                                   68824
                                   v1




В пошуках можливо�?тей
Яким чином мобільніша робоча �?ила
 може �?при�?ти процвітанню України



         Том I: зведена доповідь
                                    В�?ЛЮТ�?І ЕКВІВ�?ЛЕ�?ТИ
                             (Дата чинно�?ті кур�?у валют: 9 травн�? 2012 р.)

                          Валюта               =      україн�?ька гривн�?
                          1 грн                =      0,123 долара СШ�?
                          1 долар СШ�?          =      7,944 грн




                             �?БРЕВІ�?ТУР И Т�? СКОРОЧЕ�?�?Я
                 �?РК         �?втономна Ре�?публіка Крим
                 ЄЦ�?         Європа та Центральна �?зі�?
                 ЄБРР        Європей�?ький банк рекон�?трукції та розвитку
                 ЗЗЗ         Законодав�?тво про захи�?т зайн�?то�?ті на�?еленн�?
                 ЄС          Європей�?ький Союз
                 ВВП         Валовий внутрішній продукт
                 МОП         Міжнародна організаці�? праці
                 МОМ         Міжнародна організаці�? з міграції
                 ВОРС        Вибіркові об�?теженн�? робочої �?или
                 ОЕСР        Організаці�? економічного �?півробітництва та розвитку
                 ДСЗ         Державна �?лужба зайн�?то�?ті України
                 Держ�?тат    Державна �?лужба �?тати�?тики України
                 грн (UAH)   україн�?ька гривн�?
                 ОО�?         Організаці�? Об’єднаних �?ацій
                 ПРОО�?       Програма розвитку Організації Об’єднаних �?ацій




                         Віце-президент по регіону ЄЦ�?:      Філіп Х. Ле Уеру
         Директор у �?правах України, Білору�?і та Молдови:    Чім�?о Фан
                   Директор �?ектору люд�?ького розвитку:      �?на Л. Ревенґа
         Керівник �?ектору економіки люд�?ького розвитку:      Роберта �?атті
                                  Керівники робочої групи:   Йоханне�? Коеттл та Індіра Санто�?




2   В пошуках можливо�?тей
Под�?ка
Ц�? доповідь є ча�?тиною аналітичних та кон�?ультаційних по�?луг, наданих Світовим банком Україні. �?ад допо-
віддю працювала група до�?лідників та працівників Світового банку, до �?кладу �?кої входили Мартін Геґер (мо-
лодший �?півробітник, �?ектор люд�?ького розвитку, регіональний департамент по Європі та Центральній �?зії,
ECSHD), Йоханне�? Коеттл (економі�?т та керівник проекту, ECSHD), Влади�?лав Комаров (�?налітичний центр
«БЕСТ»), Ольга Купець (Факультет економічних наук �?аціонального універ�?итету «Києво-Могил�?н�?ька �?ка-
демі�?»), �?нна Олефір (кон�?ультант, ECSHD), Ішіл Орал (молодший �?півробітник, ECSHD), Катерина Петри-
на (�?тарший �?пеціалі�?т із �?оціального захи�?ту, ECSHD), Індіра Санто�? (економі�?т та �?півкерівник проекту,
ECSHD), Елізабет Швінн (кон�?ультант, ECSHD) та Юлі�? Смол�?р (�?пеціалі�?т із �?оціального захи�?ту, ECSHD).

Група фахівців Світового банку кори�?тувала�?�? адміні�?тративною та організаційною підтримкою у Вашингто-
ні, �?ку надавали Катерина Тіміна (а�?и�?тент програми, ECSHD) та �?нна �?удман (а�?и�?тент програми, ECSHD),
та у Пред�?тавництві Світового банку в Києві, �?ку надавала Олек�?андра Гр�?знова (а�?и�?тент �?ектору, ECCUA).

Величезну кори�?ть у роботі над доповіддю прине�?ли кон�?ультації з Ур�?дом України (Міні�?тер�?твом еконо-
мічного розвитку і торгівлі, Міні�?тер�?твом �?оціальної політики, Міні�?тер�?твом о�?віти і науки, молоді та �?пор-
ту, Державною �?лужбою зайн�?то�?ті, Державною �?лужбою �?тати�?тики), діловою �?пільнотою (В�?еукраїн�?ькою
а�?оціацією роботодавців, Конфедерацією роботодавців України, �?мерикан�?ькою торгівельною палатою в
Україні, компанією Ernst & Young, Європей�?ькою бізне�?-а�?оціацією, Конфедерацією роботодавців України,
фірмою «Ва�?иль Ки�?іль і партнери»), профе�?ійними �?пілками (В�?еукраїн�?ьким об’єднанн�?м �?олідарно�?ті
трудівників, Конфедерацією вільних проф�?пілок України, Федерацією проф�?пілок України) й науково-до-
�?лідними центрами (Ін�?титутом демографії та �?оціальних до�?ліджень �?�?�? України, Ін�?титутом економіки
та прогнозуванн�? �?�?�? України, Центром Разумкова та Фондом «Східна Європа»).

Цю доповідь рецензували: Віль�?м ван Еген (провідний економі�?т, управлінн�? головного економі�?та, регіональ-
ний департамент по Європі та Центральній �?зії) та Пабло �?отрет (керівник �?ектору, �?ектор люд�?ького розвитку,
регіональний департамент по Південній �?зії, SASHD), �?кі надавали кори�?ні пропозиції від �?амого початку про-
грами та забезпечували дотриманн�? групою фахівців ви�?оких технічних �?тандартів �?ко�?ті. Загальне керуванн�?
ді�?льні�?тю групи фахівців забезпечували: Паоло Беллі (координатор �?ектору, Координатор проектів по Україні,
Білору�?і та Молдові, �?ектор люд�?ького розвитку, регіон Європи та Центральної �?зії ECSHD), Чім�?о Фан (Дирек-
тор у �?правах України, Білору�?і та Молдови), Роберта �?атті (керівник �?ектору, ECSHD), Є�?ко Хентшель (колишній
керівник �?ектору, наразі директор �?ектору, SASHD) та Мартін Райзер (колишній Директор у �?правах України,
Білору�?і та Молдови, наразі директор у �?правах Туреччини). Крім того, група фахівців кори�?тувала�?�? цінними
зауваженн�?ми, �?кі надавав Омар �?ріа�? (провідний економі�?т, ECSHD).

Ц�? доповідь поділ�?єть�?�? на два томи: том І призначений дл�? тих, хто займаєть�?�? розробкою державної полі-
тики, а також широкого загалу. У ньому підбито під�?умки проведеного до�?лідженн�?. Том ІІ призначений дл�?
більш фахової аудиторії. У ньому докладно опи�?ано результати до�?лідженн�?, у тому чи�?лі методологію емпі-
ричного аналізу і результати оцінки викори�?таних економетричних моделей. Чимало результатів, �?кі �?ти�?ло
подано у томі І, обґрунтовано у томі ІІ, тому зацікавленим фахівц�?м пропонуєть�?�? ознайомити�?�? з томом ІІ,
де результати проведеного до�?лідженн�? обговорюють�?�? докладніше.




                Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                              3
                                                                                    Змі�?т
    Сти�?лий огл�?д . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

    1. В�?туп . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

    2. Чому мобільні�?ть робочої �?или на�?тільки важлива дл�? України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
       2.1. Значенн�? мобільної робочої �?или . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
       2.2. Переваги динамічних ринків праці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
       2.3. Прац�? та капітал мають значну концентрацію в у�?пішних економіках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
       2.4. Структурні перетворенн�? в Україні не завершені . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
       2.5. Внутрішн�? мобільні�?ть в Україні є низькою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
       2.6. Україн�?ькому ринкові праці бракує динамічно�?ті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

    3. Чому працівники не бажають переїжджати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
       3.1. Ті українці, �?кі переїжджають, не їдуть туди, де є економічні можливо�?ті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
       3.2. Значні перешкоди знеохочують на�?еленн�? від переїзду . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
            3.2.1. Реє�?траці�? мі�?ц�? проживанн�? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
            3.2.2. До�?туп до житла та кредитів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
            3.2.3. �?едо�?татн�? кваліфікаці�? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
            3.2.4. Законодав�?тво про зайн�?ті�?ть та ін�?титуції на ринку праці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
            3.2.5. Соціальні виплати та інші �?уб�?идії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

    4. У�?уненн�? перепон дл�? внутрішньої мобільно�?ті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
       4.1. Щільні�?ть �?к чинник розвитку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
       4.2. Слід переміщувати людей до робочих мі�?ць, а не робочі мі�?ц�? до людей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
       4.3. Важливі�?ть ур�?дової політики дл�? здій�?ненн�? змін. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
       4.4. Удо�?коналенн�? ур�?дових ін�?титутів пропонує вирішенн�? проблеми у довго�?троковому періоді . . . . 29
       4.5. Розширенн�? іпотечного та кредитного ринків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
       4.6. Зміна балан�?у між ін�?титуці�?ми на ринку праці та у �?фері �?оціального забезпеченн�? . . . . . . . . . . 32
       4.7. Інве�?туванн�? у підвищенн�? кваліфікації та о�?віту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
       4.8. �?агальна потреба України у пошуку рішенн�? проблеми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

    5 Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35




4      В пошуках можливо�?тей
                                                        Перелік ілю�?трацій
Ри�?. 1. Зв’�?зок між мобільні�?тю робочої �?или та економічним розвитком . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
Ри�?. 2. Країни з вищою мобільні�?тю робочої �?или, �?к правило, мають вищі рівні зайн�?то�?ті . . . . . . . . . . . 9
Ри�?. 3. Країни з вищою мобільні�?тю робочої �?или, �?к правило, мають нижчі рівні
        довготривалого безробітт�? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
Ри�?. 4. Концентраці�? виробництва та на�?еленн�? по�?илювала�?�? у країнах
        із перехідною економікою, але не в Україні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Ри�?. 5. Значні розбіжно�?ті у рівн�?х продуктивно�?ті між регіонами України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
Ри�?. 6. В Україні робоча �?ила не перемі�?тила�?�? у ви�?окопродуктивні �?ектори . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Ри�?. 7. Мобільні�?ть робочої �?или в Україні є низькою порівн�?но з іншими країнами . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
Ри�?. 8. Мігранти виїжджають із від�?талих регіонів, але не їдуть у провідні регіони . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
Ри�?. 9. Спо�?терігають�?�? великі розбіжно�?ті у рівн�?х заробітної плати та безробітт�?
        між регіонами України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
Ри�?. 10. І�?нує чимало бар’єрів дл�? мобільно�?ті працівників в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
Ри�?. 11. Житло в Україні коштує дорого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
Ри�?. 12. Варті�?ть житла у провідних регіонах є значно вищою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
Ри�?. 13. В Україні �?по�?терігаєть�?�? значний профе�?ійно-кваліфікаційний ди�?балан�? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Ри�?. 14. Україна належить до країн із �?уворішим законодав�?твом про зайн�?ті�?ть . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
Ри�?. 15. Іпотечний ринок в Україні розвинутий недо�?татньо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
Ри�?. 16. Фірми, що зро�?тають, потребують кваліфікованих працівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33




                                                            Перелік таблиць
Таблиц�? 1. Ринки праці в Україні є менш динамічними, ніж у �?у�?ідніх країнах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15




                                                              Перелік врізок
Врізка 1. Ірланді�? �?к наймобільніша країна Європи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
Врізка 2. Сполучені Штати �?мерики – наймобільніша країна �?еред розвинених. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28




                       Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                                                                            5
    Сти�?лий огл�?д
    Мі�?та є двигунами економічного зро�?танн�?: фірми та люди збирають�?�? в мі�?тах, щоб приборкати вели-
    чезний об�?�?г капіталу, інфра�?труктури та знань. Саме ці вигоди, обумовлені територіальною близькі�?тю, є
    рушійною �?илою економічного розвитку. Дл�? забезпеченн�? економічного зро�?танн�? та підвищенн�? рівн�?
    житт�? необхідно �?при�?ти переміщенню людей в ті мі�?ц�?, де виникають економічні можливо�?ті. Дл�? по-
    дальшого розвитку України необхідно �?творити умови дл�? переїзду працівників у регіони, в �?ких триває
    зро�?танн�? та �?творюють�?�? робочі мі�?ц�?.

    �?а даний ча�? україн�?ькій економіці бракує динамічно�?ті, а темпи �?творенн�? та ліквідації робочих мі�?ць є
    значно нижчими, ніж у �?у�?ідніх країнах. Це одноча�?но є причиною та на�?лідком низької мобільно�?ті на-
    �?еленн�?. Показник міграції на�?еленн�? України з одного регіону до іншого в межах країни �?тановить лише
    половину від того рівн�?, �?кого �?лід було б очікувати за результатами порівн�?нн�? з іншими державами.

    Чималий виграш дл�? економіки могло б прине�?ти долученн�? на�?еленн�? від�?талих регіонів до можливо�?-
    тей, на�?вних у провідних регіонах. Це було б кори�?ним �?к дл�? тих, хто переїде, так і дл�? тих, хто залишить-
    �?�?. Дл�? працездатних о�?іб розширюють�?�? можливо�?ті працевлаштуванн�?, що підвищує шан�?и знаходжен-
    н�? роботи взагалі та роботи з вищою оплатою праці зокрема. Дл�? фірми мобільні�?ть робочої �?или збільшує
    шан�?и знаходженн�? працівника �?аме з тим набором навичок, �?кий їй потрібен. Таким чином, внутрішн�?
    мобільні�?ть робочої �?или забезпечує підвищенн�? продуктивно�?ті праці, чим зумовлює економічне зро�?-
    танн�? та підвищенн�? рівн�? житт�? на�?еленн�?. Крім того, вона дає змогу зблизити рівні житт�? різних груп
    на�?еленн�? та різних регіонів. З виїздом на�?еленн�? з бідніших територій заробітна плата там зро�?тає, а рі-
    вень безробітт�? – �?корочуєть�?�?. Інакше кажучи, дл�? економічного розвитку в Україні потрібне зро�?танн�?
    економіки, зо�?ереджене в провідних регіонах, котре зрештою ве�?тиме до зближенн�? рівнів житт�? в у�?іх
    регіонах.

    Водноча�?, той незначний потік мобільних працівників в Україні не пр�?мує до провідних регіонів з точки
    зору економічного зро�?танн�?. Мігранти не покидають від�?талі території із не�?при�?тливою �?итуацією на
    ринку праці і не завжди переїжджають у регіони зі �?при�?тливішими умовами дл�? зайн�?то�?ті. �?атомі�?ть
    їх можуть �?понукати до виїзду низькі рівні �?оціальних витрат у рідних регіонах. Це є ознакою на�?вно�?ті
    певних перешкод, �?кі заважають на�?еленню шукати дл�? �?ебе економічні можливо�?ті, а також вказує на �?ут-
    тєвий виграш, �?кого можна було б до�?�?гти за рахунок підвищенн�? внутрішньої мобільно�?ті робочої �?или.

    О�?новні перешкоди на шл�?ху внутрішньої мобільно�?ті в Україні мають ін�?титуційний характер, у тому
    чи�?лі: (1) адміні�?тративні процедури, згідно з �?кими люди зобов’�?зані реє�?трувати�?�? за мі�?цем проживанн�?
    в державних органах, хоча чимало людей з різних причин не реє�?трують�?�?; (2) низький рівень розвитку
    ринків житла та кредитуванн�?, що у�?кладнює оренду чи купівлю житла у провідних регіонах, (3) неадекват-
    ні�?ть люд�?ького капіталу, адже на�?еленн�? від�?талих регіонів ча�?то не має навичок, необхідних дл�? до�?тупу
    до ширших економічних можливо�?тей, �?кі виникають у ви�?окопродуктивних �?уча�?них галуз�?х у провідних
    регіонах; (4) �?лабкі�?ть офіційних ін�?титуцій ринку праці, котрі по�?лаблюють динаміку ринку праці, зумов-
    люють і�?нуванн�? неформальних трудових домовлено�?тей та не забезпечують у повному об�?�?зі працівників
    до�?товірною інформацією про вакантні робочі мі�?ц�? та �?итуацію на ринку праці; (5) �?оціальні виплати,
    житло та по�?луги, �?кі ча�?то є прив’�?заними до мі�?ц�? проживанн�? та �?кі, в окремих випадках, можуть вза-
    галі зменшувати бажанн�? на�?еленн�? до трудової ді�?льно�?ті та уча�?ті у робочій �?илі.

