑ?подарÑ?тву (та іншим Ñ?коротилиÑ?Ñ? на 25%, відповідно до розвиток Ñ?иÑ?теми кадаÑ?тру» Ñ?екторам) підвищити Ñ?вою конкурентоÑ?проможніÑ?Ñ‚ÑŒ. Тим обмеженнÑ? екÑ?порту зерна. чаÑ?ом, під чаÑ? наданнÑ? інвеÑ?тиційної підтримки, 1.1.b (Ñ–) СереднÑ? врожайніÑ?Ñ‚ÑŒ передбаченої цим компонентом, МБРР зіткнувÑ?Ñ? з Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ьких культур затримками та бюрократичною Ñ‚Ñ?ганиною (це вплинуло й на зменшилаÑ?Ñ? приблизно на 3% по зернових, проекти за іншими компонентами). У випадку проекту 1.1.b ПідвищеннÑ? продуктивноÑ?Ñ‚Ñ– на Кредити МФК: 9% по овочах Ñ– майже не змінилаÑ?Ñ? по «Видача державних актів на право влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– на землю в рівні гоÑ?подарÑ?тв у окремих олійних культурах; урожайніÑ?Ñ‚ÑŒ плодових Ñ?ільÑ?ькій міÑ?цевоÑ?Ñ‚Ñ– та розвиток Ñ?иÑ?теми кадаÑ?тру» ланцюгах поÑ?тачаннÑ?: (Ñ–) культур зроÑ?ла на 8%; продуктивніÑ?Ñ‚ÑŒ інÑ?титуційні проблеми та проблеми з координацією можна врожайніÑ?Ñ‚ÑŒ, (Ñ–Ñ–) Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ продукції та тваринництва зроÑ?тала та була у Ñ?ічні 2011 ФінанÑ?овий та реальний було передбачити та пом’Ñ?кшити шлÑ?хом Ñ?прощеннÑ? (Ñ–Ñ–Ñ–) ціни виробників року на 10% вищою в порівнÑ?нні з Ñ?ектори Ñ?труктури проекту, адекватного визначеннÑ? його обÑ?Ñ?гу (та аналогічним періодом минулого року; (Ñ–Ñ–) /або Ñ?троків) Ñ– врахуваннÑ? готовноÑ?Ñ‚Ñ– до реалізації. ЗаміÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ?поÑ?терігаєтьÑ?Ñ? тенденціÑ? до цього, управліннÑ? цими ризиками здійÑ?нювалоÑ?Ñ? шлÑ?хом запровадженнÑ? Ñ?тандартів Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– ЄС в утвореннÑ? чиÑ?ленних Рад, Ð?аглÑ?дових та Координаційних агрохолдингах та окремих Підтримка лізингу комітетів, що виÑ?вилоÑ?Ñ? неефективним. Ці ризики було харчопереробних компаніÑ?Ñ…; (Ñ–Ñ–Ñ–) ціни Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ької техніки ідентифіковано на початку періоду СПУ, Ñ– проект було виробників Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ької (гарантіÑ? на чаÑ?ткове покриттÑ? докорінно реÑ?труктуризовано в 2009 році з метою Ñ?прощеннÑ? продукції зроÑ?ли у Ñ?ічні 2011 року на 15% кредитного ризику) дизайну проекту, зменшеннÑ? маÑ?штабноÑ?Ñ‚Ñ– цілей проекту, у порівнÑ?нні з аналогічним періодом орієнтованих на розвиток, Ñ?короченнÑ? обÑ?Ñ?гу проекту та минулого року — зокрема, на 33% на вирішеннÑ? проблем впровадженнÑ?. Проект «МодернізаціÑ? 72 продукцію роÑ?линництва й на 4% на державної податкової Ñ?лужби» також зіткнувÑ?Ñ? з проблемами ЛініÑ? розподілу ризику длÑ? продукцію тваринництва. держава, у Ñ?укупних активах та у Станом на 1 жовтнÑ? 2010 року чаÑ?тка капіталі банківÑ?ької Ñ?иÑ?теми банків, у Ñ?ких оÑ?новним акціонером Ñ” (базовий рівень (2009 рік) — 17% та держава, у Ñ?укупних активах та капіталі 25%; цільовий рівень (2012 рік) — банківÑ?ької Ñ?иÑ?теми залишилаÑ?Ñ? 10% та 15%). практично незмінною та Ñ?тановила відповідно 17% та 28%. Попри брак поÑ?тупу у зменшенні чаÑ?тки держави у банківÑ?ькій Ñ?иÑ?темі, проведена урÑ?дом 2.1.d РегулÑ?рне оприлюдненнÑ? рекапіталізаціÑ? Ñ?тала оÑ?новним чинником інформації про реальних відновленнÑ? Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– фінанÑ?ового контролерів та влаÑ?ників Ñ–Ñ?тотної Ñ?ектора під чаÑ? кризи. учаÑ?Ñ‚Ñ– (5% або більше) вÑ?Ñ–Ñ… банків. 2.1.d Цього результату було чаÑ?тково доÑ?Ñ?гнуто, Ñ?поÑ?терігаєтьÑ?Ñ? значний поÑ?туп. Відповідний закон було ухвалено Ñ– 2.1.e ФормуваннÑ? вÑ?іма Ñ?уб’єктами він набрав чинноÑ?Ñ‚Ñ–. ПіÑ?лÑ? впровадженнÑ? регульованого фінанÑ?ового ринку цього закону в повному обÑ?Ñ?зі буде фінанÑ?ової звітноÑ?Ñ‚Ñ– за вÑ?тановлено Ñ?уворіші вимоги до розкриттÑ? Міжнародними Ñ?тандартами відомоÑ?тей про реальних влаÑ?ників та про (МСФЗ) та розкриттÑ? цієї звітноÑ?Ñ‚Ñ–. діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ банківÑ?ьких груп. 2.1.e Результату було чаÑ?тково доÑ?Ñ?гнуто, Ñ?поÑ?терігаєтьÑ?Ñ? значний поÑ?туп. Було запроваджено зміни до законодавÑ?тва, згідно з Ñ?кими Ñ?тандарти МСФЗ має бути запроваджено длÑ? вÑ?Ñ–Ñ… фінанÑ?ових уÑ?танов (включаючи банки) з 2012 року. 2.2 ЗміцненнÑ? та поглибленнÑ? фінанÑ?ових ринків 2.2. Цього результату було доÑ?Ñ?гнуто на фондовому ринку, але не на ринку облігацій. 2.2.a КапіталізаціÑ? та обÑ?Ñ?г торгів на вÑ?Ñ–Ñ… фондових ринках України Ñ?тановить 40% ВВП у 2012 році. 2.2.a Цього результату було доÑ?Ñ?гнуто. У Базовий рівень (2009 рік) Ñ?тановить 2010 році фондові ринки відродилиÑ?Ñ?. 23%. Ключовий індекÑ? ринку зріÑ? приблизно на 70%. КапіталізаціÑ? фондового ринку Ñ?тановила близько 37% від ВВП (2009 Ñ€.) Ñ?таном на кінець 2010 року. . КапіталізаціÑ? зазначених компаній фондового ринку України зроÑ?ла на 48,75% – до 171,76 млрд. грн. у 2010 році. ОбÑ?Ñ?г торгів протÑ?гом 2010 року Ñ?тановив близько 17% від ВВП. 2.2.b ОбÑ?Ñ?г випуÑ?ку нових акцій та 2.2 b. Цього результату не було доÑ?Ñ?гнуто. облігацій доÑ?Ñ?гає 15% ВВП до 2012 року. Базовий рівень (2009 рік) ОбÑ?Ñ?г випуÑ?ку нових акцій та облігацій 73 Ñ?тановить 2%. вийшов на рівень у 3,4% від ВВП за Ñ?ічень — вереÑ?ень 2010 року (у порівнÑ?нні з 9,3% Стратегічна ціль 6: ПідвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– наданнÑ? поÑ?луг 6.1 ПідвищеннÑ? адмініÑ?тративної 6.1 Результат був доÑ?Ñ?гнутий. Було Позики МБРР: ефективноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?иÑ?теми Ñ?оціальної розроблено типову модель длÑ? міÑ?цевих допомоги органів Ñ?оціального забезпеченнÑ?. Було УдоÑ?коналеннÑ? Ñ?иÑ?теми ДоÑ?від Проекту удоÑ?коналеннÑ? Ñ?иÑ?теми Ñ?оціальної допомоги здійÑ?нено Ñ—Ñ— пілотне впровадженнÑ? та Ñ?оціальної допомоги (ПУССД) показує, що уÑ?піху можна добитиÑ?Ñ? шлÑ?хом: (а) оцінку з подальшим офіційним вчаÑ?ного коригуваннÑ?, Ñ?прÑ?мованого на краще затвердженнÑ?м. Станом на квітень 2011 приÑ?тоÑ?уваннÑ? до можливоÑ?тей щодо впровадженнÑ?, піÑ?лÑ? року 750 з 757 органів Ñ?оціального ретельної оцінки цих можливоÑ?тей; (b) вдоÑ?коналеннÑ? Проект рівного доÑ?тупу до підготовки Ñ– проведеннÑ? закупівель; (Ñ?) уÑ?уненнÑ? недоліків у 6.1.a СкороченнÑ? тривалоÑ?Ñ‚Ñ– забезпеченнÑ? по вÑ?ій країні запровадили Ñ?кіÑ?ної оÑ?віти наглÑ?ді, пов’Ñ?заних зі зміною працівників (з обох боків) та (d) опрацюваннÑ? заÑ?в на Ñ?оціальні нову модель обÑ?луговуваннÑ? за виплати з 4,1 години у 2007 році до принципом «єдиного вікна». точної звітноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ– повідомленнÑ? керівництву про проблеми; 1,5 години у 2010 році. Ñ?иÑ?тематичного оновленнÑ? Ñ– моніторингу планів 6.1.a У 2010 році Ñ?ереднÑ? триваліÑ?Ñ‚ÑŒ Позики на підтримку політики впровадженнÑ? обома Ñ?торонами. опрацюваннÑ? заÑ?в у міÑ?цевих органах розвитку ППР II, ППР III 6.1.b ЗбільшеннÑ? чиÑ?ла виплат, що Ñ?оціального забезпеченнÑ? Ñ?тановила 1,4 оброблÑ?ÑŽÑ‚ÑŒÑ?Ñ? за міÑ?Ñ?ць у розрахунку години. на одного працівника органу • У майбутньому Банк та УрÑ?д України мають Ñ?пиратиÑ?Ñ? Ñ?оціального забезпеченнÑ?, з 290 у 6.1.b У 2010 році Ñ?ереднÑ? кількіÑ?Ñ‚ÑŒ виплат, на доÑ?Ñ?гнуті уÑ?піхи, працюючи з органами, Ñ?кі вже Ð?ДД (аналітично-дорадча 2007 році до 530 у 2010 році. що оброблÑ?лиÑ?Ñ? за міÑ?Ñ?ць у розрахунку на мають доÑ?від та відповідний потенціал, а потім допомога): маÑ?штабувати Ñ?вої доÑ?Ñ?гненнÑ?. одного працівника органу Ñ?оціального забезпеченнÑ?, Ñ?тановила 370. ОглÑ?д державних фінанÑ?ів (ОДФ) ІІ Технічна допомога з пенÑ?ійної реформи та розвитку ринків капіталу Технічна допомога з питань політики людÑ?ького розвитку 6.2 ПідвищеннÑ? адреÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– 6.2 Цього результату не було доÑ?Ñ?гнуто. Позики МБРР: Ñ?оціальних виплат Ð?дреÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– виплат доÑ?Ñ– не забезпечено попри вÑ?Ñ– поліпшеннÑ? в адмініÑ?труванні Позика політики розвитку ППР Ñ?оціальних програм. ВодночаÑ?, влада III прагне конÑ?олідувати програми, уÑ?унувши дублюваннÑ? та поÑ?иливши адреÑ?ніÑ?Ñ‚ÑŒ. ЦÑ? Ð?еперервніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– надійніÑ?Ñ‚ÑŒ в управлінні проектами та 6.2 a ЗменшеннÑ? чаÑ?тки заможних робота може бути перенеÑ?ена на майбутнє адекватне призначеннÑ? працівників у предÑ?тавництвах Ñ– родин Ñ?еред отримувачів Ñ?оціальних в рамках наÑ?тупної СПУ. штаб-квартирі Банку Ñ” важливим уроком. ЗдатніÑ?Ñ‚ÑŒ виплат із 55% у 2006 році до 45% до 6.2 a Результату не було доÑ?Ñ?гнуто. поєднувати поÑ?тійні контакти керівника групи проекту з 2010 року. предÑ?тавництвом Банку в Україні та візити Ñ?пеціаліÑ?тів зі 6.2.b Результату було чаÑ?тково доÑ?Ñ?гнуто. штаб-квартири було найважливішим елементом прогреÑ?у у 6.2.b УдоÑ?коналеннÑ? критеріїв учаÑ?Ñ‚Ñ– Умовні доходи викориÑ?товуютьÑ?Ñ?. виконанні проекту ПУССД. у програмах за результатами ВедетьÑ?Ñ? модернізаціÑ? та інтеграціÑ? перевірки вÑ?Ñ–Ñ… заÑ?обів до Ñ–Ñ?нуваннÑ? Ñ?иÑ?тем ІТ у міÑ?цевих органах Ñ?оціального шлÑ?хом викориÑ?таннÑ? умовних забезпеченнÑ?. У більшоÑ?Ñ‚Ñ– органів цÑ? доходів длÑ? врахуваннÑ? доходів, що робота добігає кінцÑ?. Ñ?кладно піддаютьÑ?Ñ? перевірці. 74 6.2.c Результату не було доÑ?Ñ?гнуто. Це питаннÑ? доÑ?Ñ– обговорюєтьÑ?Ñ?. ІÑ?нує 6.2 c ПоліпшеннÑ? адреÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– видатків (Фонд інÑ?титуційного розвитку – ФІР) 75 76 Додаток 2. Рамкова таблицÑ? результатів Стратегії партнерÑ?тва Світового банку з Україною на 2012 – 2016 фінанÑ?ові роки Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) Компонент 1. ПоліпшеннÑ? державних поÑ?луг та державних фінанÑ?ів: підтримка розбудови відноÑ?ин з громадÑ?нами Група результатів 1. ПоліпшеннÑ? управліннÑ? державними фінанÑ?ами Оптимізувати управліннÑ? Проблеми управліннÑ? державним Зміцнено операційну • Створена Ñ– функціонує Ñ?иÑ?тема Поточне кредитуваннÑ?: державними фінанÑ?ами бюджетом Ñ?фокуÑ?овано на ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– прозоріÑ?Ñ‚ÑŒ УДФ управліннÑ? державними фінанÑ?ами. шлÑ?хом підвищеннÑ? державних закупівлÑ?Ñ… (ДЗ) Ñ– • До Бюджетного кодекÑ?у внеÑ?ено ефективноÑ?Ñ‚Ñ– капітальних вкладеннÑ?Ñ…. Ð?овий зміни длÑ? впровадженнÑ? Ñ?ередньоÑ?трокової бази видатків УДФ капіталовкладень, закон про ДЗ Ñ?тановить • СкороченнÑ? щонайменше на 20% (ССБВ). підвищеннÑ? прозороÑ?Ñ‚Ñ– величезний крок уперед, проте чаÑ?у на отриманнÑ? інформації, державних фінанÑ?ів, його ефективне впровадженнÑ? ще необхідної длÑ? прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? впровадженнÑ? не завершено. управлінÑ?ьких рішень, порівнÑ?но • ІнÑ?трумент моніторингу державних Індикативне Ñ?ередньоÑ?трокового з 2011 роком. закупівель функціонує кредитуваннÑ?: плануваннÑ? та поліпшеннÑ? (розроблений, наповнений управліннÑ? фінанÑ?овими ПідвищилаÑ?ÑŒ прозоріÑ?Ñ‚ÑŒ у Ñ?екторі поточними даними Ñ– дає змогу ПлануваннÑ? капітальних державних закупівель здійÑ?нювати моніторинг Ñ?иÑ?теми заÑ?обами державних вкладень, ідентифіковане в закупівель у Ñ?поÑ?іб, Ñ?кий забезпечує підприємÑ?тв. конкуренцію, прозорий відбір Проект модернізації та результатах оцінки державних • ГромадÑ?нÑ?ьке Ñ?уÑ?пільÑ?тво має видатків та фінанÑ?ової звітноÑ?Ñ‚Ñ– в учаÑ?ників, вирішеннÑ? Ñ?порів Ñ– підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– легкий Ñ– необмежений доÑ?туп до Україні (ОДВФЗ), Ñ” однією із інформації про державні доÑ?тупний длÑ? громадÑ?ькоÑ?Ñ‚Ñ–). газового Ñ?ектора Ñ?лабких Ñ?фер УДФ в Україні. закупівлі та Ñ?иÑ?теми Ñ—Ñ… Вона потерпає від низки виконаннÑ? на регулÑ?рній оÑ?нові. недоліків, Ñ?кі призводÑ?Ñ‚ÑŒ до виÑ?оких рівнів недовиконаннÑ? ПідвищилаÑ?ÑŒ ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ • Розроблено базу длÑ? оцінки Ð?налітично-дорадча планів державних інвеÑ?тицій. капітальних витрат ефективноÑ?Ñ‚Ñ– практик плануваннÑ? допомога (Ð?ДД): капітальних вкладень. Багаторівнева Ñ?иÑ?тема • Введено в дію Закон про Ñ?твореннÑ? ціноутвореннÑ? у газовому Ñ?екторі бази відбору проектів длÑ? вÑ?Ñ–Ñ… Ñ?творює значні квазіфіÑ?кальні капітальних вкладень. • Показник здійÑ?неннÑ? ВнеÑ?еннÑ? змін до редакції дефіцити. ФінанÑ?ові потоки капітальних витрат поліпшивÑ?Ñ? ОДВФЗ газового Ñ?ектора не повніÑ?Ñ‚ÑŽ внаÑ?лідок кращого плануваннÑ? 77 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) прозорі внаÑ?лідок неналежної проектів Ñ– впровадженнÑ? від 70% • ПрийнÑ?то Ñ– здійÑ?нюєтьÑ?Ñ? звітноÑ?Ñ‚Ñ– та обліку газу. у 2010 Ñ€. до більш ніж 80% до впровадженнÑ? Ñ?тратегії фінанÑ?ової кінцÑ? періоду СПУ реÑ?труктуризації Ñ– корпоратизації Оцінка ефективноÑ?Ñ‚Ñ– ПенÑ?ійні витрати Ñ– Ñ?тавки внеÑ?ків длÑ? Ð?Ð?К “Ð?афтогазâ€?. бюджету капіталовкладень Ñ” чи не найвищими в Ñ?віті, при ПоліпшилоÑ?ÑŒ державне цьому, пенÑ?ійний фонд має великі врÑ?дуваннÑ? в енергетичному дефіцити Ñ– розміри пенÑ?ій Ñ?екторі більшоÑ?Ñ‚Ñ– пенÑ?іонерів Ñ” низькими. Державне управліннÑ? та Покращити прозоріÑ?Ñ‚ÑŒ та ПогіршеннÑ? демографічного • Філії Ð?Ð?К “Ð?афтогазâ€? публікують окремі фінанÑ?ові УДФ: підвищеннÑ? профілю загрожує Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– • СБ надає конÑ?ультації з управліннÑ? у Ñ?фері ефективноÑ?Ñ‚Ñ– та Ñ?иÑ?теми звіти відповідно до міжнародних впровадженнÑ? пенÑ?ійного закону Ñ– викориÑ?таннÑ? державних Ñ?тандартів додаткових заходів длÑ? забезпеченнÑ? підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– у Ñ?фері реÑ?урÑ?ів поза бюджетом. довгоÑ?трокової Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– управліннÑ? державними . Впроваджено законодавÑ?тво про пенÑ?ійної Ñ?иÑ?теми інвеÑ?тиціÑ?ми, ДЗ Ñ– пенÑ?ійну реформу, Ñ– Ñ?табільніÑ?Ñ‚ÑŒ поÑ?лугами з охорони ПенÑ?ійного фонду підвищилаÑ?Ñ? здоров’Ñ? • Видатки на пенÑ?Ñ–Ñ— знизилиÑ?Ñ? Ñ?к чаÑ?тка ВВП (від 18% у 2010 році) Технічна допомога длÑ? Ñ„Ñ–Ñ?кальних, Ñ?труктурних та управлінÑ?ьких реформ Стабілізувати та поліпшити ПартнерÑ?тва адмініÑ?труваннÑ? пенÑ?ійної Ñ?иÑ?теми. ЄС, МВФ 78 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) Ð?ДД: Технічна допомога длÑ? газового Ñ?ектора ПартнерÑ?тва ЄС, ЄБРР,ЄІБ, МВФ Група результатів 2. ПідвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?оціальних витрат 79 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) Поліпшити здоров’Ñ? Україна має найбільший ПідвищилаÑ?Ñ? ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ • ФінанÑ?ово Ñ?табільні Ñ– технічно Поточне кредитуваннÑ?: наÑ?еленнÑ?, забезпечити від’ємний приріÑ?Ñ‚ наÑ?еленнÑ? в витрат у Ñ?екторах охорони обґрунтовані плани реформуваннÑ? рівний Ñ– Ñ?праведливий Європі. Ð?еінфекційні Ñ– хронічні здоров’Ñ? та оÑ?віти охорони здоров’Ñ?, розроблені на захворюваннÑ? Ñ?причинÑ?ÑŽÑ‚ÑŒ пілотній оÑ?нові в трьох облаÑ?Ñ‚Ñ?Ñ…. доÑ?туп вÑ?Ñ–Ñ… членів виÑ?оку Ñ?