102311 Переклад з англійської Система розкриття інформації про активи та оцінки статків в Румунії 16 листопада 2015 року Цей документ підготував Дмитро Котляр, консультант Світового Банку, під керівництвом Яни Куніцової (старший спеціаліст з питань публічного сектора, Світовий Банк) та Лаури Поп (спеціаліст з питань фінансового сектора, Світовий Банк). Документ відображає в першу чергу інформацію, отриману під час навчального візиту в Бухарест, Румунія, 21-22 вересня 2015 року, а також додатковий аналіз наявних у відкритому доступі матеріалів. Документ не намагається бути вичерпним з усіх питань, що зачіпаються. Документ має на меті описати систему розкриття інформації про активи та оцінки статків в Румунії, а також описати основні антикорупційні інституції в Румунії. Завдання документа полягає в тому, щоб поінформувати відповідальних за формування політики та практиків в Україні про румунський досвід та зробити внесок у триваючий процес створення нової інституції із запобігання корупції в Україні та розбудови її функції фінансового контролю за публічними службовцями. Національне агентство з питань доброчесності Румунії Національне агентство з питань доброчесності (далі – “ANI”, скорочення від “Agenția Națională de Integritate”) було створено в 2007 році як автономний адміністративний орган, що функціонує на національному рівні. ANI перевіряє декларації про активи та інтереси, контролює їх вчасне подання, здійснює нагляд за дотриманням вимог щодо конфлікту інтересів та несумісності. Див. структуру ANI в додатку до цього документа. ANI проводить адміністративні розслідування під судовим контролем. ANI проходить щорічний зовнішній незалежний аудит. Річний бюджет ANI на 2015 рік складав 36 мільйонів румунських леїв або близько 8 мільйонів євро (бюджет в 2014 році – близько 4,3 мільйони євро). В ANI немає територіальних органів. Голова та заступник голови ANI відбирається через відкритий конкурс, який проводиться Національною радою з питань доброчесності. Їх не можна звільнити з політичних підстав до завершення строку їхніх повноважень, крім випадку негативного висновку зовнішнього аудиту, який проводить фірма з високою репутації (в останні роки це була фірма Deloitte). Національна рада з питань доброчесності це спеціальний орган, створений для нагляду за роботою ANI, а також для гарантування її незалежності. Він складається з представників всіх парламентських фракцій та громадянського суспільства. Загальна кількість персоналу ANI становить 200 осіб, але реально заповнені лише 100 посад, у тому числі 40 інспекторів. Це пояснюється недостатнім бюджетом ANI. На інспектора в кожен момент часу припадає приблизно 100 справ. Загалом, щорічно проводиться близько 4000 перевірок. Інспектори мають автономний статус та операційну незалежність. Вони мають юридичну або економічну освіту. Керівництво ANI та керівники підрозділів не можуть втручатися в проведення перевірок. Спеціалізації інспекторів не передбачено; справи розподіляються за випадковим принципом. ANI не залучає зовнішніх експертів. ANI уклав угоди про співпрацю з державними органами для отримання доступу до їхніх баз даних, наприклад, бази даних населення, реєстру юридичних осіб. Усі органи публічної влади, чиї працівники повинні подавати декларації про доходи та інтереси, мають уповноважених службових осіб (як правило, у складі відділів людських ресурсів), які діють в якості контактних осіб для ANI. Такі службові особи надають консультації з питань 1 заповнення майнових декларацій, пересилають паперові копії декларацій до ANI, складають списки осіб, які не подали декларації. Такі уповноважені особи та керівники органів несуть відповідальність за невиконання своїх обов’язків. ANI готує чотири типи звітів на підставі розслідувань, які проводяться інспекторами: 1) про порушення вимог щодо несумісності; 2) про порушення вимог щодо конфлікту інтересів, що тягне за собою адміністративні санкції; 3) про порушення вимог щодо конфлікту інтересів, що тягне за собою кримінальні санкції (такий звіт надсилається до правоохоронних органів для кримінального розслідування); 4) про значні розходження в статках та доходах декларанта (див. нижче). ANI має найкращі показники роботи у справах про несумісність та конфлікти інтересів (див. графіки нижче). Закон передбачає дієві санкції, зокрема звільнення з посади (у тому числі членів парламенту) та заборону займати низку публічних посад або балотуватися на виборах на ту саму