    У�?уненн�? цих вузьких мі�?ць ін�?титуційного характеру, котрі впливають на внутрішню мобільні�?ть, да�?ть
    змогу на�?еленню (а о�?обливо його найбіднішим вер�?твам) отримати до�?туп до більшої кілько�?ті кращих
    робочих мі�?ць у провідних регіонах. При цьому при�?корюватиметь�?�? зро�?танн�? продуктивно�?ті праці та
    економіки, а рівні житт�? у провідних та від�?талих регіонах надалі зближуватимуть�?�?. Економіка України
    �?тане динамічнішою, а пер�?пективи дл�? українців – �?�?кравішими.

6     В пошуках можливо�?тей
1. В�?туп
Жителі України рідко змінюють мі�?це проживанн�?, а �?кщо і робл�?ть це, то не завжди вони переїжджають
туди, де є робочі мі�?ц�? та ви�?окі зарплати. Внутрішн�? мобільні�?ть в Україні є приблизно вдвічі меншою від
того рівн�?, на �?кий можна було б очікувати за результатами порівн�?нн�? з іншими державами. Цей брак мо-
більно�?ті є вартим уваги, зважаючи на на�?вні�?ть більшої кілько�?ті робочих мі�?ць та вищий рівень оплати
праці в кількох мі�?тах України. �?адто мало людей викори�?товують економічні можливо�?ті, що призводить до
уповільненн�? �?труктурних перетворень в Україні.

Така �?итуаці�? �?уттєво відрізн�?єть�?�? від �?тановища у багатьох інших країнах Східної Європи, в �?ких перехід
до ринкової економіки �?упроводжував�?�? переходом від розкиданих по в�?ій країні проми�?лових підприєм�?тв
до концентрації капіталу й виробництва в кількох регіонах, а також переходом від �?екторів з нижчою продук-
тивні�?тю до �?екторів з вищою продуктивні�?тю. Рух робочої �?или загалом віддзеркалював рух капіталу та ви-
робництва. Водноча�?, в Україні робоча �?ила не перетікає так плавно на території з вищим рівнем виробництва.

У цій доповіді до�?ліджуєть�?�? мобільні�?ть працівників у межах України та їхн�? готовні�?ть до переїзду з однієї
території чи регіону до іншої у пошуку кращих економічних можливо�?тей. У ній розгл�?нуто о�?обливо�?ті і
тенденції мобільно�?ті робочої �?или в Україні, її рушійні �?или та обмеженн�?, а також подано рекомендації дл�?
державної політики, �?кі розроблено на о�?нові результатів проведеного до�?лідженн�?.

У главі 2 цього тому показано, �?к мобільні�?ть робочої �?или може прино�?ити кори�?ть економіці. У ній також
опи�?ано, �?к перехідні проце�?и в економіці більшо�?ті країн Східної Європи �?упроводжували�?�? �?уттєвою кон-
центрацією капіталу та на�?еленн�? на декількох територі�?х. В Україні цей проце�? не набув такого поширенн�?.

У главі 3 показано, що навіть та незначна міграці�?, котру ми �?по�?терігаємо в Україні, зов�?ім не обов’�?зково відбуваєть-
�?�? у напр�?мку до провідних регіонів. Дл�? того, щоб міграці�? вела до зро�?танн�? та підвищенн�? рівн�? житт�?, потрібно,
аби працівники переїжджали у ті регіони країни, де продуктивні�?ть праці (а отже й рівень її оплати) є ви�?окою, а
рівень безробітт�? – низьким. Крім того, у главі 3 розгл�?нуто чинники, котрі заважають мешканц�?м України переїж-
джати. Кількі�?ні та �?кі�?ні до�?лідженн�? вказують на низку перепон бюрократичного та �?уто практичного характеру,
�?кі заважають внутрішній міграції, а �?аме: (1) обт�?жливі адміні�?тративні процедури; (2) недо�?татній рівень розвитку
ринків житла та кредитуванн�?; (3) брак навичок, котрі кори�?тують�?�? найвищим попитом; (4) �?лабкі�?ть формальних
ін�?титуцій ринку праці; (5) �?оціальні пільги, котрі ча�?то опо�?ередковано прив’�?зані до мі�?ц�? проживанн�?.

У главі 4 викладено рекомендації щодо підвищенн�? мобільно�?ті робочої �?или в Україні. У ній по�?�?нюєть�?�?, �?ким
чином у�?уненн�? ін�?титуційних перешкод, котрі не�?при�?тливо позначають�?�? на внутрішній мобільно�?ті, да�?ть
більшій кілько�?ті людей (о�?обливо незаможних) змогу отримати до�?туп до кращих робочих мі�?ць, тим �?амим
при�?корюючи зро�?танн�? та забезпечуючи підвищенн�? рівн�? житт�?. Вбачають�?�? п’�?ть чільних напр�?мків поліп-
шенн�? �?итуації: оптимізована та модернізована �?и�?тема реє�?трації на�?еленн�?; більш розвинені ринки житла та
кредитуванн�?; збільшенн�? інве�?тицій у люд�?ький капітал (о�?обливо у навчанн�? працівників навичкам, що ко-
ри�?тують�?�? найбільшим попитом) із поліпшенн�?м �?тимулів та умов дл�? реагуванн�? �?и�?теми о�?віти на потреби
ринку праці; удо�?коналенн�? ін�?титуцій ринку праці, що зробить ринок праці динамічнішим, але водноча�? забез-
печуватиме захи�?т працівників та надаватиме до�?товірну інформацію про на�?вні робочі мі�?ц�? та загальну �?и-
туацію на ринку праці; а також наданн�? не надто щедрих �?оціальних пільг без прив’�?зки до мі�?ц�? проживанн�?.

Підвищенн�? внутрішньої мобільно�?ті в Україні зробить вне�?ок у перехід країни до �?уча�?ної економіки. Зва-
жаючи на те, що �?тарінн�? на�?еленн�? тут відбуваєть�?�? швидше, ніж у більшо�?ті інших країн, мобільні�?ть робо-
чої �?или має зро�?ти �?кнайшвидше, о�?кільки ймовірні�?ть переїзду на�?еленн�? �?таршого віку з метою працевла-
штуванн�? є ще меншою. План дій, �?пр�?мований на у�?уненн�? на�?вних перепон дл�? підвищенн�? внутрішньої
мобільно�?ті на�?еленн�?, може покращити до�?туп людей до робочих мі�?ць більшої кілько�?ті та кращої �?ко�?ті,
тим �?амим про�?уваючи Україну вперед.

                 Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                                       7
    2. Чому мобільні�?ть робочої �?или
       на�?тільки важлива дл�? України
           2.1. Значенн�? мобільної робочої �?или
    Концентраці�? на�?еленн�?, капіталу та виробництва відіграла о�?новоположну роль у розвитку проми�?лово
    розвинутих країн Північної �?мерики, Західної Європи та Північно-Східної �?зії. О�?кільки економічний
    розквіт у цих країнах не відбував�?�? �?крізь та одноча�?но, люд�?м доводило�?�? переїжджати у пошуках еконо-
    мічних можливо�?тей та продуктивної зайн�?то�?ті. Така концентраці�?, в �?вою чергу, заохочувала подальше
    економічне зро�?танн�? та підвищенн�? рівн�? житт�?. Зрештою, рух робочої �?или призвів до підвищенн�? рівн�?
    житт�? в у�?іх цих країнах.

    Мобільні�?ть робочої �?или є важливою, о�?кільки дозвол�?є знаходити більше кращих робочих мі�?ць. Коли
    робоча �?ила розподіл�?єть�?�? між галуз�?ми, профе�?і�?ми та робочими мі�?ц�?ми ефективно, легше знаходити
    балан�? між працівниками та робочими мі�?ц�?ми. Мобільні�?ть робочої �?или підвищує ймовірні�?ть знахо-
    дженн�? компанією працівника �?аме з тим набором навичок, �?кий їй потрібен. Спроможні�?ть працездатно-
    го на�?еленн�? переїжджати з одного регіону до іншого фактично збільшує об�?�?г до�?тупних робочих мі�?ць,
    підвищуючи тим �?амим імовірні�?ть знаходженн�? роботи та отриманн�? вищої заробітної плати. Отже, вну-
    трішн�? мобільні�?ть робочої �?или робить вне�?ок у підвищенн�? продуктивно�?ті праці, зро�?танн�? рівн�? жит-
    т�? та економічне зро�?танн�? в цілому (див. ри�?. 1).

    Ри�?. 1. Зв’�?зок між мобільні�?тю робочої �?или та економічним розвитком.


                                           Більша внутрішн�? мобільні�?ть
                                                   робочої �?или




                                         Ефективніший розподіл робочої
                                          �?или: покращенн�? балан�?у між
                                        працівниками та робочими мі�?ц�?ми




                                                                    Зро�?танн�? продуктивно�?ті:
                            Зро�?танн�? зайн�?то�?ті:
                                                                    підвищенн�? �?ко�?ті робочих
                            більше робочих мі�?ць
                                                                              мі�?ць




                                                     Підвищенн�?
                                                    та зближенн�?
                                                     рівнів житт�?




    Джерело: �?втори.


8     В пошуках можливо�?тей
Мобільна робоча �?ила може також забезпечувати зближенн�? рівнів житт�? різних людей та регіонів, змен-
шуючи загальну макроекономічну волатильні�?ть і робл�?чи вне�?ок у пом’�?кшенн�? шокових �?вищ. При пе-
реїзді на�?еленн�? з територій із не�?при�?тливою �?итуацією на ринку праці та низьким рівнем оплати праці
у динамічніші з економічної точки зору мі�?ц�? рівень оплати праці на депре�?ивних територі�?х наближа-
тиметь�?�? до рівнів оплати праці на більш розвинених територі�?х. Крім того, �?кщо де�?кий регіон потерпів
від негативних економічних �?вищ, його мешканці мають змогу переїхати у менш по�?траждалі регіони, а це
може при�?корити відновленн�? економіки у регіоні їх походженн�?.

У Доповіді про �?вітовий розвиток за 2009 р., що є о�?новною щорічною публікацією Світового банку, було
ви�?унуто ідею про те, що економічне процвітанн�? та зро�?танн�? рівн�? житт�? вимагають інклюзивного роз-
витку, але незбалан�?ованого зро�?танн�? різних територій (World Bank, 2009b). Зро�?танн�? мі�?т, дедалі більша
мобільні�?ть на�?еленн�? й дедалі більш �?пеціалізований характер виробництва є невід’ємними рушійними
�?илами економічного зро�?танн�? країн, тому їх �?лід заохочувати.

        2.2. Переваги динамічних ринків праці
Якщо на ринку праці і�?нує балан�? між працівниками та робочими мі�?ц�?ми, це може �?при�?ти �?творенню
більшої кілько�?ті робочих мі�?ць. Емпіричні дані вказують на те, що країни з динамічнішими ринками праці
та вищою мобільні�?тю робочої �?или (�?к у територіальному розрізі, так і в розрізі робочих мі�?ць) зазвичай
мають вищі рівні зайн�?то�?ті та нижчі рівні довготривалого безробітт�? (ри�?. 2 та ри�?. 3).

Ри�?. 2. Країни з вищою мобільні�?тю робочої �?или, �?к правило, мають вищі рівні за-
        йн�?то�?ті (�?піввідношенн�? рівн�? зайн�?то�?ті та мобільно�?ті за о�?танні 5 років у
        розрізі країн, 2005 р.).




Примітка: Мобільні�?ть вимірюєть�?�? за кількі�?тю переходів на ринку праці, тобто за кількі�?тю змін робочих мі�?ць.

Джерело: Дан�?ький технічний ін�?титут (2008).


У літературі дедалі ча�?тіше з’�?вл�?ють�?�? підтвердженн�? на кори�?ть того аргументу, що внутрішн�? мобіль-
ні�?ть робочої �?или позитивно впливає на продуктивні�?ть і зро�?танн�?. Зокрема, було оцінено, що об�?�?г ви-
робництва у Сполучених Штатах був би вдвічі вищим, �?кби не і�?нувало фактичних витрат, пов’�?заних із
територіальною та міжгалузевою мобільні�?тю люд�?ьких ре�?ур�?ів (Lee and Wolpin, 2006). У так званих «за-

                   Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                             9
     критих» мі�?тах колишнього Рад�?н�?ького Союзу (в �?ких було в�?тановлено обмеженн�? на міграцію) економі-
     ка зро�?тала набагато повільніше, ніж у неконтрольованих мі�?тах (Gang and Stuart, 1999). Економічне зро�?-
     танн�? прот�?гом 1990-х рр. та на початку 2000-х рр. у Канаді відбуло�?�? також завд�?ки міграції на�?еленн�? з
     низькопродуктивних �?хідних провінцій у ви�?окопродуктивні західні провінції (Sharpe et al., 2007). У зазна-
     ченому до�?лідженні �?тверджуєть�?�?, що вне�?ок міграції між провінці�?ми у зро�?танн�? продуктивно�?ті праці
     �?тановив 1,6 від�?отка в період з 1987 по 2006 р., а у 2006 р. – 6,2 від�?отка.

     Ри�?. 3. Країни з вищою мобільні�?тю робочої �?или, �?к правило, мають нижчі рівні
            довготривалого безробітт�? (�?піввідношенн�? рівн�? довготривалого безробіт-
            т�? та мобільно�?ті за о�?танні 5 років у розрізі країн, 2005 р.).




     Примітка: Мобільні�?ть вимірюєть�?�? за кількі�?тю переходів на ринку праці, тобто за кількі�?тю змін робочих мі�?ць.

     Джерело: Дан�?ький технічний ін�?титут (2008).


     Що ж �?то�?уєть�?�? країн, що розвивають�?�?, то за оцінками, зробленими в одному з до�?ліджень, переїзд більш
     ніж 20 млн індійців із �?іл у мі�?та прот�?гом 1990-х років забезпечив 30 від�?отків економічного зро�?танн�? в
     мі�?тах Індії (Lall et al. 2006). У �?воїй роботі Бо�?кер (Bosker, 2010) з’�?�?ував, що �?прощенн�? вимог китай�?ької
     �?и�?теми пропи�?ки хукоу, �?ка за�?то�?овуєть�?�? дл�? контролю над переміщенн�?м о�?іб між мі�?тами та �?елами,
     забезпечила б ще більшу концентрацію капіталу та трудових ре�?ур�?ів і, можливо, вищий рівень економіч-
     ного зро�?танн�?.

     О�?оби, �?кі переїжджають у певний регіон, ча�?то є більш економічно активними, ніж ті, хто вже живе там.
     �?априклад, у 24 з 35 країн, по �?ких у Доповіді про �?вітовий розвиток 2009 р. (World Bank, 2009b) на�?вні дані
     про внутрішню міграцію, о�?оби, �?кі змінили мі�?це проживанн�? в межах �?воїх країн, мали вищу ймовірні�?ть
     економічної активно�?ті та зайн�?то�?ті.

     З ча�?ом міграці�? може відіграти критично важливу роль у зменшенні про�?торового �?труктурного ди�?ба-
     лан�?у (Bertola, 2000; Jackman and Savouri, 1992). �?априклад, Бертола (Bertola, 2000) дійшов ви�?новку про те,
     що великий та �?тійкий розрив у рівн�?х безробітт�? між регіонами Європи обумовлений низькою мобільні�?-
     тю робочої �?или в Європей�?ькому Союзі (ЄС). Так �?амо ча�?то ви�?уваєть�?�? аргумент про те, що нерівні�?ть у
     Китаї має нерозривний зв’�?зок із �?и�?темою пропи�?ки хукоу (Chan, 2009).

10     В пошуках можливо�?тей
          2.3. Прац�? та капітал мають значну концентрацію
               в у�?пішних економіках
Перехід до ринкової економіки в багатьох країнах, �?к правило, здій�?нював�?�? шл�?хом значного переміщен-
н�? капіталу та виробництва з широко розкиданих по країні проми�?лових підприєм�?тв на підприєм�?тва,
�?концентровані в невеликій кілько�?ті мі�?цево�?тей, а також із низькопродуктивних �?екторів у ви�?окопро-
дуктивні. Рух робочої �?или за цим рухом капіталу та виробництва забезпечує значний економічний ефект.

Цей географічний рух о�?обливо чітко видно в більшо�?ті країн Східної Європи. До початку перехідного пері-
оду ці країни навми�?но переміщували виробництво у від�?талі регіони з метою їхнього розвитку. �?ле пі�?л�?
початку переходу до ринкової економіки виробництво знов �?концентрувало�?�? в кількох регіонах. �?а фоні
попереднього розпорошенн�? така концентраці�? у більшо�?ті колишніх �?оціалі�?тичних країн мала більш ви-
ражену форму та проходила швидшими темпами, ніж будь-де у �?віті.