мертніÑ?Ñ‚ÑŒ. ПоширеніÑ?Ñ‚ÑŒ • Розроблено новий проект Ñ?иÑ?теми Проект удоÑ?коналеннÑ? Ñ?уÑ?пільÑ?тва до медичних ВІЛ/СÐ?ІД – одна з найвищих в • СереднÑ? триваліÑ?Ñ‚ÑŒ перебуваннÑ? в моніторингу длÑ? МініÑ?терÑ?тва охорони Ñ?иÑ?теми Ñ?оціальної поÑ?луг належної Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– та регіоні ЄЦÐ?. Витрати на охорону лікарні зменшилаÑ?ÑŒ в пілотних здоров’Ñ? підвищити ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ допомоги в Україні здоров’Ñ? неефективні. ЖорÑ?тке облаÑ?Ñ‚Ñ?Ñ… на 20 відÑ?отків в державних витрат. плануваннÑ? бюджету грошових порівнÑ?нні з рівнем 2011 року; реÑ?урÑ?ів перешкоджає здатноÑ?Ñ‚Ñ– • ВідвідуваннÑ? медичних центрів в • Ініціатива BOOST Ñ?творена Ñ– міÑ?цевих органів влади пілотних облаÑ?Ñ‚Ñ?Ñ… збільшилоÑ?ÑŒ на викориÑ?товуєтьÑ?Ñ? у Ñ?екторі оÑ?віти длÑ? прив’Ñ?зувати витрати до Ñ?воїх аналізу витрат на оÑ?віту Індикативне 10 відÑ?отків відноÑ?но рівнÑ? 2011 міÑ?цевих потреб. року. Ñ?убнаціональних об’єктів в порівнÑ?нні кредитуваннÑ?: • ПоліпшилаÑ?Ñ? Ñ?проможніÑ?Ñ‚ÑŒ з результатами теÑ?тових оцінок. Охопити Ñ?оціальною Ð?дреÑ?на точніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ?оціальної УрÑ?ду аналізувати ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ допомоги – низька. Витрати на державних видатків у Ñ?фері оÑ?віти підтримкою незаможні недоÑ?татньо адреÑ?ні пільги завдÑ?ки тому, що курÑ? • ЗменшеннÑ? чаÑ?у на опрацюваннÑ? Другий проект Ñ?оціальної верÑ?тви наÑ?еленнÑ? при Ñ?кладають левову чаÑ?тку практичного навчаннÑ? пройшли виплат Ñ?оціальної допомоги Ñ?тановить допомоги ефективному викориÑ?танні загальних витрат на Ñ?оціальну менше ніж 1,5 години в CПУ до 25 ключових Ñ?пеціаліÑ?тів бюджетних витрат, допомогу. МіноÑ?віти, Мінфіну та • КількіÑ?Ñ‚ÑŒ заÑ?вок про наданнÑ? поÑ?илити адреÑ?ний характер КазначейÑ?тва з викориÑ?таннÑ?м Ñ?оціальної допомоги, опрацьованих за наданнÑ? Ñ?оціальної Погана Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ оÑ?віти, незважаючи інÑ?трументу BOOST длÑ? аналізу міÑ?Ñ?ць одним працівником Ñ?лужби Ð?ДД: на виÑ?окі витрати. Один з державних видатків (розроблено й Ñ?оціального захиÑ?ту, зроÑ?ла з 370 в підтримки, підвищити найнижчих коефіцієнтів передано поÑ?ібник Ñ– відео 2007 Ñ€. до 530 в 2013 Ñ€. ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ управлінÑ?ьких відношеннÑ? кількоÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?тудентів до матеріали, Ñ?кі поÑ?Ñ?нюють, Ñ?к • Збитки від шахрайÑ?тва та помилок в рішень у Ñ?иÑ?темі Ñ?оціальної викладачів у Ñ?віті, надзвичайно кориÑ?туватиÑ?Ñ? BOOST) програмах наданнÑ? допомоги завдÑ?ки допомоги малі розміри клаÑ?ів Ñ– величезна Оцінка управліннÑ? в заÑ?тоÑ?уванню перевірок заÑ?обів до мережа закладів. Ñ?иÑ?темі охорони здоров’Ñ? проживаннÑ? зменшилиÑ?ÑŒ на 30% ПідвищилаÑ?ÑŒ ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– Ñ?праведливіÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ?иÑ?тем Ñ?оціального захиÑ?ту наÑ?еленнÑ? Діалог у Ñ?екторі охорони Підвищити здоров’Ñ? конкурентоÑ?проможніÑ?Ñ‚ÑŒ українÑ?ької оÑ?віти шлÑ?хом • Ð?дреÑ?на точніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ?иÑ?теми 80 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) поліпшеннÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– Ñ– Ñ?оціального захиÑ?ту наÑ?еленнÑ? в Грант ФІР длÑ? підтримки доÑ?тупноÑ?Ñ‚Ñ– оÑ?віти та Україні загалом зроÑ?ла з 37,4% в пілотних проектів підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– 2011 Ñ€. до 50% в 2016 Ñ€. реформуваннÑ? Ñ?иÑ?теми фінанÑ?уваннÑ? оÑ?віти • До 2016 Ñ€. витрати на охорони здоров’Ñ? категоріальні види допомоги зменшилиÑ?ÑŒ на 30% від Ñ—Ñ… рівнÑ? в державному бюджеті на 2011 рік. Діалог у Ñ?екторі оÑ?віти Група результатів 3. ПідвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ–, Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– Ñ– поліпшеннÑ? управліннÑ? поÑ?лугами комунальної інфраÑ?труктури Поліпшити Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ житлово- Погана Ñ?кіÑ?Ñ‚ÑŒ комунальних ПоліпшилаÑ?ÑŒ • ЗдійÑ?нено інвеÑ?тиції в Поточне кредитуваннÑ?: комунальних поÑ?луг поÑ?луг внаÑ?лідок Ñ?таріннÑ? Ñ– енергоефективніÑ?Ñ‚ÑŒ окремих енергоефективніÑ?Ñ‚ÑŒ комунальних шлÑ?хом забезпеченнÑ? фізичного зноÑ?у активів та комунальних підприємÑ?тв підприємÑ?тв (згідно з базовими Ñ– відÑ?утноÑ?Ñ‚Ñ– технічного плановими показниками ПРМІ) рентабельноÑ?Ñ‚Ñ– підприємÑ?тв водопоÑ?тачаннÑ? та обÑ?луговуваннÑ? об’єктів Проект розвитку міÑ?ької ЖКГ, зменшеннÑ? інфраÑ?труктури у Ñ?екторі водовідведеннÑ? заборгованоÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?ектора, інфраÑ?труктури (ПРМІ) водопоÑ?тачаннÑ? та Ñ?твореннÑ? конкурентного водовідведеннÑ?. Ñ?ередовища на ринку поÑ?луг ЖКГ та • ЗроÑ?ла енергоефективніÑ?Ñ‚ÑŒ у щонайменше 12 комунальних Індикативне 81 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) Ñ?тимулюваннÑ? технічної підприємÑ?твах-учаÑ?никах, що • ДоÑ?лідженнÑ? у Ñ?фері управліннÑ? з кредитуваннÑ?: модернізації й підвищеннÑ? надають поÑ?луги водопоÑ?тачаннÑ? боку муніципалітету Ñ?приÑ?ло реÑ?урÑ?оефективноÑ?Ñ‚Ñ– та водовідведеннÑ? (загалом зміцненню бази знань урÑ?ду про Ð?еефективна екÑ?плуатаціÑ? Ñ?иÑ?тем кВт/м3 зменшено на 15% на поліпшеннÑ? прозороÑ?Ñ‚Ñ– та Ñ?ектора. водопоÑ?тачаннÑ? та кожному підприємÑ?тві Ñ?таном на підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– наданнÑ? комунальних Другий проект роз водовідведеннÑ? (включаючи 2011 рік) поÑ?луг виÑ?оке енергоÑ?поживаннÑ? та ПоліпшилаÑ?ÑŒ прозоріÑ?Ñ‚ÑŒ та • До 2013 року буде запроваджено витку міÑ?ької надто уÑ?кладнені Ñ?иÑ?теми) Ñ– підзвітніÑ?Ñ‚ÑŒ наданнÑ? інформаційну Ñ?иÑ?тему Ñ?ектора. інфраÑ?труктури (ПРМІ- значні втрати призводÑ?Ñ‚ÑŒ до комунальних поÑ?луг виÑ?окої вартоÑ?Ñ‚Ñ– наданнÑ? поÑ?луг 2) та відÑ?утноÑ?Ñ‚Ñ– фінанÑ?ових реÑ?урÑ?ів, необхідних длÑ? • У 2014 році вÑ?тановлено інвеÑ?тицій контрольні показники длÑ? комунальних підприємÑ?тв, що AДД: надають поÑ?луги водопоÑ?тачаннÑ? та водовідведеннÑ?. • ІнформаціÑ? про показники діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– окремих комунальних ПоліпшеннÑ? підприємÑ?тв, що надають поÑ?луги кредитоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– водопоÑ?тачаннÑ? та українÑ?ьких підприємÑ?тв водовідведеннÑ?, подаєтьÑ?Ñ? до централізованого центрального урÑ?ду через нову теплопоÑ?тачаннÑ? інформаційну Ñ?иÑ?тему Ñ?ектора. Підтримка м. Києва в питаннÑ?Ñ… розробки концепції Ñ– Ñ?тратегії розвитку міÑ?та МодернізаціÑ? Ñ?иÑ?тем централізованого 82 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) теплопоÑ?тачаннÑ? (ЦТ): Ð?ДД у Ñ?фері управліннÑ? обліком теплової енергії з боку попиту Грант Фонду чиÑ?тих технологій (CTF) длÑ? підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– енергії, що відпуÑ?каєтьÑ?Ñ? на комунально-побутові потреби наÑ?еленнÑ? Компонент 2. ПідвищеннÑ? політичної ефективноÑ?Ñ‚Ñ– та економічної конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ–: підтримка розбудови партнерÑ?ьких відноÑ?ин з бізнеÑ?ом Група результатів 4. ПоліпшеннÑ? регулÑ?торного Ñ?ередовища длÑ? бізнеÑ?у з метою формуваннÑ? більш конкурентної та диверÑ?ифікованої економіки Поліпшити бізнеÑ?-клімат й Ð?езважаючи на певний прогреÑ?, ЗменшивÑ?Ñ? регулÑ?торний Ñ‚Ñ?гар • ПрийнÑ?те законодавÑ?тво у Ñ?фері МФК: Ñ?творити Ñ?приÑ?тливі умови регулÑ?торні перешкоди длÑ? на підприємÑ?тва Ñ?ертифікації Ñ– Ñ?тандартизації: (i) длÑ? надходженнÑ? інвеÑ?тицій входженнÑ? у бізнеÑ? Ñ– виходу з Ñ?каÑ?уваннÑ? обов’Ñ?зкової Ñ?ертифікації Ñ– забезпеченнÑ? нього та витрати на веденнÑ? • Зобов’Ñ?заннÑ? перед СОТ, товарів низького ризику; та (ii) Ñ?кі Ñ?тоÑ?уютьÑ?Ñ? запровадженнÑ? добровільного Ñ?татуÑ?у КонÑ?ультаційний проект приÑ?кореного економічного діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– залишаютьÑ?Ñ? Ñ?ертифікації Ñ– Ñ?тандартів “ІнвеÑ?тиційний клімат в зроÑ?таннÑ? шлÑ?хом виÑ?окими. РегулÑ?торні Ñ?тандартизації, • Впроваджено нову модель Ñ?иÑ?теми зменшеннÑ? вартоÑ?Ñ‚Ñ– перешкоди впливають головним Україніâ€? виконуютьÑ?Ñ? відповідно технічних норм, що Ñ?тимулює входженнÑ? в бізнеÑ?, веденнÑ? чином на вихід на ринок малих Ñ– до Закону про вÑ?туп до розмежуваннÑ? функцій випуÑ?ку діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– та виходу з Ñ?ередніх підприємÑ?тв та СОТ. Ñ?тандартів, оцінки відповідноÑ?Ñ‚Ñ–, бізнеÑ?у закордонних Ñ?уб’єктів. Вони • ПідпиÑ?ано Ð?СÐ?Ð? (Угоду метрології та наглÑ?ду за ринком, перешкоджають змагальноÑ?Ñ‚Ñ– та про оцінку відповідноÑ?Ñ‚Ñ– гармонізований з Ñ?иÑ?темою ЄС. та прийнÑ?тніÑ?Ñ‚ÑŒ • Розроблена та готова до конкуренції на ринку, Ñ?творюють промиÑ?лової продукції) впровадженнÑ? в уÑ?ій країні умови длÑ? корупції Ñ– призводÑ?Ñ‚ÑŒ згідно з вимогами ЄС. Інтегрована Ñ?иÑ?тема опрацюваннÑ? • ТÑ?гар на підприємÑ?тва Ñ?татиÑ?тичних даних 83 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) до економічних збитків. зменшено завдÑ?ки переходу до підходу збору даних на оÑ?нові вибіркових обÑ?тежень (збільшеннÑ? кількоÑ?Ñ‚Ñ– обÑ?тежень з 10 у 2010 році до 15 до кінцÑ? періоду СПУ). Поточне кредитуваннÑ?: Проект розвитку Ñ?иÑ?теми державної Ñ?татиÑ?тики длÑ? моніторингу Ñ?оціально- економічних перетворень (ПСДС) Зменшити чаÑ?тки податків у Затримки Ñ– Ñ?лабке управліннÑ? Зменшено витрати на дотриманнÑ? • Впроваджено Ñ?иÑ?теми “Податковий Поточне кредитуваннÑ?: підприємницьких витратах поверненнÑ?м заборгованоÑ?Ñ‚Ñ– з податкового законодавÑ?тва блокâ€? та “УправліннÑ? та зменшити чаÑ? платників ПДВ визначаютьÑ?Ñ? Ñ?уб’єктами документообігомâ€?. підприємницької діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?к • ЧаÑ?тку юридичних оÑ?іб, Ñ?кі • Введено в дію зміни до Податкового податків на калькулюваннÑ? оÑ?новна проблема інвеÑ?тиційного піддаютьÑ?Ñ? виїзним перевіркам, кодекÑ?у з метою поліпшеннÑ? Проект модернізації Ñ– Ñ?плату податків клімату та державного зменшено з 16,3% у 2010 році до критеріїв длÑ? автоматизованого державної податкової врÑ?дуваннÑ?. менш ніж 12% протÑ?гом СПУ відшкодуваннÑ? ПДВ та підÑ?тав длÑ? Ñ?лужби • ЧаÑ?тка відшкодуваннÑ? ПДВ у Ñ?пеціальних перевірок. ВиÑ?окі Ñ?тавки податків Ñ– витрати рамках Ñ?иÑ?теми Підвищити ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ на дотриманнÑ? законодавÑ?тва автоматизованого привели до ухиленнÑ? від Ñ?плати відшкодуваннÑ? зроÑ?ла з 48% в податків та недоінвеÑ?туваннÑ? Другий проект розвитку 84 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) адмініÑ?труваннÑ? податків офіційної економіки. липні 2011 року до більш ніж екÑ?порту (ПРЕ-2) 70%. СприÑ?ти екÑ?порту шлÑ?хом Серйозні недоліки в банківÑ?ькому РозширивÑ?Ñ? доÑ?туп до Ñ?ередньо- Ñ– Ð?ДД: кращого доÑ?тупу до Ñ?екторі (капіталізаціÑ?, довгоÑ?трокового фінанÑ?уваннÑ? корпоративне управліннÑ?, фінанÑ?уваннÑ? длÑ? екÑ?порту інÑ?айдерÑ?ьке кредитуваннÑ?, екÑ?портерів недоÑ?татній наглÑ?д) загрожують Ð’ рамках ПРЕ-2 затверджено 30 ФіÑ?кальна, Ñ?труктурна Ñ?табільноÑ?Ñ‚Ñ– та унеможливлюють ефективне поÑ?ередництво. Слабкі Ñ?убкредитів технічна допомога Ñ– Ñ?тандарти розкриттÑ? інформації • УÑ?Ñ– позичальники у рамках технічна допомога у Зміцнити регулюваннÑ?, збільшують ризики длÑ? інвеÑ?торів ПРЕ-2 збільшили Ñ?вої Ñ?фері державного наглÑ?д Ñ– прозоріÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– вкладників та зменшують обÑ?Ñ?ги екÑ?порту (згідно з управліннÑ? прозоріÑ?Ñ‚ÑŒ ринку. плановими показниками банківÑ?ької Ñ?иÑ?теми, щоб ПРЕ-2) зробити Ñ—Ñ— менш вразливою до шоків ТД длÑ? фінанÑ?ового ЗроÑ?ла Ñ?табільніÑ?Ñ‚ÑŒ фінанÑ?ової Ñ?ектора Ñ?иÑ?теми МФК: • зміцнено потенціал ФГВФО Ñ?к агентÑ?тва з реорганізації банків, що підтверджуєтьÑ?Ñ? екÑ?пертною оцінкою Банку; ПоліпшилаÑ?ÑŒ нормативно-правова база • запроваджено конÑ?олідований Проект управліннÑ? шлÑ?хом: кризовими Ñ?итуаціÑ?ми на наглÑ?д фінанÑ?ових уÑ?танов; • держава вийшла з трьох фінанÑ?ових ринках (i) прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? нового Закону “Про Фонд рекапіталізованих у 2009 році гарантуваннÑ? вкладів фізичних оÑ?ібâ€? банків з найменшими витратами; згідно з рекомендаціÑ?ми СБ; • Ñ?творений Ñ– активно працює (ii) повного впровадженнÑ? нового ринок проблемних активів; законодавÑ?тва щодо кінцевих ПрÑ?мі інвеÑ?тиції у • поліпшилоÑ?Ñ? управліннÑ? влаÑ?ників банків та конÑ?олідованого фінанÑ?овий Ñ?ектор ризиками в 28 фінанÑ?ових 85 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) уÑ?тановах (Ñ?кі Ñ” клієнтами наглÑ?ду за діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŽ фінанÑ?ових МФК). уÑ?танов; (iii)завершеннÑ? реÑ?труктуризації ПартнерÑ?тва рекапіталізованих банків; (iv) введеннÑ? в дію вдоÑ?коналеного законодавÑ?тва у Ñ?фері продажу Ñ– фінанÑ?ової реÑ?труктуризації МВФ, ЄС, Ð?МР СШÐ? проблемних активів; (v) впровадженнÑ? міжнародно визнаної Ñ?ертифікації ризиків впроваджено на загальнодержавному рівні, Ñ– оновленнÑ? з допомогою МФК Ñ?иÑ?теми управліннÑ? ризиками в трьох демонÑ?траційних банках. Група результатів 5. ПоліпшеннÑ? інфраÑ?труктури длÑ? підприємницької діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– Підвищити ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ ВідÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ інвеÑ?тицій в ЗроÑ?ла енергоефективніÑ?Ñ‚ÑŒ у Поточне кредитуваннÑ?: енергетичного Ñ?ектора длÑ? енергоефективне обладнаннÑ? державному Ñ– приватному підтримки Ñ?приÑ?ла збереженню дуже Ñ?екторах • ЗбільшеннÑ? наÑ?вного інвеÑ?тиційного виÑ?окого рівнÑ? енергоємноÑ?Ñ‚Ñ– фінанÑ?уваннÑ? комерційними банками конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– економіки України (приблизно проектів з енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ–, із Проект реабілітації реального Ñ?ектора втричі вищого порівнÑ?но з ЄС). наданнÑ?м щонайменше 5 позик длÑ? гідроелектроÑ?танцій • ЕнергоємніÑ?Ñ‚ÑŒ вибраних проектів з енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– Модель пулу длÑ? енергетичного промиÑ?лового виробництва та одної Ñ?ектора Ñ– ціноутвореннÑ? за промиÑ?лових підприємÑ?тв зменшилаÑ?ÑŒ на 15% до 2014 року пілотної позики длÑ? проектів з принципом “витрати плюÑ? енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– житлово- націнкаâ€? не Ñ?творює доÑ?татньої порівнÑ?но з 2011 роком. Проект з передачі комунального Ñ?ектора конкуренції Ñ?еред генеруючих • Позики, надані через кредитні електроенергії компаній, що зменшує Ñ?тимули лінії на інвеÑ?тиції в до зниженнÑ? цін. енергоефективніÑ?Ñ‚ÑŒ, забезпечили заощадженнÑ? енергії в обÑ?Ñ?зі 750 Динамічна Ñ?табільніÑ?Ñ‚ÑŒ 000 Ñ‚ умовного палива Проект з українÑ?ької Ñ?иÑ?