посаду, з якої службову особу було звільнено, строком на три роки. Більшість повідомлень, що надходять до ANI, походять від приватних осіб та звітів у ЗМІ (зокрема, отримані в результаті моніторингу ЗМІ).1 Законність звітів ANI може бути оскаржено в адміністративних судах, що трапляється досить часто. Станом на вересень 2015 року, суди розглядали близько 3000 справ, де ANI виступало відповідачем. Показник успішності ANI в захисті своїх рішень становить 95%. Захист інтересів ANI в суді здійснює його юридичний департамент ANI. Цей департамент також надає роз’яснення щодо застосування закону на прохання декларантів (кількість таких прохань значно зросла в останні два роки). ANI використовує кілька інформаційних систем у своїй роботі: 1) електронна база даних декларацій (включає лише декларації, які подаються в електронній формі), яка також використовується для аналізу поданих даних та виявлення невідповідностей в них (наприклад, система виставляє “червоні прапорці” в разі істотного збільшення в активах порівняно з попередніми деклараціями, виявлення розходжень між активами та доходом). Можливість автоматичної перевірки даних в зовнішніх реєстрах/базах даних відсутня; 2) програмне забезпечення для моніторингу ЗМІ стосовно інформації, яка стосується повноважень ANI (пошук за ключовими словами); 3) внутрішня система управління справами для інспекторів ANI (включає всі документи, які стосуються справи – від її початку до остаточного звіту та заходів реагування, у тому числі документи, що надходять від інших органів та третіх осіб; нагадування про кінцеві терміни, що наближаються, стосовно отримання інформації, яка запитувалася від інших органів); керівники відділів, генеральні директори департаментів та директор ANI мають доступ до системи управління справами та можуть переглядати будь-яку інформацію в ній. Для отримання інформації про банківські рахунки особи інспектор ANI спочатку подає запит до Фіскальної служби, яка веде реєстр банківських рахунків та інформує ANI про всі рахунки, які відкриті на ім’я декларанта. Після цього інспектор ANI може надіслати запит конкретної інформації по рахунку від банку. Встановлені терміни для розгляду справ інспектором: шість місяців для справ щодо несумісності та конфлікту інтересів; 1 рік для справ про необґрунтовані статки. Хоча інколи на практиці трапляються затримки. Графік 1. Особи, що розслідуються ANI, та виявлені правопорушення 1 Звіт ЄС щодо механізму перевірки Румунії, січень 2015 року, http://bit.ly/1DaMlIc (англійською мовою). 2 Особи , щодо як их ANI проводить розслідування, 2008 – 2015 рр. Ч лени парламенту; К ерівник и місцевих 86 рад; 22 М іністри , 6 Державні сек ретарі , 4 Генеральні сек ретарі міністерств, 5 Сенатори ; 32 Н еобґрунтовані ак тиви ; 9 Виявлені правопоруш ення, 2008 – 2015 рр. І нш і злочини ; 43 К римінальний К І ; 38 К онфлік т інтересів, 73 Адміністративний К І ; 35 Н есумісність; 87 Page 19 Джерело: Презентація ANI. 3 Система розкриття інформації про активи та інтереси Графік 2. Запровадження системи декларування активів та інтересів Запровадження системи дек ларування П ерш і ANI Спеціальний ANI Запроваджено санк ції за Дек ларації створило розділ на запроваджує обов’ язок недек ла- стали публічний веб- сайті для елек тронні дек ларувати рування оприлюд- портал дек ларацій форми ак тивий ак тивів або нюватися дек ларацій к андидатів дек ларацій інтересів 1996 … 2003 … 2007 2008 2009 2010 2011 2012 … 2014 2015 Створено Зак он про Введено в дію П ублічний Н аціональне ANI нові веб- портал агентство з визнаний зак онодавчі містить 5 питань нек онсти - положення млн . доброчесності туційним дек ларацій (ANI ) Page 4 Джерело: Презентація ANI. В Румунії приблизно 300 тисяч публічних службовців, які заповнюють декларації про активи та інтереси; у виборчий рік кількість декларацій збільшується в 2 -3 рази через кандидатів на виборах, які повинні також подавати декларації. Веб-сайт ANI містить більше 5,2 мільйонів декларацій станом на вересень 2015 року. Подаються дві окремі форми декларації – окремо для активів і для інтересів. Існує кілька можливостей для подання декларації: i. в електронній формі через веб-сайт ANI; ii. шляхом завантаження форми з веб-сайту, письмового заповнення, підписання та подання в паперовій формі; iii. в паперовій формі без використання спеціальної форми. ANI замовляє зовнішній комерційній компанії оцифровування паперових декларацій. Таке оцифровування передбачає