�?ле в Україні концентраці�? виробництва залишаєть�?�? меншою, ніж у �?хожих країнах. �?а ри�?. 4 показаний
нормований індек�? Герфіндал�?-Гіршмана – показник концентрації, у нашому випадку, виробництва та на-
�?еленн�? – дл�? більшо�?ті країн �?віту у 1990 р. порівн�?но зі змінами того �?амого показника в період з 1990 по
2005 р.1 Він показує, що такі країни з перехідною економікою, �?к �?лбані�?, Болгарі�? та Ро�?і�? зазнали найбіль-
шого зо�?ередженн�? в період з 1990 по 2005 р. від до�?ить низьких рівнів економічної концентрації у 1990 р.
до зро�?танн�? концентрації в зазначений період у більшому темпі, ніж у більшо�?ті країн �?віту. Тим ча�?ом,
в Україні (вона виділена червоним), де у 1990 р. виробництво було дуже розпорошеним, концентраці�? ви-
робництва за цей період практично не змінила�?�?. Інакше кажучи, концентраці�? (агломераці�?) виробництва
в Україні залишаєть�?�? майже �?татичною: виробництво в Україні залишило�?�? там, де воно було до початку
перехідного періоду, так �?амо, �?к і на�?еленн�?.

Ри�?. 4. Концентраці�? виробництва та на�?еленн�? по�?илювала�?�? у країнах із перехідною
        економікою, але не в Україні (нормований індек�? Герфіндал�?-Гіршмана дл�? ВВП
        та на�?еленн�? у 1990 р. порівн�?но зі змінами індек�?у у період з 1990 по 2005 р.).




Примітка: Країни з перехідною економікою позначені кодом із трьох літер �?инім кольором; Україна позначена червоним кольо-
          ром. Вертикальна червона ліні�? зображує медіанне значенн�? по в�?іх країнах. Концентраці�? вимірюєть�?�? за нормованим
          індек�?ом Герфіндал�?-Гіршмана.

Джерело: Розрахунки фахівців Світового банку на о�?нові економічних даних у географічному розрізі (G-Econ, 2012).

  1
      Індек�? Герфіндал�?-Гіршмана або HHI – це показник розподілу гу�?тоти на�?еленн�? (виробництва) по країні та індикатор того, на�?кільки
      �?концентрованим є на�?еленн�? (виробництво).


                     Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                                                   11
             2.4. Структурні перетворенн�? в Україні не завершені
     Дл�? перетворенн�? економіки необхідно забезпечити її перехід із менш продуктивних галузей до більш про-
     дуктивних. В Україні �?по�?терігають�?�? значні розбіжно�?ті у рівн�?х продуктивно�?ті між географічними ре-
     гіонами (ри�?. 5). �?айпродуктивніші проми�?лові підприєм�?тва, �?к правило, розташовані в �?толиці країни
     м. Києві та на �?ході (у Харків�?ькій, Донецькій та Запорізькій обла�?т�?х). Саме ці регіони України є найбільш
     проми�?лово розвинутими та на�?еленими.

     Ри�?. 5. Значні розбіжно�?ті у рівн�?х продуктивно�?ті між регіонами України
             (�?ередн�? зважена �?укупна продуктивні�?ть факторів виробництва на підпри-
             єм�?твах України, 2009 р.).




     Примітка: �?а цій мапі показано зважену �?ередню �?укупну продуктивні�?ть факторів виробництва (TFP) у регіонах України. Значен-
               н�? від 1 до 4 відповідають квартил�?м за рівнем продуктивно�?ті, де 4 – це регіони з найвищою продуктивні�?тю.

     Джерело: Kupets et al. (2012).


     Такі розбіжно�?ті у рівн�?х продуктивно�?ті праці не є нетиповими в більшо�?ті країн. Ці розбіжно�?ті дедалі по�?и-
     люють�?�? через �?уттєві відмінно�?ті у галузевій �?труктурі виробництва та зайн�?то�?ті між регіонами, зі значними
     розбіжно�?т�?ми у рівн�?х продуктивно�?ті між традиційними та �?уча�?ними �?екторами економіки. Дл�? зро�?тан-
     н�? �?уча�?ного �?ектору необхідно, щоб люди перемі�?тили�?�? на на�?вні в ньому робочі мі�?ц�?, а таке переміщенн�?
     ча�?то пов’�?зане з переїздом з одного регіону в інший. �?а�?вні�?ть перепон на шл�?ху мобільно�?ті робочої �?или
     заважає �?труктурним перетворенн�?м і �?тримує економічне зро�?танн�? та розвиток (McMillan and Rodrik, 2011).

     В Україні обмежена мобільні�?ть робочої �?или також заважає країні рухати�?�? вперед і є причиною гальму-
     ванн�? �?труктурних перетворень у ній. �?а ри�?. 6 показано, що в період з 2001 по 2008 р. робоча �?ила в ціло-
     му не переміщувала�?�? у ви�?окопродуктивні �?ектори. Попри те, що чимало працівників покинули �?іль�?ьке
     го�?подар�?тво з 2000-х рр. (а в цьому �?екторі продуктивні�?ть праці є нижчою від �?ередньої), вони не завжди
     переміщували�?�? у ви�?окопродуктивні �?ектори. Замі�?ть цього чимало працівників перейшли у будівництво,
     тран�?порт та роздрібну торгівлю, тобто у види ді�?льно�?ті із найнижчою продуктивні�?тю праці. Тим ча�?ом,
     ті ви�?окопродуктивні �?ектори на зразок �?фери охорони здоров’�?, �?кі прот�?гом о�?танніх років розвивали�?�?,
     до�?і залишають�?�? до�?ить невеликими. Їм не вдало�?�? залучити до�?татньо працівників, щоб компен�?увати
     прирі�?т робочої �?или у низькопродуктивних �?екторах.

12     В пошуках можливо�?тей
Ри�?. 6. В Україні робоча �?ила не перемі�?тила�?�? у ви�?окопродуктивні �?ектори
        (зміни у ча�?тці зайн�?тих о�?іб за �?екторами за 2001–2008 рр. у від�?откових пунк-
        тах порівн�?но із логарифмом відношенн�? продуктивно�?ті �?екторів до �?еред-
        ньої продуктивно�?ті в економіці у 2001 р.).




Примітка: Ліні�? тренду виділена зеленим.

Джерело: Розрахунки фахівців Світового банку за даними МОП (2012) та ОО�? (2012). Методика вимірюванн�? �?труктурних перетво-
         рень обговорюєть�?�? у роботі McMillan and Rodrik (2011).




       2.5. Внутрішн�? мобільні�?ть в Україні є низькою
Внутрішн�? мобільні�?ть в Україні є занадто низькою. Із даних міжнародних до�?ліджень, об�?теженн�? до-
мого�?подар�?тв України та відомо�?тей з адміні�?тративних джерел випливає, що коефіцієнти внутрішньої
міграції �?тановл�?ть приблизно половину того, на що можна було б �?подівати�?�?, порівнюючи Україну з ін-
шими країнами.

За даними об�?теженн�? «Житт�? під ча�? економічного переходу» (Life-in-Transition Survey) в Україні 0,5 від-
�?отка на�?еленн�? змінювали мі�?це проживанн�? прот�?гом о�?таннього року та 4,5 від�?отка – за о�?танні п’�?ть
років (ри�?. 7). Хоча у цьому до�?лідженні неможливо окремо проаналізувати зовнішню та внутрішню мігра-
цію, показники загальної міграції в Україні є ближчими до нижньої межі розподілу в порівн�?нні з іншими
країнами. Лише в 11 країнах показники міграції ви�?вили�?�? ще нижчими за україн�?ькі, тоді �?к у 21 країнах –
вищими.




                  Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                                         13
     Ри�?. 7. Мобільні�?ть робочої �?или в Україні є низькою порівн�?но з іншими країнами
             (ча�?тка на�?еленн�?, �?ке за о�?танній ча�? змінило мі�?це проживанн�? (у від�?отках),
             за країнами та ча�?ом о�?танньої зміни мі�?ц�? проживанн�?, 2010 р.).




     Примітка: Дані про о�?танню зміну мі�?ц�? проживанн�? враховують �?к внутрішню, так і міжнародню міграцію.

     Джерело: Розрахунки фахівців Світового банку за даними об�?теженн�? «Житт�? під ча�? економічного переходу» Європей�?ького
              банку рекон�?трукції та розвитку та Світового банку (2010 р.).


     Мешканці України ви�?вл�?ють менше бажанн�? змінити мі�?це проживанн�? порівн�?но з на�?еленн�?м інших
     країн. За даними об�?теженн�? «Житт�? під ча�? економічного переходу», 2 від�?отки українців за�?вили про те,
     що найближчим ча�?ом вони планують переїхати за кордон, і лише 0,9 від�?отка за�?вили, що збирають�?�? пе-
     реїхати в інше мі�?це в�?ередині України. Схильні�?ть на�?еленн�? до внутрішньої міграції ви�?вила�?�? нижчою,
     ніж в Україні, лише в трьох країнах, а вищою – у 29 країнах.

     Друге об�?теженн�?, проведене глобальною компанією з маркетингових до�?ліджень Synovate, підтвердило
     ви�?новки, зроблені нами за даними об�?теженн�? «Житт�? під ча�? економічного переходу» (Synovate, 2010).
     До�?лідженн�? мобільно�?ті робочої �?или, проведене в Ро�?ії, Україні, Болгарії та Сербії, вказало на майже від-
     �?утнє бажанн�? працівників змінювати мі�?це проживанн�? в Ро�?ії та Україні. Зокрема, у випадку збільшенн�?
     заробітної плати на 50 від�?отків близько 80 від�?отків ре�?пондентів у Ро�?ії та Україні в�?е одно відмовили�?�? б
     переїхати. У Болгарії та Сербії від переїзду відмовили�?�? б лише 50 від�?отків.

     У�?і до�?лідженн�? підтверджують, що працівники в Україні є набагато менш �?хильними до переїзду, ніж пра-
     цівники в інших країнах. �?налогічний ви�?новок також випливає з оцінок мі�?цевих ек�?пертів. За даними
     опитуванн�? ек�?пертів з ринку праці, проведеного під ча�? роботи над цією доповіддю, майже дві третини
     ре�?пондентів (63,2 від�?отка) відзначили, що рівні внутрішньої мобільно�?ті в Україні є низькими порівн�?но
     з іншими країнами Східної Європи. Лише 15,8 від�?отка опитаних вважали рівень внутрішньої міграції ви-
     �?оким, а 21 від�?оток вважали, що він знаходить�?�? на такому �?амому рівні, �?к й у інших країнах регіону.




14     В пошуках можливо�?тей
        2.6. Україн�?ькому ринкові праці бракує динамічно�?ті
Дл�? зміни працівником мі�?ц�? проживанн�? потрібен динамічний ринок праці. Ви�?окі рівні плинно�?ті кадрів
з точки зору відтворенн�? на�?вних робочих мі�?ць і �?творенн�? нових підвищують імовірні�?ть знаходженн�?
роботи та �?кі�?ть узгодженн�? між роботодавц�?ми та працівниками. Якщо ж ринки праці є �?татичними, то
люди мають менше можливо�?тей дл�? зміни мі�?ц�? роботи, а, отже, й менше �?тимулів дл�? того, щоб шукати
кращу роботу й переходити на неї, о�?обливо далеко від дому. Статичні�?ть ринків праці найбільше шкодить
новачкам, �?кі тільки починають трудову ді�?льні�?ть.

Таблиц�? 1. Ринки праці в Україні є менш динамічними, ніж у �?у�?ідніх країнах (пото-
     ки робочих мі�?ць у від�?отках від �?укупної чи�?ельно�?ті зайн�?тих).

                                 Україна       Грузі�?      Молдова       Хорваті�?      Болгарі�?        Литва         Польща

                                   2007         2006          2001          2001          2000        1998–99          1999


 Створенн�? робочих мі�?ць           5,5           8,7           6,7           3,5           6,8           9,7            5,3

 Ліквідаці�? робочих мі�?ць          2,7           6,6          11,2           4,9          10,8           10,7          10,1

 Плинні�?ть робочих мі�?ць           8,3          15,2          17,8           8,4          17,6           20,4          15,4

 Перерозподіл робочих
 мі�?ць
                                   2,7           6,6          6,7            3,5           6,8           9,7            5,3

Примітки: Створенн�? робочих мі�?ць – це �?ума приро�?тів зайн�?то�?ті на у�?іх підприєм�?твах, що розширюють �?вою ді�?льні�?ть. Лік-
          відаці�? робочих мі�?ць – це �?ума об�?�?гів зменшенн�? зайн�?то�?ті на у�?іх підприєм�?твах, котрі по�?тупово згортають �?вою
          ді�?льні�?ть. Плинні�?ть робочих мі�?ць – це �?ума �?творених та ліквідованих робочих мі�?ць. Перерозподіл робочих мі�?ць – це
          найменше зі значень �?творенн�? та ліквідації робочих мі�?ць.

Джерело: World Bank (2009a).


Ринок праці в Україні є менш динамічним, ніж у �?у�?ідніх країнах. Рівні �?творенн�? та ліквідації робочих
мі�?ць є нижчими, ніж у багатьох інших країнах із перехідною економікою (див. табл. 1), що відображаєть�?�?
у до�?ить низьких рівн�?х плинно�?ті та перерозподілу робочих мі�?ць. У 2007 р. лише 8,3 від�?отка в�?іх робо-
чих мі�?ць було ліквідовано або �?творено, що у два рази менше, ніж у Литві, Молдові або Болгарії. Крім того,
менш ніж 3 від�?отки в�?іх робочих мі�?ць перейшли з підприєм�?тв, �?кі згортають �?вою ді�?льні�?ть, до підпри-
єм�?тв, �?кі її розгортають (див. рівень перерозподілу робочих мі�?ць). Цей показник також є приблизно вдвічі
нижчим від показників інших країн. Брак динамізму на ринку праці може бути віддзеркаленн�?м низької
мобільно�?ті робочої �?или, але також може бути її причиною.




                   Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                                              15
     3. Чому працівники не бажають
        переїжджати

     У попередній главі було показано, що мешканці України змінюють мі�?це проживанн�? набагато рідше, ніж
     мешканці інших країн. Можна було б припу�?тити, що українці переїжджають у динамічніші регіони, але
     кількі�?ть тих, хто переїжджає, є недо�?татньою дл�? того, щоб �?уттєво вплинути на �?тан економіки. Проте
     аналіз даних щодо тих українців, �?кі переїжджають в�?ередині країни, �?пантеличує ще більше: ті, хто змінює
     мі�?це проживанн�?, зазвичай не переїжджають у найпродуктивніші регіони.

           3.1. Ті українці, �?кі переїжджають, не їдуть туди,
                де є економічні можливо�?ті
     Ті працівники, �?кі змінюють мі�?це проживанн�? в межах України, зов�?ім не обов’�?зково переїжджають у
     провідні регіони з найвищими зарплатами та низьким рівнем безробітт�? (ри�?. 8). Попри значний відтік лю-
     дей із регіонів із ви�?оким рівнем безробітт�? й низькою заробітною платою практично від�?утн�? корел�?ці�?
     між тим, куди працівники переїжджають, та �?таном ринку праці в цих мі�?цево�?т�?х. Взагалі �?по�?терігаєть�?�?
     лише �?лабка позитивна корел�?ці�? між прибутт�?м працівників та рівн�?ми безробітт�?. Інакше кажучи, люди
     з більшою ймовірні�?тю переїжджають в інші мі�?цево�?ті з ви�?оким рівнем безробітт�?. Замі�?ть пере�?еленн�?
     в мі�?цево�?ті з кращими можливо�?т�?ми українці, �?к здаєть�?�?, змінюють мі�?це проживанн�? з міркувань, що
     не мають безпо�?ереднього зв’�?зку з ринком праці.

     Ри�?. 8. Мігранти виїжджають із від�?талих регіонів, але не їдуть у провідні регіони
            (показники вибутт�? та прибутт�? внутрішніх мігрантів порівн�?но з рівн�?ми
            безробітт�? та заробітною платою, 2010 р.).




16     В пошуках можливо�?тей
Джерело: Розрахунки фахівців Світового банку за даними Держ�?тату (2012 р.).


Схильні�?ть мешканців України до виїзду з від�?талих регіонів, але не у провідні регіони підтверджуєть�?�? й
результатами розширеного �?тати�?тичного аналізу факторів міграційних потоків між регіонами. Ви�?вл�?-
єть�?�?, що �?итуаці�? на ринках праці регіонів по�?�?нює внутрішню мобільні�?ть лише ча�?тково: люди мають
трохи більшу ймовірні�?ть перебирати�?�? у мі�?ц�? з низьким рівнем безробітт�? (коефіцієнт є гранично �?та-
ти�?тично значущим та залишаєть�?�? близьким до нул�?), а розмір зарплати у мі�?ці призначенн�? не має зна-
чущого впливу на рівні внутрішньої міграції. Це означає, що люди не їдуть у провідні регіони з ви�?окими
рівн�?ми оплати праці та великою кількі�?тю робочих мі�?ць.