теми Ñ” енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– незадовільною Ñ– не відповідає Ñ?тандартам ЄС. 86 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) ПоліпшилиÑ?ÑŒ результати діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– енергетичного Ñ?ектора Ð?ДД: • 20% транÑ?акцій на ринку електроенергії укладаютьÑ?Ñ? на ПоліпшилиÑ?ÑŒ операційні результати Технічна допомога оÑ?нові двоÑ?торонніх контрактів діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– енергетичного Ñ?ектора газовому Ñ?ектору відповідно до закону про ОРЕ • ПідвищеннÑ? надійноÑ?Ñ‚Ñ– • Ухвалено закон про Оптовий ринок МФК: енергетичної Ñ?иÑ?теми електроенергії (ОРЕ) длÑ? поÑ?иленнÑ? • ЗроÑ?таннÑ? потужноÑ?тей Ñ?тимулів до зниженнÑ? цін за гідроелектроÑ?танцій на 80 MÐ’Ñ‚ Ñ– генерацію завдÑ?ки заміні виробництва енергії регульованого ринку конкуренцією КонÑ?ультаційний проект гідроелектроÑ?танціÑ?ми на 160 Ñ?еред генеруючих компаній “Програма чиÑ?того ГВт/год протÑ?гом 2011-2014 рр. виробництваâ€? • ОбÑ?Ñ?г невідпущеної енергії зменшивÑ?Ñ?, принаймні, на 35 Більша надійніÑ?Ñ‚ÑŒ енергетичної ГВт/год/рік Ñ– зменшилиÑ?ÑŒ втрати Ñ?иÑ?теми електроенергії при Ñ—Ñ— передачі – до менше ніж 2,5%. Проект фінанÑ?уваннÑ? • Краще оÑ?воєннÑ? інвеÑ?тицій в Ñ?талого енергетичного ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ викориÑ?таннÑ? розвитку • Завершено модернізацію реÑ?урÑ?ів у Ñ?екторі агробізнеÑ?у передбачених планом • Заощаджено кошти у Ñ?умі 30 гідроелектроÑ?танцій на Дніпрі Ñ– млн. дол. СШÐ? на рік завдÑ?ки вдоÑ?коналеннÑ? Ñ?иÑ?тем захиÑ?ту впровадженню за підтримки Проект гребель МФК ініціатив ефективного енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– у • Завершено модернізацію викориÑ?таннÑ? реÑ?урÑ?ів виÑ?оковольтних підÑ?танцій Ñ– нової житлово-комунальному • Ці інвеÑ?тиції дали змогу лінії електропередачі у рамках Ñ?екторі уникнути 230 000 Ñ‚ викидів СО2 Проекту з передачі електроенергії на рік • Проект енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– в 87 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) житлово-комунальному Ñ?екторі, підтримуваний МФК, Ñ?приÑ?в одержанню 50 млн. дол. СШÐ? фінанÑ?уваннÑ?, що забезпечило Ñ?короченнÑ? викидів СО2 на 48 000 Ñ‚ на рік. Краще оÑ?воєннÑ? інвеÑ?тицій у ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ викориÑ?таннÑ? реÑ?урÑ?ів у Ñ?екторі агробізнеÑ?у • Визначено можливоÑ?Ñ‚Ñ– інвеÑ?тицій у ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ викориÑ?таннÑ? реÑ?урÑ?ів у Ñ?умі 30-50 млн. дол. СШÐ? • ВдоÑ?коналено регулÑ?торні процедури щодо викориÑ?таннÑ? "зеленого тарифу" длÑ? проектів у Ñ?екторі агробізнеÑ?у з допомогою Проекту “ЧиÑ?того виробництваâ€? МФК ДоÑ?туп до фінанÑ?уваннÑ? длÑ? підвищеннÑ? енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– в житлово-комунальному Ñ?екторі поліпшуєтьÑ?Ñ? за підтримки МФК • Згідно з рекомендаціÑ?ми МФК, 88 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) внеÑ?ено зміни до регулюваннÑ? Ð?БУ про поÑ?лабленнÑ? вимог щодо норм резервів длÑ? позичальників з Ñ?ектора багатоквартирних житлових будинків. • Згідно з рекомендаціÑ?ми МФК, ухвалено закон про об’єднаннÑ? влаÑ?ників житла, закон про влаÑ?ників приміщень та закон про комунальні поÑ?луги. СприÑ?ннÑ? розвитку Погана транÑ?портна ПокращивÑ?Ñ? транÑ?портний 210 км оÑ?новної мережі доріг Поточне кредитуваннÑ?: екÑ?порту шлÑ?хом інфраÑ?труктура збільшує зв’Ñ?зок за допомогою автошлÑ?хів відремонтовано Ñ– модернізовано до кінцÑ? поліпшеннÑ? й підтримки екÑ?портні Ñ– транзитні витрати. Ñ– підвищилаÑ?ÑŒ безпека руху: 2015 Ñ€. транÑ?портної та логіÑ?тичної Компоненти наÑ?вної інфраÑ?труктури. інфраÑ?труктури Ñ?тарі, потребують Проект покращеннÑ? відновленнÑ? та модернізації Ñ– не автошлÑ?хів та безпеки можуть підтримати зроÑ?таннÑ? • ПокращилиÑ?ÑŒ екÑ?плуатаційні руху (ППÐ?БР) Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– доріг на відремонтованих приватного Ñ?ектора. ділÑ?нках автомобільної дороги M03: міжнародний індекÑ? Україна має дуже виÑ?окі рівноÑ?Ñ‚Ñ– зменшивÑ?Ñ? з більше ніж Індикативне 5 в 2011 Ñ€. до менше ніж 2 м/км в кредитуваннÑ?: показники ДТП зі Ñ?мертельним 2015 Ñ€. Ñ– пізніше наÑ?лідком Ñ– травматизмом. • ПропуÑ?кна Ñ?проможніÑ?Ñ‚ÑŒ доріг Дорожньо-транÑ?портні пригоди Ñ” зроÑ?ла на 2-Ñ?мугових ділÑ?нках однією з оÑ?новних причин автомобільної дороги M03 ППÐ?БР-2 передчаÑ?них Ñ?мертей. Лубни-Полтава (за рахунок розширеннÑ? дороги до чотирьох Ñ?муг) • Безпека дорожнього руху на відремонтованих ділÑ?нках Ð?ДД: автомобільної дороги Ðœ03 Ñ– в коридорах виÑ?окого ризику 89 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) вважаєтьÑ?Ñ? такою, що покращилаÑ?ÑŒ, про що Ñ?відчить такий факт, Ñ?к зменшеннÑ? Технічна допомога на принаймні на 40% ДТП зі адмініÑ?труваннÑ? Ñ?мертельним наÑ?лідком Ñ– механізмів публічно- травматизмом, в порівнÑ?нні з 2011 роком, на відремонтованих приватного партнерÑ?тва ділÑ?нках автомобільної дороги (ППП) та Ñ„Ñ–Ñ?кальних M03 та на аварійно-небезпечних ризиків (траÑ?Ñ‚ фонд ділÑ?нках Ñ– в коридорах. SAFE) УчаÑ?Ñ‚ÑŒ приватних партнерів у транÑ?портному Ñ?екторі Грант ФІР длÑ? аудиту проектів дорожньої інфраÑ?труктури • Принаймні один проект ППП у Ñ?екторі транÑ?порту виконано на рівні фінанÑ?ового закриттÑ? при МФК: заÑ?тоÑ?уванні найкращих міжнародних практик. ПоÑ?луги з операційного ПрийнÑ?то вдоÑ?коналену законодавчу, конÑ?алтингу ППП регулÑ?торну базу Ñ– базу управліннÑ? Ñ„Ñ–Ñ?кальними ризиками длÑ? ППП. ПрÑ?мі інвеÑ?тиції в інфраÑ?труктуру та підприємÑ?тва-екÑ?портери 90 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) СприÑ?ннÑ? торгівлі через Глобальний механізм фінанÑ?уваннÑ? торгівлі (Глобальна програма фінанÑ?уваннÑ? торгівлі - ГПФТ) ПартнерÑ?тва ЄС, ЄБРР, ЄІБ Група результатів 6. ПідвищеннÑ? продуктивноÑ?Ñ‚Ñ– та конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– в Ñ?ільÑ?ькому гоÑ?подарÑ?тві Забезпечити ефективну Розвиток Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ького Підвищено ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ • Впроваджена Ñ– функціонує Ñ?иÑ?тема Поточне кредитуваннÑ?: роботу ринку земель реÑ?урÑ?ного потенціалу України кадаÑ?трової реєÑ?трації електронного земельного кадаÑ?тру Ñ?тримує відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ прозорого • Видано державні акти на право ринку землі. ДеÑ?кий поÑ?туп влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– на землю, діÑ? Ñ?ких зроблено у Ñ?фері впровадженнÑ? поширюєтьÑ?Ñ? на уÑ?Ñ– землі Проект видачі державних Підвищити законодавчої бази, Ñ?ка Ñ?творює Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ького призначеннÑ? актів на право влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– • Строки здійÑ?неннÑ? кадаÑ?трової Ñ?приÑ?тливі умови длÑ? розвитку в Україні. конкурентоÑ?проможніÑ?Ñ‚ÑŒ реєÑ?трації зменшилиÑ?ÑŒ з 3-24 на землю в Ñ?ільÑ?ькій земельного кадаÑ?тру. • ПрийнÑ?то прозорий Ñ– проринковий Ñ?ільÑ?ькогоÑ?подарÑ?ького міÑ?Ñ?ців у 2011 році до 14 днів до міÑ?цевоÑ?Ñ‚Ñ– та розвитку 2014 року Закон “Про ринок земельâ€? Ñ?ектора та забезпечити Технічні Ñ?тандарти Ñ– Ñ?анітарні та Ñ?иÑ?теми кадаÑ?тру ефективний контроль фітоÑ?анітарні заходи (СФЗ) Ñ– безпечноÑ?Ñ‚Ñ– продуктів норми щодо безпечноÑ?Ñ‚Ñ– харчових ЗменшеннÑ? вартоÑ?Ñ‚Ñ– дотриманнÑ? шлÑ?хом приведеннÑ? продуктів Ñ” Ñ?тарими й законодавÑ?тва длÑ? підприємÑ?тв неузгодженими з ЄС, що Ð?ДД: технічних регламентів Ñ– агробізнеÑ?у • Ухвалено відповідні зміни до закону перешкоджає доÑ?тупу до ринків. Ñ?тандартів у відповідніÑ?Ñ‚ÑŒ про безпеку харчових продуктів та до вимог ЄС Ñ– СОТ • СиÑ?тему контролю за безпекою інших відповідних законів. Як харчових продуктів приведено у наÑ?лідок, оператори харчового 91 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) відповідніÑ?Ñ‚ÑŒ з практикою ЄС, Ñ?к бізнеÑ?у неÑ?уть повну відповідальніÑ?Ñ‚ÑŒ ФіÑ?кальна, Ñ?труктурна це підтверджують екÑ?перти за безпечніÑ?Ñ‚ÑŒ харчових продуктів, Ñ– технічна допомога Ñ– МФК, у Ñ?півпраці з ЄС. уÑ?унуто дублюваннÑ? діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– технічна допомога у • ОбÑ?Ñ?г продажів компаній– різних органів Ñ?фері державного клієнтів Проекту підвищеннÑ? • КонÑ?ультаційні поÑ?луги з питань управліннÑ? безпеки харчових продуктів безпеки харчових продуктів надано МФК зріÑ? на 60 млн. дол. СШÐ?. 50 компаніÑ?м, включаючи поглиблену взаємодію з 10 пілотними Розвиток агроÑ?трахуваннÑ? та компаніÑ?ми доÑ?тупу до агрофінанÑ?уваннÑ? длÑ? • 12 Ñ?трахових компаній продають нові СиÑ?тема оцінки клієнтів МФК: Ñ?тандартизовані продукти длÑ? управліннÑ? земельними агроÑ?трахуваннÑ? Ñ– 12 банків реÑ?урÑ?ами (СОУЗР) • Фермери впроваджують приймають заÑ?трахований врожай в агроÑ?трахуваннÑ? Ñ?к інÑ?трумент забезпеченнÑ? кредиту управліннÑ? ризиками: вартіÑ?Ñ‚ÑŒ • Розроблено Ñ– викориÑ?тано банками- зібраних Ñ?трахових внеÑ?ків клієнтами МФК інÑ?трументарій з зроÑ?тає до 3 млн. дол. СШÐ?, оцінки ризиків агробізнеÑ?у, Ñ– вартіÑ?Ñ‚ÑŒ договорів Ñ?трахуваннÑ? – організовано навчаннÑ? длÑ? МФК: до 40 млн. дол. СШÐ?, згідно з працівників банків, Ñ?кі надають опитуваннÑ?ми у рамках проектів. кредити агрофінанÑ?уваннÑ? • ДлÑ? фермерів полегшивÑ?Ñ? доÑ?туп до фінанÑ?уваннÑ? через фінанÑ?ові КонÑ?ультаційний проект уÑ?танови: вартіÑ?Ñ‚ÑŒ наданих кредитів зроÑ?ла до 40 млн. дол. “ІнвеÑ?тиційний клімат в СШÐ?; вартіÑ?Ñ‚ÑŒ проблемних Україніâ€? кредитів Ñ” нижчою від 3% згідно з угодами на поÑ?луги, укладеними з банками- клієнтами МФК у рамках Проект з безпечноÑ?Ñ‚Ñ– проекту. харчової продукції в Україні 92 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) Проект агрофінанÑ?уваннÑ? Проект розвитку агроÑ?трахуваннÑ? ПрÑ?мі інвеÑ?тиції у Ñ?ектор агробізнеÑ?у . 93 Цілі розвитку країни (Програма економічних Програма ГСБ (Ñ– реформ на 2010-2014 рр., Проблеми Ñ– перешкоди Результати СПУ Орієнтири СПУ Партнерів) Ñ?ку презентував Президент України) 94 95 96 Додаток 3. Скориговані національні заощадженнÑ?, пов’Ñ?зані з вичерпаннÑ?м реÑ?урÑ?ів Велика чаÑ?тка енерго- та реÑ?урÑ?оінтенÑ?ивного ВВП, а також переважаннÑ? викопних палив виправдовують “зелену оцінкуâ€? економіки України. У Таблиці 1 наведено розрахунки Ñ?коригованих національних заощаджень (СÐ?З) Ñ– Ñ—Ñ… компоненти на період 1994 – 2009 рр. (у відÑ?отках від Валового внутрішнього доходу). Характерно, що Україна пройшла через цикл з трьома чітко розмежованими Ñ?тадіÑ?ми: від 1995 до 2001 рр. – дуже низькі або від’ємні СÐ?З; 2002 – 2007 рр. – значне поліпшеннÑ? СÐ?З, та 2008 – 2009 рр. – зміна тенденції та погіршеннÑ? СÐ?З. Така динаміка СÐ?З відрізнÑ?єтьÑ?Ñ? від тих, Ñ?кі Ñ?поÑ?терігаютьÑ?Ñ? в інших порівнÑ?льних країнах із Ñ?ереднім рівнем доходів, де зміни були менш драматичними Ñ– відбувалиÑ?Ñ?, Ñ?к правило, в одному напрÑ?мку (ТаблицÑ? 2). ТаблицÑ? 2: ПорівнÑ?ннÑ? Ñ?коригованих чиÑ?тих заощаджень в Україні та в інших країнах з Ñ?ереднім рівнем доходів, 2000-2009 рр. (% ВВД) Країна 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Україна (1.8) 1.7 7.0 8.2 13.0 10.1 11.6 12.3 9.7 5.6 Польща 8.1 6.5 5.6 6.1 5.9 8.6 9.1 10.7 9.8 9.7 РумуніÑ? 2.9 4.8 7.2 4.8 4.4 4.7 6.6 10.3 11.5 18.8 Ð?ргентина 0.8 1.2 5.1 4.0 3.8 5.5 9.1 10.7 7.8 10.6 МекÑ?ика 11.4 9.4 10.1 13.6 14.3 9.4 11.2 10.5 9.9 9.1 Циклічна поведінка СÐ?З в Україні – на відміну від інших порівнÑ?льних країн – зумовлена Ñ?к поведінкою неÑ?коригованих заощаджень (Ñ?кі Ñ” традиційним мірилом економічних інвеÑ?тицій збільшених на Ñ?уму видатків на оÑ?віту, Ñ?кі розглÑ?даютьÑ?Ñ? Ñ?к видатки в людÑ?ький капітал) та коригувальними чинниками (вичерпаннÑ?м енергоноÑ?іїв та погіршеннÑ?м екологічної Ñ?итуації 20). СÐ?З мали від’ємне значеннÑ? у 1996-2000 рр., головним чином внаÑ?лідок зменшеннÑ? 20 Базові дані про викиди надані Інформаційно-аналітичним центром, Ñ?кий займаєтьÑ?Ñ? питаннÑ?ми двоокиÑ?у вуглецю (CDIAC, 1993), Ñ– охоплюють згораннÑ? викопного палива та виробництво цементу. ПокладаєтьÑ?Ñ?, що Ñ?вітова гранична Ñ?оціальна вартіÑ?Ñ‚ÑŒ метричної тонни вуглецю Ñ?тановила 20 дол. СШÐ? в 1990 Ñ€., за даними праці Fankhauser (1994). Якщо цю Ñ?уму перерахувати в долари 2005 року на 1 Ñ‚ викидів CO2, це Ñ?тановитиме приблизно 6,69 дол. СШÐ? на 1 Ñ‚ додаткових викидів CO2. Оцінки, наведені в літературі, лежать в діапазоні від 4 до 70 дол. СШÐ?. Шкода від викидів твердих чаÑ?тинок визначаєтьÑ?Ñ? Ñ?к готовніÑ?Ñ‚ÑŒ платити, щоб уникнути Ñ?мертноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ– захворюваноÑ?Ñ‚Ñ–, Ñ?ка припиÑ?уєтьÑ?Ñ? викидам чаÑ?тинок. Вона обчиÑ?люєтьÑ?Ñ? у роках життÑ?, Ñ?коригованих з урахуваннÑ?м непрацездатноÑ?Ñ‚Ñ– (DALY), втрачених внаÑ?лідок викидів твердих чаÑ?тинок, Ñ– помножених на готовніÑ?Ñ‚ÑŒ платити. 97 валових заощаджень та поÑ?тійного з року в рік рівнÑ? Ñ?поживаннÑ? – Ñ– піÑ?лÑ? врахуваннÑ? вичерпаннÑ? природних реÑ?урÑ?ів (зокрема, енергоноÑ?іїв) та погіршеннÑ? Ñ?тану довкіллÑ?. Упродовж 2002 – 2007 рр. в Україні Ñ?поÑ?терігавÑ?Ñ? етап дуже виÑ?оких темпів економічного зроÑ?таннÑ?, що привело Ñ?к до збільшеннÑ? валових національних заощаджень, так Ñ– певного Ñ?повільненнÑ? погіршеннÑ? екологічної Ñ?итуації (у відÑ?отках від ВПЛ, але не в абÑ?олютних одиницÑ?Ñ…). Ці дані підтверджують неÑ?тійкіÑ?Ñ‚ÑŒ економіки України, Ñ?ка залежить від зовнішніх чинників, з дуже незначними Ñ?труктурними змінами у викориÑ?танні виробничих факторів та кінцевих результатах. ТаблицÑ? 1: Скориговані чиÑ?Ñ‚Ñ– заощадженнÑ? длÑ? України, 1993-2009 рр. ВідÑ?оток Ð’Ð?Д 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Валові заощадженнÑ? 32.8 23.3 20.2 19.0 18.8 23.1 25.1 25.9 28.0 28.1 31.8 25.9 23.6 22.5 20.2 15.9 - СпоживаннÑ? оÑ?новного капіталу 19.1 18.6 18.3 18.8 19.2 18.3 18.3 17.1 16.2 14.7 13.7 11.6 10.9 10.3 9.3 9.9 = чиÑ?Ñ‚Ñ– національні заощадженнÑ? 13.7 4.8 2.0 0.2 (0.4) 4.8 6.8 8.8 11.8 13.3 18.1 14.3 12.8 12.2 10.9 6.0 + видатки на оÑ?віту 5.9 6.4 6.4 6.4 4.4 4.4 4.4 4.4 4.4 4.4 4.4 4.4 5.9 5.9 5.9 5.9 - вичерпаннÑ? енергоноÑ?іїв 2.3 2.9 3.4 2.8 2.5 3.0 6.2 5.7 3.8 4.7 5.7 5.7 4.8 4.0 5.5 3.8 - вичерпаннÑ? копалин 1 - - - - - - - - - - - - - - - - - чиÑ?те Ñ?короченнÑ? ліÑ?ів1 - - - - - - - - - - - - - - - - - шкода, завдана двоокиÑ?ом вуглецю 4.4 4.9 5.0 3.7 4.4 6.0 6.0 5.0 4.5 4.3 3.3 2.6 2.1 1.6 1.4 2.4 - шкода, завдана викидами чаÑ?тинок 1.5 1.7 1.1 1.1 1.0 0.8 0.8 0.8 0.9 0.6 0.5 0.3 0.2 0.2 0.1 0.1 = Ñ?кориговані чиÑ?Ñ‚Ñ– заощадженнÑ? 11.3 1.6 (1.1) (1.1) (3.9) (0.6) (1.8) 1.7 7.0 8.2 13.0 10.1 11.6 12.3 9.7 5.6 Джерело: Світовий банк, 2011 Ñ€. 1 – Оцінки відÑ?утні 98 99 Додаток 4. Оцінка прогреÑ?у в зменшенні рівнÑ? “приватизаціїâ€? держави та в подоланні корупції Через виÑ?