лише сканування як зображення, яке потім завантажується на веб-сайт. Лише декларації, які подаються в електронній формі, перевіряються з використанням електронних засобів та спеціального програмного забезпечення. Подання в електронній формі вимагає застосування спеціального методу автентифікації з використанням “токена”, який коштує близько 20 євро на рік. Це не сприяє електронному поданню декларацій. Лише близько 20% декларацій подаються в електронній формі. Декларації про активи подаються: 1) щорічно до 15 червня; 2) при вступі на посаду чи при звільненні з неї (упродовж 30 днів після призначення або звільнення); 3) кандидатами, які подаються на зайняття посад публічних службовців. Проміжні декларації про значні зміни в активах декларанта не подаються. 4 Декларація активів включає інформацію про доходи декларанта під час попереднього року до 31 грудня; вся інша інформація (у тому числі про рахунки, майно) вказується станом на дату подання декларації. Декларант має право виправити свою декларацію лише упродовж 30 днів після кінцевого терміну для подання декларації (тобто до 15 липня). Проте подання виправленої декларації не звільняє від відповідальності за необґрунтовані статки. Форми декларацій активів та інтересів є додатками до Закону № 176/2010. ANI оприлюднило на своєму веб-сайті керівництва щодо заповнення декларацій2. Декларації активів та інтересів оприлюднюються на веб-сайті ANI, крім деяких даних: ідентифікаційний номер, адреса проживання, адреса нерухомості, що зазначається в декларації, банки, в яких відкриті рахунки. Декларації зберігаються на порталі впродовж часу, кола особа займає посаду публічної служби, та три роки після того; потім декларація архівується. Справа розпочинається ANI за власною ініціативою або отримавши інформацію про можливу невідповідність в декларації про активи чи інтереси або про можливе порушення вимог щодо несумісності та конфлікту інтересів. Внутрішня система ANI з управління справами за випадковим принципом розподіляє справу інспектору. Інспектор починає провадження та збирає відповідну інформацію, у тому числі від інших органів. Відповідний звіт може бути направлений в органи прокуратури, податкові органи, дисциплінарні комісії в державних органах, комісії розслідування статків. Під час збору інформації під час оцінки справи інспектори ANI мають право вимагати інформацію (документи) від будь-якої фізичної чи юридичної особи, у тому числі банків, нотаріусів, адвокатів, без судового рішення. ANI використовує спеціальні форми для направлення таких інформаційних запитів. Запити можуть надсилатися до таких органів чи установ: податкові адміністрації, земельний реєстр, торговий реєстр, банки, кредитні бюро, підприємства житлового господарства, офіційні видання, поліція, виборчі органи, приватні компанії, інші публічні або приватні органи. ANI не перевіряє достовірність наданих документів, лише комісія із статків має таке право. Неподання інформації упродовж 30 днів тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 50 євро за кожен день затримки. Службова особа, щодо якої проводиться розслідування, має право подати пояснення та докази на свій захист; ANI просить таку особу надати пояснення. Комісії з питань статків створені при кожному апеляційному суді та складаються з двох суддів та прокурора. Комісія може викликати та заслуховувати свідків, отримувати інформацію та докази від третіх осіб. Якщо декларант не може пояснити свої активи у співвідношенні із своїми доходами, ANI може запросити та проаналізувати інформацію лише стосовно декларанта та його близьких родичів, тоді як комісія із статків може проводити розслідування щодо всіх інших родичів особи. Звіт ANI про розслідування подається до комісії із статків, яка його вивчає на предмет законності та направляє справу для винесення остаточного рішення до апеляційного суду, який приймає рішення щодо наявності необґрунтованих статків та їх конфіскації. Остаточне рішення оприлюднюється в офіційному виданні. Міністерство фінансів виконує рішення про конфіскацію. ANI починає розслідування щодо необґрунтованих активів, якщо наявне істотне розходження (більше 10 тисяч євро) між доходами та активами декларанта. Загалом ANI відкрило 113 справ щодо необґрунтованих активів, більшість з яких все ще знаходиться в 2 http://bit.ly/1HyXYu9 (румунською мовою). 