Ці результати вказують на те, що людей виштовхують з рідної домівки інші чинники, а не характери�?тики
ринку праці. Також це може �?відчити про фінан�?ові проблеми, з �?кими �?тикають�?�? потенційні внутрішні
мігранти, о�?кільки дл�? фінан�?уванн�? переїзду потрібні гроші.

Подальший аналіз даних показує, що за о�?танні роки найбільший вплив на міграцію між регіонами Укра-
їни мали об�?�?ги державних видатків, щільні�?ть на�?еленн�? та демографічні показники. Регіони з вищими
рівн�?ми видатків на �?оціальну �?феру приваблюють більше нових резидентів та мають вищі показники по-
зитивного міграційного �?альдо. �?налогічно вигл�?дає �?итуаці�? із щільні�?тю на�?еленн�?: регіони з найвищою
щільні�?тю приваблюють найбільше чи�?ло нових мешканців. Ці два показники (об�?�?г державних видатків
та щільні�?ть на�?еленн�?) можуть бути віддзеркаленн�?м важливих чинників, �?кі підштовхують на�?еленн�? до
міграції. �?ових мешканців приваблюють �?оціальна інфра�?труктура та по�?луги, а також зручно�?ті, харак-
терні дл�? великих мі�?т. При цьому цікаво відзначити, що регіони з більшою чи�?ельні�?тю молоді та меншою
чи�?ельні�?тю дітей також ча�?тіше приваблюють нових мешканців. Це може бути віддзеркаленн�?м «о�?вітньої
міграції», о�?кільки молоді люди концентрують�?�? там, де є коледжі чи універ�?итети. Ц�? тенденці�? не зникає
навіть пі�?л�? врахуванн�? кілько�?ті �?тудентів у моделі, а це, можливо, є ознакою того, що на�?еленн�? в цілому
віддає перевагу «молодим та динамічним» мі�?цево�?т�?м.

Ці результати вказують на відхід від характерних ри�? міграції в�?ередині України у минулому. Попередні
до�?лідженн�? показували, що в період з 1990 по 1995 р., тобто на початку перехідного періоду, внутрішн�?
міграці�? була ефективнішою, о�?кільки вона прино�?ила більшу економічну кори�?ть тим, хто змінював
мі�?це проживанн�?. Проведене у 2004 р. до�?лідженн�? визначальних чинників міжрегіональної міграції
в Україні показало, що рушійні �?или внутрішньої міграції з ча�?ом зазнали значних змін, причому �?тан
ринку праці відігравав дедалі меншу роль в ухваленні рішень про переїзд упродовж перехідного періоду
(Martynenko, 2004).

Сьогодні мобільні�?ть робочої �?или в Україні є о�?обливо низькою, зважаючи на потенціальну кори�?ні�?ть
внутрішньої мобільно�?ті. І �?правді, зважаючи на те, що рівні безробітт�? та оплати праці в різних регіонах
України коливають�?�? в широких межах, працівники, переїжджаючи в більш продуктивні мі�?цево�?ті з ви-
щим рівнем оплати праці, могли б добивати�?�? більших економічних вигод. �?а ри�?. 9 показано, на�?кільки

                  Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                         17
     великими є розбіжно�?ті у рівн�?х безробітт�? та �?ередньої заробітної плати між регіонами. Зокрема, у 2011 р.
     номінальна �?ередн�? зарплата коливала�?ь від 1900 грн у Тернопіль�?ькій обла�?ті до 4000 грн у мі�?ті Києві, а
     безробітт�? – від приблизно 5,6 від�?отка у мі�?ті Києві до майже 10,4 від�?отка у Чернігів�?ькій, Рівнен�?ькій та
     Тернопіль�?ькій обла�?т�?х.

     Ри�?. 9. Спо�?терігають�?�? великі розбіжно�?ті у рівн�?х заробітної плати та безробітт�? між
             регіонами України (�?ередн�? зарплата та рівень безробітт�? у 27 регіонах, 2011 р.).




     Примітка: Середн�? зарплата (грн) показана по о�?і ліворуч, а рівні безробітт�? (у від�?отках) – по о�?і праворуч.

     Джерело: �?втори за даними Держ�?тату.


     Українці можуть і не мін�?ти �?воє мі�?це по�?тійного проживанн�?, а лише регул�?рно їздити на роботу до іншо-
     го на�?еленого пункту, наприклад, вранці виїжджати на роботу, а ввечері – повертати�?�? додому. За даними ви-
     біркового об�?теженн�? робочої �?или (ВОРС) загальна кількі�?ть таких о�?іб, �?кі працювали поза межами �?вого
     на�?еленого пункту, перевищувала 2,6 млн у 2010 р. або 13,2 від�?отка зайн�?того на�?еленн�? в Україні. Водноча�?,
     лише незначна ча�?тка цих ма�?тникових трудових мігрантів переїжджали з одного регіону (обла�?ті) в інший.
     �?езважаючи на незначне збільшенн�? рівн�? ма�?тникової трудової міграції у період з 2008 по 2010 р., показни-
     ки міжрегіональної ма�?тникової міграції (1,6 від�?отка у 2010 р.) залишають�?�? низькими порівн�?но з ЄС-15,
     але їх цілком можна порівн�?ти з показниками Польщі, Румунії або Болгарії (Paci et al., 2007).

     У будь-�?кому разі ма�?тникова міграці�? є лише ча�?тковою та недо�?коналою відповіддю на питанн�? про низь-
     ку мобільні�?ть робочої �?или зі зміною мі�?ц�? проживанн�?. О�?кільки тран�?портні витрати у формі грошей та
     ча�?у, пов’�?зані з ма�?тниковою міграцією, є зазвичай нижчими від транзакційних витрат та неекономічних
     витрат, пов’�?заних зі зміною мі�?ц�? проживанн�?, ма�?тникова міграці�? може розгл�?дати�?�? �?к замінник по-
     �?тійної або тимча�?ової трудової міграції у �?тимулюванні виходу з безробітт�? та згладжуванн�? ди�?пропор-
     цій між регіонами. Проте можливі�?ть ма�?тникової міграції в заможні мі�?цево�?ті є до�?тупною не дл�? в�?іх.
     До того ж, ма�?тникова трудова міграці�? може ви�?вити�?�? �?убоптимальним рішенн�?м, �?кщо причинами від-
     мови людей від зміни мі�?ц�? проживанн�? є �?кі�?ь бюрократичні перепони або недо�?татньо розвинені ринки.




18     В пошуках можливо�?тей
       3.2. Значні перешкоди знеохочують на�?еленн�? від переїзду
Дуже низький рівень внутрішньої мобільно�?ті �?тає ще загадковішим з огл�?ду на те, що і�?торично українці
перебирали�?�? в інші мі�?цево�?ті в пошуку нових можливо�?тей та вигод. Різні умови на ринку праці в різних
регіонах України відкривають можливо�?ті дл�? пошуку нових і кращих робочих мі�?ць дл�? тих, хто переїхав
би туди, де вони є. Причини, через �?кі працівники в Україні не викори�?товують ці можливо�?ті, є глибшими,
ніж про�?та необізнані�?ть або прагненн�? до ще кращих можливо�?тей. Українці значною мірою у�?відомлю-
ють, що вони можуть поліпшити �?вої трудові пер�?пективи, переїхавши деінде. �?а доповненн�? аналітичної
роботи у цьому до�?лідженні було проведено низку ди�?ку�?ій у фоку�?-групах та глибинних інтерв’ю дл�? того,
щоб краще зрозуміти �?тавленн�? працівників-мігрантів, безробітних та зайн�?тих до внутрішньої міграції
та мотиви, що �?понукають їх до переїзду, а також ви�?вити найважливіші перепони на шл�?ху внутрішньої
мобільно�?ті. Один із уча�?ників �?казав:

       «Удома �? одержую низьку зарплату. Крім того, знайти роботу за моїм фахом неможливо»
       (уча�?ник фоку�?-групи).

Зважаючи на цю обізнані�?ть багатьох потенційних мігрантів, �?кі ж чинники заважають мешканц�?м Укра-
їни переїжджати туди, де вони можуть знайти кращу роботу? Проведені з ними інтерв’ю вказують на на-
�?вні�?ть низки у�?талених ін�?титуційних бар’єрів, котрі заважають мігрувати.

Ек�?перти, �?ких було опитано під ча�? роботи над цією доповіддю, вказали також на низку ін�?титуційних
чинників, котрі, на їхню думку, робл�?ть певний вне�?ок у те, що мобільні�?ть робочої �?или в Україні є на�?тіль-
ки низькою. Емпіричний аналіз та дані адміні�?тративних органів підтверджують ці ви�?новки. О�?новними
трьома бар’єрами ви�?вили�?�? такі: (1) �?и�?тема реє�?трації на�?еленн�? України; (2) брак до�?тупу до кредитів та
витрати на переїзд; та (3) недо�?татній рівень розвитку ринків житла та іпотечного кредитуванн�? (ри�?. 10).

Ри�?. 10. І�?нує чимало бар’єрів дл�? мобільно�?ті працівників в Україні (від�?откова
      ча�?тка ре�?пондентів, �?кі зазначили певний бар’єр �?к один із трьох найважливіших).




Джерело: �?втори за даними опитуванн�? ек�?пертів з питань внутрішньої міграції, проведеного �?пеціально дл�? цього до�?лідженн�?.


                  Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                                          19
     Ще три перепони, зазначені на поданій вище діаграмі, також ча�?то згадували�?�? під ча�? ди�?ку�?ій у фоку�?-
     групах: брак навичок, законодав�?тво про працю, а також �?и�?тема �?оціальних виплат. Ці ші�?ть о�?новних
     чинників, що �?тримують внутрішню міграцію, докладніше обговорюють�?�? нижче.

            3.2.1. Реє�?траці�? мі�?ц�? проживанн�?
     Специфічна адміні�?тративна перепона на шл�?ху мобільно�?ті працівників у формі обов’�?зкової реє�?трації
     на�?еленн�? за мі�?цем проживанн�? найча�?тіше згадувала�?�? ек�?пертами ринку праці та працівниками під ча�?
     проведених нами опитувань �?к критичний чинник обмеженн�? внутрішньої мобільно�?ті в Україні. В Укра-
     їні до�?і зберегла�?�? �?и�?тема реє�?трації мі�?ц�? проживанн�?. Ц�? �?и�?тема є у�?падкованою з ча�?ів Рад�?н�?ького
     Союзу, хоч і реформованою, �?и�?темою «пропи�?ки», котра регулювала переміщенн�? на�?еленн�?.

     Пропи�?ку в Україні було �?ка�?овано у 2001 р., а у 2004 р. Законом України «Про �?вободу пере�?уванн�? та віль-
     ний вибір мі�?ц�? проживанн�? в Україні» було запроваджено �?и�?тему реє�?трації (Perrin and Poulain, 2008).
     Згідно з цим законом кожна о�?оба зобов’�?зана зареє�?трувати�?�? за новим мі�?цем проживанн�? (котре визна-
     чаєть�?�? �?к адміні�?тративно-територіальна одиниц�?, на території �?кої о�?оба проживає �?троком понад ші�?ть
     мі�?�?ців на рік) в органах МВС України впродовж де�?�?ти днів пі�?л�? прибутт�?. Дл�? реє�?трації необхідно
     подати пи�?ьмову за�?ву, па�?портний документ, квитанцію про �?плату державного мита або документ про
     звільненн�? від його �?плат та два примірники талона зн�?тт�? з реє�?трації.

     За цим законом заборон�?єть�?�? вимагати дл�? реє�?трації мі�?ц�? проживанн�? поданн�? о�?обою інших доку-
     ментів. �?а практиці ж ча�?то вимагають подати документ про право вла�?но�?ті на житло або договір оренди
     дл�? підтвердженн�? того, що о�?оба дій�?но має у вла�?но�?ті чи орендує житло за новим мі�?цем проживанн�?,
     адже згідно з Цивільним кодек�?ом України, мі�?цем проживанн�? є мі�?це, в �?кому фізична о�?оба проживає
     по�?тійно, переважно або тимча�?ово �?к вла�?ник, наймач за договором або на інших передбачених законом
     під�?тавах.

     Складні�?ть отриманн�? документації, необхідної дл�? оформленн�? мі�?ц�? проживанн�? на новому мі�?ці, ви-
     кликає певні труднощі, наприклад, коли люди переїжджають у мі�?ц�?, де живуть �?кі�?ь родичі, аби мати змо-
     гу зареє�?трувати�?�? у їхньому житлі, або коли люди «володіють» крихітним шматочком квартири.

     З огл�?ду на ці витрати та невизначені�?ть, українці вважають �?и�?тему реє�?трації бар’єром дл�? внутрішньої
     мобільно�?ті. Зокрема, низькокваліфіковані працівники відне�?ли �?и�?тему реє�?трації до най�?уттєвіших
     проблем, з �?кою вони �?тикають�?�? при переїзді з одного регіону України в інший.

     Де�?кі українці змінюють мі�?це проживанн�?, взагалі не реє�?труючи цей факт. �?ле чимало людей побоюють-
     �?�?, що їм може бути відмовлено в безоплатному медичному об�?луговуванні, о�?віті, оформленні лікарн�?них
     (тимча�?ової непрацездатно�?ті) чи інших пільгах, �?кщо вони не зареє�?тровані за мі�?цем проживанн�?. Закон
     не вимагає на�?вно�?ті реє�?трації за мі�?цем проживанн�? дл�? отриманн�? �?оціальних по�?луг, але багато людей
     цього не розуміють, напевно, вна�?лідок ди�?креційного за�?то�?уванн�? закону або про�?то дезінформації.

           «Як правило, �?кщо ви маєте дітей у �?адочку чи у школі, реє�?траці�? потрібна. �?ле у Києві це не про-
           блема» (уча�?ник фоку�?-групи).

            3.2.2. До�?туп до житла та кредитів
     Дуже ви�?окі показники володінн�? житлом у поєднанні з браком до�?тупного за варті�?тю орендованого житла
     є �?ерйозними перепонами дл�? внутрішньої мобільно�?ті в Україні. Загалом, обмеженн�?, пов’�?зані з житлом –
     ви�?окі показники володінн�? житлом, варті�?ть житла, недо�?татньо розвинуті ринки нерухомо�?ті, оренди та
     іпотечного кредитуванн�? – по�?ідають друге мі�?це �?еред перешкод дл�? переїзду за оцінками мі�?цевих ек�?-
     пертів (ри�?. 10). Віддзеркаленн�?м цього факту �?тали за�?ви уча�?ників фоку�?-груп про те, що питанн�? житла
     є дл�? них о�?новною перешкодою, котра заважає їм переїжджати у пер�?пективні мі�?ц�?, о�?обливо до Києва.

20     В пошуках можливо�?тей
      «Коли �? працював у рідному мі�?течку, це означало, що �? про�?то жив удома, ходив на роботу та отриму-
      вав невелику зарплату [котру можна було витрачати на інші речі]. Пі�?л�? переїзду в Київ мені доводить-
      �?�? наймати квартиру… �?а оренду пішла практично в�?�? мо�? перша зарплата» (уча�?ник фоку�?-групи).

Об�?теженн�? Synovate, �?ке згадувало�?�? в попередній главі, підкре�?лює важливі�?ть цієї проблеми. Воно по-
казало, що, попри значно меншу готовні�?ть українців змінювати мі�?це проживанн�? задл�? кращої роботи
порівн�?но із �?ербами та болгарами, �?итуаці�? зазнала б �?уттєвих змін, �?кби їм було надано житло. У цьому
випадку більше половини опитаних мешканців України за�?вили, що передумали б та погодили�?�? б пере-
їхати. Це є потужним підтвердженн�?м важливо�?ті ринку житла дл�? мобільно�?ті робочої �?или. Фактич-
но, чимало українців напр�?му згадували про вади ринку житла �?к про о�?новну перепону дл�? мобільно�?ті
(Synovate, 2010).

І�?нує кілька причин, через �?кі �?тан ринку житла �?правл�?є значний вплив на рішенн�? жителів України про
переїзд.

По-перше, дуже ви�?окою є ча�?тка житла, що знаходить�?�? у вла�?но�?ті: 95 від�?отків домого�?подар�?тв є вла�?-
никами �?вого житла. Лише 2,4 від�?отка житлового фонду України здаєть�?�? в оренду. До певної міри така
�?итуаці�? є �?падком перехідного періоду, коли житло передавало�?�? тим, хто в ньому мешкає, безоплатно або
майже безоплатно.