окі рівні “приватизаціїâ€? держави бізнеÑ?менами, Ñ?кі мають зв’Ñ?зки у владі, рівень довіри українÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва до влади був зовÑ?ім низьким Ñ– далі погіршуєтьÑ?Ñ?. Ð?авіть ініціативи реформ та проектів, Ñ?кі принеÑ?уть кориÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ?уÑ?пільÑ?тву, чаÑ?то зуÑ?трічаютьÑ?Ñ? з недовірою наÑ?еленнÑ?. Згідно з результатами недавно проведеного національного опитуваннÑ? 21 92,2 відÑ?отка українців вважають, що корупціÑ? Ñ?еред державних чиновників Ñ” ключовою проблемою у країні, проте не більш ніж 17 відÑ?отків наÑ?еленнÑ? вірить заÑ?вам урÑ?ду про намір подолати корупцію. ІÑ?нує загальноприйнÑ?та думка, що заміÑ?Ñ‚ÑŒ запровадженнÑ? Ñ–Ñ?тотних змін, українÑ?ька влада, Ñ?хоже, ухвалює Ñ– заÑ?влÑ?Ñ” про малозміÑ?товні антикорупційні заходи, Ñ?кі мають незначні наÑ?лідки, тоді Ñ?к фактичний рівень корупції зроÑ?тає. Окрім того, громадÑ?ни вважають, що більшіÑ?Ñ‚ÑŒ нинішніх антикорупційних заходів зоÑ?ереджуєтьÑ?Ñ? на державних Ñ?лужбовцÑ?Ñ… Ñ?ереднього Ñ– нижчого рівнів, а урÑ?довці, Ñ?кі займають виÑ?окі державні поÑ?ади Ñ– Ñ” великими корупціонерами, залишаютьÑ?Ñ? недоторканими. Ð’ УрÑ?ді Ñ” дедалі Ñ?ильніше розуміннÑ? того, що низька довіра до держави має Ñ?ерйозні негативні наÑ?лідки длÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– урÑ?ду. ДлÑ? вирішеннÑ? цієї проблеми урÑ?д вживав заходів в трьох взаємопов’Ñ?заних Ñ?ферах Ñ?тратегічної політики: (1) зміцненнÑ? правової та інÑ?титуційної бази длÑ? боротьби з корупцією Ñ– приведеннÑ? Ñ—Ñ— у відповідніÑ?Ñ‚ÑŒ до європейÑ?ьких Ñ?тандартів; (2) впровадженнÑ? закону про доÑ?туп до публічної інформації, Ñ?кий підвищує прозоріÑ?Ñ‚ÑŒ органів влади Ñ– забезпечує наÑ?еленнÑ? антикорупційним заÑ?обом, Ñ?кий Ñ?приÑ?тиме підвищенню підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– чиновників; та (3) Ñ?твореннÑ? умов длÑ? учаÑ?Ñ‚Ñ– громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва в обговоренні та впровадженні Ñ?тратегічної політики. Правова та інÑ?титуційна база длÑ? боротьби з корупцією. Ð?едавно здійÑ?нена Радою Європи оцінка 22 вÑ?тановила, що Ñ?таном на травень 2011 року повною мірою було впроваджено лише 12 з 25 рекомендацій GRECO 23. Ð?ове антикорупційне законодавÑ?тво набрало чинноÑ?Ñ‚Ñ– 1 липнÑ? 2011 року24. Цей закон має чимало недоліків25, у тому чиÑ?лі деÑ?кі випадки очевидного нехтуваннÑ? рекомендаціÑ?ми GRECO. Ð?априклад, цей закон не міÑ?тить положеннÑ? про Ñ?твореннÑ? незалежного органу длÑ? боротьби з корупцією, Ñ?кий міг би координувати антикорупційну політику та здійÑ?нювати моніторинг Ñ—Ñ— впровадженнÑ?, Ñ?к це було рекомендовано GRECO 26. Сам Ñ?обою цей закон не матиме . http://uniter.org.ua/data/block/corruption_in_ukraine_2007-2009_2011_engl.pdf Це обÑ?теженнÑ? було проведене в 21 березні-травні 2011 року, Ñ– до репрезентаційної вибірки, Ñ?ка охоплювала вÑ?ÑŽ країну, входило понад 10 000 реÑ?пондентів. 22 http://www.minjust.gov.ua/files/GRECO_report_20110714.zip. Третій раунд оцінки GRECO було оприлюднено в кінці жовтнÑ? 2011 року; на ньому йшлоÑ?Ñ? переважно про рекомендації щодо криміналізації корупційних дій Ñ– політичної корупції. 23 ДеÑ?кі з інших рекомендацій, із виконаннÑ?м Ñ?ких було виÑ?влено незначний прогреÑ? (або не виÑ?влено жодного), Ñ?тоÑ?уютьÑ?Ñ? ключових питань, таких Ñ?к проведеннÑ? чіткого розмежуваннÑ? між кримінальними та адмініÑ?тративними процедурами Ñ– забезпеченнÑ? того, щоб уÑ?Ñ– корупційні злочини розглÑ?далиÑ?Ñ?, Ñ?к правило, Ñ?к кримінальні злочини; поÑ?иленнÑ? незалежноÑ?Ñ‚Ñ– прокуратури; вдоÑ?коналеннÑ? правової бази длÑ? накладеннÑ? арешту на майно та конфіÑ?кації майна; запровадженнÑ? кримінальної відповідальноÑ?Ñ‚Ñ– длÑ? юридичних оÑ?іб за корупційні порушеннÑ?; приведеннÑ? правової бази з державних закупівель у відповідніÑ?Ñ‚ÑŒ до європейÑ?ьких Ñ?тандартів та ін. 24 7 квітнÑ? 2011 року Верховна Рада України ухвалила Закон про заÑ?ади запобіганнÑ? Ñ– протидії корупції, Ñ?кий набрав чинноÑ?Ñ‚Ñ– 1 липнÑ? 2011 року, за винÑ?тком окремих положень про декларацію активів Ñ– видатків, Ñ?кі наберуть чинноÑ?Ñ‚Ñ– 1 Ñ?ічнÑ? 2012 року. 25 Можна перелічити, зокрема, такі недоліки: (1) відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ відповідальноÑ?Ñ‚Ñ– длÑ? юридичних оÑ?іб (корпорацій); (2) відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ штрафів за поданнÑ? неправильних фінанÑ?ових декларацій; (3) відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ правової Ñ?труктури длÑ? накладеннÑ? арешту Ñ– конфіÑ?кації вÑ?Ñ–Ñ… доходів, в Ñ?ких можна відÑ?тежити корупцію. 26 Ð?ині в політичних колах України обговорюєтьÑ?Ñ? питаннÑ? про те, чи новий антикорупційний орган займатиметьÑ?Ñ? дотриманнÑ?м антикорупційного законодавÑ?тва (відповідно до рекомендацій ОЕСР) та /або антикорупційною політикою (відповідно до рекомендацій GRECO). Президент видав указ, Ñ?кий поклав на МініÑ?терÑ?тво ÑŽÑ?тиції тимчаÑ?ове виконаннÑ? функції з координації та моніторингу політики на чаÑ? підготовки 100 Ñ–Ñ?тотних наÑ?лідків, Ñ?кщо його не буде впроваджено належним чином, Ñ– Ñ?кщо він не Ñ?упроводжуватиметьÑ?Ñ? іншими антикорупційними законами (Ñ?к-от: про конфлікт інтереÑ?ів, етику, фінанÑ?овий контроль) та реформуваннÑ?м кримінального Ñ?удочинÑ?тва. 21 жовтнÑ? 2011 року Президент України підпиÑ?ав Указ “Про національну антикорупційну Ñ?тратегію на 2012 – 2015 рокиâ€? (згідно з рекомендацією GRECO), що забезпечило умови длÑ? розробленнÑ? Плану дій длÑ? боротьби з корупцією. Однак, незважаючи на те, що цю Ñ?тратегію готували більш ніж один рік, вона не Ñ?тала предметом загальнонаціонального обговореннÑ?, Ñ– Ñ” надто загальним документом, без чіткого вÑ?тановленнÑ? пріоритетних завдань Ñ– черговоÑ?Ñ‚Ñ– Ñ—Ñ… виконаннÑ?. Окрім того, до розробленнÑ? цієї Ñ?тратегії майже не залучалоÑ?Ñ? громадÑ?нÑ?ьке Ñ?уÑ?пільÑ?тво. До наÑ?тупних рекомендованих заходів, Ñ?кі Ñ?приÑ?тимуть зміцненню правової та інÑ?титуційної бази длÑ? боротьби з корупцією, належать: • ухваленнÑ? законів про конфлікт інтереÑ?ів, етику Ñ– фінанÑ?овий контроль; • Ñ?твореннÑ? антикорупційного органу, відповідального за моніторинг Ñ– координацію антикорупційної політики 27; • забезпеченнÑ? підготовки Плану дій длÑ? антикорупційної Ñ?тратегії у партнерÑ?тві з уÑ?іма зацікавленими Ñ?торонами, включно з Ð?УО, Ñ?твореннÑ? платформи длÑ? широких конÑ?ультацій Ñ– зворотного зв’Ñ?зку, що Ñ?творить можливіÑ?Ñ‚ÑŒ загальнонаціонального обговореннÑ? впровадженнÑ? антикорупційної Ñ?тратегії. ВпровадженнÑ? закону про доÑ?туп до публічної інформації. ПрийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? цього закону розглÑ?даєтьÑ?Ñ? Ñ?к приклад уÑ?пішної Ñ?півпраці між владою, Ð?УО, заÑ?обами маÑ?ової інформації та донорами. Закон, під чаÑ? підготовки Ñ?кого викориÑ?товувалаÑ?Ñ? найкраща міжнародна практика 28, набрав чинноÑ?Ñ‚Ñ– 9 травнÑ? 2011 року, Ñ– його впровадженнÑ? доÑ?Ñ– було порівнÑ?но уÑ?пішним. Ð?езалежний моніторинг, здійÑ?нений Ð?УО29, підтверджує, що більшіÑ?Ñ‚ÑŒ органів міÑ?цевої влади Ñ?творили Ñ?пеціальні підрозділи, Ñ?кі відповідають за наданнÑ? інформації громадÑ?ькоÑ?Ñ‚Ñ–. УрÑ?д призначив працівників, Ñ?кі працюють з документами Ñ– розпочав розміщеннÑ? запитів громадÑ?н в Інтернеті 30. Було організовано базове навчаннÑ? державних Ñ?лужбовців Ñ– плануютьÑ?Ñ? подальші тренінги. МініÑ?терÑ?тво ÑŽÑ?тиції не повідомлÑ?ло про значні проблеми з тлумаченнÑ?м цього закону урÑ?довими Ñ?труктурами, Ñ?кі розроблÑ?ÑŽÑ‚ÑŒ підзаконні акти. Однак Ñ” декілька питань, Ñ?кі викликають занепокоєннÑ?: a/ урÑ?д ще не затвердив порÑ?дку Ñ?твореннÑ? реєÑ?тру державних документів, Ñ?кий би дав змогу зменшити кількіÑ?Ñ‚ÑŒ не за адреÑ?ою Ñ?прÑ?мованих або неправильно Ñ?формульованих запитів; b/ не було Ñ?хвалено інÑ?трукцій про оприлюдненнÑ? урÑ?дової інформації в Інтернеті, що нині Ñ?творює виÑ?оке робоче навантаженнÑ? длÑ? працівників, що відповідають на запити; c/ громадÑ?ни не повніÑ?Ñ‚ÑŽ обізнані із цим законом та з тим, Ñ?к його викориÑ?товувати; Ñ–, врешті, d/ нині у Верховній Раді України обговорюєтьÑ?Ñ? проект закону про інформацію з обмеженим доÑ?тупом, Ñ– це викликає побоюваннÑ?, що деÑ?кі здобутки чинного закону про інформацію можуть бути знищені. проекту закону про незалежний антикорупційний орган. Однак обговореннÑ? цього питаннÑ? з урÑ?довцÑ?ми показало, що найбільш імовірним наÑ?лідком буде безÑ?трокове виконаннÑ? МініÑ?терÑ?твом ÑŽÑ?тиції цієї функції, що Ñ?уперечитиме вимозі GRECO про незалежніÑ?Ñ‚ÑŒ такого органу від виконавчої гілки влади. 27 Ð?нтикорупційний орган може бути підзвітним або перед Верховною Радою (Ñ?к Рахункова палата) або перед Президентом (Ñ?к антимонопольний комітет), проте має бути незалежним від виконавчої гілки влади, Ñ?ка розроблÑ?Ñ” Ñ– впроваджує антикорупційну політику. 28 Україна поÑ?ідає 9 міÑ?це у Ñ?вітовому рейтингу, в Ñ?кому країни порівнюютьÑ?Ñ? за національними законами про доÑ?туп до інформації, Ñ?кладеному канадÑ?ькою групою Centre for Law and Diplomacy. Рейтинг охоплював загальноÑ?вітову вибірку з 89 країн: http://www.rti-rating.org/results.html 29 УкраїнÑ?ький незалежний центр Ñ?тратегічних доÑ?ліджень: http://www.ucipr.kiev.ua/index.php?newlang=eng 30 Відповідальна державна уÑ?танова, Державний комітет телебаченнÑ? Ñ– радіомовленнÑ?, повідомлÑ?Ñ”, що органи центральної влади відповідають на 73 відÑ?отки запитів, отриманих у 3-му кварталі 2011 року (із загальної кількоÑ?Ñ‚Ñ– 6302 поданих запитів; ще 12,7 відÑ?отка запитів було Ñ?прÑ?мовано до відповідних органів. Ð?езрозуміло, що Ñ?талоÑ?Ñ? з рештою 14,3 відÑ?отка запитів.) 101 Ð?аÑ?тупними рекомендованими заходами, Ñ?кі забезпечуватимуть доÑ?туп до публічної інформації, будуть, зокрема, такі: • зміцненнÑ? положень про паÑ?ивний доÑ?туп до інформації: Ñ?хваленнÑ? та впровадженнÑ? нормативних актів про реєÑ?три державних документів Ñ– опублікуваннÑ? в Інтернеті урÑ?дової інформації; • розробленнÑ?, разом з організаціÑ?ми громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва, інформаційної кампанії та проÑ?вітницьких заходів длÑ? наÑ?еленнÑ? загалом про доÑ?туп до інформації; • забезпеченнÑ? того, щоб обговорюваний проект закону про інформацію з обмеженим доÑ?тупом не призвів до знищеннÑ? доÑ?Ñ?гнень чинного закону про інформацію. Середовище длÑ? діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва. Формальне регулÑ?торне Ñ?ередовище длÑ? діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва залишаєтьÑ?Ñ? незмінним з 1992 року. Ð?овий проект закону про громадÑ?ькі організації, Ñ?кий пройшов перше читаннÑ? у Верховній Раді Ñ– – на щаÑ?Ñ‚Ñ? – не міÑ?тить Ñ?пірної пропозиції про заборону іноземного фінанÑ?уваннÑ? Ð?УО, хоча це й може бути переглÑ?нуто під чаÑ? наÑ?тупних читань. Ð?дмініÑ?траціÑ? Президента поÑ?іла позицію лідера у заохоченні до Ñ?півпраці влади та Ð?УО Ñ– розробила проект Стратегії державної політики розвитку громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва в Україні. Цей проект було підготовлено Ñ?пільно з провідними українÑ?ькими Ð?УО. У разі ухваленнÑ? та впровадженнÑ? в Ñ—Ñ— теперішній формі цÑ? СтратегіÑ? може Ñ?приÑ?ти розбудові конÑ?труктивніших Ñ– продуктивніших відноÑ?ин між українÑ?ькою державою та громадÑ?нÑ?ьким Ñ?уÑ?пільÑ?твом. Ð?ині не вÑ?Ñ– мініÑ?терÑ?тва та облаÑ?ні адмініÑ?трації відкриті до Ñ?півпраці з Ð?УО у Ñ?фері розробленнÑ?, впровадженнÑ? та моніторингу політики, деÑ?кі з них, Ñ?к повідомлÑ?лоÑ?Ñ?, уникають будь-Ñ?кого залученнÑ? громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва до ухваленнÑ? рішень. Окрім того, Ñ” чиÑ?ленні повідомленнÑ? про те, що урÑ?д чаÑ?то залучає Ð?УО до процеÑ?у розробленнÑ? політики лише длÑ? форми, імітуючи Ñ?правді партнерÑ?ький процеÑ?, або замінює незалежні Ð?УО на Ñ?труктури, фінанÑ?овані урÑ?дом. Врешті-решт, деÑ?кі предÑ?тавники громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва повідомлÑ?ÑŽÑ‚ÑŒ про те, що попри позитивні зміни де- юре в їхньому регулÑ?тивному Ñ?ередовищі, де-факто Ñ?итуаціÑ? минулого року погіршилаÑ?Ñ?: вони повідомлÑ?ÑŽÑ‚ÑŒ про поÑ?иленнÑ? контролю з боку різноманітних державних Ñ?труктур, іноді у формі збору інформації (наприклад, податковою адмініÑ?трацією, Ñ?лужбами безпеки тощо) 31. До наÑ?тупних рекомендованих кроків, Ñ?кі мають Ñ?приÑ?ти ухваленню Стратегії політики розвитку громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва Ñ– розробленнÑ? детального Плану дій, належать такі: • забезпеченнÑ? включеннÑ? до Плану дій конкретних заходів (із повним зазначеннÑ?м Ñ—Ñ… вартоÑ?Ñ‚Ñ–) із залученнÑ? громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва до формуваннÑ? політики, Ñ—Ñ— впровадженнÑ? та моніторингу (Ñ?к це передбачено проектом Ñ?тратегії), Ñ– підготовки цього плану у Ñ?півпраці з предÑ?тавниками громадÑ?ькоÑ?Ñ‚Ñ–; • забезпеченнÑ? включеннÑ? до Координаційної ради з політики громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва 32 широкого Ñ?пектру аналітичних Ñ– адвокаційних Ð?УО, відібраних з допомогою конÑ?ультацій з міжнародними організаціÑ?ми, Ñ?кі займаютьÑ?Ñ? навчаннÑ?м Ñ– розвитком громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва в Україні. 31 УÑ?Ñ– питаннÑ?, порушені в цьому параграфі, обговорювалиÑ?Ñ? на круглому Ñ?толі Світового банку, приÑ?вÑ?ченому регулÑ?торному Ñ?ередовищу длÑ? громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва в Україні Ñ– організованому в предÑ?тавництві Світового банку в Україні (в міÑ?Ñ‚Ñ– Києві) 20 жовтнÑ? 2011 року, а також на зуÑ?трічах фахівців Банку з окремими Ð?УО. 32 Дорадчий орган при Президентові, передбачений у проекті Стратегії длÑ? включеннÑ? урÑ?довців на рівні мініÑ?трів Ñ– предÑ?тавників громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва. 102 Додаток 5. Оцінка наÑ?лідків Ñ?ильних Ñ– Ñ?лабких Ñ?торін Ñ?иÑ?теми управліннÑ? державними фінанÑ?ами в Україні ВдоÑ?коналеннÑ? Ñ?иÑ?тем управліннÑ? державними фінанÑ?ами (УДФ) в Україні, здійÑ?нені протÑ?гом оÑ?таннього деÑ?Ñ?тиріччÑ?, дали змогу поліпшити загалом управліннÑ? економікою на агрегованому рівні та підтримувати належний Ñ?тупінь бюджетної диÑ?ципліни попри різкий економічний Ñ?пад Ñ– політичну неÑ?табільніÑ?Ñ‚ÑŒ у 2008 – 2009 роках. Добре уÑ?талений Ñ– прозорий бюджетний процеÑ?, виÑ?окоцентралізована Ñ?иÑ?тема Державного казначейÑ?тва та підвищеннÑ? рівнÑ? збору податків заклали фундамент длÑ? таких позитивних показників діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–. Згідно зі звітом Оцінки державних видатків Ñ– фінанÑ?ової звітноÑ?Ñ‚Ñ– (ОДВФЗ - PEFA) за 2011 рік, окремі Ñ?лабкі зв’Ñ?зки в Ñ?иÑ?темі УДФ перешкоджали вдоÑ?коналювати інші Ñ—Ñ— Ñ?егменти, окрім пов’Ñ?