5 суді 3 . Загальна сума розходжень в активах, яка була встановлена ANI, становить 25 мільйонів євро. Лише 10 остаточних рішень були винесені Вищим судом з конфіскацією 2,6 мільйонів євро в державний бюджет4. ANI не має безпосереднього відношення до злочину подання завідомо недостовірних відомостей в деклараціях та надсилає такі справи до прокуратури. В минулому, проте, в переважній більшості справ прокуратура вважала, що були відсутні достатні підстави для розслідування. Тому ANI покладається переважно на правопорушення необґрунтованих статків, тобто значної розбіжності між активами та доходом. Таке провадження має адміністративний характер, хоча воно й може завершитися конфіскацією майна. ANI може розпочати розслідування три роки після того, як службова особа припинила виконання своїх функцій. Інші антикорупційні інституції в Румунії DNA (Direcția Națională Anticorupție). Національний антикорупційний директорат (DNA) був створений в 2002 році і це було пов’язано з переговорами країни про вступ до ЄС. DNA є незалежним судовим органом, що діє в рамках прокуратури при Вищому касаційному суді. Статус DNA був змінений в 2005 році після рішення Конституційного Суду про те, що деякі найвищі посадові особи можуть розслідуватися та переслідуватися в кримінальному порядку лише Вищим касаційним судом, що суперечило незалежному статусу, який DNA мав на той час. Повноваження DNA включають розслідування та кримінальне переслідування високопосадової корупції та складних корупційних злочинів. Парламент виключив злочин ухилення від сплати податків з підслідності DNA в 2013 році. Юрисдикція DNA охоплює всю територію Румунії з головним офісом в Бухаресті та 14 місцевими офісами (в містах, де є апеляційний суд). Головний прокурор DNA може створювати нові територіальні органи. DNA очолює Головний прокурор, якому допомагають два заступники. Строк повноважень Головного прокурора становить три роки і він може бути продовжений один раз. Міністр юстиції пропонує кандидата на посаду Головного прокурора, вона розглядається секцією прокурорів Вищої ради магістратури, а остаточне рішення приймає Президент Румунії. Головний прокурор DNA може бути звільнений Президентом Румунії за пропозицією Міністра юстиції після отримання висновку Вищою ради магістратури. В DNA є 145 посад прокурорів (з них заповнені 132 посади станом на вересень 2015 року), 220 посад поліцейських (181 посада заповнена) та 55 посад експертів, які спеціалізуються в економіці, фінансах, банківській справі, митних питаннях та інформаційних технологіях. Штат DNA також включає 196 допоміжних працівників. Прокурори DNA розслідують близько 9 тисяч справ. DNA має широкі слідчі повноваження. Закон № 78/2000 передбачає, що DNA має обов’язок розслідувати підозри в корупційних діяннях, вчинених публічними службовцями. Справа відноситься до підслідності DNA за таких умов: - злочином завдано шкоду в розмірі більше 200 тисяч євро; - вартість хабара перевищує 10 тисяч євро; або - злочин вчинено публічним службовцем, який відноситься до однієї з категорій, прямо передбачених в законі (наприклад, члени парламенту, члени уряду, визначені високопосадові службові особи центрального та місцевого рівня, судді та прокурори, мери, офіцери поліції та працівники митниці), а також особи, які займають посаду директора чи вище в національних компаніях, комерційних утвореннях, де держава є акціонером, центральних фінансово-банківських 3 http://bit.ly/1Hk7eI2 (румунською мовою). 4 http://bit.ly/1WEBLaw (румунською мовою). 6 установах. Слід відзначити, що підслідність DNA використовувалася в якості моделі розробниками Закону України про Національне антикорупційне бюро, який був ухвалений в жовтні 2014 року. Національний офіс запобігання злочинам та повернення активів. Юридичною базою для діяльності офісу є: Рішення Уряд № 32 від 12 січня 2011 року щодо визначення Національного офісу запобігання злочинам та повернення активів румунським Органом з управління злочинними активами, яке було переглянуто в 2014 році; Рішення Уряду № 652 від 29 червня 2009 року щодо організації Міністерства юстиції; Закон № 55 від 2012 року про співпрацю Румунії з Європолом; Урядовий надзвичайний указ № 123 від 2007 року про впорядкування співпраці з державами-членами ЄС; змінений Закон № 302 від 2004 року про міжнародне правове співробітництво. Офіс створено в складі Міністерства юстиції Румунії. Він діє як румунський орган з повернення активів. Його функції включають:  Обмін інформацією з подібними органами в ЄС;  Обмін найкращим досвідом щодо повернення активів з компетентними