Емпіричні дані підкре�?люють важливі�?ть житлового питанн�? дл�? мобільно�?ті робочої �?или. Вла�?ні�?ть на
житло була визначена �?к найважливіший фактор внутрішньої міграції дл�? чоловіків та другий за важливі�?-
тю фактор дл�? жінок в Україні (Voznyak, 2008). Імовірні�?ть переїзду в інший регіон дл�? тих, хто має житло
у вла�?но�?ті, а не наймає його, є значно нижчою навіть пі�?л�? врахуванн�? цілого комплек�?у індивідуальних
�?оціально-економічних та демографічних характери�?тик.

Вла�?ні�?ть на житло може заважати мобільно�?ті, о�?кільки припущена варті�?ть подальшого проживанн�? у
вла�?ному домі є низькою порівн�?но з очікуваними витратами на переїзд. Як володінн�? житлом, так і ку-
півл�? нового житла пов’�?зані з транзакційними витратами. З технічної точки зору ела�?тичні�?ть зв’�?зку між
доходом та міграцією дл�? вла�?ників житла, �?коріше, буде нижчою, ніж дл�? квартиронаймачів. Таким чи-
ном, вла�?ники житла менше реагують на вищу заробітну плату або інші пільги на новій роботі. Чи�?ленні
о�?оби�?ті зв’�?зки також у�?кладнюють вибутт�? зі �?тарого мі�?ц�? проживанн�?.

По-друге, між регіонами України �?по�?терігаєть�?�? �?уттєва різниц�? у цінах на житло, причому житло у про-
відних регіонах є набагато дорожчим, ніж у від�?талих регіонах. Вла�?ники житла мають ви�?окі міграційні
та транзакційні витрати, а �?аме фінан�?ові, адміні�?тративні та ча�?ові витрати при продажу �?тарого житла.
Ви�?ока варті�?ть житла у провідних регіонах та недо�?татній рівень розвитку ринків нерухомо�?ті, оренди
житла та іпотечного кредитуванн�? у�?кладнюють продаж житла у від�?талих регіонах та переїзд його вла�?-
ників туди, де є робота.

      «Ми витратили багато грошей, шукаючи роботу та житло. �?ам кілька разів довело�?�? їздити в Київ
      і назад, а це також коштує грошей. Знайти квартиру ще важче. Ми намагали�?�? шукати �?амо�?тійно,
      але врешті-решт нам довело�?�? �?платити багато грошей брокерові» (уча�?ник фоку�?-групи).

По-третє, житло в Україні є дуже дорогим у цілому, о�?кільки в �?ередньому його варті�?ть більш ніж у 15 разів
перевищує річний дохід (ри�?. 11). Цей показник є найвищим у регіоні ЄЦ�? пі�?л�? Литви та Білору�?і, і в�?емеро
вищим, ніж у СШ�?.




               Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                             21
     Ри�?. 11. Житло в Україні коштує дорого (відношенн�? варто�?ті житла до річного
           доходу, 2010 р.).




     Джерело: Комаров (Komarov, 2012) дл�? цієї доповіді.


     Як уже відзначало�?�?, також на�?вні значні розбіжно�?ті у відно�?ній варто�?ті житла між регіонами України
     (ри�?. 12). Варті�?ть житла у провідних регіонах на зразок Києва та Сева�?топол�? є вдвічі вищою, ніж в інших
     мі�?тах країни. Крім того, �?по�?терігають�?�? �?уттєві розбіжно�?ті у варто�?ті оренди житла між регіонами. �?а-
     приклад, оренда двокімнатної квартири коштує близько 43 від�?отків �?ередньомі�?�?чного на�?вного доходу
     домого�?подар�?тва у Києві та 44 від�?отки у Сева�?тополі, тоді �?к у Запоріжжі чи Ужгороді цей показник є
     вдвічі нижчим (Komarov, 2012). За від�?утно�?ті фінан�?ових можливо�?тей тим, хто �?тикаєть�?�? з цією різницею
     у цінах у від�?талих регіонах, важко знайти житло у провідних регіонах.

             «Іноді бувало так, що �? платив за квартиру, а потім розумів, що [від заробітної плати] нічого не за-
             лишило�?�?» (уча�?ник фоку�?-групи).

     Ри�?. 12. Варті�?ть житла у провідних регіонах є значно вищою (відношенн�? варто�?ті
            житла до річного доходу, 2010 р.).




     Джерело: �?втори на о�?нові роботи Комарова (2012) із даними Держ�?тату та �?пільної бази даних �?�?оціації ріелторів України.


22     В пошуках можливо�?тей
В інших країнах також було в�?тановлено, що проблеми, пов’�?зані з житлом, призвод�?ть до підвищенн�?
варто�?ті внутрішньої мобільно�?ті та по�?лаблюють �?тимули до переїзду. �?а�?вні�?ть житла у вла�?но�?ті ча�?-
то а�?оціюєть�?�? зі зменшеною мобільні�?тю робочої �?или (Bloze, 2009; Fidrmuc and Huber, 2003; Green and
Hendershott, 2001). Крім того, до�?тупні�?ть і варті�?ть житла в інших регіонах є визначальними факторами
внутрішньої мобільно�?ті (Dragunova and Maidanik, 2009; Fidrmuc and Huber, 2003; Ghatak, et.al, 2004).

        3.2.3. �?едо�?татн�? кваліфікаці�?
Опитуванн�? пред�?тавників україн�?ьких компаній показують, що питанн�? кваліфікації працівників �?та-
вало дедалі важливішим прот�?гом о�?танніх років, а брак кваліфікованої робочої �?или зараз по�?ідає друге
мі�?це �?еред чинників, що обмежують зро�?танн�? в у�?іх країнах ЄЦ�?, по�?тупаючи�?ь лише �?тавкам оподатку-
ванн�? (World Bank, 2011). У �?ередньому 30 від�?отків підприєм�?тв вважали у 2008 р. рівень о�?віти та навички
працівників значним або о�?новним обмеженн�?м. В Україні ча�?тка таких підприєм�?тв є значно вищою: від
40 до 50 від�?отків опитаних підприєм�?тв за�?вили, що на�?вні навички працівників є значним обмеженн�?м
дл�? їхньої ді�?льно�?ті. Крім того, в Україні працівників із необхідними навичками доводить�?�? шукати дов-
ше, ніж в інших країнах регіону. Це твердженн�? є о�?обливо правдивим у тому, що �?то�?уєть�?�? кваліфікова-
них робітників та працівників невиробничої �?фери.

Як уже відзначало�?�?, мобільні�?ть робочої �?или може �?при�?ти підвищенню загальної продуктивно�?ті шл�?-
хом по�?лабленн�? на�?вного профе�?ійно-кваліфікаційного ди�?балан�?у. Дані дл�? України вказують на на�?в-
ні�?ть значного ди�?балан�?у на національному ринку праці у профе�?ійно-кваліфікаційному розрізі. У країні
�?по�?терігаєть�?�? відно�?ний надлишок некваліфікованих робітників, а також працівників �?фери торгівлі та
по�?луг і кваліфікованих робітників �?іль�?ького го�?подар�?тва, і відно�?ний дефіцит кваліфікованих робітни-
ків з ін�?трументом, профе�?іоналів та фахівців (див. ри�?.13).

Ри�?. 13. В Україні �?по�?терігаєть�?�? значний профе�?ійно-кваліфікаційний ди�?балан�?
       (різниц�? між пропозицією робочої �?или та попитом за профе�?ійними групами, у
       від�?отках, 2011 р.).




Примітка: �?а малюнку показано, в �?ких профе�?ійних групах �?по�?терігаєть�?�? надлишок або дефіцит працівників. Від�?откові ча�?тки
          віддзеркалюють чи�?тий результат пі�?л�? порівн�?нн�? чи�?ельно�?ті зареє�?трованих безробітних та кілько�?ті вакантних ро-
          бочих мі�?ць у розрізі профе�?ій. Позитивне значенн�? вказує на те, що ча�?тка безробітних у певній профе�?ійній групі є ви-
          щою від ча�?тки вакантних робочих мі�?ць, що є ознакою надлишку. �?егативне значенн�? вказує на те, що ча�?тка вакантних
          робочих мі�?ць є вищою від ча�?тки безробітних, що є ознакою незадоволеного попиту.

Джерело: Розрахунки фахівців Світового банку за даними Держ�?тату.


                   Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                                               23
             3.2.4. Законодав�?тво про зайн�?ті�?ть та ін�?титуції на ринку праці
     Законодав�?тво про захи�?т зайн�?то�?ті (ЗЗЗ), �?ке регулює найманн�? та звільненн�? працівників, може бути
     критично важливим чинником, що визначає динаміку ринків праці, о�?обливо �?кщо зазначені норми є дуже
     �?уворими, а �?аме такими вони й є в Україні. Підтвердженн�?, котрі пов’�?зували б регулюванн�? ринку праці
     із плинні�?тю кадрів та зайн�?ті�?тю, мають змішаний характер, і це питанн�? обговорюєть�?�? у Доповіді про �?ві-
     товий розвиток за 2013 р. (World Bank, 2012). І�?нують ознаки на�?вно�?ті певного граничного значенн�?, при
     перевищенні �?кого регулюванн�? ринку праці обмежує його розвиток (так зване «плато»). Чинні в Україні
     норми, �?кі є �?уворішими, ніж в інших країнах ЄЦ�?, можуть робити ринок праці менш динамічним, а робо-
     чу �?илу – менш мобільною (див. ри�?. 14).

     Ри�?. 14. Україна належить до країн із �?уворішим законодав�?твом про зайн�?ті�?ть
            (�?уворі�?ть законодав�?тва про захи�?т зайн�?то�?ті у країнах ЄЦ�? – індек�? ЗЗЗ, 2007 р.).




     Примітка: Індек�? ЗЗЗ – це індек�? законодав�?тва про захи�?т зайн�?то�?ті на�?еленн�?, розроблений ОЕСР та адаптований Ін�?титутом
               до�?лідженн�? проблем праці (IZA) дл�? країн Східної Європи та Центральної �?зії. Він приймає значенн�? від 0 до 6, де 6 від-
               повідає най�?уворішим нормам та ін�?титуці�?м у �?фері зайн�?то�?ті.

     Джерело: Lehmann and Muravyev (2011).


     У багатьох до�?лідженн�?х було в�?тановлено, що інтен�?ивні�?ть міграції коливаєть�?�? залежно від того, на-
     �?кільки трудове законодав�?тво �?при�?є переміщенню робочої �?или. Міграці�?, обумовлена різницею в рів-
     н�?х оплати праці та безробітт�? між регіонами, є набагато потужнішою у Сполучених Штатах, ніж у Європі
     (Blanchard and Katz, 1992; Eichengreen, 1993; а також Obstfeld and Peri, 1998). Меллер (Moeller, 1995) у �?воїй ро-
     боті ви�?уває тезу про те, що міграці�? відіграє важливу роль у при�?то�?уванні регіональних ринків праці у За-
     хідній �?імеччині до зовнішніх шоків, але темп цього при�?то�?уванн�? є до�?ить низьким порівн�?но зі СШ�?.




24     В пошуках можливо�?тей
За результатами інших до�?ліджень було з’�?�?овано, що у країнах із перехідною економікою, в �?ких діють
�?уворі закони про захи�?т зайн�?то�?ті, внутрішн�? міграці�? відігравала в у�?уненні міжрегіональних ди�?ба-
лан�?ів лише обмежену роль. Фідрмак (Fidrmuc, 2004), наприклад, показує, що а�?иметричні шокові �?вища у
перехідних економіках та розбіжно�?ті у рівн�?х безробітт�? та оплати праці між регіонами практично не у�?у-
вали�?�? шл�?хом забезпеченн�? мобільно�?ті робочої �?или. �?авіть за на�?вно�?ті ма�?штабної тіньової економіки
положенн�? законодав�?тва про працю �?правл�?ють вплив на рішенн�? компаній, �?кі працюють «на межі» (на-
приклад, на нових підприєм�?твах або рішенн�? щодо найму нових працівників на �?тарих підприєм�?твах).

       3.2.5. Соціальні виплати та інші �?уб�?идії
Соціальні виплати, так �?амо �?к і положенн�? законодав�?тва про працю, можуть або �?при�?ти відкритому
переміщенню робочої �?или, або протиді�?ти йому. Правильно розроблені �?и�?теми �?трахуванн�? на випадок
безробітт�? та �?оціальної допомоги можуть допомагати люд�?м у подоланні фінан�?ових проблем і пошуку ро-
боти в провідних регіонах. З другого боку, погано розроблені �?и�?теми �?оціального захи�?ту можуть �?при�?ти
небажанню людей виходити на ринок праці та змушувати їх залишати�?�? у від�?талих мі�?цево�?т�?х.

Проблема надмірно ви�?оких �?оціальних виплат, �?к видаєть�?�?, в Україні не �?тоїть. Хоча �?оціальні виплати
є дуже поширеними, вони не відрізн�?ють�?�? великою щедрі�?тю (за де�?кими вин�?тками). Близько 67 від�?от-
ків на�?еленн�? отримали у 2007 р. хоча б одну виплату з �?и�?теми �?оціального захи�?ту. Програми �?оціальної
допомоги охоплюють 42 від�?отки на�?еленн�?, здебільшого у формі виплат на дітей, а також пільг на житло-
во-комунальні по�?луги. У найбіднішому квінтилі на �?оціальні виплати дл�? малозабезпечених припадає не
більше чверті доходу домого�?подар�?тва пі�?л�? отриманн�? допомоги. Цей показник є значно нижчим, ніж в
інших країнах. �?аш емпіричний аналіз указує, однак, на те, що навіть за таких умов більші видатки з регіо-
нальних бюджетів на �?оціальне забезпеченн�? та охорону здоров’�? у мі�?ці проживанн�? можуть знеохочувати
мешканців від переїзду в інші регіони.

Єдиним вин�?тком �?еред до�?ить низьких �?оціальних виплат в Україні, �?хоже, є допомога при народженні
дитини. Сума цієї допомоги здаєть�?�? надзвичайно ви�?окою порівн�?но з видатками на отримувачів інших
допомог (див. ри�?. �?10 у додатку до тому ІІ). Окремі �?по�?тереженн�? з житт�? вказують на те, що допомога
при народженні дитини на�?правді може перешкоджати зміні мі�?ц�? проживанн�? �?імей з дітьми, о�?обливо з
огл�?ду на більшу купівельну �?проможні�?ть цих коштів у від�?талих мі�?цево�?т�?х чи на �?елі. Окрім �?амої �?уми
�?оціальної допомоги, іншою перепоною дл�? мобільно�?ті робочої �?или можуть бути критерії отриманн�? цих
�?оціальних виплат. Якщо право на отриманн�? виплат прив’�?зане до мі�?ц�? проживанн�?, а �?ама виплата не
підл�?гає переданню з одного регіону в інший, то це може відохочувати людей від переїзду. З технічної точ-
ки зору, в Україні �?итуаці�? вигл�?дає інакше: громад�?ни можуть подавати за�?ви та отримувати �?оціальні
виплати або допомогу по безробіттю незалежно від попереднього мі�?ц�? проживанн�?. Водноча�?, дл�? нара-
хуванн�? допомоги зазвичай вимагаєть�?�? о�?оби�?те відвіданн�? відповідних органів �?оціального захи�?ту за
офіційно зареє�?трованим мі�?цем проживанн�?. Якщо людина не має офіційної реє�?трації за фактичним мі�?-
цем проживанн�?, таке відвіданн�? може вимагати більш-менш ча�?тих поїздок на батьківщину. Це може пере-
шкоджати бажанню переїзду до інших на�?елених пунктів, хоча, напевне, вплив цього фактору є незначним.

�?а�?амкінець, крім �?оціальних пр�?мих виплат, інші програми �?уб�?идій чи непр�?мої підтримки на�?еленн�?
можуть �?лугувати �?тимулом дл�? того, щоб працездатні о�?оби залишали�?�? у непродуктивних регіонах, а не
переїжджали у ви�?окопродуктивні мі�?цево�?ті. �?априклад, програма «Вла�?не житло» передбачає наданн�?
громад�?нам пільгових кредитів на будівництво чи придбанн�? житла у �?іль�?ькій мі�?цево�?ті. За період з 1998
по 2010 р. було надано майже 80 ти�?. кредитів (див. Komarov, 2012). Така підтримка заважає природному
рухові робочої �?или у ті мі�?цево�?ті, де відбуваєть�?�? розвиток підприєм�?тв, а продуктивні�?ть є ви�?окою.




               Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                            25
     4. У�?уненн�? перепон дл�? внутрішньої
        мобільно�?ті
     Перш ніж пропонувати рішенн�? у �?фері державної політики, �?пр�?мовані на у�?уненн�? конкретних перепон,
     про �?кі йшло�?�? у попередній главі, ми узагальнимо нижче ідеї щодо �?творенн�? у країні оптимальних умов
     дл�? економічного зро�?танн�? �?к контек�?т дл�? наших рекомендацій.

           4.1. Щільні�?ть �?к чинник розвитку
     У Доповіді про �?вітовий розвиток за 2009 р. (World Bank, 2009b) визначено три о�?новних підходи до враху-
     ванн�? географічних чинників у �?по�?іб, що забезпечує економічний розвиток: щільні�?ть, від�?тань та поділ.
     Пон�?тт�? щільно�?ті пов’�?зане з проце�?ами концентрації (агломерації) капіталу та робочої �?или, найважли-
     вішим із �?ких є урбанізаці�?. Забезпеченн�? щільно�?ті за рахунок концентрації капіталу та робочої �?или в об-
     меженій кілько�?ті мі�?цево�?тей має �?ен�? у тих країнах, де найменш продуктивні регіони вже мають невелику
     чи�?ельні�?ть на�?еленн�?, �?к в Україні. Мобільні�?ть робочої �?или є невід’ємним елементом такої політики. По-
     н�?тт�? від�?тані пов’�?зане із практикою формуванн�? зв’�?зків між компані�?ми та працівниками у непродук-
     тивних регіонах із компані�?ми та працівниками у продуктивних регіонах (у тих країнах, де в�?і регіони вже
     є гу�?тоза�?еленими). Метод поділу (третій підхід до перетворень заради розвитку) за�?то�?овуєть�?�? лише у тих
     випадках, коли у країні і�?нує поділ за національні�?тю, релігією, культурою чи мовою.

     Україна, очевидно, належить до першої категорії: і на�?еленн�?, і продуктивні�?ть уже зо�?ереджені в кількох
     регіонах. З огл�?ду на це, в Україні необхідно підвищувати мобільні�?ть капіталу та робочої �?или в напр�?мку
     тих мі�?цево�?тей, у �?ких відкривають�?�? економічні можливо�?ті.

     Заходи політики, котрі �?при�?ють зро�?танню щільно�?ті, мають бути невід’ємною ча�?тиною будь-�?кої політи-
     ки економічної інтеграції. Вони є необхідними дл�? більшо�?ті країн. Такі заходи державної політики забез-
     печуватимуть �?творенн�? універ�?альних ін�?титуцій без �?кихо�?ь територіальних преференцій. Як �?казано у
     Доповіді про �?вітовий розвиток, такі заходи державної політики є «територіально �?ліпими». О�?кільки вони
     �?пр�?мовані на здій�?ненн�? «перено�?них» інве�?тицій у людей, це �?прощує до�?туп людей до нових економіч-
     них можливо�?тей. Такі заходи політики забезпечують інве�?туванн�? в люд�?ький капітал та його збереженн�?
     через о�?віту, охорону здоров’�? та �?оціальний захи�?т, а також ринки праці, кредитів та житла, що добре функ-
     ціонують. Отже, в Україні �?лід робити наголо�? на �?творенні «територіально �?ліпих» ін�?титуцій, включаючи
     наданн�? базових по�?луг задл�? забезпеченн�? щільно�?ті шл�?хом здій�?ненн�? «перено�?них» інве�?тицій у лю-
     дей та �?при�?нн�? у до�?тупі до економічних можливо�?тей.

           4.2. Слід переміщувати людей до робочих мі�?ць,
                а не робочі мі�?ц�? до людей
     Обговоренн�? у �?фері державної політики щодо забезпеченн�? добробуту на�?еленн�? економічно депре�?ивних
     регіонів ча�?то зо�?ереджують�?�? на переміщенні виробництв до від�?талих регіонів. Інакше кажучи, розробни-
     ки політики, �?к правило, думають про те, �?к прине�?ти люд�?м робочі мі�?ц�?. Об�?тавини, за �?ких така політика є
     виправданою, дій�?но бувають, але дуже рідко. До�?від більшо�?ті країн показав, що найефективнішим підходом




26     В пошуках можливо�?тей
у �?фері державної політики є наданн�? громад�?нам (о�?обливо малозабезпеченим) допомоги в пошуку роботи у
тих регіонах та галуз�?х, у �?ких виникають економічні можливо�?ті. Економічний розвиток відбуваєть�?�? �?трім-
ко �?аме за умов концентрації виробництва, а така концентраці�?, �?к правило, формуєть�?�? природно. Політика,
�?пр�?мована на розпорошенн�? виробництва не дозволить пожати плоди концентрації (див. World Bank, 2009b).
Якщо подивити�?ь на це з другого боку, у �?уча�?ній економіці інве�?тиції здій�?нюють�?�? у людей, а не у мі�?цеві�?ть.

Заохоченн�? мобільно�?ті робочої �?или є однією зі �?кладових інве�?тицій у робочу �?илу, �?к видно з прикладу
Ірландії. Здатні�?ть на�?еленн�? реагувати на розвиток економіки шл�?хом зміни мі�?ц�? проживанн�? на мі�?-
цевому та міжнародному рівні завжди йшла на кори�?ть йому, навіть під ча�? недавньої кризи. Політика,
�?пр�?мована на підтримку мобільно�?ті на�?еленн�? Ірландії, базуєть�?�? на гнучких нормах законодав�?тва про
працю, розвиткові мі�?та Дубліна �?к географічного центру ринку праці в Ірландії, профе�?ійному навчанні
працівників та політиці відкритих кордонів дл�? міжнародних мігрантів, котрі можуть прино�?ити з �?обою
будь-�?кі навички, від�?утні на вітчизн�?ному ринку праці (див. врізку 1).

Врізка 1. Ірланді�? �?к наймобільніша країна Європи.


    Ірландці є наймобільнішими �?еред європейців: близько 15 від�?отків на�?еленн�? Ірландії змінили мі�?це
    проживанн�? в межах ЄС. У межах країни ірландці віддають перевагу переїзду до Дубліна. �?а регіо-
    нальному рівні о�?новним мі�?цем призначенн�? ірландців є великий і добре знайомий �?у�?ід – Велико-
    британі�?. �?а міжнародному рівні бажаним напр�?мком пере�?еленн�? є СШ�?, де більш ніж 10 від�?отків
    на�?еленн�? мають ірланд�?ьке походженн�?. Мобільні�?ть ірландців обумовлена культурою, географією
    та законодав�?твом про працю. По-перше, �?к відомо з і�?торії, ірландці реагували на ма�?штабні події
    (�?к �?при�?тливі, так і не�?при�?тливі) зміною мі�?ц�? проживанн�?, а їхн�? культурна близькі�?ть до Вели-
    кобританії та СШ�? �?прощує прийн�?тт�? рішенн�? про переїзд у важкі ча�?и. По-друге, законодав�?тво
    Ірландії про працю дає підприєм�?твам змогу гнучко управл�?ти �?воїми працівниками: за показниками
    економічної �?вободи Ірланді�? є країною з найбільш вільною економікою в Європі та по�?ідає п’�?те
    мі�?це у �?віті. По-третє, національна �?тратегі�? розвитку (у тому чи�?лі із викори�?танн�?м коштів із фон-
    дів згуртовано�?ті) �?при�?ла концентрації капіталу та виробництва навколо Дубліна й забезпечувала
    мобільні�?ть працівників шл�?хом інве�?туванн�? у їхні навички. По-четверте, Ірланді�? підтримувала
    імміграційні бар’єри на низькому рівні: зокрема, вона не в�?тановлювала квоти на працівників із нових
    держав-членів ЄС. І кількі�?ть, і �?кі�?ть новоприбулих іммігрантів є ви�?окими. Половина в�?іх іммі-
    грантів за період з 1998 р. має вищу о�?віту. �?едавн�? криза призвела до тимча�?ової зміни напр�?мків
    міграції, але більша мобільні�?ть ірландців допоможе їм краще долати економічні труднощі.

Джерело: Gill and Raiser (2012).


СШ�?, в �?ких робоча �?ила є чи не найбільш мобільною у �?віті, є ще одним аргументом на кори�?ть підвищенн�?
мобільно�?ті робочої �?или в економіці. Можна �?тверджувати, що мобільні�?ть в американ�?ькому �?у�?піль�?тві
вкорінила�?�? в СШ�? �?к країні іммігрантів від �?амого початку. Водноча�?, той факт, що витрати, пов’�?зані з
внутрішньою міграцією, є низькими, також відіграє важливу роль: ринок житла є динамічним, житло, при-
датне дл�? оренди, є широкодо�?тупним, купівл�? та продаж майна відбувають�?�? про�?то й до�?ить дешево, а
іпотечний ринок є добре розвинутим (хоча, �?к показала криза, й далеким від ідеалу). Крім того, так �?амо �?к
в Ірландії, законодав�?тво про працю �?при�?є ви�?окій плинно�?ті кадрів та гнучко�?ті заробітної плати, під-
штовхуючи людей до переїзду туди, де на�?вні економічні можливо�?ті. Ви�?ока ча�?тка працівників із вищою
о�?вітою теж �?при�?є ви�?окій мобільно�?ті (див. врізку 2).




                    Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                           27
     Врізка 2. Сполучені Штати �?мерики – наймобільніша країна �?еред розвинених.


         Мобільні�?ть робочої �?или у СШ�? є набагато вищою, ніж в інших розвинених країнах. Прот�?гом о�?танньо-
         го де�?�?тирічч�? втроє більше американців, ніж європейців змінили мі�?це проживанн�? заради нової роботи
         та кращого житт�?. У �?ередньому американець переїжджає за �?воє житт�? 11 разів. �?мериканці вважають
         мобільні�?ть однією з о�?новних �?кладових гонитви за кращим житт�?м. �?ормативні документи у житло-
         во-комунальній �?фері робл�?ть купівлю та продаж житла набагато про�?тішими, ніж в інших країнах, а
         законодав�?тво про зайн�?ті�?ть забезпечує гнучкі�?ть дл�? працівників та роботодавців. З цією мобільні�?тю
         пов’�?зані й певні пр�?мі та опо�?ередковані витрати: молодим американц�?м ча�?то доводить�?�? жити далеко
         від �?воїх �?імей, а права працівників захищені менше, ніж в інших розвинутих країнах. �?ле позитивним
         чинником є можливі�?ть обговоренн�? рівн�? оплати праці, швидкого переходу до іншого роботодавц�? та
         відкритт�? вла�?ної �?прави. Ті країни, �?кі прагнуть �?творити робочі мі�?ц�?, залучити людей до роботи, збіль-
         шити доходи та заохотити економічне зро�?танн�?, робл�?чи при цьому �?труктуру �?воєї економіки гнучкі-
         шою, можуть �?кори�?тати�?�? до�?відом того, �?к державна політика СШ�? �?при�?ла мобільно�?ті робочої �?или.

     Джерело: Gill and Raiser (2012).


             4.3. Важливі�?ть ур�?дової політики дл�? здій�?ненн�? змін
     Перш ніж перейти до пошуку рішень проблем із мобільні�?тю робочої �?или в Україні на державному рів-
     ні, важливо розібрати�?�? у тому, �?кі неформальні рішенн�? виникли за умов безді�?льно�?ті ур�?ду та �?к вони
     впливають на робочу �?илу. Як уже відзначало�?�?, мешканці України �?тикають�?�? зі значними перепонами,
     коли вирішують змінити мі�?це проживанн�?. Державні ін�?титуції, �?кі мали б їм допомогти �?кори�?тати�?�?
     економічними можливо�?т�?ми, у тому чи�?лі �?и�?теми реє�?трації на�?еленн�?, о�?віти та �?оціального захи�?ту та
     ін�?титуції на ринку праці, не працюють так, �?к належить. Через це українці ча�?то обход�?ть ці ін�?титуції,
     покладаючи�?ь на альтернативні рішенн�?, котрі не регулюють�?�?, призвод�?ть до невизначено�?ті й не забез-
     печують захи�?ту в разі невиконанн�? зобов’�?зань. �?айважливішими �?еред цих альтернативних рішень є не-
     формальні �?оціальні мережі – дружні та родинні зв’�?зки.

     Соціальні мережі лише до певної міри ефективні в подоланні перепон дл�? внутрішньої мобільно�?ті. Вони, напри-
     клад, можуть бути ефективним додатковим за�?обом пошуку житла, але одноча�?но обмежують ці можливо�?ті,
     звод�?чи їх до мі�?цево�?тей, у �?ких такі мережі і�?нують. Цей підхід �?працьовує тим краще, чим ближче живе люди-
     на до нового мі�?ц�?. Чим далі від нього, тим вужчими будуть можливо�?ті пошуку житла через �?оціальні мережі.

     О�?кільки офіційна оренда житла обкладаєть�?�? податком, більші�?ть договорів оренди ніде не реє�?трують-
     �?�?. Переважна більші�?ть людей кори�?тують�?�? неформальними договорами оренди, котрі не захищають ані
     орендодавц�?, ані орендар�?. Це по�?илює невизначені�?ть дл�? обох �?торін у тому, що �?то�?уєть�?�? �?правжньої
     ціни та ризиків невиконанн�? обов’�?зків за договором оренди. Це негативно впливає на �?тимули о�?іб пе-
     реїжджати у мі�?ц�?, далекі від рідної домівки. Крім того, від�?утні�?ть офіційного договору оренди означає
     неможливі�?ть офіційної реє�?трації мі�?ц�? проживанн�?, що може у�?кладнити до�?туп до де�?ких �?оціальних
     пільг та по�?луг, хоча українці, �?к здаєть�?�?, зазвичай знаход�?ть обхідні шл�?хи.

     Ринок праці є ще більш наочним прикладом того, чому �?оціальні мережі є поганим замінником прозорої та
     надійної офіційної �?и�?теми. Викори�?танн�? �?оціальних мереж обмежує можливо�?ті пошуку роботи, а о�?об-
     ливо роботи, що відповідає навичкам. О�?кільки люди обход�?ть офіційний ринок праці, працюючи нефор-
     мально або отримуючи зарплату в конвертах, оплата праці у таких випадках є �?правою непевною. Люди ви-
     кори�?товують �?оціальні �?то�?унки, щоб бути впевненими в тому, що майбутній роботодавець розплатить�?�?
     з ними, о�?обливо �?кщо мова йде про зарплату «у конвертах», тобто додаткову заробітну плату, котра випла-
     чуєть�?�? працівникам понад офіційно задекларовану зарплату. Без таких �?оціальних мереж ризики, а отже й
     витрати, пов’�?зані з міграцією, зро�?тають.

28     В пошуках можливо�?тей
�?епевні�?ть навколо виплати заробітної плати �?вл�?є �?обою ще один ви�?в впливу тіньової економіки, �?кий
поширюєть�?�? на ринки праці та мобільні�?ть. Ди�?ку�?ії у фоку�?-групах підтвердили на�?вні�?ть такого впливу,
зокрема, те, �?к �?аме невизначені�?ть навколо отриманн�? обіц�?ної зарплати впливає на рішенн�? про переїзд.

�?а�?амкінець, за від�?утно�?ті дієвих формальних механізмів �?оціального захи�?ту, �?кі забезпечують
управлінн�? ризиком, люд�?м доводить�?�? за�?то�?овувати неформальні �?оціальні механізми управлінн�?
ризиком. За від�?утно�?ті формального до�?тупу до кредитів їм доводить�?�? позичати гроші в родичів
та друзів. Міцні зв’�?зки з мі�?цевими громадами є аб�?олютно необхідними дл�? за�?то�?уванн�? цих не-
формальних механізмів управлінн�? ризиком та кредитуванн�?. Ці механізми можуть �?тати цінним до-
повненн�?м офіційних ін�?титутів, але �?кщо вони залишають�?�? єдиним можливим варіантом, це при-
зводить до звуженн�? вибору при переїзді, о�?кільки люди охочіше їдуть туди, де вони мають змогу
розвинути на�?вну мережу. �? таке мі�?це може бути зов�?ім не тим мі�?цем, де на�?вні економічні можли-
во�?ті. Ек�?перти під ча�? опитуванн�? згадували й про ті�?ні зв’�?зки з мі�?цевими громадами �?к про одну
з перепон дл�? мобільно�?ті. Вони прив’�?зують людей до родини та громади, а отже й до рідних мі�?ць,
формуючи ідентичні�?ть.

З у�?іх цих міркувань �?оціальні мережі є поганим розв’�?занн�?м проблеми низької мобільно�?ті робочої �?или в
Україні. Вони є менш ефективними та комплек�?ними в поліпшенні економічної �?итуації, ніж зміни у �?фері
державної політики. Крім того, надмірна залежні�?ть від �?оціальних мереж (так �?амо, �?к і від тіньової еконо-
міки, �?ку вони уможливлюють) підриває довіру до ур�?ду та його авторитет.