заних із наданнÑ?м державних поÑ?луг, Ñ– призвели до погіршеннÑ? показників Ñ?прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? корупції в державному Ñ?екторі. Ð?езважаючи на той факт, що Ñ?иÑ?тема УДФ в Україні працює доÑ?ить добре порівнÑ?но з країнами з подібними до неї характериÑ?тиками, вона має низку недоліків, Ñ?кі далі негативно впливають на ефективніÑ?Ñ‚ÑŒ державних видатків Ñ– на Ñ—Ñ… погане Ñ?прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? (прозоріÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ– врÑ?дуваннÑ?). До цих недоліків належать, зокрема, такі:  Ñ?лабкі зв’Ñ?зки між цілÑ?ми політики та бюджетними аÑ?игнуваннÑ?ми та неефективною практикою Ñ?кладаннÑ? бюджетів капіталовкладень, що Ñ?відчить про неоптимальне викориÑ?таннÑ? обмежених державних реÑ?урÑ?ів;  орієнтований на цільові показники підхід до збору бюджетних надходжень, Ñ?кий забезпечує виÑ?окі рівні збору коштів, однак пов’Ñ?заний, водночаÑ?, зі значними витратами длÑ? бізнеÑ?у та призводить до негативного зовнішнього Ñ?прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? України Ñ?к неÑ?приÑ?тливого міÑ?цÑ? длÑ? веденнÑ? бізнеÑ?у;  відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ централізованого контролю за державними підприємÑ?твами, Ñ?кі Ñ?тановлÑ?Ñ‚ÑŒ велику чаÑ?тину економіки та, періодично, накладають важкі Ñ‚Ñ?гарі на бюджет у формі Ñ?пиÑ?уваних податків та рекапіталізації;  хиби в Ñ?иÑ?темі державних закупівель, Ñ?кі обмежували чеÑ?ну та відкриту конкуренцію Ñ– тим Ñ?амим призводили до заниженнÑ? грошової вартоÑ?Ñ‚Ñ–;  вузька Ñ?прÑ?мованіÑ?Ñ‚ÑŒ Державної фінанÑ?ової інÑ?пекції на опрацюваннÑ? Ñ– виконаннÑ? транÑ?акцій Ñ– відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ?учаÑ?ної функції внутрішнього аудиту, Ñ?прÑ?мованої на вдоÑ?коналеннÑ? Ñ?иÑ?тем; та  звуженнÑ? Ñ?фери діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– Рахункової палати України та відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ?пеціального аудиторÑ?ького комітету в законодавчій Ñ?иÑ?темі, що обмежує підзвітніÑ?Ñ‚ÑŒ в питаннÑ?Ñ… витрачаннÑ? державних коштів Ñ– знижує Ñ?тимули длÑ? мініÑ?трів Ñ– чиновників до приділеннÑ? уваги показникам діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– та ефективноÑ?Ñ‚Ñ–. Україна зробила певний крок назад з чаÑ?у попередньої оцінки УДФ, обмеживши Ñ?фери діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– Рахункової палати та вивівши з-під законодавчого наглÑ?ду бюджети чотирьох фондів Ñ?оціального Ñ?трахуваннÑ?. СприйнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? корупції в окремих чаÑ?тинах Ñ?иÑ?теми УДФ належить до причин, Ñ?кі зумовили негативне Ñ?прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? України Ñ?к міÑ?цÑ? длÑ? веденнÑ? бізнеÑ?у. ОÑ?таннє ОбÑ?теженнÑ? умов веденнÑ? бізнеÑ?у та ефективноÑ?Ñ‚Ñ– роботи підприємÑ?тв (BEEPS), що Ñ—Ñ… регулÑ?рно проводить Світовий банк, та ІндекÑ? глобальної доброчеÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?відчать про те, що оÑ?обливу проблему длÑ? України Ñ?тановлÑ?Ñ‚ÑŒ неналежні практики у Ñ?ферах збору податків та державних закупівель, оцінки Ñ?ких Ñ” значно нижчими від Ñ?ередніх по регіону ЄЦÐ?. Одержаний на широкій базі ІндекÑ? Ñ?прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? корупції організації Transparency International також вказує на те, що Україна за цим показником відрізнÑ?єтьÑ?Ñ? в гірший бік від інших країн Східної Європи та колишнього РадÑ?нÑ?ького Союзу (див. РиÑ?унок 1 нижче). РиÑ?унок 1: ІндекÑ? Ñ?прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? корупції: Україна та інші країни регіону 103 Джерело: ІндекÑ? Ñ?прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? корупції організації Transparency International у 2006-2010 роках /ПідпиÑ?и на риÑ?унку: колишній СРСР /країни з нижньої категорії країн з Ñ?ереднім рівнем доходу; країни, що недавно Ñ?тали членами ЄС; Україна ВнеÑ?ені недавно зміни до Бюджетного кодекÑ?у, Податкового кодекÑ?у та Закону про державні закупівлі Ñ?творюють добрі передумови длÑ? майбутніх поліпшень, однак це залежить від Ñ—Ñ… фактичного виконаннÑ? Ñ– здійÑ?нюваного над ними наглÑ?ду. Вже викориÑ?товуютьÑ?Ñ? Ñ– розвиваютьÑ?Ñ? елементи Ñ?иÑ?теми Ñ?ередньоÑ?трокового плануваннÑ? бюджету, однак вÑ?е ще бракує зв’Ñ?зку між завданнÑ?ми політики Ñ– бюджетом. Хоча впродовж оÑ?танніх років вже працюють окремі елементи Ñ?иÑ?теми Ñ?ередньоÑ?трокового плануваннÑ? бюджету, включаючи Ñ?ередньоÑ?трокову Ñ„Ñ–Ñ?кальну базу, бюджетні обмеженнÑ? (“Ñ?теліâ€?) длÑ? галузевих мініÑ?терÑ?тв Ñ–, врешті-решт, нова верÑ?Ñ–Ñ? Бюджетного кодекÑ?у впровадила багаторічні аÑ?игнуваннÑ? на бюджетні програми інвеÑ?тиційної природи, проте вÑ?е ще бракує кількох важливих елементів, введеннÑ? Ñ?ких потребує ухваленнÑ? відповідних рішень. ПередовÑ?ім, підготовку Ñ?ередньоÑ?трокових прогнозів Ñ?лід пов’Ñ?зати із визначеними Ñ?тратегіÑ?ми Ñ– політиками та відповідними цільовими завданнÑ?ми. Що Ñ?тоÑ?уєтьÑ?Ñ? ухваленнÑ? рішень, то, згідно зі Ñ?таттею 21 нового кодекÑ?у, бюджетні заÑ?вки галузевих мініÑ?терÑ?тв повинні охоплювати не лише рік, длÑ? Ñ?кого готуєтьÑ?Ñ? бюджет, а й наÑ?тупні два роки, Ñ– Кабінет МініÑ?трів муÑ?ить прийнÑ?ти рішеннÑ? про прогнози Ñ?ередньоÑ?трокових бюджетних надходжень Ñ– видатків не пізніше, ніж через один міÑ?Ñ?ць піÑ?лÑ? ухваленнÑ? Верховною Радою закону про Державний бюджет. У майбутньому важливо дотримуватиÑ?ÑŒ бюджетних обмежень, Ñ– будь-Ñ?кі зміни, Ñ?кі вноÑ?итимутьÑ?Ñ? наÑ?тупними роками, мають належно обґрунтовуватиÑ?Ñ? Ñ– базуватиÑ?Ñ? на чітких правилах. Схвалена законодавча база державних закупівель здебільшого відповідає міжнародній практиці, однак проблемним залишаєтьÑ?Ñ? Ñ—Ñ— впровадженнÑ?. Ключовими елементами, Ñ?ких вÑ?е ще бракує длÑ? забезпеченнÑ? прозорого Ñ– ефективного процеÑ?у державних закупівель в Україні, Ñ?кий повинен здійÑ?нюватиÑ?Ñ? на конкурентних заÑ?адах, Ñ” такі: (1) Ñ?хваленнÑ? підзаконних актів та норм (у тому чиÑ?лі длÑ? комунальних підприємÑ?тв Ñ– природних монополій), Ñ?кі забезпечать ефективне викориÑ?таннÑ? цієї Ñ?иÑ?теми закупівель; (2) Ñ?твореннÑ? Ñ– введеннÑ? в дію Ñ?иÑ?теми моніторингу, Ñ?ка даÑ?Ñ‚ÑŒ змогу оцінювати показники роботи Ñ?иÑ?теми державних закупівель, включаючи загальнодоÑ?тупні та зручні длÑ? вимірюваннÑ? результати (такі Ñ?к відношеннÑ? закупівель з одного джерела до загального обÑ?Ñ?гу державних закупівель) Ñ– здійÑ?нювати моніторинг процеÑ?ів громадÑ?нÑ?ьким Ñ?уÑ?пільÑ?твом; (3) подальше зближеннÑ? законодавчої бази державних закупівель з Директивами ЄС та інвеÑ?туваннÑ? в розбудову потенціалу уÑ?танов-бенефіціарів, необхідного длÑ? впровадженнÑ? нового законодавÑ?тва. СиÑ?тема контролю за державними підприємÑ?твами Ñ” Ñ?лабкою Ñ– фрагментованою, Ñ– потребує Ñ–Ñ?тотного впорÑ?дкуваннÑ? Ñ– поÑ?иленнÑ?. ВідÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ загального реєÑ?тру вÑ?Ñ–Ñ… державних підприємÑ?тв, що працюють в Україні, Ñ?творює труднощі в отриманні даних Ñ–, отже, в прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ– рішень щодо діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– державних підприємÑ?тв. ПоліпшеннÑ? прозороÑ?Ñ‚Ñ– та підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– державних підприємÑ?тв можна доÑ?Ñ?гти, вимагаючи оприлюдненнÑ? операційних цілей, у тому чиÑ?лі некомерційних, Ñ– 104 запровадженнÑ? законодавчої бази длÑ? щорічного оцінюваннÑ? (за незалежною методикою) Ñ– переглÑ?ду показників діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– державних підприємÑ?тв, в Ñ?кій буде викориÑ?тано Ñ?тандартні методи Ñ– методології оцінки діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– державних підприємÑ?тв. Внутрішні Ñ– зовнішні функції аудиту тільки формуютьÑ?Ñ?, Ñ– необхідно розвинути функцію аудиту показників діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– на додаток до традиційної Ñ?иÑ?теми контролю, орієнтованої на відповідніÑ?Ñ‚ÑŒ законодавÑ?тву. Що Ñ?тоÑ?уєтьÑ?Ñ? внутрішнього аудиту, то має бути чітке баченнÑ? розвитку функцій внутрішнього контролю та управліннÑ? фінанÑ?овою діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŽ, Ñ– це визначає зміну ролей Ñ– функцій Державної фінанÑ?ової інÑ?пекції та внутрішніх інÑ?пекторів Ñ– аудиторів, Ñ?кі працюють в мініÑ?терÑ?твах. Ð?еобхідно зміцнити незалежніÑ?Ñ‚ÑŒ Рахункової палати (зокрема, завдÑ?ки деполітизації призначень на виÑ?окі поÑ?ади, затвердженню бюджету не в МініÑ?терÑ?тві фінанÑ?ів, а безпоÑ?ередньо у Верховній Раді), а Ñ?феру дії зовнішнього аудиту в Ñ?вній формі поширити на міÑ?цеві бюджети Ñ– доходи. Методологію проведеннÑ? аудиторÑ?ьких перевірок, Ñ?ку викориÑ?товує Рахункова палата, Ñ?лід поÑ?илити шлÑ?хом приведеннÑ? Ñ—Ñ— у повну відповідніÑ?Ñ‚ÑŒ до міжнародних Ñ?тандартів. Слід внеÑ?ти зміни до Ñ?иÑ?теми УДФ, Ñ?прÑ?мувавши Ñ—Ñ— на підвищеннÑ? Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– поÑ?луг длÑ? громадÑ?н України. Ключовими кроками на шлÑ?ху до підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– управліннÑ? державними коштами та Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– поÑ?луг, Ñ–, водночаÑ?, до поліпшеннÑ? Ñ?прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? державного урÑ?дуваннÑ? Ñ” переорієнтаціÑ? Ñ?иÑ?теми УДФ від традиційної, орієнтованої на матеріально-технічні показники, до Ñ?иÑ?теми, орієнтованої на результати, активніше залученнÑ? до управліннÑ? державними фінанÑ?ами громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва та запровадженнÑ? точнішого оцінюваннÑ? Ñ– механізмів зворотного зв'Ñ?зку у формі Ñ?учаÑ?ного внутрішнього Ñ– зовнішнього аудиту та підзвітноÑ?Ñ‚Ñ– за одержані результати. ОглÑ?д (міÑ?цевих) Ñ?иÑ?тем УДФ України Ð?адійніÑ?Ñ‚ÑŒ, повнота Ñ– прозоріÑ?Ñ‚ÑŒ Державного бюджету Бюджетна Ñ?иÑ?тема України Ñ” загалом впорÑ?дкованою Ñ– доÑ?татньо вÑ?еохоплюючою, Ñ– відповідає законодавчій базі, Ñ?ка Ñ?тоÑ?уєтьÑ?Ñ? бюджету. Бюджетна клаÑ?ифікаціÑ? відповідає клаÑ?ифікації СтатиÑ?тики державних фінанÑ?ів МВФ (IMF GFS) 1986 року (Ñ?ка передбачає адмініÑ?тративну, економічну та функціональну клаÑ?ифікацію), Ñ– нині триває робота над впровадженнÑ?м IMF GFS 2001. ІнформаціÑ?, Ñ?ка включаєтьÑ?Ñ? до бюджетної документації, Ñ” доÑ?татньо повною, хоча у звітноÑ?Ñ‚Ñ– бажано викориÑ?товувати деталізовану клаÑ?ифікацію. Проекти предÑ?тавлено за кодами економічної клаÑ?ифікації. Україна має уÑ?талений бюджетний процеÑ?, Ñ?кий передбачає проведеннÑ? регулÑ?рних конÑ?ультацій з галузевими мініÑ?терÑ?твами та із законодавчими органами. Бюджетний кодекÑ?, Ñ?хвалений у 2010 році, Ñ?кий набрав чинноÑ?Ñ‚Ñ– в поточному фінанÑ?овому році, передбачає подальше зміцненнÑ? зв’Ñ?зків між завданнÑ?ми політики та бюджетом. Раніше УрÑ?д підготував Ñ?ередньоÑ?трокові Ñ„Ñ–Ñ?кальні прогнози, проте Ñ—Ñ… не було втілено в Ñ?ередньоÑ?трокових аÑ?игнуваннÑ?Ñ… на програми чи мініÑ?терÑ?тва, Ñ– тому це практично не мало впливу на річні бюджети. У Бюджетному кодекÑ?Ñ– 2010 року Ñ” важливі вдоÑ?коналеннÑ?, зокрема, вÑ?тановлено макÑ?имальні значеннÑ? (Ñ?телі) видатків длÑ? Ñ?екторів Ñ– впроваджено Ñ?ередньоÑ?трокову перÑ?пективу длÑ? довгоÑ?трокових державних інвеÑ?тиційних програм. Ð?айÑ?ерйознішою проблемою бюджетного процеÑ?у залишаєтьÑ?Ñ? практика Ñ?кладаннÑ? бюджетів капіталовкладень; оцінка проектів не Ñ” ні Ñ?иÑ?темною, ні об’єктивною, Ñ– наÑ?лідки поточних видатків не завжди факторизуютьÑ?Ñ? в бюджеті. Ð?аÑ?вніÑ?Ñ‚ÑŒ чотирьох важливих фондів Ñ?оціального Ñ?трахуваннÑ?, звітніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ?ких ведетьÑ?Ñ? окремо від оÑ?новного бюджету, негативно впливає на прозоріÑ?Ñ‚ÑŒ бюджету загалом. Ð?егативним нововведеннÑ?м Бюджетного кодекÑ?у 2011 року Ñ” те, що фонди Ñ?оціального Ñ?трахуваннÑ?, позабюджетні кошти, включаючи кошти цільового призначеннÑ? (Ñ?к-от на ЄВРО 2012), вже не зобов’Ñ?зані звітувати про Ñ?вої бюджети перед законодавчими органами. Міжбюджетні Ñ„Ñ–Ñ?кальні відноÑ?ини регулюютьÑ?Ñ? чіткою формулою, Ñ?ка визначає транÑ?ферти центрального урÑ?ду міÑ?цевим органам влади, на оÑ?нові принципу, що вÑ?Ñ– міÑ?цеві органи влади 105 муÑ?Ñ?Ñ‚ÑŒ виконувати Ñ?вої Ñ?татутні зобов’Ñ?заннÑ? щодо наданнÑ? державних поÑ?луг. Понад 90% транÑ?фертів передбачено законодавÑ?твом, а решта призначаєтьÑ?Ñ? на фінанÑ?уваннÑ? інвеÑ?тиційних проектів або компенÑ?ацію втрачених доходів. Схоже, що цÑ? Ñ?иÑ?тема не Ñ?тимулює міÑ?цеві органи влади до підвищеннÑ? ефективноÑ?Ñ‚Ñ– чи заощаджень. ВикориÑ?таннÑ? міÑ?цевими органами влади централізованої казначейÑ?ької Ñ?иÑ?теми допомагає Ñ– полегшує оперативне Ñ– регулÑ?рне поданнÑ? звітів про бюджетні видатки. Головним джерелом Ñ„Ñ–Ñ?кальних ризиків, пов’Ñ?заних з бюджетними уÑ?тановами поза Ñ?иÑ?темою центрального урÑ?ду, Ñ” діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ державних підприємÑ?тв, на Ñ?кі припадає близько 22% ВВП. Ð?а відміну від державних підприємÑ?тв, Ñ„Ñ–Ñ?кальна діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ міÑ?цевих органів влади підпадає під жорÑ?ткіший наглÑ?д з ретельним контролюваннÑ?м запозичень Ñ– повною прозоріÑ?Ñ‚ÑŽ в рамках Ñ?иÑ?теми КазначейÑ?тва. СиÑ?тема контролю за державними підприємÑ?твами Ñ” загалом Ñ?лабкою Ñ– розпорошеною між мініÑ?терÑ?твами, хоча, при цьому, оÑ?новну квазіфіÑ?кальну діÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ зоÑ?ереджено в енергетичному Ñ?екторі, на Ñ?кий припадає близько 40% уÑ?ього Ñ?ектора державних підприємÑ?тв. Контроль за виконаннÑ?м бюджету СиÑ?тема управліннÑ? державними фінанÑ?ами (УДФ) України Ñ” виÑ?око централізованою Ñ– орієнтованою на контроль за матеріально-технічними заÑ?обами. Ð?втоматизована казначейÑ?ька Ñ?иÑ?тема заÑ?тоÑ?овуєтьÑ?Ñ? Ñ?к у горизонтальному вимірі до вÑ?Ñ–Ñ… державних Ñ?труктурних одиниць, так Ñ– у вертикальному на вÑ?Ñ–Ñ… рівнÑ?Ñ…, Ñ– відіграє позитивну роль у контролюванні видатків Ñ– зобов’Ñ?зань. ЗавдÑ?ки Єдиному казначейÑ?ькому рахунку (ЄКР) відомі бюджетні надходженнÑ?, видатки Ñ– залишки на казначейÑ?ьких рахунках на щоденній оÑ?нові, Ñ– центральний банк конÑ?олідує більшіÑ?Ñ‚ÑŒ ліквідних реÑ?урÑ?ів держави. ЄКР забезпечує дані про наÑ?вні грошові залишки в режимі реального чаÑ?у. Запроваджено порÑ?док контролю за позиками Ñ– гарантіÑ?ми. Працюють заÑ?оби внутрішнього контролю за видатками іншими, ніж заробітна плата, проте вони потребують подальшого зміцненнÑ?. ЗапровадженнÑ? Ñ?иÑ?теми зобов’Ñ?зань, Ñ?ку було введено в дію піÑ?лÑ? Оцінки ОДВФЗ 2006 року, забезпечило подальше поÑ?иленнÑ? бюджетної диÑ?ципліни. Згідно зі звітами Державної фінанÑ?ової інÑ?пекції (ДФІ) та Рахункової палати України (РПУ), Ñ” випадки невиконаннÑ? бюджету (хоча й неіÑ?