органами інших держав-членів ЄС;  Допомога компетентним органам Румунії у пошуку злочинних активів;  Збір та аналіз статистичних даних;  Аналіз процесу розпорядження конфіскованими активами;  Роль контактного пункту для мережі CARIN;  Представництво Румунії в міжнародних форумах з питань повернення активів та запобігання корупції;  Навчання практиків в Румунії;  Поширення серед компетентних органів Румунії найкращих практик в управлінні активами. Офіс має прямий доступ до таких баз даних (доступ на підставі “логін/пароль”): торговий реєстр (Міністерство юстиції); цінні папери (Міністерство юстиції); реєстр населення (Міністерство внутрішніх справ); реєстр транспортних засобів (Міністерство внутрішніх справ); паспортні документи (Міністерство внутрішніх справ); реєстр викраденого майна (Міністерство внутрішніх справ); реєстр зброї (Міністерство внутрішніх справ); реєстр викрадених авто (Міністерство внутрішніх справ); земельний реєстр (Національне агентство реєстрації землі); реєстр банківських рахунків (Міністерство фінансів). Офіс має непрямий доступ до інших баз даних шляхом подання запитів відповідним органам стосовно інформації про: судна (Міністерство транспорту); літаки (Міністерство транспорту); митний облік (Міністерство фінансів); податки (Міністерство фінансів); імпортний та експортний контроль (Міністерство фінансів); будь-який інший державний орган, який володіє потрібною інформацією. Офіс надає інформацію за запитом інших Органів з повернення активів (які є членами Мережі CARIN) або державних органів Румунії (прокуратура, поліція, суди). Румунський офіс не має повноважень безпосередньо арештовувати майно. Накази про арешт видаються уповноваженим органом прокуратури або судом. Роль Офісу – це знайти активи та надати допомогу, якщо потрібно. Румунія планує створити новий офіс з управління активами (Національний офіс з управління арештованим та конфіскованим майном). Відповідний проект закону знаходиться на розгляді в парламенті. Новий орган займатиметься веденням реєстру 7 арештованого та конфіскованого майна та управлінням певних видів майна до остаточного рішення про його конфіскацію. Таблиця. Арешт та конфіскація майна в Румунії (в євро, приблизно) 2010 2011 2012 2013 Розмір шкоди, 580 811 557 761 614 506 768 932 432 1 962 033 280 зафіксованої в обвинуваченні Вартість 88 279 062) 241 860 286 419 587 519 434 576 213 арештованого майна Вартість 1 675 553 5 092 713 7 814 500 7 620 436 конфіскованого майна Джерело: презентація Міністерства юстиції. DGA (Directia Generala Anticoruptie). DGA (Антикорупційний Генеральний Директорат) був створений в 2005 році як орган в складі Міністерства внутрішніх справ. Він є частиною кримінальної поліції, його слідчою діяльністю керує прокурор. Він має 630 осіб в штаті в центральному та територіальних підрозділах (13 регіональних підрозділів та 39 місцевих підрозділів). DGA складається з чотирьох департаментів (запобігання, розслідування, забезпечення, аналізу та прогнозування). DGA розробив методологію виявлення корупції в Міністерстві внутрішніх справ, яка ґрунтується на підході оцінки ризиків. DGA розробив та використовує спеціальне програмне забезпечення MARC (Assisted Management of Corruption Risks; Управління корупційними ризиками). Слідчий департамент включає оперативних службовців, у тому числі агентів під прикриттям. Він має власний технічний підрозділ, але також співпрацює з національною службою безпеки та іншими підрозділами МВС. DGA здійснює перевірку на доброчесність працівників Міністерства відповідно до порядку, затвердженого наказом міністра. Розбіжність між доходом та активами може стати підставою для дисциплінарного провадження. DGA проводить навчання для інших державних органів. В 2013 році Уряд запропонував розширити повноваження DGA для того, щоб охопити весь публічний сектор, але ця пропозиція були відхилена парламентом. Антикорупційне законодавство в Румунії Основні антикорупційні закони в Румунії: - Закон № 176 від 1 вересня 2010 року про доброчесність публічних службовців та політичних осіб; - Закон № 144 від 21 травня 2007 року про створення, організацію та функціонування Національного агентства з питань доброчесності; - Урядовий надзвичайний указ № 43 від 4 квітня 2002 року стосовно Національного антикорупційного директорату; - Урядовий надзвичайний указ № 63 від червня 2013 року із змінами до Урядового надзвичайного указу №43/2002 стосовно Національного антикорупційного директорату; - Закон № 78 від 8 травня 2000 року щодо запобігання, виявлення та покарання корупційних дій; - Кримінальний кодекс. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ 8 1. Організаційна модель ANI може бути використана при побудові структури Національного агентства з питань запобігання корупції в Україні. Зокрема, адміністративні розслідування повинні здійснюватися інспекторами, які потім представляють справу (“обвинувачення”) до НАЗК як органу, що приймає рішення. Процедури НАЗК не повинні передбачати, що визначається член НАЗК для представлення справи повному складу НАЗК, оскільки це впливатиме на безсторонність та порушуватиме принципи справедливого процесу. Ролі “обвинувачення” та “прийняття рішення” повинні бути розподілені через внутрішні регламентні норми. Це забезпечить справедливий процес та зменшить ризик судового оскарження. Інспектори НАЗК повинні мати достатню операційну автономію, як це має місце в румунському ANI. Це включає автономію від членів НАЗК та керівництва апарату НАЗК. Операційна автономія (невтручання в розслідування конкретних справ) повинна підтримуватися гарантіями від свавільного втручання та будь-якого іншого переслідування, у тому числі шляхом дисциплінарного провадження. 2. Слід створити систему контактних осіб НАЗК в органах влади та відновити відповідні положення в законі. Вона може базуватися на уповноважених особах з питань запобігання корупції, які були призначені в усіх міністерствах та інших органах виконавчої влади. Первинний текст проект Закону України про запобігання корупції включав відповідні положення, але вони були вилучені в парламенті. Такі уповноважені особи можуть здійснювати контроль за поданням майнових декларацій працівниками відповідного органу, у тому числі новими та звільненими працівниками, надавати поради працівникам щодо правильного виконання Закону про запобігання корупції. Наділення таких уповноважених осіб контрольними функціями щодо подання декларацій може вирішити проблему створення центрального реєстру декларантів, що видається неможливим в контексті України. Такий децентралізований контроль легше впровадити, він може здійснюватися уповноваженими особами для органів, в яких вони працюють, шляхом порівняння списку нових та звільнених працівників з деклараціями, які подані в електронну систему декларацій. Це вимагатиме додаткового внутрішнього регулювання, наприклад, передбачити, що підрозділи кадрів повідомляють уповноважених осіб про нових та звільнених працівників (контроль подання щорічних декларацій суб’єктами декларування, які вже є в системі, буде здійснюватися системою декларування автоматично). 3. НАЗК повинно розробити програмне забезпечення або скористатися послугами зовнішньої компанії для проведення моніторингу ЗМІ для виявлення інформації, що є корисною для розслідувань НАЗК, зокрема, стосовно підозр про конфлікт інтересів, необґрунтованих або надмірних активів, якими володіє або користується публічний службовець, неподання декларації чи будь-якого іншого порушення антикорупційного законодавства, яке НАЗК повинно реалізовувати. 4. Система електронного декларування, яку повинно використовувати НАЗК, повинна включати алгоритм для виявлення та повідомлення службовців НАЗК про невідповідності в деклараціях (“червоні прапорці”). Приклад “червоних прапорців”: - Істотні зміни в доходах або майні порівняно з попередніми деклараціями, - Розбіжності між активами та доходами / між доходами та витратами, - Незвичні або надмірно великі позики, - Нові корпоративні права, набуті декларантом або членами його сім’ї, дохід від продажу корпоративних прав, - Виграші в казино або інших азартних іграх, подарунки, 9 - Майнові угоди з членами сім’ї, - Активи, набуті або продані вище чи нижче за ринкові умови, - Іноземні транзакції, - Дохід від трастів, - Страхові виплати (платежі), - Транзакції з неречовими правами, наприклад, права інтелектуальної власності або консультаційні послуги5. Перелік “червоних прапорців” може бути розширений на основі досвіду виявлення та розслідування. З часом, обсяг аналізу може бути розширений для включення зовнішніх джерел (наприклад, коли система електронного декларування буде з’єднана із зовнішніми державними реєстрами). 5 Складено на підставі: “Практичний посібник щодо обробки та аналізу декларацій про доходи і майно публічних службовців”, Тілман Хопп та Валтс Калнінш, Рада Європи, січень 2014 року, доступно за посиланням http://bit.ly/1RvWma3. 10 11