      4.4. Удо�?коналенн�? ур�?дових ін�?титутів пропонує
           вирішенн�? проблеми у довго�?троковому періоді
Дл�? того, щоб зробити українців мобільнішими та �?творити умови, необхідні дл�? завершенн�? переходу до
ринкової економіки, ур�?д має приймати по�?лідовні зміни у державній політиці та �?творювати дієві ін�?ти-
тути, котрі �?при�?тимуть мобільно�?ті робочої �?или, а не заважатимуть їй. Кожна з цих змін підтримуватиме
реалізацію інших, а разом вони забезпечать �?прощенн�? �?уча�?ної �?и�?теми, зменшать невизначені�?ть і забез-
печать захи�?т прав працівників, �?кі переміщуватимуть�?�? на ринку праці.

У попередній главі ми згадували �?и�?тему реє�?трації за мі�?цем проживанн�? �?к одну з перепон дл�? мобіль-
но�?ті, о�?кільки �?аме про неї вели мову більші�?ть ре�?пондентів під ча�? опитуванн�? ек�?пертів та ди�?ку�?ії
у фоку�?-групах. Си�?тема реє�?трації �?к така не є занадто �?ильним обмеженн�?м внутрішньої мобільно�?ті,
о�?кільки чимало людей уже знайшли обхідні шл�?хи навколо її вимог. Де�?кі з цих �?тратегій обговорювали�?�?
вище: проживанн�? з родичами, �?пільне володінн�? житлом або про�?та відмова від реє�?трації. Водноча�?, у�?і
ці варіанти пов’�?зані з певними витратами та є неефективними.

Реформуванн�? �?и�?теми реє�?трації могло б змінити �?тавленн�? на�?еленн�? до перешкод дл�? переїзду та змен-
шити неефективні�?ть інших ринків, зокрема ринків житла та оренди, �?ка також може обмежувати внутріш-
ню мобільні�?ть.

Проте ключ до вдо�?коналенн�? �?и�?теми значною мірою лежить за межами �?и�?теми реє�?трації на�?еленн�?.
Безперечно, можна робити різні кроки, �?пр�?мовані на �?прощенн�? проце�?у реє�?трації, гармонізацію та уні-
фікацію регіональних реє�?трів на�?еленн�? (Perrin and Poulain, 2008). �?ле широкома�?штабний вплив цієї �?и�?-
теми буде по�?илений лише у тому разі, �?кщо будуть у�?унуті й інші чинники, котрі робл�?ть її за�?то�?уванн�?
�?кладним чи непривабливим �?вищем дл�? внутрішніх мігрантів.

Забезпеченн�? належної ефективно�?ті ринку праці вимагає у�?уненн�? й інших недоліків управлін�?ьких та
ін�?титуційних �?и�?тем, що �?творюють негативні �?тимули. Дл�? �?правжньої реформи �?и�?теми реє�?трації,
ймовірно, знадобл�?ть�?�? узгоджені дії у �?фері податкової �?и�?теми та ринку оренди. З результатів ди�?ку�?ій у
фоку�?-групах та кон�?ультацій, проведених при �?кладанні цієї доповіді, ані в орендарів, ані в орендодавців

               Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                             29
     немає �?тимулів до реє�?трації договорів оренди. Дл�? орендодавц�? реє�?траці�? договору означає необхідні�?ть
     �?плати додаткових податків з доходу від оренди, а дл�? орендар�? – необхідні�?ть �?плати підвищеної квартпла-
     ти, обумовленої податковим т�?гарем.

     З огл�?ду на це, люди намагають�?�? ухил�?ти�?�? від укладенн�? договорів оренди, щоб уникнути необхідно�?ті
     декларуванн�? го�?подар�?ької ді�?льно�?ті. Ц�? практика припинить �?воє і�?нуванн�? лише тоді, коли люди ма-
     тимуть �?тимули дл�? декларуванн�? �?воєї го�?подар�?ької ді�?льно�?ті. �?априклад, роботодавці іноді викори�?-
     товують довідку про фактичну варті�?ть проживанн�? дл�? визначенн�? «конвертних» платежів. Створенн�?
     дл�? працівників і роботодавців �?тимулів до повного декларуванн�? зарплати та доходів призведе до зник-
     ненн�? виплат у конвертах і розірве зв’�?зок між орендною платою та �?умою заробітної плати. У �?вою чергу,
     це у�?уне �?тимул тримати інформацію про варті�?ть житла в �?екреті й перебільшувати її. Крім того, це набли-
     зить ринок праці до �?и�?теми оплати праці відповідно до кваліфікації та вкладених зу�?иль.

     Таким чином, о�?новоположним питанн�?м є опрацюванн�? �?и�?темного підходу, �?кий заохочуватиме реє�?трацію
     шл�?хом удо�?коналенн�? управлінн�? та ін�?титуцій у цілому. Ча�?тка тіньової економіки в Україні є однією з най-
     вищих у �?віті. За результатами міжнародних порівн�?льних до�?ліджень на тіньову економіку в Україні припадає
     49,7 від�?отків ВВП (в �?ередньому за 1999–2007 рр., див. Schneider, Buehn, та Montenegro, 2010). Детінізаці�? еко-
     номіки є важливим завданн�?м дл�? розвитку України, о�?кільки вона може прине�?ти кори�?ть у таких важливих
     �?ферах, �?к підвищенн�? продуктивно�?ті, збільшенн�? інве�?тицій у люд�?ький капітал та кілько�?ті інновацій. Під-
     вищенн�? рівн�? довіри українців до ур�?ду та його ін�?титутів є першим кроком до підвищенн�? готовно�?ті грома-
     д�?н до декларуванн�? �?воєї го�?подар�?ької ді�?льно�?ті перед державою (див. Packard, Koettl, and Montenegro, 2012).

     Окрім законодав�?тва про працю та тіньової економіки, важливою перепоною дл�? внутрішньої мобільно�?ті
     є також брак інформації про на�?вні робочі мі�?ц�? та умови праці. Емпіричні результати по Україні показу-
     ють, що рішенн�? про зміну мі�?ц�? проживанн�? значною мірою залежить від від�?тані переїзду, що є віддзер-
     каленн�?м не лише витрат на переїзд, але й інформаційної а�?иметрії. Чим далі людина від’їжджає від рідної
     домівки або школи, тим тоншими �?тають її �?оціальні зв’�?зки. Зменшенн�? інформаційної а�?иметрії на ринку
     праці – це ще одна зі �?фер, у �?ких ур�?д міг би �?про�?тити пошук на�?еленн�?м нових можливо�?тей.

            4.5. Розширенн�? іпотечного та кредитного ринків
     Великі розбіжно�?ті у цінах на житло між регіонами, а також значна ча�?тка житла у вла�?но�?ті домого�?по-
     дар�?тв робл�?ть аб�?олютно необхідним формуванн�? добре функціонуючих ринків житла, нерухомо�?ті та
     оренди. Гнучкі та ліквідні ринки житла віддавна а�?оціюють�?�? з підвищеною мобільні�?тю (Barker, 2004;
     Cameron and Muellbauer, 1998). Комаров (Komarov, 2012) у �?воїй роботі дл�? цієї доповіді подає детальний
     аналіз низки ключових ри�? та вад ринків житла, нерухомо�?ті та оренди в Україні. Критично важливу роль
     дл�? внутрішніх мігрантів, імовірно, відіграють такі два елементи: на�?вні�?ть до�?тупу до прийн�?тного за ці-
     ною орендованого житла та розширенн�? кредитного й іпотечного ринку.

     Фундаментальним обмеженн�?м на житловому ринку України є недо�?тупні�?ть кредитних коштів, що �?упро-
     воджуєть�?�? недо�?татнім рівнем розвитку іпотечного ринку. Фінан�?ові ринки та по�?луги, �?кі на них нада-
     ють�?�? (наприклад, іпотечні та інші кредити), є дуже важливими дл�? забезпеченн�? мобільно�?ті робочої �?или
     (Hoj, 2011; Oswald, 1999; Coulson and Fisher, 2009; Haurin and Gill, 2002; Van Leuvensteijn and Koning, 2004).
     Добре функціонуючі кредитні ринки допомагають профінан�?увати �?к �?ам переїзд, так і вирішенн�? жит-
     лових питань у мі�?ці призначенн�?. Вони цілком можуть �?тати в нагоді в Україні, де �?по�?терігають�?�? значні
     розбіжно�?ті у цінах на житло між регіонами, а ча�?тка житла у вла�?но�?ті домого�?подар�?тв є дуже ви�?окою.
     Дуже важливим є те, що ці реформи можуть також позначити�?�? на цінах на житло.

     Іпотечний ринок України, котрий було �?творено законом у 2003 р., є до�?ить малим. Об�?�?г заборговано�?ті
     за іпотечними кредитами на купівлю житла �?трімко зро�?тав прот�?гом кількох років напередодні кризи та
     вийшов на піковий рівень в 11 від�?отків ВВП у 2009 р. Цей показник є порівн�?ним з об�?�?гами кредитуванн�?
     у Болгарії та Словенії, але він є �?уттєво нижчим від показників решти країн Європей�?ького Союзу та ОЕСР

30     В пошуках можливо�?тей
(ри�?. 15). �?а�?лідком цієї �?итуації є значні виплати за рахунок вла�?них коштів вла�?ників житла: наприклад, у
Києві 80 від�?отків варто�?ті житла �?плачують�?�? за рахунок заощаджень вла�?ника (Komarov, 2012). Це є над-
мірною вимогою дл�? жителів України, о�?обливо дл�? молоді та малозабезпечених.

Ри�?. 15. Іпотечний ринок в Україні розвинутий недо�?татньо.




Джерело: Комаров (Komarov, 2012) дл�? цієї доповіді.


�?а�?вні�?ть ринку житла, �?кий повноцінно функціонує, має фундаментальне значенн�? дл�? у�?уненн�? пере-
шкод дл�? мобільно�?ті робочої �?или. Це передбачає нормальне функціонуванн�? ринків нерухомо�?ті, оренди
та кредитуванн�?. Комаров (Komarov, 2012) у �?воїй роботі дл�? цієї доповіді запропонував докладний пере-
лік можливих варіантів державної політики, �?пр�?мованих на вдо�?коналенн�? функціонуванн�? цих ринків у
цілому. Відповідні заходи мають бути �?пр�?мовані на поглибленн�? іпотечного кредитуванн�? з одноча�?ним
управлінн�?м ризиком. Крім реформ у законодавчій �?фері, дл�? цього необхідно буде передбачити більше
можливо�?тей дл�? залученн�? довго�?трокових ре�?ур�?ів, наприклад, шл�?хом розширенн�? уча�?ті ін�?титуцій-
них інве�?торів. Важливу роль відіграє також налагоджена ді�?льні�?ть ринків оренди та житла. Підвищенн�?
ліквідно�?ті на ринку оренди дуже допомогло б молоді: ймовірні�?ть міграції молодих людей є вищою, але
вони не можуть дозволити �?обі придбати житло. Як уже було згадано у попередньому розділі, �?творенн�?
�?тимулів дл�? реє�?трації договорів оренди забезпечило б виникненн�? необхідної ін�?титуційної бази дл�? під-
вищенн�? прозоро�?ті та привабливо�?ті оренди житла.

                   Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                         31
           4.6. Зміна балан�?у між ін�?титуці�?ми на ринку праці
                та у �?фері �?оціального забезпеченн�?
     Брак потужних ін�?титуцій на ринку праці підтверджуєть�?�? недо�?татньою динамічні�?тю ринку праці в
     Україні (див. табл. 1) та тим фактом, що неформальні �?оціальні мережі функціонують �?к ча�?тковий замін-
     ник формальних відно�?ин. У попередній главі вже згадувало�?�? про те, що надто жор�?ткі правила на ринку
     праці зменшують його динамічні�?ть та заважають ви�?вленню гнучко�?ті з боку підприєм�?тв.

     Водноча�?, такі правила є важливими дл�? управлінн�? ринком праці. Перегл�?даючи їх, ур�?д має прагнути
     до рівноваги між гнучкі�?тю та захи�?том. �?априклад, трудове законодав�?тво регулює умови трудових до-
     говорів, включаючи �?трок їхньої чинно�?ті, �?троки попередженн�? про ймовірне звільненн�? та пор�?док
     виплати вихідної допомоги. У�?і ці положенн�? забезпечують необхідний рівень упевнено�?ті та визначе-
     но�?ті, �?кий зміцнює бажанн�? людей приймати рішенн�? на ринку праці, включно з рішенн�?м про зміну
     мі�?ц�? проживанн�?. Мобільні�?ть є менш імовірною там, де захи�?т законом не забезпечуєть�?�?. Працівники
     не захочуть нікуди переїжджати, �?кщо їм не буде забезпечений певний захи�?т від зловживань з боку по-
     тенційного роботодавц�?.

     У �?оціальній �?фері, так �?амо �?к і у �?фері трудового законодав�?тва, важливим завданн�?м є знаходженн�?
     балан�?у між �?умою �?оціальної допомоги та можливі�?тю зникненн�? �?тимулів до пошуку економічних мож-
     ливо�?тей у провідних регіонах у зв’�?зку з отриманн�?м цієї допомоги, а також забезпеченн�? того, щоб умови
     наданн�? �?оціальних виплат не прив’�?зували людей до поточного мі�?ц�? проживанн�?. Соціальні допомоги
     та програми �?уб�?идій мають бути «територіально �?ліпими», збалан�?ованими та такими, що заохочують до
     економічної активно�?ті і покращують до�?туп до більшої кілько�?ті кращих робочих мі�?ць.

     В Україні, �?к здаєть�?�?, і�?нують можливо�?ті дл�? перегл�?ду форм де�?ких програм наданн�? �?уб�?идій та �?о-
     ціального захи�?ту. Хоча програми �?оціальної допомоги не є дуже щедрими в Україні порівн�?но з іншими
     країнами, і�?нують �?по�?тереженн�? та емпіричні дані на кори�?ть того, що такі програми можуть протиді�?ти
     внутрішній мобільно�?ті. Соціальні виплати надають�?�? незалежно від мі�?ц�? проживанн�?, але о�?кільки чи-
     мало людей не реє�?трують�?�? офіційно за фактичним мі�?цем проживанн�?, це може певною мірою у�?кладню-
     вати до�?туп до �?оціальних виплат і по�?луг.

           4.7. Інве�?туванн�? у підвищенн�? кваліфікації та о�?віту
     Попит на ви�?ококваліфіковану робочу �?илу в Україні �?творюєть�?�?, головним чином, ви�?окопродуктивними
     підприєм�?твами, �?кі розширюють�?�?. Проведене у 2005 р. опитуванн�? роботодавців показало, що робочі
     мі�?ц�? на підприєм�?твах, в �?ких збільшуєть�?�? кількі�?ть зайн�?тих, ча�?тіше вимагають ви�?окої кваліфікації
     (ри�?. 16). �?айпродуктивніші підприєм�?тва знаход�?ть�?�? в регіонах, �?кі по�?ідають провідні позиції в еконо-
     міці країни, причому �?аме там кількі�?ть робочих мі�?ць зро�?тає найшвидше. Підвищенн�? кваліфікації на-
     �?еленн�? від�?талих регіонів є критично важливим дл�? того, щоб �?получити людей із найпродуктивнішими
     робочими мі�?ц�?ми у провідних регіонах.

     Багато проблем, пов’�?заних із підвищенн�?м кваліфікації робочої �?или, можна розв’�?зати за рахунок реалі-
     зації ефективних заходів державної політики у �?фері пі�?л�?�?ередньої о�?віти. У недавній доповіді Світового
     банку було зазначено, що такі заходи повинні мати на меті подоланн�? недоліків у �?фері інформації та забез-
     печенн�? �?ко�?ті, котрі змушують чимало людей робити неоптимальні інве�?тиції у розвиток �?воїх навичок
     (надто мало людей здобувають кваліфікацію, необхідну дл�? роботи на інженерно-технічних по�?адах або
     дл�? того, щоб �?тати компетентним керівником; див. World Bank 2011).

     Україні необхідно подолати інертні�?ть дл�? того, щоб підвищити ефективні�?ть �?и�?тем початкової та �?еред-
     ньої о�?віти. Зокрема, �?лід реорганізувати шкільну мережу з урахуванн�?м �?короченн�? чи�?ельно�?ті учнів,


32     В пошуках можливо�?тей
�?ке наразі призводить до нераціонального викори�?танн�? дефіцитних ре�?ур�?ів, наприклад, на підтримку
і�?нуванн�? майже порожніх шкіл замі�?ть вкладанн�? коштів у відновленн�? привабливо�?ті профе�?ії вчител�?
(Coupe et al., 2011). Перерозподіл ре�?ур�?ів да�?ть �?и�?темі о�?віти змогу навчати на�?еленн�? тим навичкам, �?кі
кори�?тують�?�? найбільшим попитом в економіці, за�?нованій на знанн�?х.