тотні), пов’Ñ?зані з етапами бюджетного процеÑ?у, Ñ?кі передують виконанню платіжних зобов’Ñ?зань; ці випадки мають міÑ?це, Ñ?к правило, поза Ñ?иÑ?темою центрального урÑ?ду. ЗдійÑ?нюєтьÑ?Ñ? ретельний моніторинг виконаннÑ? бюджету протÑ?гом року, Ñ– бюджетну звітніÑ?Ñ‚ÑŒ можна подавати в різних клаÑ?ифікаційних форматах Ñ– на різних рівнÑ?Ñ… деталізації в режимі, наближеному до режиму реального чаÑ?у. Видаткові звіти готуютьÑ?Ñ? щонайрідше щоміÑ?Ñ?цÑ? та щокварталу Ñ– подаютьÑ?Ñ? до МініÑ?терÑ?тва фінанÑ?ів України. КонÑ?олідовані фінанÑ?ові звіти бюджетного Ñ?ектора готуютьÑ?Ñ? щоквартально, а піÑ?лÑ? цього – щорічно. ДлÑ? Спеціального фонду правила виконаннÑ? бюджету менш Ñ?трогі, Ñ– баланÑ?и можуть подаватиÑ?Ñ? незалежно від того, чи фактичні видатки Ñ” меншими від передбачених бюджетом. Ð?едоїмки за платежами були низькими (близько 1%) Ñ– далі Ñ?корочуютьÑ?Ñ?, що вказує на відÑ?утніÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ?ерйозних проблем. Ще триває працÑ? над приведеннÑ?м практики внутрішнього аудиту до міжнародних Ñ?тандартів, Ñ– нині цÑ? практика заÑ?тоÑ?овуєтьÑ?Ñ? лише чаÑ?тково. Центральний інÑ?пекційний орган далі працює доÑ?татньо добре, відбуваєтьÑ?Ñ? належне розповÑ?юдженнÑ? звітів Ñ– Ñ” певні факти подальшого контролю. ДіÑ?льніÑ?Ñ‚ÑŒ ДФІ далі зоÑ?ереджуєтьÑ?Ñ?, Ñ?к правило, на питаннÑ?Ñ… контролю, Ñ– оÑ?новна чаÑ?тина Ñ—Ñ— заходів орієнтована радше на забезпеченнÑ? дотриманнÑ? бюджетного законодавÑ?тва, ніж на заÑ?тоÑ?уваннÑ? нових підходів до перевірок Ñ?иÑ?тем. Законодавчу базу державних закупівель було Ñ–Ñ?тотно вдоÑ?коналено з чаÑ?у попередньої оцінки, Ñ– нині вона великою мірою відповідає належній міжнародній практиці. Закон про державні закупівлі, ухвалений у 2005 році, значно відхилÑ?вÑ?Ñ? від належної практики Ñ– деформував Ñ?иÑ?тему державних закупівель, приватизувавши головні регулÑ?торні та наглÑ?дові функції. Цей закон було 106 Ñ?каÑ?овано в 2008 році; проект нового закону було підготовлено з допомогою конÑ?ультацій з ЄвропейÑ?ькою КоміÑ?ією та Світовим банком Ñ– ухвалено в червні 2010 року. Ð?едоліки нині чинного закону пов’Ñ?зані з нечітким визначеннÑ?м обґрунтуваннÑ? потреби у викориÑ?танні неконкурентних методів, що призводить до чаÑ?того викориÑ?таннÑ? процедури закупівель з одного джерела. Ð?ині тривають Ñ?проби поліпшити цей закон Ñ– поÑ?илити підзвітніÑ?Ñ‚ÑŒ за викориÑ?таннÑ? неконкурентних методів закупівель, Ñ– Верховна Рада розглÑ?дає відповідний законопроект. Облік Ñ– звітніÑ?Ñ‚ÑŒ Єдиний казначейÑ?ький рахунок (ЄКР), запроваджений на першому етапі реформуваннÑ? Ñ?иÑ?теми УДФ, забезпечує належні практики фінанÑ?ової звітноÑ?Ñ‚Ñ– та управліннÑ? грошовими коштами в державному Ñ?екторі. ЄКР повніÑ?Ñ‚ÑŽ охоплює бюджетні операції Ñ– це, в поєднанні із вдоÑ?коналеннÑ?м Ñ?иÑ?теми бюджетної клаÑ?ифікації, дає казначейÑ?тву змогу вчаÑ?но продукувати Ñ?кіÑ?ні річні звіти про виконаннÑ? бюджету та грошові потоки. З чаÑ?у оцінки ОДВФЗ, здійÑ?неної в 2006 році, казначейÑ?ьку практику було далі поліпшено завдÑ?ки впровадженню контролю Ñ– моніторингу зобов’Ñ?зань. Окрім того, казначейÑ?ька Ñ?иÑ?тема дала змогу Ñ?коротити чаÑ? підготовки річних бюджетних звітів, Ñ–, водночаÑ?, незважаючи на певні поліпшеннÑ? у бюджетній клаÑ?ифікації, готуютьÑ?Ñ? значно більш деталізовані звіти, ніж раніше, – Ñ?к правило, звіти готуютьÑ?Ñ? длÑ? 3 різних клаÑ?ифікаційних Ñ?труктур (адмініÑ?тративної, економічної та функціональної), а також длÑ? різних рівнів влади (центрального урÑ?ду, міÑ?цевих органів влади). Під чаÑ? проходженнÑ? коштів через казначейÑ?ьку Ñ?иÑ?тему відбуваєтьÑ?Ñ? поÑ?тійне звірÑ?ннÑ? рахунків. ЯкіÑ?Ñ‚ÑŒ бюджетної звітноÑ?Ñ‚Ñ– здебільшого Ñ” виÑ?окою, хоча повідомлÑ?лоÑ?Ñ? про певні проблеми, пов’Ñ?зані з обліком видатків. Зокрема, одна з проблем пов’Ñ?зана з тим, що транзакції, Ñ?кі можуть бути транзитними наприкінці облікового періоду, можуть потребувати одного або двох міÑ?Ñ?ців длÑ? внеÑ?еннÑ? до них необхідних коригувань. ТриваліÑ?Ñ‚ÑŒ періоду піÑ?лÑ? коригувань не відома, однак це Ñ?відчить про певні проблеми з дотриманнÑ?м казначейÑ?ьких процедур. Є можливоÑ?Ñ‚Ñ– длÑ? подальшого підвищеннÑ? управліннÑ? інформацією на рівні закладів, що надають поÑ?луги (наприклад, шкіл Ñ– лікарень). Хоча функціонують Ñ?иÑ?теми Ñ– процеÑ?и, Ñ?кі мають полегшувати здійÑ?неннÑ? бюджетних видатків на цьому рівні, бюджетна база, правила та процедури (включаючи розподіл бюджетних коштів за функціональними категоріÑ?ми) прогнозуютьÑ?Ñ? на оÑ?нові традиційної Ñ?иÑ?теми попереднього контролю (тобто контролю матеріально-технічних реÑ?урÑ?ів) Ñ– така Ñ?иÑ?тема, Ñ?к правило, не дає закладам, що надають поÑ?луги, змоги визначати, куди Ñ?прÑ?мовувати реÑ?урÑ?и, Ñ?кі вони одержують – або через бюджетні транÑ?ферти або Ñ?к Ñ?амоÑ?тійні доходи. ПередбачаєтьÑ?Ñ?, що Ñ?тратегіÑ? реформуваннÑ? бухгалтерÑ?ького обліку в державному Ñ?екторі Ñ?приÑ?тиме подальшому підвищенню Ñ?коÑ?Ñ‚Ñ– та повноті фінанÑ?ової звітноÑ?Ñ‚Ñ– у державному Ñ?екторі. Однак упровадженнÑ? в повному обÑ?Ñ?зі Міжнародних Ñ?тандартів державного бухгалтерÑ?ького обліку за нароÑ?таючим підÑ?умком наврÑ?д чи негайно /в найближчому майбутньому даÑ?Ñ‚ÑŒ результати, оÑ?кільки цÑ? реформа має забезпечити формуваннÑ? цілковито нової та Ñ?кладної Ñ?иÑ?теми бухгалтерÑ?ького обліку длÑ? державного Ñ?ектора в Україні. Ð?езважаючи на заходи, Ñ?кі нині вживаютьÑ?Ñ?, Ñ?лід ще виконати значну роботу, щоб підготувати галузеві мініÑ?терÑ?тва та відомÑ?тва до здійÑ?неннÑ? та обліку транÑ?акцій на оÑ?нові нових Ñ?тандартів бухгалтерÑ?ького обліку. До того ж, потрібно доклаÑ?ти зуÑ?иль, щоб підготувати функціональні підрозділи в Державному казначейÑ?тві та в МініÑ?терÑ?тві фінанÑ?ів України до того, що фінанÑ?ові звіти в державному Ñ?екторі можна готувати на оÑ?нові нових Ñ?тандартів обліку за нароÑ?таючим підÑ?умком. УрÑ?д Ñ?подіваєтьÑ?Ñ? до груднÑ? 2011 року розробити Ñ– Ñ?хвалити 24 нові Ñ?тандарти бухгалтерÑ?ького обліку длÑ? державного Ñ?ектора, а решту 7 Ñ?тандартів буде ухвалено в 2012 році; урÑ?довці передбачають також, що повний комплект Ñ?тандартів (загалом 31 Ñ?тандарт) набере чинноÑ?Ñ‚Ñ– в Ñ?ічні 2013 року. Ретельна зовнішнÑ? перевірка та аудит 107 Хоча Рахункова палата (Вищий аудиторÑ?ький орган в Україні) щороку проводить фінанÑ?овий аудит звітів про виконаннÑ? Державного бюджету, цей аудит не відповідає міжнародним Ñ?тандартам. Цей щорічний аудит полÑ?гає головним чином у перевірці викориÑ?таннÑ? коштів за призначеннÑ?м Ñ– не передбачає аудиторÑ?ького виÑ?новку про фінанÑ?ову позицію чи фінанÑ?ові звіти УрÑ?ду Ñ– не міÑ?тить повідомленнÑ? про надійніÑ?Ñ‚ÑŒ державних Ñ?иÑ?тем щодо підготовки таких звітів. ЗміÑ?Ñ‚ щорічного аудиту звіту про виконаннÑ? Державного бюджету обмежуєтьÑ?Ñ? видатками. Він не охоплює аудиту доходів, відповідно до рішеннÑ? КонÑ?титуційного Суду України, ухваленого у вереÑ?ні 2010 року, а також діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– міÑ?цевих органів влади та позабюджетних коштів. Рахункова палата протÑ?гом кількох оÑ?танніх років доÑ?Ñ?гла певних уÑ?піхів у переглÑ?ді Ñ?вого підходу до аудиту державних видатків. Рахункова палата регулÑ?рно здійÑ?нює аудити показників діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– (відомі Ñ?к “аудити ефективноÑ?Ñ‚Ñ–â€?) у рамках Ñ?воїх річних програм роботи. Хоча цю методологію ще можна поліпшувати завдÑ?ки подальшому коригуванню з метою кращого Ñ—Ñ— узгодженнÑ? зі Ñ?тандартами Міжнародної організації вищих аудиторÑ?ьких уÑ?танов (INTOSAI), ці аудити дозволили поÑ?илити наглÑ?д за програмами державних видатків та за розподілом бюджетних реÑ?урÑ?ів. Однак не Ñ?Ñ?но, Ñ?ким Ñ” внеÑ?ок цього нового підходу в аудиторÑ?ькій діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– у позитивний вплив на політику держави. Верховна Рада України не має Ñ?пеціального аудиторÑ?ького комітету Ñ– Ñ?теженнÑ? за Ñ?луханнÑ?ми, організованими парламентÑ?ькими комітетами, та за реагуваннÑ?м УрÑ?ду на питаннÑ?, порушені Верховною Радою, не Ñ” Ñ?иÑ?темними. Ð?а Бюджетний комітет та інші (Ñ?екторні) комітети Верховної Ради України покладено відповідальніÑ?Ñ‚ÑŒ за розглÑ?д аудиторÑ?ьких звітів, залежно від предмету розглÑ?ду, проте оÑ?оби, що здійÑ?нювали такий розглÑ?д, не мали можливоÑ?тей одержати чітку інформацію про міру детальноÑ?Ñ‚Ñ– розглÑ?ду аудиторÑ?ьких звітів відповідними комітетами та про те, чи в ньому брали учаÑ?Ñ‚ÑŒ предÑ?тавники відповідних мініÑ?терÑ?тв. Є ціла низка Ñ?фер (пов’Ñ?заних з політикою Ñ?ектора та Ñ?амоÑ?тійніÑ?Ñ‚ÑŽ, інÑ?титуційним розвитком Ñ– методологією аудиту), Ñ?кі, очевидно, виграли б від модернізації. Ð?а чаÑ? проведеннÑ? оцінки завершивÑ?Ñ? другий термін перебуваннÑ? на поÑ?аді голови Рахункової палати, а нового Ñ—Ñ— голову Верховна Рада ще не призначила. Хоча длÑ? Рахункової палати були кориÑ?ними партнерÑ?ькі Ñ?тоÑ?унки Ñ– програми Ñ?півпраці з подібними уÑ?тановами, доÑ?Ñ– не підготовлено Ñ?ередньо- та довгоÑ?трокової Ñ?тратегії інÑ?титуційного розвитку, Ñ?ка передбачала б викориÑ?таннÑ? Ñ?учаÑ?них тренінгів та програм профеÑ?ійного розвитку, оновленнÑ? методологій Ñ– технік аудиту, а також наданнÑ? Рахунковій палаті допомоги в повному приведенні Ñ—Ñ— діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– у відповідніÑ?Ñ‚ÑŒ до міжнародних Ñ?тандартів. 108 33 Додаток 6. Гендерні питаннÑ? Правова база. ОÑ?нови гендерної рівноÑ?Ñ‚Ñ– вÑ?тановлені в КонÑ?титуції України, прийнÑ?тій у 1996 році. Принципи рівноправноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?татей та Ñ?пеціального захиÑ?ту длÑ? працюючих жінок пропиÑ?ані в Трудовому кодекÑ?Ñ– України, Ñ?кий був ухвалений у 1971 році Ñ– доÑ?Ñ– зберігає Ñ?вою чинніÑ?Ñ‚ÑŒ. Закон про рівні права та можливоÑ?Ñ‚Ñ– длÑ? чоловіків Ñ– жінок був прийнÑ?тий в 2005 році. Державну програму забезпеченнÑ? гендерної рівноÑ?Ñ‚Ñ– в українÑ?ькому Ñ?уÑ?пільÑ?тві було затверджено поÑ?тановою Кабінету МініÑ?трів України в 2006 році. УчаÑ?Ñ‚ÑŒ у політичному житті. Серед 450 членів Вер Ñ… о но Ñ— Ради Укр а в їни Ñ” лише 33 жінки, Ñ– це Ñ?тановить лише 7,5 % від загального чиÑ?ла парламентаріїв. Ð’ Україні чаÑ?тка жінок у Верховній Раді не перевищувала 8% з моменту проголошеннÑ? незалежноÑ?Ñ‚Ñ–, а у 2002 – 2006 роках вона Ñ?тановила лише 5%. Це один з найнижчих показників у Європі, де жінки Ñ?кладають близько 30% загальної кількоÑ?Ñ‚Ñ– парламентаріїв. Згідно з програмою ПРООÐ? “Рівні можливоÑ?Ñ‚Ñ– та права жінок в Україніâ€?, у Ñ?ільÑ?ьких радах майже 40% жінок, але Ñ—Ñ… не більше ніж 10% в облаÑ?них органах влади. Ð?ині в Кабінеті МініÑ?трів України немає жодної жінки – члена УрÑ?ду. Україна Ñ” єдиною країною в Ñ?віті, в урÑ?ді Ñ?кої немає жодної жінки. ПитаннÑ? оÑ?віти та ринку праці. Ð?едавнє доÑ?лідженнÑ? Міжнародної організації праці (МОП) показує, що незважаючи на те, що гендерний розрив у Ñ?фері зайнÑ?тоÑ?Ñ‚Ñ– в Україні Ñ” нижчим, ніж у Ñ?ередньому по ЄС, Ñ– що длÑ? українÑ?ьких жінок Ñ?поÑ?терігаєтьÑ?Ñ? нижчий рівень безробіттÑ?, ніж длÑ? чоловіків, українÑ?ький ринок праці характеризуєтьÑ?Ñ? Ñ?Ñ?краво вираженою нерівніÑ?Ñ‚ÑŽ між чоловіками Ñ– жінками. Ð?айбільші нерівноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?поÑ?терігаютьÑ?Ñ? в значному гендерному розриві у рівнÑ?Ñ… зайнÑ?тоÑ?Ñ‚Ñ– длÑ? вікових груп періоду народженнÑ? дітей (вік 24-29 років) Ñ– передпенÑ?ійного (понад 50 років) віку; у виÑ?окому розриві в оплаті праці чоловіків Ñ– жінок; у нерівному розподілі регулÑ?рної оплачуваної праці та неоплачуваної домашньої праці; у виÑ?окій чаÑ?тці жінок, що працюють на небезпечних робочих міÑ?цÑ?Ñ…, а також у гендерних відмінноÑ?Ñ‚Ñ?Ñ… в поширеноÑ?Ñ‚Ñ– безробіттÑ?, що призводить до неоднакової допомоги по безробіттю та учаÑ?Ñ‚Ñ– в активних програмах ринку праці. Рівень оÑ?віти жінок в Україні Ñ” надзвичайно виÑ?оким – значно вищим, ніж у чоловіків. ВодночаÑ?, заробітна плата жінок Ñ?кладає 75% від заробітної плати чоловіків, а пенÑ?Ñ–Ñ? жінок – лише 67% від пенÑ?Ñ–Ñ— чоловіків. Державна політика. Україна визнала, що гендерна збаланÑ?ованіÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ” показником демократії, прав людини, а також Ñ?оціальних Ñ– економічних Ñ?тандартів розвитку. Ð’ ЦілÑ?Ñ… розвитку тиÑ?Ñ?чоліттÑ? ООÐ? було визначено, що урÑ?д бере на Ñ?ебе зобов'Ñ?заннÑ? забезпечити Ñ?піввідношеннÑ? жінок Ñ– чоловіків Ñ?к принаймні 30/70 у Верховній Раді України та у вищих органах виконавчої влади до 2015 року. Попри це, Ñ–Ñ?тотного прогреÑ?у не було доÑ?Ñ?гнуто, наприклад, зовÑ?ім нещодавно, в рамках адмініÑ?тративної реформи було ліквідовано МініÑ?терÑ?тво у Ñ?правах Ñ?ім'Ñ—, молоді та Ñ?порту України – центральний орган виконавчої влади, відповідальний за реалізацію гендерної політики. Це мініÑ?терÑ?тво було транÑ?формовано в Державну Ñ?лужбу молоді та Ñ?порту, Ñ?ка вже не пов'Ñ?зана з питаннÑ?ми гендерної політики. Як наÑ?лідок, запобіганнÑ? домашньому наÑ?ильÑ?тву та торгівлі людьми Ñ– забезпеченнÑ? рівних прав та можливоÑ?тей длÑ? жінок Ñ– чоловіків більше вже не належить до Ñ—Ñ— компетенції. 33 Цей Додаток було підготовлено на оÑ?нові праць таких партнерів з розвитку: (ПРООÐ?) UNDP: Gender Statistics of Ukraine/ Equal Opportunities and Women’s Rights in Ukraine Program. - UNDP, 2011 - http://gender.org.ua/images/lib/gender_statistics_2011.pdf МОП (ILO): Gender Mainstreaming at the Labor Market of Ukraine / Olga Kupets. - ILO, 2010 - http://gender.ilo.org.ua/eng/Gender%20equality/Publications/PES_Study_EN.pdf ІнÑ?титут демографії та Ñ?оціальних доÑ?ліджень Ð?аціональної академії наук України: ЛюдÑ?ький розвиток в Україні/ редактор Елла Лібанова. – ІнÑ?титут демографії та Ñ?оціальних доÑ?ліджень Ð?аціональної академії наук України. – Київ, 2010 Ñ€. http://www.idss.org.ua/monografii/Lud_rozvitok_2010.pdf 109 Додаток 7. СПУ – конÑ?ультації з громадÑ?ькіÑ?Ñ‚ÑŽ КонÑ?ультації щодо СПУ проводилиÑ?Ñ? в два етапи: розпочавшиÑ?ÑŒ у лютому 2011 року, конÑ?ультації Ñ?тоÑ?увалиÑ?Ñ? здебільшого загального підходу та найважливіших елементів пропонованої СПУ; оÑ?таточний варіант проекту СПУ обговорювавÑ?Ñ? в лиÑ?топаді 2011 року. Ð?би краще зрозуміти Ñ?оціальну та культурну різноманітніÑ?Ñ‚ÑŒ України було проведено зуÑ?трічі у Києві, Харкові, Івано- ФранківÑ?ьку та Донецьку. ОбговореннÑ? СПУ зоÑ?ереджувалоÑ?Ñ? на загальних напрÑ?мках пропонованої Ñ?тратегії Групи Світового банку; адекватноÑ?Ñ‚Ñ– оцінки Світовим банком економічної, Ñ?оціальної та політичної Ñ?итуації в Україні; викликах Ñ– можливоÑ?Ñ‚Ñ?Ñ… розвитку; а також на принципах, компонентах Ñ– очікуваних результатах СПУ. Загалом група СПУ зуÑ?трічалаÑ?Ñ? з близько 300 предÑ?