Ри�?. 16. Фірми, що зро�?тають, потребують кваліфікованих працівників (від�?отковий
       розподіл люд�?ького капіталу між фірмами, що збільшують та зменшують чи-
       �?ельні�?ть зайн�?тих, 2005 р.).




Примітка: Групи за інтен�?ивні�?тю викори�?танн�? кваліфікацій різного рівн�? визначають�?�? таким чином: низька = індек�? люд�?ького
          капіталу <= M–0,5*SD, �?ередн�? = M–0,5*SD < індек�? люд�?ького капіталу <= M + 0,5*SD, ви�?ока = індек�? люд�?ького капіта-
          лу > M + 0,5*SD. Тут індек�? люд�?ького капіталу – це �?ереднє значенн�? розподілу пер�?оналу підприєм�?тва за рівнем о�?ві-
          ти (начальна о�?віта = 0, вища о�?віта = 3); M= �?ереднє, SD = �?ередньоквадратичне відхиленн�?.

Джерело: World Bank (2009a).


Дл�? заохоченн�? трудової мобільно�?ті необхідно надати люд�?м навички, �?кі можна перено�?ити з одного �?ек-
тору та по�?ади до іншого. Дл�? цього люди повинні мати змогу здобувати нові знанн�?, а це значить, що їм
потрібні �?кі�?ні базові когнітивні та некогнітивні навички. У пред�?тавників молодшого поколінн�? ц�? база
когнітивних навичок може бути �?творена �?и�?темою о�?віти, �?к тільки буде проведено її реформуванн�?. Що
ж �?то�?уєть�?�? зайн�?тих в економіці працівників, котрі вже покинули �?и�?тему традиційної о�?віти, то одним
із завдань державної політики має �?тати пошук ефективних шл�?хів �?творенн�? цієї бази та заохоченн�? пере-
підготовки за новими �?уча�?ними профе�?і�?ми.

Дл�? розв’�?занн�? проблеми перепідготовки працівників необхідно забезпечити більшу чутливі�?ть �?и�?теми
о�?віти до потреб ринку праці. Дл�? цього необхідно буде забезпечити безпо�?ередню уча�?ть приватного �?ек-
тору у формуванні �?и�?теми вищої та профе�?ійно-технічної о�?віти, а також покладенн�? на нього активнішої
ролі у навчанні �?тудентів та молодих працівників на робочому мі�?ці.

Як зазначало�?�? вище, люди мають знати, �?ка о�?віта чи підготовка є найбільш потрібною на робочому мі�?-
ці. Студентам та працівникам потрібен до�?туп до відповідних даних про ринок праці, у тому чи�?лі про
рівні заробітної плати, що �?клали�?�?, можливо�?ті кар’єрного зро�?танн�?, кількі�?ть вакан�?ій, щоб приймати
раціональні рішенн�? щодо інве�?тицій у вла�?ну о�?віту. Центри вивченн�? ринку праці, а також державні та
приватні по�?ередники, що функціонують на ринку праці, можуть відіграти важливу роль у наданні цієї
інформації, зокрема, потенційним внутрішнім мігрантам.



                  Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                                              33
           4.8. �?агальна потреба України у пошуку рішенн�? проблеми
     Отже, дл�? того, щоб україн�?ькі працівники мали змогу шукати роботу по в�?ій країні, необхідно покращити
     �?итуацію за п’�?тьма ключовими напр�?мками. По-перше, необхідно здій�?нити оптимізацію та модерніза-
     цію �?и�?теми реє�?трації на�?еленн�?. По-друге, необхідно забезпечити повноцінний розвиток ринків житла та
     кредитуванн�?. По-третє, необхідно збільшувати інве�?тиції в люд�?ький капітал, а о�?обливо в підготовку, �?ка
     забезпечує формуванн�? навичок, що кори�?тують�?�? ви�?оким попитом. По-четверте, необхідно вдо�?конали-
     ти ін�?титуції на ринку праці у �?по�?іб, �?кий �?при�?тиме динамічно�?ті ринку праці з одноча�?ним захи�?том
     працівників, а також забезпечуватиме наданн�? працівникам до�?товірної інформації про на�?вні робочі мі�?-
     ц�? та поточну �?итуацію на ринку праці. По-п’�?те, �?оціальні пільги мають бути адекватними та мобільними.

     Підвищенн�? внутрішньої мобільно�?ті в Україні зробить вне�?ок у перехід України до �?уча�?ної економіки. З
     огл�?ду на ті виклики, що їх кидає майбутнє, – �?тарінн�? на�?еленн�? та розгортанн�? глобалізації – це є клю-
     човим завданн�?м. Зважаючи на те, що �?тарінн�? на�?еленн�? в Україні відбуваєть�?�? швидше, ніж у більшо�?ті
     інших країн, мобільні�?ть робочої �?или має зро�?ти �?кнайшвидше, о�?кільки ймовірні�?ть переїзду на�?еленн�?
     �?таршого віку дл�? пошуку роботи є ще меншою.

     �?а�?еленн�? України �?корочуєть�?�? швидше, ніж деінде у �?віті, через ви�?оку �?мертні�?ть, низьку народжува-
     ні�?ть та еміграцію. Країна по�?ідає друге мі�?це у �?віті (діл�?чи його з Болгарією та Грузією) пі�?л�? Молдови за
     темпом �?тарінн�? на�?еленн�?. За кла�?ифікацією ОО�? країна належить до «вже �?тарих», о�?кільки більш ніж
     10 від�?откам на�?еленн�? виповнило�?�? 65 або більше років. Очікуєть�?�?, що до 2050 р. на�?еленн�? України �?ко-
     ротить�?�? до менш ніж 40 млн о�?іб, і на той ча�? вік чверті на�?еленн�? буде більшим від 60 років, тоді �?к ча�?тка
     на�?еленн�? у працездатному віці згідно з прогнозом �?коротить�?�? з 70 до 60 від�?отків на�?еленн�? країни. Крім
     тенденцій, пов’�?заних зі �?тарінн�?м, ма�?ова еміграці�? на�?еленн�? може призводити до подальшого �?корочен-
     н�? економічно активного на�?еленн�?. Ці демографічні зміни �?правл�?тимуть значний вплив на ринок праці
     України, а також пер�?пективи зро�?танн�? у �?ередньо- та довго�?троковій пер�?пективі, але підвищенн�? мо-
     більно�?ті робочої �?или може допомогти пом’�?кшити на�?лідки цих змін.




34     В пошуках можливо�?тей
Література
1.   Barker, K. 2004. Review of Housing Supply. Delivering Stability: Securing our Future Housing Needs. Final Report–
     Recommendations. London, UK: HMSO.

2.   Bertola, G. 2000. “Labour Markets in the European Union.�? IFO Studien, 46: 99–122.

3.   Blanchard O. and L. Katz. 1992. “Regional Evolutions.�? Brookings Papers on Economic Activity, 1:1–74.

4.   Bloze G. 2009. “Interregional Migration and Housing Structure in an East European Transition Country: A
     View of Lithuania 2001–2008.�? Baltic Journal of Economics, 9 (2): 47–66.

5.   Bosker, M., S. Brakman, H. Garretsen and M. Schramm. 2010. “Increased Labor Mobility and China’s Economic
     Geography,�? CESifo Working Paper 3271. Munich, Germany: CESifo.

6.   Cameron, G. and J. Muellbauer. 1998. “The Housing Market and Regional Commuting and Migration Choices.�?
     Scottish Journal of Political Economy, Scottish Economic Society, 45(4): 420–46.

7.   Chan, K. 2009. “The Chinese Hukou System at 50.�? Eurasian Geography and Economics, 50 (2): 197–221.

8.   Coulson, N. and L. Fisher. 2009. “Housing Tenure and Labor Market Impacts: The Search Goes On.�? Journal of
     Urban Economics, 65(3): 252–264.

9.   Coupe, T., A. Olefir, and J. Alonso. 2011. “Is Optimization an Opportunity? An Assessment of the Impact of
     Class Size and School Size on the Performance of Ukrainian Secondary Schools.�? World Bank Policy Research
     Working Paper No. 5879. Washington, DC: World Bank.

10. Danish Technical Institute. 2008. Job Mobility in the European Union. Optimising its Social and Economic Benefits.
    Copenhagen, Denmark.

11. Dragunova T. and I. Maidanik. 2009. “Present Trends and Determinants of Migration of Population in Kyiv
    oblast.�? Demography and Social Economy, 1 (11): 125–135.

12. Eichengreen, B. 1993. “Labor Markets and European Monetary Unification.�? In P. Masson and M. Taylor (eds.)
    Policy Issues in the Operation of Currency Unions. Cambridge, UK: Cambridge University Press.

13. European Bank for Reconstruction and Development (EBRD) and World Bank. 2010. Life in Transition Survey
    2010. Online database. Available at http://www.ebrd.com/pages/ research/economics/data/lits.shtml. Last
    accessed May 6, 2012.

14. Fidrmuc, J. 2004. “Migration and Regional Adjustment to Asymmetric Shocks in Transition Economies.�?
    Journal of Comparative Economics, 32: 230–247.

15. Fidrmuc, J. and P. Huber. 2003. “The Puzzle of Rising Regional Disparities and Falling Migration Rates during
    Transition.�? Vienna, Austria: Austrian Institute for Economic Research. Mimeo.

16. Gang, I.N. and R. Stuart. 1999. “Mobility Where Mobility is Illegal: Internal Migration and City Growth in the
    Soviet Union.�? Journal of Population Economics 12(1):117–34.



                 Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                                      35
     17. Ghatak, S., A. Mulhern and J. Watson. 2007. “Interregional Migration in Transition Countries: The Case of
         Poland.�? Economics Discussion Paper 2007/7. London, UK: School of Economics, University of Kingston.

     18. Geographically based Economic data (G-Econ). 2012. Online database. Available at http://gecon.yale.edu. Last
         accessed May 11, 2012.

     19. Gill, I. and M. Raiser. 2012. Golden Growth: Restoring the Lustre of the European Economic Model. Washington,
         DC: World Bank.

     20. Green, R. and P. Hendershott. 2001. “Home Ownership and the Duration of Unemployment: A Test of the
         Oswald Hypothesis.�? Working Paper. Aberdeen, UK: University of Aberdeen.

     21. Haurin, D. and L. Gill. 2002. “The Impact of Transaction Costs and the Expected Length of Stay on
         Homeownership.�? Journal of Urban Economics 51: 563–584.

     22. Hoj, J. 2011. “Improving the Flexibility of the Dutch Housing Market to Enhance Labour Mobility.�? OECD
         Working Paper N0.833, Paris, France: OECD.

     23. International Labor Organization (ILO). 2012. Laborsta Database, Employment by sector data. Geneva,
         Switzerland: International Labor Office. Available at http://laborsta.ilo.org. Last accessed May 12, 2012.

     24. Jackman, R. and S. Savouri. 1992. “Regional Migration in Britain: An Analysis of Gross Flows Using NHS
         Central Registry Data.�? The Economic Journal, 102: 1433–1450.

     25. Komarov, V. (2012). “Housing Market and Labor Mobility.�? Background paper for this report. Mimeo.

     26. Kupets, O. 2012. “Characteristics and Determinants of Internal Mobility in Ukraine.�? Background paper for this
         report. Mimeo.

     27. Kupets, O., V. Vakhitov, and S. Babenko. 2012. “Jobs Case Study Ukraine. Demographic Change.�? Background
         paper for World Development Report 2013. Mimeo.

     28. Lall, S.V., H. Selod, and Z. Shalizi. 2006. “Rural-Urban Migration in Developing Countries: A Survey of
         Theoretical Predictions and Empirical Findings,�? Policy Research Working Paper, 3915. Washington, DC: World
         Bank.

     29. Lee, D. and K.I. Wolpin. 2006. “Intersectoral Labor Mobility and the Growth of the Service Sector.�? Econometrica
         74(1):1–46.

     30. Lehmann, H. and A. Muravyev. 2011. “Labor Markets and Labor Market Institutions in Transition Economies.�?
         IZA Discussion Paper No 5905. Bonn, Germany: Institute for the Study of Labor.

     31. Martynenko, T. 2004. “Regional Migration and the Evolution of Regional Unemployment Pattern in Ukraine.�?
         EERC (KSE) MA thesis. Kiev, Ukraine. Available at http://www.kse.org.ua/library/ ma_thesis/theses_2004. Last
         accessed May 9, 2012.

     32. McMillan, M. and D, Rodrik. 2011. “Globalization, Structural Change and Productivity Growth.�? NBER Working
         Paper No. 17143. Cambridge, MA.

     33. Moeller, J. 1995. “Empirische Analyse der Regionalentwicklung.�? In B. Gahlen; H. Hesse and H. Ramser (eds.).
         Standort und Region, Wirtschaftswissenschaftliches Seminar Ottobeuren, Vol. 24. Tübingen, Germany.


36     В пошуках можливо�?тей
34. Obstfeld, M. and G. Peri. 1998. “Regional Non-adjustment and Fiscal Policy: Lessons for EMU.�? NBER Working
    Paper N0.6431. Cambridge, MA.

35. Oswald, A. 1999. “The Housing Market and Europe’s Unemployment: A Nontechnical Paper.�? Warwick, UK:
    University of Warwick. Mimeo.

36. Packard, T., J. Koettl, and C. Montenegro. 2012. In From the Shadow. Integrating Europe’s Informal Labor.
    Washington, DC: World Bank.

37. Paci P., E. Tiongson, M. Walewski, J. Liwiґnski and M. Stoilkova. 2007. “Internal Labor Mobility in Central
    Europe and the Baltic Region.�? World Bank Working Paper No. 105. Washington, DC: World Bank.

38. Perrin, N. and M. Poulin. 2008. “An Assessment of the State Systems for Data Collection, Analysis and Data
    Sharing on Migration and Migration Statistics in Ukraine.�? Kiev, Ukraine: International Organization for
    Migration.

39. Schneider, F., A. Buehn, and C. Montenegro. 2010. “Shadow Economies All Over the World: New Estimates for
    162 Countries from 1999 to 2007.�? World Bank Policy Research Working Paper No. 5356. Washington, DC: World
    Bank.

40. Sharpe, A., A. Arsenault and D. Ershov. 2007. “The Impact of Interprovincial Migration on Aggregate Output
    and Labour Productivity in Canada, 1987–2006.�? CSLS Research Report 2007–02. Ottawa, Canada: Centre for
    the Study of Living Standards.

41. State Statistics Service of Ukraine – Державна �?тати�?тична �?лужба України (Держ�?тат). 2012. Онлайнова
    база даних. До�?тупна за адре�?ою http://www.ukrstat.gov.ua/. Дата о�?таннього до�?тупу: 25 червн�? 2012.

42. Synovate. 2010. Survey of Labour Mobility in Russia, Ukraine, Bulgaria and Serbia. Available at http://www.
    synovate.com/russia/news/press/2010.10.20.01.shtml. Last accessed May 9, 2012.

43. United Nations Statistics Division (UNSD). 2012. The Economic Statistics Branch, National Accounts Official
    Country Data database. Available at http://data.un.org/Default.aspx. Last accessed May 12, 2012.

44. Van Leuvensteijn, M. and P. Koning. 2004. “The Effect of Home Ownership on Labor Mobility in the Netherlands.�?
    Journal of Urban Economics, 55(3): 580–596.

45. Voznyak, R. 2008. “Who Moves: A Micro Level Study of Migration in Ukraine.�? EERC (KSE) MA thesis. Kiev,
    Ukraine. Available at: http://www.kse.org.ua/library/ ma_thesis/theses_2008. Last accessed May 9, 2012.

46. World Bank. 2009a. Ukraine Labor Demand Study. Washington, DC.

47. –––––. 2009b. World Development Report 2009. Reshaping Economic Geography. Washington, DC: World Bank.

48. –––––. 2011. Skill, Not Just Diplomas. Managing Education for Results in Eastern Europe and Central Asia.
    Washington, DC: World Bank.

49. –––––. Forthcoming. World Development Report 2013. Jobs. Washington, DC: World Bank.




                Яким чином мобільніша робоча �?ила може �?при�?ти процвітанню України                                   37
В пошуках можливо�?тей
Яким чином мобільніша робоча �?ила
 може �?при�?ти процвітанню України



         Том I: зведена доповідь




        Volume I: Summary Report




  Can Propel Ukraine’s Prosperity
  How a More Mobile Workforce


In Search of Opportunities