тавниками Ð?УО, науково-викладацьких Ñ– ділових кіл, профеÑ?ійних Ñ?пілок, аналітичних центрів, працівниками органів міÑ?цевого Ñ?амоврÑ?дуваннÑ?, членами молодіжних організацій Ñ– організацій Ñ?пільноти донорів. Заздалегідь було розповÑ?юджено проект СПУ та Звіт про виконаннÑ? СПУ. Окрім того, проект СПУ було оприлюднено на Ñ?торінці веб-Ñ?айту Світового банку, приÑ?вÑ?ченій Україні, із запрошеннÑ?м до публічного обговореннÑ? та надÑ?иланнÑ? коментарів людьми, Ñ?кі не брали учаÑ?Ñ‚Ñ– в цих зуÑ?трічах. КонÑ?ультації з підприємницькими колами в Києві готувалиÑ?Ñ? у Ñ?півпраці зі Школою бізнеÑ?у Києво- МогилÑ?нÑ?ької Ð?кадемії; молодіжна організаціÑ? “Демократичний альÑ?нÑ?â€? надала підтримку в організації конÑ?ультацій з молоддю; міÑ?цеві Ð?УО допомагали з проведеннÑ?м зуÑ?трічей з предÑ?тавниками громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва та підприємницької Ñ?пільноти в Харкові, Івано- ФранківÑ?ьку та Донецьку. Під чаÑ? конÑ?ультацій, проведених у лютому та в наÑ?тупні міÑ?Ñ?ці, група фахівців Світового банку запрошувала до виÑ?ловленнÑ? поглÑ?дів про економічні й Ñ?оціальні реформи в Україні, про Ñ?прийнÑ?Ñ‚Ñ‚Ñ? наÑ?еленнÑ?м програми УрÑ?ду, про врÑ?дуваннÑ? та корупцію, а також до наданнÑ? рекомендацій про поліпшеннÑ? підприємницького Ñ?ередовища та поÑ?иленнÑ? ролі громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва у проÑ?уванні реформ. УчаÑ?ники конÑ?ультацій погоджувалиÑ?Ñ? з тим, що з чаÑ?у проголошеннÑ? Україною незалежноÑ?Ñ‚Ñ– було прийнÑ?то деÑ?Ñ?тки урÑ?дових програм економічного та Ñ?оціального розвитку, однак Ñ—Ñ… виконаннÑ? не здійÑ?нювалоÑ?Ñ? належним чином, не відповідало потребам країни та очікуваннÑ?м наÑ?еленнÑ?. Зазвичай Ñ?поÑ?терігалаÑ?Ñ? значна різницÑ? між деклараціÑ?ми та законодавÑ?твом, з одного боку, та Ñ—Ñ… практичним виконаннÑ?м – з другого. Результатів цих реформ не було видно, передуÑ?ім, у поліпшенні життÑ? людей. ВнаÑ?лідок виÑ?окого рівнÑ? “приватизаціїâ€? держави олігархічними Ñ?труктурами та конфлікту інтереÑ?ів керівництво України мало проблему з довірою до Ñ?ебе Ñ?еред українÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва. Ð?авіть конÑ?труктивні ініціативи щодо реформ чаÑ?то Ñ?тикалиÑ?Ñ? з недовірою наÑ?еленнÑ?. Цей зворотний зв’Ñ?зок був викориÑ?таний переважно в підготовці глав СПУ “Загальна Ñ?итуаціÑ? в Україніâ€? Ñ– “Виклики та можливоÑ?Ñ‚Ñ– розвитку Ñ– програма УрÑ?ду Україниâ€?. Під чаÑ? конÑ?ультацій Ñ?тоÑ?овно проекту СПУ, Ñ?кі проводилиÑ?Ñ? в лиÑ?топаді 2011 року, переважна більшіÑ?Ñ‚ÑŒ Ñ—Ñ… учаÑ?ників хвалила дуже виÑ?окий рівень аналітичної роботи, Ñ?ка лежала в оÑ?нові СПУ, та об’єктивну оцінку економічної, Ñ?оціальної та політичної Ñ?итуації в Україні. КонÑ?ультації підтвердили, що оÑ?новними викликами длÑ? амбіційних реформ було Ñ—Ñ… повільне та неефективне впровадженнÑ? Ñ– вÑ?еохопна корупціÑ?. ПредÑ?тавники громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва та підприємницьких кіл погодилиÑ?Ñ? із запропонованим у СПУ каліброваним підходом до фінанÑ?ової підтримки. Вони Ñ?подіваютьÑ?Ñ?, що це може підвищити зацікавленнÑ? УрÑ?ду в доÑ?Ñ?гненні відчутних результатів реформ. УчаÑ?ники конÑ?ультацій погодилиÑ?Ñ? з діагнозом Банку про те, що глибокі Ñ?труктурні реформи не можуть доÑ?Ñ?гнути уÑ?піху без зменшеннÑ? корупції та вдоÑ?коналеннÑ? державного врÑ?дуваннÑ?, Ñ– що життєздатніÑ?Ñ‚ÑŒ громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва в Україні дає УрÑ?ду шанÑ? здобути підтримку громадÑ?ькоÑ?Ñ‚Ñ– шлÑ?хом залученнÑ? громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва до діалогу щодо найбільш важливих 110 економічних та Ñ?оціальних завдань та моніторингу результатів державних витрат. УчаÑ?ники конÑ?ультацій виÑ?око оцінили те, що Ñ?уÑ?пільний договір поÑ?ів центральне міÑ?це в СПУ. Було доÑ?Ñ?гнуто розуміннÑ? того, що, хоча Група Світового банку викориÑ?товуватиме політичний діалог, позики, інвеÑ?тиції та технічну допомогу длÑ? зміцненнÑ? конÑ?труктивних відноÑ?ин між УрÑ?дом та громадÑ?нÑ?ьким Ñ?уÑ?пільÑ?твом, вирішальне значеннÑ? длÑ? доÑ?Ñ?гненнÑ? уÑ?піху в укладенні й виконанні Ñ?уÑ?пільного договору матимуть волÑ? та рішучіÑ?Ñ‚ÑŒ українÑ?ької влади. Підтримка донорів в розбудові потенціалу організацій громадÑ?нÑ?ького Ñ?уÑ?пільÑ?тва надалі залишатиметьÑ?Ñ? дуже важливим чинником. ПредÑ?тавники підприємницьких кіл відзначили, що уÑ?уненнÑ? перешкод длÑ? розвитку приватного бізнеÑ?у було необхідною умовою Ñ?твореннÑ? Ñ?правжнього Ñ?ереднього клаÑ?у, підвищеннÑ? конкурентоÑ?проможноÑ?Ñ‚Ñ– України та тривалого економічного зроÑ?таннÑ?. Проте триває поÑ?тійний тиÑ?к на Ñ?уб’єкти підприємницької діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ– з боку органів державного контролю, незважаючи на заÑ?ви про полегшеннÑ? Ñ‚Ñ?гарÑ? регулÑ?торної Ñ?иÑ?теми. УчаÑ?ники конÑ?ультацій озвучили думку, що Банк відіграє велику роль в Ñ?приÑ?нні діалогу між УрÑ?дом Ñ– підприємницькою Ñ?пільнотою з метою доÑ?Ñ?гненнÑ? прогнозованих Ñ– легких длÑ? дотриманнÑ? правил підприємницької діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–, а також відповідного правового захиÑ?ту Ñ?уб’єктів підприємницької діÑ?льноÑ?Ñ‚Ñ–. ВодночаÑ?, підприємці відзначили обнадійливий прогреÑ? в деÑ?ких міÑ?тах, в Ñ?ких обрані на прÑ?мих виборах міÑ?ькі голови розуміють важливіÑ?Ñ‚ÑŒ конÑ?труктивної роботи з громадÑ?нÑ?ьким Ñ?уÑ?пільÑ?твом та підприємницькими колами. Такі випадки потрібно підтримувати Ñ– пропагувати, поширювати на інші регіони. ІÑ?нує практична проблема уÑ?пішної децентралізації відповідальноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ– покладаннÑ? Ñ—Ñ— Ñ?к на міÑ?цеві органи влади, так Ñ– на ОГС в таких Ñ?ферах, Ñ?к оÑ?віта, охорона здоров’Ñ? та Ñ?оціальний захиÑ?Ñ‚. УчаÑ?ники обговорень позитивно Ñ?прийнÑ?ли ініціативу Банку щодо залученнÑ? маÑ?ових міÑ?цевих організацій до Ñ?поÑ?тереженнÑ? за впровадженнÑ?м проектів, підтримуваних Групою Світового банку, та Ñ?твореннÑ? можливоÑ?тей длÑ? контролю за державними закупівлÑ?ми. Загалом, оÑ?новним виÑ?новком обговорень запропонованої СПУ на 2012-2016 фінанÑ?ові роки було те, що вона Ñ” Ñ?тратегічно важливою та реаліÑ?тичною Ñ– Ñ?кориÑ?талаÑ?Ñ? отриманими уроками належним чином. 111 Додаток A2: Україна at a glance (Ñ?таном на 25 лютого 2011 року) 112 Європа Ñ– Ð?ижчий БІДÐ?ІСТЬ та СОЦІÐ?ЛЬÐ?І ПОКÐ?ЗÐ?ИКИ Центральна Ñ?ередній «Ромб» розвитку Україна Ð?зіÑ? дохід 2009 Ð?аÑ?еленнÑ?, Ñ?ередина року (млн.) 46.0 404 3,811 Серед. очік. триваліÑ?Ñ‚ÑŒ життÑ? Ð’Ð?П на душу наÑ?еленнÑ?apita (метод «Ð?тлаÑ?», US$) 2,800 6,793 2,316 Ð’Ð?П (метод «Ð?тлаÑ?», US$ млрд.) 128.9 2,746 8,825 Середні темпи щорічного зроÑ?таннÑ?, 2003-2009 роки Ð?аÑ?еленнÑ? (%) -0.6 0.2 1.2 Ð’Ð?П Валова Робочої Ñ?или (%) 0.1 0.8 1.5 на відвідув. ОÑ?танні оцінки (оÑ?танні наÑ?вні дані, 2003-2009 роки) душу початкової БідніÑ?Ñ‚ÑŒ (% наÑ?еленнÑ? нижче національної межі бідноÑ?Ñ‚Ñ–) 20 .. .. наÑ?. школи МіÑ?ьке наÑ?еленнÑ? (% загального наÑ?еленнÑ?) 68 64 41 Очікувана триваліÑ?Ñ‚ÑŒ життÑ? при народженні(years) 68 69 68 ДитÑ?ча Ñ?мертніÑ?Ñ‚ÑŒ (на 1000 живих новонароджених) 13 19 43 ДитÑ?че недоїданнÑ? (% дітей віком до 5 років) .. .. 25 ДоÑ?туп до перевіреної чиÑ?тої води ДоÑ?туп до перевіреної чиÑ?тої води (% наÑ?еленнÑ?n) 98 96 87 Ð?епиÑ?ьменніÑ?Ñ‚ÑŒ (% наÑ?еленнÑ? вікомe 15+) 100 98 80 Показник відвідув. початкової школи (% наÑ?еленнÑ? шкільного віку) 98 99 107 Україна Чоловіки 98 100 109 країни з нижч. Ñ?ереднім доходом - - Жінки 99 99 105 ОСÐ?ОВÐ?І ЕКОÐ?ОМІЧÐ?І СПІВВІДÐ?ОШЕÐ?Ð?Я І ДОВГОСТРОКОВІ ТЕÐ?ДЕÐ?ЦІЇ 1989 1999 2008 2009 Економічні Ñ?піввідношеннÑ?* ВВП (млрд. US$) 82.7 31.6 180.4 113.5 Валові внутрішні інвеÑ?тиції/ВВП 28.9 17.5 25.2 17.1 ТоргівлÑ? ЕкÑ?порт товарів та поÑ?луг/ВВП 32.1 53.7 41.7 46.3 Валові внутрішні заощадженнÑ?/ВВП 28.8 23.0 19.2 15.4 Валові національні заощадженнÑ?/ВВП .. 22.5 20.6 17.2 Сальдо поточного рахунка/ВВП .. 5.3 -7.2 -1.6 Внутрішні Капітало Платежі відÑ?отків по кредитах/ВВП .. 2.1 2.0 3.5 заоща n Загальна Ñ?ума боргу/ВВП .. 44.2 51.6 82.0 Загальна Ñ?ума обÑ?луговуваннÑ? боргу/екÑ?порт .. 16.0 21.7 25.4 вкладеннÑ? дженнÑ? Приведена вартіÑ?Ñ‚ÑŒ боргу/ВВП .. .. .. 78.4 Приведена вартіÑ?Ñ‚ÑŒ боргу/екÑ?порт .. .. .. 106.3 ЗаборгованіÑ?Ñ‚ÑŒ 1989-99 1999-09 2008 2009 2009-13 (Ñ?ередньорічне зроÑ?таннÑ?) ВВП -10.6 5.9 2.1 -15.1 3.7 Україна ВВП на душу наÑ?еленнÑ? -10.2 6.7 2.7 -14.6 .. країни з нижч. Ñ?ереднім доходом - - ЕкÑ?порт товарів та поÑ?луг -5.4 2.5 2.5 -25.6 5.9 СТРУКТУРÐ? ЕКОÐ?ОМІКИ 1989 1999 2008 2009 ЗроÑ?таннÑ? обÑ?Ñ?гу інвеÑ?тицій та ВВП (%) (% ВВП) 40 СільÑ?ьке гоÑ?подарÑ?тво 22.9 14.3 8.3 8.2 20 ПромиÑ?ловіÑ?Ñ‚ÑŒ 48.4 38.5 36.9 29.4 0 Обробна промиÑ?ловіÑ?Ñ‚ÑŒ 39.3 32.7 23.3 18.2 -20 04 05 06 07 08 09 ПоÑ?луги 28.7 47.2 54.8 62.4 -40 -60 Кінцеве Ñ?поживаннÑ? домогоÑ?подарÑ?тв 53.8 57.2 63.9 65.5 Загальні бюджетні Ñ?поживчі видатки 17.3 19.8 17.0 19.2 ВВІ ВВП Імпорт товарів та поÑ?луг 32.1 48.2 47.8 48.0 1989-99 1999-09 2008 2009 ЗроÑ?таннÑ? екÑ?порту та імпорту (%) (Ñ?ередньорічне зроÑ?таннÑ?) СільÑ?ьке гоÑ?подарÑ?тво -6.4 3.6 15.0 -0.3 40 ПромиÑ?ловіÑ?Ñ‚ÑŒ -14.8 5.4 3.5 -24.0 20 Обробна промиÑ?ловіÑ?Ñ‚ÑŒ -13.4 8.5 4.0 -26.6 0 04 05 06 07 08 09 ПоÑ?луги -9.0 5.9 4.3 -11.7 -20 -40 Кінцеве Ñ?поживаннÑ? домогоÑ?подарÑ?тв -8.0 12.2 5.3 5.9 -60 Загальні бюджетні Ñ?поживчі видатки -4.2 2.6 7.9 -5.6 Валові внутрішні інвеÑ?тиції -21.2 6.1 7.1 -52.2 ЕкÑ?порт Імпорт Імпорт товарів та поÑ?луг -8.4 5.9 12.5 -38.6 Примітка: дані за 2009 рік Ñ” попередніми оцінками. Цю таблицю було розроблено на підÑ?таві центральної бази даних «Development Economics» * «Ромби» вказують на чотири оÑ?новні показники Ñ?тану країни (жирним шрифтом) порівнÑ?но з Ñ?ереднім значеннÑ?м відповідної групи доходу. При відÑ?утноÑ?Ñ‚Ñ– даних «ромб» буде неповним. e. 113 ЦІÐ?И ТÐ? УРЯДОВІ ФІÐ?Ð?Ð?СИ 1989 1999 2008 2009 ІнфлÑ?ціÑ? (%) Внутрішні ціни 40 (зміни у % ) Споживчі ціни .. 22.7 25.2 15.9 30 Ð?еÑ?вний дефлÑ?тор ВВП 3.8 27.4 29.1 13.4 20 Державні фінанÑ?и 10 (% ВВП, включно з поточними грантами) 0 Поточні надходженнÑ? .. 31.5 43.5 41.8 04 05 06 07 08 09 Поточне Ñ?альдо бюджету .. -4.2 2.2 -4.2 дефлÑ?тор ВВП ІСП Загальний профіцит/дефіцит .. -4.3 -3.1 -6.3 ТОРГІВЛЯ 1989 1999 2008 2009 Рівні екÑ?порту та імпорту (млн. US$) (млн. US$) Загальний екÑ?порт (ФОБ) .. 13,189 67,717 40,394 100,000 Чорні та кольорові метали .. 4,874 27,633 12,817 80,000 Мінеральні продукти .. 1,418 10,831 9,515 Обробна промиÑ?ловіÑ?Ñ‚ÑŒ .. 1,981 12,524 8,031 60,000 Загальний імпорт (СІФ) .. 12,945 84,651 45,049 40,000 Харчові продукти .. 902 6,457 4,936 Паливо та енергоноÑ?Ñ–Ñ— .. 5,441 22,936 14,798 20,000 Товари виробничого призначеннÑ? .. 2,255 26,648 9,072 0 03 04 05 06 07 08 09 ІндекÑ? екÑ?портних цін (2000=100) .. 98 303 263 ІндекÑ? імпортних цін (2000=100) .. 98 238 221 екÑ?порт Імпорт Умови торгівлі (2000=100) .. 100 127 119 ПЛÐ?ТІЖÐ?ИЙ БÐ?ЛÐ?Ð?С 1989 1999 2008 2009 Сальдо поточного рахунка до ВВП (%) (млн. US$) ЕкÑ?порт товарів та поÑ?луг .. 17,058 85,612 54,253 15 Імпорт товарів та поÑ?луг .. 15,237 100,132 56,275 10 РеÑ?урÑ?ний баланÑ? .. 1,821 -14,520 -2,022 5 ЧиÑ?тий дохід .. -869 -1,540 -2,440 ЧиÑ?Ñ‚Ñ– поточні транÑ?фери .. 706 3,127 2,661 0 03 04 05 06 07 08 09 Сальдо поточного рахунка .. 1,658 -12,933 -1,801 -5 Статті фінанÑ?уваннÑ? (чиÑ?Ñ‚Ñ–) .. -1,375 14,013 -3,853 -10 Зміни в чиÑ?тих резервах .. -283 -1,080 5,654 Довідково: Резерви, включно з золотом (млн. US$) .. 1,094 33,680 29,650 Обмінний курÑ? (зниж., гривнÑ?/US$) 1.85E-5 4.1 5.3 8.1 ЗОВÐ?ІШÐ?ІЙ БОРГ І РУХ КОШТІВ 1989 1999 2008 2009 Структура боргу у 2009 році (млн. US$) (млн. US$) Загальна Ñ?ума боргу вкл.. з оÑ?воєними коштами .. 13,951 93,114 93,153 МБРР .. 1,954 3,022 3,294 3294 ÐœÐ?Р .. 0 0 0 10974 19873 Загальна Ñ?ума обÑ?луговуваннÑ? боргу .. 2,801 17,922 21,288 943 МБРР .. 96 321 312 1547 ÐœÐ?Р .. 0 0 0 Структура чиÑ?того руху коштів Офіційні гранти .. 125 402 403 Офіційні кредитори .. 291 439 748 Приватні кредитори .. -423 17,301 -2,720 ПрÑ?мі іноземні інвеÑ?тиції (чиÑ?тий приплив коштів) .. 496 10,913 4,816 Портфельні інвеÑ?тиції (чиÑ?тий приплив коштів) .. 129 388 105 56522 Програма Ð’Ñ?еÑ?вітнього банку A МБРР E ДвоÑ?тор. донори Зобов’Ñ?заннÑ? .. 0 990 800 B ÐœÐ?Р F Приватні кредити ОÑ?воєні кошти .. 422 889 509 - - C - МВФ - G Короткотермінові - Сплата оÑ?новної Ñ?уми позик .. 2 203 235 D -Інші багатоÑ?Ñ‚. донори кредити - - ЧиÑ?тий рух коштів .. 420 687 275 Сплата відÑ?отків .. 94 118 78 ЧиÑ?Ñ‚Ñ– транÑ?фери .. 326 569 197 Примітки: Цю таблицю було побудовано на підÑ?таві центральної бази даних «Development Economics». 2/25/11 114 Додаток B2: Україна – окремі показники* оÑ?воєннÑ? коштів Ñ– управліннÑ? портфелем проектів Світового банку Ñ?таном на 24 жовтнÑ? 2011 року Показник 2009 2010 2011 2012 Оцінка портфелÑ? проектів КількіÑ?Ñ‚ÑŒ проектів на етапі впровадженнÑ?a 12 11 11 11 СереднÑ? триваліÑ?Ñ‚ÑŒ періоду впровадженнÑ? проекту 3.4 4.4 4.9 5.2 (роки)b ЧаÑ?тка проблемних проектів за кількіÑ?Ñ‚ÑŽ (%)a,c 33.3 27.3 0.0 9.1 ЧаÑ?тка проблемних проектів за Ñ?умою (%)a,c 24.2 20.7 0.0 2.9 ЧаÑ?тка ризикованих проектів за кількіÑ?Ñ‚ÑŽ(%) a,d 33.3 27.3 0.0 9.1 ЧаÑ?тка ризикованих проектів за Ñ?умою(%)a,d 24.2 20.7 0.0 2.9 Коефіцієнт оÑ?воєннÑ? коштів (%)e 11.1 7.8 15.9 7.8 УправліннÑ? портфелем проектів ЗдійÑ?неннÑ? оцінки портфелÑ? проектів упродовж року так так так (так/ні) РеÑ?урÑ?и наглÑ?ду (загалом дол. СШÐ?) 1616.2 1622.4 1423.2 639.0 ВартіÑ?Ñ‚ÑŒ наглÑ?ду у Ñ?ередньому (дол. СШÐ? /проект) 107.7 108.2 109.5 49.2 Довідкова Ñ?таттÑ? З 1980 фінанÑ?. ОÑ?танні 5 року років Оцінка проектів, здійÑ?нена ДОО**, за кількіÑ?Ñ‚ÑŽ 31 4 Оцінка проектів, здійÑ?нена ДОО, за Ñ?умою (млн. дол. 3300.9 104.8 СШÐ?) % проектів, оцінених ДОО Ñ?к Ð? або Ð’Ð?, за Ñ—Ñ… кількіÑ?Ñ‚ÑŽ 28.6 75.0 % проектів, оцінених ДОО Ñ?к Ð? або Ð’Ð?, за Ñ?умою 10.1 77.1 а. Як показано в щорічному Звіті про виконаннÑ? портфелÑ? проектів (крім поточного фінанÑ?ового року) b. СереднÑ? триваліÑ?Ñ‚ÑŒ проектів у портфелі проектів Світового банку длÑ? України Ñ?. ЧаÑ?тка проектів (у %), Ñ?ким приÑ?воєно рейтинг «незадовільно» (Ð?) або «вкрай незадовільно» (Ð’Ð?) за доÑ?Ñ?гненнÑ? цілей розвитку та /поÑ?туп у впровадженні. d. Як визначено у Програмі поліпшеннÑ? управліннÑ? портфелем проектів е. ВідношеннÑ? Ñ?уми оÑ?воєних упродовж року коштів до залишку неоÑ?воєних коштів у портфелі Світового банку Ñ?таном на початок року: тільки длÑ? інвеÑ?тиційних проектів * Ð’Ñ?Ñ– показники Ñ?тоÑ?уютьÑ?Ñ? активних проектів портфелÑ? Банку, крім коефіцієнта оÑ?воєннÑ? коштів, Ñ?кий Ñ?тоÑ?уєтьÑ?Ñ? Ñ?к активних проектів, так Ñ– проектів, закінчених протÑ?гом фінанÑ?ового року. ** ДОО – Департамент оцінки операцій 115 Додаток B3: Україна – програма інвеÑ?тиційних операцій МФК 2007 2008 2009 2010 2011 Зобов’Ñ?заннÑ? (млн. дол. СШÐ?) МФК та учаÑ?ники 250.0 300.0 38.7 - - ВлаÑ?ний рахунок МФК 74.5 283.5 176.5 230.2 244.2 ЧиÑ?Ñ‚Ñ– зобов’Ñ?заннÑ? за Ñ?екторами (%) ФінанÑ?ові ринки 9 37 52 39 40 Обробна промиÑ?ловіÑ?Ñ‚ÑŒ - 53 - - 14 Ð?гробізнеÑ? 91 - 39 59 36 Побутове обÑ?луговуваннÑ? - 10 88 2 9 та Ñ?оціальні поÑ?луги Ð?афтогазова Ñ– видобувна - - - - - промиÑ?ловіÑ?Ñ‚ÑŒ Інформаційні технології - - - - 1 та зв’Ñ?зок Загалом 100 100 100 100 100 ЧиÑ?Ñ‚Ñ– зобов’Ñ?заннÑ? за інвеÑ?тиційними інÑ?трументами (%) Позики 87 89 76 50 31 ВлаÑ?ний капітал 4 8 1 Квазіпозики 13 7 3 13 13 КвазівлаÑ?ний капітал 2 Гарантії 12 35 55 Загалом 100 100 100 100 100 *Крім регіональних проектів 116 Додаток B5: Україна – ОÑ?новні Ñ?оціальні показники Один оÑ?Ñ‚. рік Той Ñ?ам регіон/група доходів Європа та Ð?ижч.- Серед.- Центральна 1980-85 1990-95 2003-09 Ð?зіÑ? дохід Ð?Ð?СЕЛЕÐ?Ð?Я Загалом наÑ?еленнÑ?, Ñ?ередина року (млн.) 50.9 51.5 46.0 404.2 3,810.8 Темпи зроÑ?таннÑ? (% щорічне Ñ?ереднє значеннÑ?) 0.3 -0.1 -0.6 0.2 1.2 МіÑ?ьке наÑ?еленнÑ? (% наÑ?еленнÑ?) 64.7 67.0 68.0 64.0 40.9 Ð?ароджуваніÑ?Ñ‚ÑŒ (нар. на одну жін.) 2.1 1.4 1.5 1.8 2.5 БІДÐ?ІСТЬ (% наÑ?еленнÑ?) Ð?аціональний індекÑ? бідноÑ?Ñ‚Ñ– .. .. 7.9 .. .. ІндекÑ? бідноÑ?Ñ‚Ñ– міÑ?ького наÑ?еленнÑ? .. .. 6.3 .. .. ІндекÑ? бідноÑ?Ñ‚Ñ– Ñ?ільÑ?ького наÑ?еленнÑ? .. .. 11.3 .. .. ДОХІД Ð’Ð?Д на душу наÑ?еленнÑ? (US$) .. 920 2,800 6,793 2,321 ІндекÑ? Ñ?поживчих цін (2000=100) .. 19 179 141 130 ІндекÑ? цін на харчові продукти (2000=100) 0 29 121 .. .. РОЗПОДІЛЕÐ?Ð?Я ДОХОДУ/СПОЖИВÐ?Ð?Ð?Я ІндекÑ? Джіні .. 25.7 27.5 .. .. Ð?айнижчий квінтиль (% дох. або Ñ?поживаннÑ?) .. 9.4 9.4 .. .. Ð?айвищий квінтиль (%дох. або Ñ?поживаннÑ?) .. 34.8 37.1 .. .. СОЦІÐ?ЛЬÐ?І ПОКÐ?ЗÐ?ИКИ Державні видатки Охорона здоров’Ñ? (% ВВП) .. 4.1 3.8 3.9 2.1 ОÑ?віта (% ВВП) 5.2 .. 5.3 4.1 4.1 ЧиÑ?тий показник відвідуваноÑ?Ñ‚Ñ– початкової школи (% вікової групи) Загалом .. .. 89 92 87 Чоловіки .. .. 89 93 88 Жінки .. .. 89 92 86 ДоÑ?туп до Ñ?кіÑ?ної чиÑ?тої води (% наÑ?еленнÑ?) Загалом .. 96 98 95 86 МіÑ?ьке наÑ?еленнÑ? .. 99 98 98 94 СільÑ?ьке наÑ?еленнÑ? .. 91 97 89 81 Рівень імунізації (% дітей віком 12-23 міÑ?Ñ?ців) Кір .. 97 94 96 79 Ð?КДП .. 98 90 95 79 Ð?едоїданнÑ? дітей (% до 5 років) .. .. .. .. 24 Очікувана триваліÑ?Ñ‚ÑŒ життÑ? при народженні (років) Загалом 70 67 69 70 68 Чоловіки 66 62 64 66 66 Жінки 74 73 75 75 70 СмертніÑ?Ñ‚ÑŒ Ð?емовлÑ?та (на 1000 живих народжень) 21 18 13 19 43 Діти до 5 років (на 1000) 24 21 15 21 57 ДороÑ?лі (15-59) Чоловіки (на 1000 наÑ?еленнÑ?) 283 395 385 286 201 Жінки (на 1000 наÑ?еленнÑ?) 116 148 142 123 136 МатеринÑ?ька (змодел., на 100000 живих народжень) .. 45 26 32 230 Пологи, Ñ?кі приймає кваліф. мед. перÑ?онал (%) .. .. 99 97 66 Примітка: 0 або 0.0 означає половину або менше зазначеного показника. ЧиÑ?тий показник відвідуваннÑ? школи: розрив у Ñ?еріÑ?Ñ… даних між 1997 Ñ– 1998 роками зумовлений переходом від ISCED76 до ISCED97. ІмунізаціÑ?: Ñ?тоÑ?уєтьÑ?Ñ? дітей віком 12-23 міÑ?Ñ?ці, Ñ?ким було зроблено щепленнÑ? у перший рік життÑ? або в будь-Ñ?кий чаÑ? до проведеннÑ? цього обÑ?теженнÑ?. База даних Показників Ñ?вітового розвитку, Світовий банк, 15 квітнÑ? 2011 року. 117 Додаток B6: Україна – ОÑ?новні економічні показники Фактичні Оцінка Прогноз Показник 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 Ð?аціональні рахунки ( % ВВП) а Валовий внутр. продукт 100 100 100 100 100 100 100 100 100 СільÑ?ьке гоÑ?подарÑ?тво 9 7 8 8 8 8 8 8 8 ПромиÑ?ловіÑ?Ñ‚ÑŒ 36 37 34 30 31 31 31 31 31 ПоÑ?луги 55 56 58 62 61 60 60 60 60 Загальне Ñ?поживаннÑ? 78 79 81 85 83 87 86 84 84 Валові нац. інвеÑ?тиції в оÑ?н. капітал 25 27 26 18 19 19 19 19 19 Державні інвеÑ?тиції 3 3 2 1 1 2 2 2 3 Приватні інвеÑ?тиції 22 24 24 17 18 18 17 17 16 b ЕкÑ?порт (ТÐ?ФП) 47 45 47 46 50 52 49 48 46 Імпорт (ТÐ?ФП) 49 50 55 48 53 58 54 51 49 Валові внутрішні заощадженнÑ? 22 21 19 15 17 13 14 16 16 Ñ? Валові національні заощадженнÑ? 23 23 20 16 17 13 14 15 14 Довідкові Ñ?татті Валовий внутрішній продукт 107753 142719 179992 113335 137936 163076 171839 182220 202520 (млн. US$ за поточними цінами) Ð’Ð?Д на душу наÑ?. (US$, метод «Ð?тлаÑ?») 1990 2610 3200 2820 3000 3130 3560 3920 4240 Реальні річні темпи зроÑ?таннÑ? (%, розраховані відноÑ?но цін2003 року) ВВП за ринковими цінами 7.3 7.9 2.3 -14.8 4.2 4.5 2.5 4.0 4.0 Валовий внутрішній дохід 9.4 12.7 5.9 -20.5 6.3 4.6 2.4 4.6 4.1 Реальні річні темпи зроÑ?таннÑ? на душу наÑ?еленнÑ? (%, розраховані відноÑ?но цін на 2003 рік) ВВП за ринковими цінами 8.0 8.5 2.9 -14.4 4.6 5.3 3.1 4.6 4.6 Загальне Ñ?поживаннÑ? 13.2 14.1 11.5 -16.9 6.8 9.5 1.6 3.8 4.6 Приватне Ñ?поживаннÑ? 13.8 16.4 13.5 -19.5 7.6 10.0 0.6 4.9 4.9 Платіжний баланÑ? (млн. US$ ) b ЕкÑ?порт (ТÐ?ФП) 50240 64001 85612 54253 69255 84870 84810 87952 92813 Товари ФОБ 38368 49840 67717 40394 52191 64781 63707 65816 69243 b Імпорт (ТÐ?ФП ) 53307 71877 100132 56275 73105 94178 92564 93812 98833 Товари ФОБ 45034 60412 84651 45049 60903 79243 77263 77999 82202 РеÑ?урÑ?ний баланÑ? -3067 -7876 -14520 -2022 -3850 -9308 -7754 -5860 -6021 ЧиÑ?Ñ‚Ñ– поточні транÑ?ферти 3173 4075 3127 2661 2975 2900 3200 3600 4000 Сальдо поточного рахунка -1617 -5918 -12933 -1801 -2884 -8605 -8414 -7648 -8617 ЧиÑ?Ñ‚Ñ– приватні прÑ?мі іноземні інвеÑ?тиц. 5336 9218 9683 4654 5759 6200 5500 6300 7200 ДовгоÑ?трокові позики (чиÑ?Ñ‚Ñ–) 4356 12634 19300 3019 3322 4397 6595 13288 17485 Офіційні .. -322 440 747 -154 -123 24 176 216 Приватні .. 12956 18860 2272 3476 4520 6571 13112 17269 Інший капітал (вкл. похибки Ñ– проп.) , -6076 -6954 -14970 -11526 2262 -4557 -4960 -2371 -895 d Зміни в резервах -1999 -8980 -1080 5654 -8459 2564 1279 -9570 -15173 Довідкові Ñ?татті РеÑ?урÑ?ний баланÑ? (% ВВП) -2.8 -5.5 -8.1 -1.8 -2.8 -5.7 -4.5 -3.2 -3.0 Реальні річні темпи зроÑ?Ñ‚. ( ціни 2003 року) ЕкÑ?порт товарів (ФОБ) -6.0 3.7 30.9 -40.2 27.2 4.1 3.8 5.6 5.2 Первинних .. .. .. .. .. .. .. .. .. Готової продукції .. .. .. .. .. .. .. .. .. Імпорт товарів (СІФ) 8.3 21.7 35.0 -46.6 33.1 9.7 1.9 4.4 5.1 (ПродовженнÑ?) 118 Додаток B6: Україна – ОÑ?новні економічні показники (продовженнÑ?) Фактичні Оцінка Прогноз Показник П 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 e Державні фінанÑ?и (% ВВП за ринковими цінами) Поточні надходженнÑ? 42.9 41.2 43.6 41.9 40.0 41.5 40.6 39.4 39.4 Поточні видатки 40.0 38.2 41.4 46.1 45.5 41.7 40.8 38.7 38.1 Сальдо пот. рах. дод. (+) або від’ємн. 2.9 3.0 2.2 -4.2 -5.5 -0.2 -0.2 0.7 1.4 Капітальні витрати 4.6 5.6 6.0 2.5 2.9 4.7 3.0 3.3 3.7 Іноземне фінанÑ?уваннÑ? 1.3 1.0 0.4 4.7 4.6 2.4 0.7 0.1 1.2 Монетарні показники M2/ВВП 47.7 54.3 54.1 53.4 54.6 52.6 52.4 52.6 52.4 ЗроÑ?таннÑ? M2 (%) 34.3 50.8 31.0 -4.9 22.7 14.5 12.2 14.1 11.1 ЗроÑ?таннÑ? кредитів приватн. Ñ?ектор./ 95.4 92.9 83.1 -96.6 9.7 88.0 64.0 63.3 -24.8 ЗроÑ?таннÑ? загальної Ñ?уми кредитів (%) Цінові індекÑ?и(2003 =100) ІндекÑ? екÑ?портних товарних цін 199.9 246.7 256.1 255.3 259.4 309.2 292.8 286.5 286.4 ІндекÑ? імпортних товарних цін 172.4 193.9 201.2 200.6 203.8 241.7 231.4 223.7 224.3 ІндекÑ? умов торгівлі товарами 115.9 127.3 127.3 127.3 127.3 127.9 126.6 128.1 127.7 f Реальний обмінний курÑ?(US$/гривнÑ?) 94.3 95.7 92.3 77.4 79.4 0.0 0.0 0.0 0.0 Реальні відÑ?откові Ñ?тавки ІндекÑ? Ñ?поживчих цін (зміна у %) 9.1 12.8 25.2 15.9 9.4 9.2 10.1 8.3 7.3 ДефлÑ?тор ВВП (зміна у %) 14.9 22.8 28.6 13.1 15.0 13.7 10.0 9.1 7.4 a. ВВП за факторними витратами b. "ТÐ?ФП" означає "товари та не факторні поÑ?луги." c. Включає чиÑ?Ñ‚Ñ– неоплачені транÑ?ферти без офіційних капітальних грантів. d. Включає викориÑ?таннÑ? реÑ?урÑ?ів МВФ. e. КонÑ?олідована Ñ?иÑ?тема державного управліннÑ?. f. ЗбільшеннÑ? відношеннÑ? US$/гривнÑ? означає підвищеннÑ? курÑ?у. 119 Додаток B7: Україна – оÑ?новні показники кредитної заборгованоÑ?Ñ‚Ñ– Фактично Оцінка Прогноз Показник 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 Загальна Ñ?ума оÑ?воєних Ñ– 49 887 73 600 92 479 93 153 117 128 125 025 134 179 142 156 непогашених кредитних 836 890 коштів (ЗОÐ?К) (млн. дол. СШÐ?)а ЧиÑ?Ñ‚Ñ– оÑ?воєні кредитні 8641 17 294 22 143 4110 6919 7897 9154 8657 14 054 кошти (млн. дол. СШÐ?)а Загальна Ñ?ума 9389 11 836 18 084 21 288 30 045 26 085 30 017 36 236 38 650 обÑ?луговуваннÑ? боргу (ЗОБ) (млн. дол. СШÐ?)а Показники боргу Ñ– обÑ?луговуваннÑ? боргу (%) ЗОÐ?К/ ЕТП 96.2 110.5 99.3 153.9 155.1 136.9 146.9 150.8 156.8 ЗОÐ?К/ВВП 46.3 51.6 51.4 82.2 84.9 76.7 78.1 78.4 77.5 ЗОБ/ ЕТП 18.1 17.8 19.4 35.2 39.8 28.6 32.9 38.2 38.6 Пільг./ ЗОÐ?К 3.6 2.2 1.6 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Показники загальної заборгованоÑ?Ñ‚Ñ– МБРР (%) ОбÑ?луговуваннÑ? боргу 12.5 15.0 18.9 11.4 15.6 19.6 5.3 3.0 4.5 перед МБРР /обÑ?луговуваннÑ? державного боргу ОбÑ?луговуваннÑ? боргу 37.6 41.5 44.4 23.7 31.9 47.0 69.7 58.9 68.5 перед привілейов. кредиторами /обÑ?луговуваннÑ? державного боргу (%)c ОбÑ?луговуваннÑ? боргу 0.6 0.5. 0.3 0.5 0.4 0.4 0.4 0.4 0.3 перед МБРР /ЕТП ЗОÐ?К МБРР (млн. дол. 2362 2309 3022 3294 3240 3196 3235 3416 3688 СШÐ?)d з них приведена вартіÑ?Ñ‚ÑŒ гарантованих 120 (млн. дол. СШÐ?) ЧаÑ?тка портфелÑ? МБРР 2 2 3 3 3 3 3 3 4 (%) ЗОÐ?К ÐœÐ?Р (млн. дол. .. .. .. 0 0 0 0 0 0 СШÐ?)d МФК (млн. дол. СШÐ?) 349.0 495.0 564.0 655.0 591.0 Позики 265 368 431 498 393 ВлаÑ?ний капітал Ñ– 84 127 133 157 197 квазівлаÑ?ний капітал /Ñ? БÐ?ГІ Гарантії БÐ?ГІ (млн. дол. СШÐ?) а. Охоплює державний борг Ñ– борг під гарантії держави, приватний негарантований борг, викориÑ?таннÑ? кредитів МВФ Ñ– чиÑ?тий короткоÑ?троковий влаÑ?ний капітал b. ЕТП означає екÑ?порт товарів Ñ– поÑ?луг, включаючи грошові перекази працівників з-за кордону c. Привілейовані кредитори визначаютьÑ?Ñ? Ñ?к МБРР, ÐœÐ?Р, регіональні багатоÑ?торонні банки розвитку, МВФ, а також Банк міжнародних розрахунків d. Включає приведену вартіÑ?Ñ‚ÑŒ гарантій e. Охоплює інвеÑ?тиції у влаÑ?ний капітал Ñ– квазівлаÑ?ний капітал Ñ?к длÑ? позик, так Ñ– длÑ? фондових інÑ?трументів 121 122 123 Додаток B8: Україна – Портфель операцій (МБРР/ ÐœÐ?Р Ñ– грантів) Ñ?таном на 24 жовтнÑ? 2011 року Закриті проекти 35 МБРР/ÐœÐ?Р* Загальна Ñ?ума оÑ?воєних коштів (за активними проектами) 495.64 з них погашено 31.74 Загальна Ñ?ума оÑ?воєних коштів (за закритими проектами) 2 032.56 з них погашено 1 747.80 Загальна Ñ?ума оÑ?воєних коштів (за активними Ñ– закритими 2 528.20 проектами) з них погашено 1 779.54 Загальна Ñ?ума неоÑ?воєних коштів (за активними проектами) 1 199.06 Загальна Ñ?ума неоÑ?воєних коштів (за закритими проектами) 0.00 Загальна Ñ?ума неоÑ?воєних коштів (за активними Ñ– 1 199.06 закритими проектами) Ð?ктивні проекти РізницÑ? між очікуваним Ñ– фактичним ОÑ?танній Звіт про Ñ?тан виконаннÑ? проекту Початкова Ñ?ума оÑ?воєннÑ?м коштіва/ (млн. дол. СШÐ?) Рейтинг, приÑ?воєний під чаÑ? наглÑ?ду 124 â„– Ð?азва Цілі, ПоÑ?туп у ФінанаÑ?овий МБРР, МБРР, СкаÑ?ов. Ð?еоÑ?в. Початк. ПереглÑ?нуто проекту орієнтовані на виконанні рік початк. піÑ?лÑ? раніше Проекту розвиток переглÑ?ду Р076338 Проект розвитку Ñ?иÑ?теми державної Ñ?татиÑ?тики Помірно Задовільно 2004 32.0 32.0 2.5 2.5 1.2 задовільно Р083702 Проект реабілітації гідроелектроÑ?танцій Задовільно Помірно 2005 166.0 166.0 110.2 50.2 17.5 задовільно Р090389 Проект модернізації державних фінанÑ?ів Помірно Помірно 2008 50.0 50.0 47.9 44.6 16.7 задовільно незадовільно Р096207 Проект з передачі електроенергії Помірно Помірно 2008 200.0 200.0 183.4 115.4 задовільно задовільно Р100580 Проект покращеннÑ? автошлÑ?хів та безпеки руху Задовільно 2009 400.0 400.0 290.8 180.8 Р035777 Проект видачі державних актів на право влаÑ?ноÑ?Ñ‚Ñ– на Помірно Помірно 2003 195.1 89.7 105.5 43.7 136.7 13.0 землю в Ñ?ільÑ?ькій міÑ?цевоÑ?Ñ‚Ñ– та розвитку Ñ?иÑ?теми задовільно задовільно кадаÑ?тру Р075231 Проект удоÑ?коналеннÑ? Ñ?иÑ?теми Ñ?оціальної допомоги Задовільно Помірно 2006 99.4 99.4 19.3 19.3 19.3 задовільно Р057815 Проект модернізації податкової Ñ?лужби Задовільно Задовільно 2003 40.0 40.0 19.2 19.2 12.1 Р096586 Проект з енергоефективноÑ?Ñ‚Ñ– Задовільно Задовільно 2011 200.0 200.0 200.0 Р095203 Проект розвитку екÑ?порту – 2 Задовільно Помірно 2007 304.5 304.5 166.3 16.3 задовільно Р095337 Проект розвитку міÑ?ької інфраÑ?труктури Помірно Помірно 2008 140.0 140.0 115.6 115.6 14.6 задовільно задовільно ЗÐ?ГÐ?ЛОМ 1 827.0 1 721.6 105.5 1 199.1 700.7 113.4 125 Додаток B8(b): Україна – Портфель виділених Ñ– непогашених інвеÑ?тиційних кредитних коштів МФК Ñ?таном на 30 вереÑ?нÑ? 2011 року (млн. дол. СШÐ?) Виділено Ð?епогашено Сектор УÑ?танова Позика ВлаÑ?ний Квазіпозика Гарант. ЗÐ?ГÐ?ЛОМ ЧÐ?СТ. Позика ВлаÑ?ний Квазіпозика Гарант. ЗÐ?ГÐ?ЛОМ ЧÐ?СТ. капітал + капітал + квазівлаÑ?ний квазівлаÑ?ний капітал капітал CF3 ADM Capital CEE - 16.7 - - 16.7 - - 4.4 - - 4.4 - CF3 EEGF2 - 16.0 - - 16.0 - - 8.0 - - 8.0 - CF3 Євролізинг 5.0 - 5.0 - 10.0 - - - 1.0 - 1.0 - CF3 Євротек Груп - 15.0 5.0 - 20.0 - - 15.0 5.0 - 20.0 - CF3 ЄВУ II - 7.2 - - 7.2 - - 6.5 - - 6.5 - CF3 Перша лізингова 6.8 - - - 6.8 - 4.8 - - - 4.8 - компаніÑ? CF3 Форум - - - 0.0 0.0 - - - - - - - CF3 Мегабанк - 3.5 16.2 - 19.7 - - 3.5 16.2 - 19.7 - CF3 ОТП Банк - - - 15.3 15.3 - - - - 15.2 15.2 - CF3 Платинум Банк 15.9 - - - 15.9 - 15.9 - - - 15.9 - CF3 Платинум Груп - 1.1 - - 1.1 - - 1.1 - - 1.1 - CF3 ПроКредитБанк 17.8 - - - 17.8 - 17.8 - - - 17.8 - Україна CF3 Райффайзен Ð?валь - - 70.0 - 70.0 - - - 70.0 - 70.0 - CF3 УкрекÑ?імбанк - - - 28.2 28.2 - - - - 28.2 28.2 - Глобальна програма 126 торгов. фінанÑ?ув. CF3 ЗеуÑ? 2.5 - - - 2.5 - 2.5 - - - 2.5 - CF3 Ð?Ñ?нова 7.0 - 8.1 - 15.1 - - - 3.1 - 3.1 - CF3 Баєр ФармерÑ? RSF - - - 68.7 68.7 - - - - - - - CF3 Буча 13.9 - - - 13.9 - 13.9 - - - 13.9 - CF3 Дельта Вільмар СÐ?Д 39.6 - - - 39.6 - 39.6 - - - 39.6 - CF3 Галнафтогаз 41.7 - 42.0 - 83.7 62.5 26.7 - 22.0 - 48.7 32.5 CF3 Глобино 14.7 - 10.0 - 24.7 - 4.7 - 10.0 - 14.7 - CF3 ІСД 180.0 - - - 180.0 416.7 180.0 - - - 180.0 416.7 CF3 МріÑ? 35.0 - 25.0 - 60.0 - 35.0 - 25.0 - 60.0 - CF3 МиронівÑ?ька 46.7 - - 11.3 57.9 - 6.7 - - 11.3 17.9 - CF3 Ð?ЕТ ХаÑ?Ñ‚Ñ‚ 7.3 - - - 7.3 6.5 7.3 - - - 7.3 6.5 CF3 Ð?ова лініÑ? 3.0 - 7.0 - 10.0 - 3.0 - 5.5 - 8.5 - CF3 Ð?К Хлібпром 5.8 - 10.0 - 15.8 - 5.8 - 10.0 - 15.8 - CF3 A.E.С. Рівнеенерго 8.4 - - - 8.4 - 8.4 - - - 8.4 - CF3 A.E.С. Київобленерго 15.8 - - - 15.8 - 15.8 - - - 15.8 - CF3 ДеÐ?ово - 3.5 - - 3.5 - - 3.5 - - 3.5 - CF3 ГПК – Україна 32.0 - - - 32.0 - - - - - - - CF3 Кувейт Енерджі - 17.5 - - 17.5 - - 17.5 - - 17.5 - Загалом 498.9 80.5 198.3 123.4 901.1 485.7 387.9 59.5 167.8 54.7 669.8 455.7 127 128 129 130